Постанова

Іменем України

04 липня 2018 року

м. Київ

справа № 598/1874/16-ц

провадження № 61-18186св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області, у складі судді Левків А. І., від 17 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області, у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Міщія О. Я., Ткача З. Є., від 28 лютого 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

28 грудня 2016 року управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів призначеної житлової субсидії.

Позивач мотивував свої вимоги тим, що 16 жовтня 2015 року до управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області звернувся ОСОБА_2 із заявою про призначення йому житлової субсидії. На підставі поданої заяви і доданих документів йому була призначена житлова субсидія на період з жовтня 2015 року по вересень 2016 року. У результаті проведеної сектором державних соціальних інспекторів звірки повноти та достовірності інформації на призначення житлових субсидій було виявлено, що відповідач подав недостовірну інформацію про витрати на придбання майна на суму, що перевищує 50 тисяч гривень, які здійсненні протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсудії, а саме, його син, який входить у склад членів сім'ї декларанта, 20 березня 2015 року здійснив покупку автомобіля «Фольксваген Транспортер» за 138 400 грн, внаслідок цього виплачені ОСОБА_2 кошти житлової субсидії є надмірно виплаченими. Управлінням зроблено зняття невикористаної субсидії за період з 01 жовтня 2015 року по 31 січня 2016 року у сумі 8 223,84 грн, а 4 552,48 грн відповідачу було запропоновано повернути, однак ним це зроблено не було.

Із урахуванням зазначеного, управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області просило стягнути з відповідача надміру виплачені кошти житлової субсидії у розмірі 4 552,48 грн.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2017 року позов управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області 4 552,48 грн надмірно виплачених коштів призначених житлових субсидій. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач при подачі документів на отримання житлової субсидії надав недостовірну інформацію про наявність придбаного у 2015 році майна на суму, що перевищує 50 000 грн, що призвело до завищення розміру призначеної субсидії.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 28 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, правильно визначено характер спірних правовідносин. Судом зроблено правильний висновок про те, що позивач має право на стягнення з відповідача надміру виплаченої житлової субсидії.

15 березня 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 28 лютого 2017 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди, задовольняючи вимоги позивача, виходили із того, що відповідачем було подано для призначення субсидії недостовірні дані, взяли до уваги довідку-рахунок № 036833 від 20 березня 2015 року, як доказ придбання транспортного засобу, вартість якого перевищує 50 тис. грн, однак дана довідка-рахунок не є договором купівлі-продажу транспортного засобу. Таким чином, судами попередніх інстанцій допущено неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.

22 травня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у даній справі.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року справу за позовом управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів житлової субсидії призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 частини першої розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що 16 жовтня 2015 року до управління праці та соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернувся ОСОБА_2, який надав декларацію про доходи та витрати (а.с. 5).

На підставі поданих документів ОСОБА_2 було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний сезон з 01 жовтня 2015 року по 31 січня 2016 року.

Згідно декларації від 16 жовтня 2015 року членами сім'ї ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 6).

У розділі ІІІ декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням субсидії, зазначено, що протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії витрат на придбання майна, товарів та послуг на суму, що перевищує 50 тисяч гривень у ОСОБА_2 та членів його сім'ї не було (а.с. 6).

Проведеною управлінням праці та соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації перевіркою правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги встановлено, що при подачі декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням субсидії, ОСОБА_2 надав недостовірну інформацію, не вказавши про наявність витрат на придбання майна на суму, що перевищує 50 000 грн, протягом 12 місяців перед зверненням за житловою субсидією.

Встановлено, що син відповідача - ОСОБА_4, згідно облікової картки № 59976844 від 20 березня 2015 року, набув у власність автомобіль «Фольксваген Транспортер», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю, згідно довідки-рахунку № 036833 від 20 березня 2015 року, 138 400 грн (а.с. 11).

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, субсидії не призначаються, якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, протягом 12 місяців перед

зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без

звернення) здійснив купівлю автомобіля, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. грн.

Відповідно до частини четвертої пункту 13 Положення громадянин несе відповідальність за надані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Відповідно до пункту 20 Положення надання субсидії припиняється, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії. Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, із урахуванням вказаних норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачу було безпідставно перерахована субсидія у зв'язку із наданням ним недостовірної інформації щодо майнового стану, а саме: неповідомлення про придбання членом родини (сином відповідача, який зареєстрований і проживає разом із відповідачем та був зазначений у декларації про доходи і витрати відповідача при поданні заяви про призначення житлової субсидії) у березні 2015 року транспортного засобу, вартість якого перевищує 50 тис. грн, що згідно підпункту 5 пункту 5 Положення, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виключає можливість призначення субсидії.

Придбання у власність транспортного засобу «Фольксвагер Траспортер» за 138 400 грн сином відповідача підтверджується довідкою-рахунком № 036833 від 20 березня 2015 року (а.с. 24) та не спростовано відповідачем належними доказами.

У відповідності до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388, у редакції, яка була чинною станом на 2015 рік, документом, що підтверджує правомірність придбання

транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, визнавалась довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією

транспортних засобів та їх складових частин, що мають

ідентифікаційні номери.

Таким чином, ОСОБА_2 має нести негативні наслідки за недостовірність (неповноту) відомостей про майновий стан членів своєї родини, наданих органу, який приймає рішення про надання житлової субсидії.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували до даних правовідносин норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта