КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"04" липня 2018 р. Справа№ 927/430/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Власова Ю.Л.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод шляхових машин "Жовтнева кузня"
про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод шляхових машин "Жовтнева кузня"
на рішення Господарського суду Чернігівської області
від 26.02.2018 у справі №927/430/17 (суддя Мурашко І.Г.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод шляхових машин "Жовтнева кузня"
до Приватного підприємства "ПДП Три"
про розірвання договору оренди
ВСТАНОВИВ:
В провадженні колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В. перебуває апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод шляхових машин "Жовтнева кузня" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.02.2018 у справі №927/430/17, розгляд справи призначено на 26.06.2018.
26.06.2018 представником скаржника до початку судового засідання подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
В обґрунтування своєї заяви скаржник зазначив, що з 15.05.2018 відбулося декілька судових засідань під час яких сторони по справі надали суду свої пояснення щодо апеляційної скарги. Свого часу, апелянт отримав поштою ухвалу суду від 04.06.2018, якою було призначено розгляд справи на 19.06.2018 на 14.00 год. (згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, вищевказану ухвалу було оприлюднено 12.06.2018). Однак, в подальшому з'ясувалося, що дата вказана в ухвала є помилковою і в дійсності розгляд справи призначено на 26.06.2018 на 15.20 год. При цьому, текст ухвали від 04.06.2018 з помилковою датою оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень не було, що само по собі є порушенням закріпленого у ч. 3 ст. 2 ГПК України принципу гласності та відкритості судового процесу та порушенням вимог. Крім того скаржник зазначав, що судом були порушення процесуальні строки, стосовно строку розгляду апеляційної скарги в суді, відповідно до норм статті 273 ГПК України.
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Гончаров С.А., Тищенко О.В., дійшла висновку про необґрунтованість заяви про відвід, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 провадження у справі № 927/430/17 зупинено, а зазначену справу передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Власов Ю.Л., для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод шляхових машин "Жовтнева кузня" про відвід колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Згідно з п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В. у справі № 927/430/17, дійшла висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Варто звернути увагу, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод шляхових машин "Жовтнева кузня" не наводиться жодного аргументу, який би свідчив про упередженість колегії суддів у складі головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В., оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу вказаних суддів від розгляду даної справи.
Крім того, стосовно строку апеляційного розгляду в суді, колегія суддів зазначає, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод шляхових машин "Жовтнева кузня" про відвід колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Керуючись ст. ст. 35, 38-40 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод шляхових машин "Жовтнева кузня" про відвід колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В. у справі № 927/430/17 відмовити.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
Ю.Л. Власов
