ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
12 липня 2018 року № 826/13302/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
ОСОБА_1
до
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про
поновлення на роботі,
В С Т А Н О В И В :
26 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про:
- визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №402 від 22 червня 2016 року;
- визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №403 від 23 червня 2016 року;
- визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 491 від 27 липня 2016 року щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб за невиконання посадових обов'язків та доручень керівника, неповагу до державної служби, дії, що завдають шкоду авторитету державної служби та порушення Присяги державного службовця;
- визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 169- о від 27 липня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибутку управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за порушення Присяги державного службовця на підставі п.5 ст.66 Закону України « Про державну службу» та п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді на державній службі на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві;
- визнати недійсним запис про звільнення з посади, зроблений в трудовій книжці за №42 від 27 липня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця на підставі п.5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» та п.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України;
- стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь ОСОБА_1 заробіток за дні вимушеного прогулу з 27 липня 2016 року до дня поновлення на посаді у розмірі середнього заробітку за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середнього заробітку ОСОБА_1 без урахування відрахувань з нього податків з доходів фізичних осіб та соціального внеску;
- допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, а також стягнення з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем безпідставно та незаконно застосовано протягом одного календарного місяця дисциплінарну відповідальність у вигляді попередження про неповну службову відповідність, оголошення догани та звільнення з посади державної служб. В оскаржуваних наказах № 402 від 22 червня 2016 року, №403 від 23 червня 2016 року, № 491 від 27 липня 2016 року та №169-о від 27 липня 2016 року не наведено належних та достатніх доказів, які б свідчили про законність накладення на позивача дисциплінарної відповідальності та можливість звільнення на підставі п.5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» та п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України, що вказує на протиправність оскаржуваних наказів та є підставою для їх скасування та поновлення її на посаді державної служби головного ревізора - інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб, у зв'язку з відсутністю фактів порушення Присяги державного службовця.
02 вересня 2016 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судовий розгляд справи на 18 жовтня 2016 року.
У своїх поясненнях, отриманих судом 28 листопада 2016 року, представник позивача наголошує на тому, що відповідачем не доведено вину позивача, а отже звільнення відбулось з порушенням норм законодавства, оскільки позивачем не вчинялись дисциплінарні проступки передбачені пунктами 1,3,7,9-11,12,13,14 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». В наказі про звільнено є посилання на п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України, в якому зазначено про системне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Однак відповідачем не наведено фактів системності та не доведено, що позивачем вчинялись правопорушення після накладання на неї дисциплінарного стягнення наказом №403 від 23 червня 2016 року. При накладенні стягнень не враховано відсутність жодних тяжких наслідків, не враховані пом'якшуючі обставини.
У своїх додаткових поясненнях від 26 грудня 2016 року представником позивача зазначається, що позивач не була ознайомлена з порядком роботи в інформаційній системі «Податковий блок», а отже не може нести відповідальність за порушення роботи в ній. Відповідачем не зазначено конкретних пунктів та норм нормативно-правових актів, локальних актів, які безпосередньо порушені позивачем, конкретних фактів порушення трудової дисципліни, строків виконання завдань.
Відповідач проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволені, посилаючись на правомірність оскаржуваних наказів. У своїх письмових запереченнях наголосив, що за фактом вчинення дисциплінарних проступків було проведено службове розслідування та за його наслідками позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності. В усіх трьох випадках притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідач діяв у межах та у спосіб визначений діючим законодавством.
На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 11 жовтня 2017 року за №7113 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2017 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/13302/16 та вказану справу 07 листопада 2017 року передано на розгляд судді Добрівській Н.А.
Ухвалою від 04 грудня 2017 року справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.
Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України - викладено його в новій редакції.
Пунктом 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку з наведеним, розгляд даної справи продовжується судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017.
27 березня 2018 року представником відповідача надано документи витребувані судом, та наголошено на правомірності дій відповідача при накладенні дисциплінарних стягнень та звільненні.
05 червня 2018 року представником відповідача надано на виконання протокольної ухвали суду документи на підтвердження своєї позиції та хронологічну довідку щодо документального притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та в додаткових поясненнях.
Представник відповідача проти позову заперечила та просила відмовити в його задоволенні, наполягаючи на правомірності свого рішення, прийнятого в межах повноважень.
На підставі письмової заяви учасників процесу та відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про з0авершення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи позивача і її представника, а також заперечення представника відповідача по суті позовних вимог, ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 14 жовтня 20103 року на підставі наказу №219 від 10 жовтня 2003 року була прийнята на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора в відділ перевірки податку на додану вартість групи проведення зустрічних перевірок Управління податкового аудиту та валютного контролю, як така, що успішно пройшла за конкурсом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києві та 14 жовтня 2003 року прийняла Присягу державного службовця України, про що зроблено запис в трудовій книжці. З 2003 року по 2016 рік перебувала на різних посадах державної служби, та неодноразово перепризначалась в нову структуру органу, зміни якої відбувались в наслідок реорганізації Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва у Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.
На підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №402 від 22 червня 2016 року позивача відповідно до п.4 ст.66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII , на виконання Акта службового розслідування Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 21 червня 2016 року №9/26-50-01-23, подання дисциплінарної комісії від 22 червня 2016 року № 111/26-50-01-25 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність за порушення правил етики поведінки державних службовців, що цим самим нанесло шкоду авторитету державної служби, неналежне виконання посадових обов'язків, доручень керівника, не якісне та не своєчасне виконання наданих доручень.
На підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №403 від 23 червня 2016 року позивача відповідно до п.3 ст.66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII на виконання Акта службового розслідування Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22 червня 2016 року №10/26-50-01-23, подання дисциплінарної комісії від 22 червня 2016 року № 112/26-50-01-25 було притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов'язків, доручень керівника, неякісне та несвоєчасне виконання наданих доручень, порушення вимог Порядку Реєстру неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 24 січня 2013 року №37 «Про затвердження Положення про Реєстр електронного журналу, несвоєчасного внесення реєстраційних заяв за формою 1-РН до електронного журналу, присвоєння ознак неприбуткової установи, недотримання підпункту 133.4.1 п.133.4 ст.133 (ст.157 до внесених змін Податкового кодексу).
На підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві №491 від 27 липня 2016 року позивача відповідно до п.4 ст.66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII на виконання Акта службового розслідування Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27 липня 2016 року №12/26-50-01-23, подання дисциплінарної комісії на підставі ст.ст.64, 65, 66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби за невиконання посадових обов'язків та доручень керівника, неповагу до державної служби, дії що завдають шкоду авторитету державної служби та порушення Присяги державного службовця.
Відповідно до запису № 42 в трудовій книжці, позивача звільнено з посади на підставі наказу №169-о від 27 липня 2016 року за порушення Присяги державного службовця, відповідно до п.5 ст.66 Закону України про державну службу» та п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України.
Незгода позивача із вказаною постановою зумовила її звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.
Правовий статус позивача, в тому числі підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, врегульовано Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, який частково втратив чинність з 01 травня 2016 року (далі - Закон №3723-ХІІ), та Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ, який набув чинності з 01 травня 2016 року (далі - Закон №889-VІІІ).
Статтею 5 Закону №3723-ХІІ передбачено, що державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Відповідно до статті 17 цього Закону громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».
Згідно із частиною 1 статті 14 Закону №3723-ХІІ дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Водночас частиною першою статті 65 Закону №889-VІІІ визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
У частині 2 статті 65 цього Закону наводиться перелік дисциплінарних проступків, якими, зокрема, є: порушення Присяги державного службовця.
Так, згідно з ч.1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.
Аналізуючи оскаржувані накази суд приходить до наступного.
Наказом начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві №402 від 22 червня 2016 року позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності за порушення правил етичної поведінки державних службовців, цим самим позивач, на думку відповідача, нанесла шкоду авторитету державної служби.
Однак, висновки Дисциплінарної комісії від 21 червня 2016 року про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності не містять обставин та доведених об'єктивних фактів порушення правил етичної поведінки, натомість містить інформацію щодо несвоєчасного внесення реєстраційних заяв за формою 1-РН до електронного журналу. При цьому, відповідачем не надано підтверджень, що позивач ознайомлена під особистий підпис про наявність строків обробки зазначених заяв.
В матеріалах службового розслідування також не міститься зазначених доказів, не надані і під час розгляду даної справи підтвердження зазначених в наказі обставин.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність відсутні, а зазначений наказ підлягає скасуванню.
Наказом начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві №403 від 2 червня 2016 року позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов'язків, доручень керівника, не якісно та не своєчасно наданих, а також не внесення реєстраційних заяв за формою 1-РН до електронного журналу з порушенням строків.
Однак матеріали справи не містять інформації в який спосіб надавались доручення позивачу, конкретне встановлення строків їх виконання та підтвердження того, що позивач доручення керівника отримала з проставленням особистого підпису.
Крім того, суду не надано доказів та не наведено обставин та причин з яких не можливо було встановити порушення строків внесення реєстраційних заяв за формою 1-РН до електронного журналу в рамках службового розслідування за фактом дисциплінарного проступку за яке притягнуто до відповідальності позивача Наказом начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві №402 від 22 червня 2016 року.
Згідно ст. 11 України «Про державну службу» конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.
Державний службовець має чітко окреслений обсяг службових повноважень що визначені його посадовою інструкцією.
Окрім того, відповідно до ст.31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, необумовленої трудовим договором.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що наказ начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві №403 від 2 червня 2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Наказом начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві №491 від 27 липня 2016 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання посадових обов'язків та доручень керівника, неповагу до державної служби, дії що завдають шкоду авторитету державної служби та порушення Присяги державного службовця.
Наказом начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві №169-о від 27 липня 2016 року позивача звільнено з посади за порушення Присяги державного службовця, передбаченої ст.36 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, згідно п.5 ст.66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України.
Надаючи оцінку зазначеному наказу суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст.66 Закону України «Про державну службу» передбачено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п'ята статті 66 Закону №889-VІІІ).
Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.
Звільнення з посади державної служби на підставі ч.5 ст.66 Закону №889-VIII є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, а тому неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення має бути мотивовано.
Аналізуючи положення законодавчих норм, якими визначаються підстави і врегульовується порядок звільнення з державної служби, Верховний Суд України неодноразово, зокрема у постановах від 28.04.2015 (справа 21-163а15), від 03.03.2015 (справа 21-629а14), від 23.06.2015 (справа 21-487а14), зазначав, що передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги має бути ретельне службове розслідування. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
При цьому, в матеріалах даної справи не міститься доказів порушень позивачем інтересів держави, нанесення шкоди чи будь-яких компрометуючих дій.
Таким чином, з огляду на викладене, встановлені вчинені порушення позивачем, які зазначені в матеріалах службового розсування не можуть кваліфікуватись як порушення Присяги, оскільки звільнення з таких підстав може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Перелічені ж складові допущеного позивачкою порушення можуть бути самостійною підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а їх сукупність не утворює складу порушення Присяги державного службовця.
Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення присяги. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі №21-355а14.
Докази, які містяться в матеріалах справи, свідчать що вчинене позивачем діяння не відповідає критеріям порушення Присяги. Таким чином, на підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що наказ підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
В результаті незаконного звільнення позивача з роботи, утворився період вимушеного прогулу, який тривав з 27 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Крім того, Верховний Суд України в постанові від 25.05.2016 (справа №6-511цс16) висловив правову позицію, за якою виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки не передбачено будь-яких підстав для його зменшення.
Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у порядку.
Із пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі по тексту - Порядок), вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року №21-395а13.
Згідно з довідкою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 07 жовтня 2016 року №23/26-50-05-27 середньомісячна заробітна плата складає 3994,18 грн., а середньоденна заробітна плата - 210,22 грн.
Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі звільненого працівника, в даному випадку з 27.07.2016 по 12.07.2018, що становить 490 робочих днів.
Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу становить 103007,80 грн.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх рішень.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним запису про звільнення з посади, зроблений в трудовій книжці за №42 від 27 липня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця на підставі п.5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» та п.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110 , (із змінами і доповненнями) (далі також - Інструкція) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (абзац 1 пункту 2.4. Інструкції).
Пунктом 2.10 Інструкції встановлено, що у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)» і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, звільнений ...» і зазначається нове формулювання.
У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.
При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» (із змінами і доповненнями) передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади), зроблений в трудовій книжці за №42 від 27 липня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця задоволенню не підлягає як така, що заявлена передчасно.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд визнає недоведеною відповідачем - суб'єктом владних повноважень правомірність своїх рішень, невідповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи.
З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими у наведеній судом частині та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №402 від 22 червня 2016 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №403 від 23 червня 2016 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №491 від 27 липня 2016 року щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб за невиконання посадових обов'язків та доручень керівника, неповагу до державної служби, дії, що завдають шкоду авторитету державної служби та порушення Присяги державного службовця.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №169-о від 27 липня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибутку управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за порушення Присяги державного службовця на підставі п.5 ст.66 Закону України «Про державну службу» та п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України.
Поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з 19 квітня 2018 року.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь ОСОБА_1 заробіток за дні вимушеного прогулу з 27 липня 2016 року по 22 червня 2018 року у розмірі середнього заробітку за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середнього заробітку ОСОБА_1 без урахування відрахувань з нього податків з доходів фізичних осіб та соціального внеску в сумі 103007 (сто три тисячі сім) гривень 80 коп.
Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з 19 квітня 2018 року, а також стягнення з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Позивач - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1)
Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ - 38745056, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23).
Суддя:
Н.А. Добрівська
