Справа № 761/18763/18
Провадження № 1-кп/761/1635/2018
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в залі суду кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52015000000000009 від 11.12.2015 року щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодськ, Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Владивосток, Російської Федерації, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
зі сторони обвинувачення:
прокурора ОСОБА_11
зі сторони захисту:
захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
встановив:
на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва 22 травня 2018 року надішли матеріали кримінального провадження №52015000000000009 від 11.12.2015 року за обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, оскільки він складений з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України, дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не вбачається.
Крім того, прокурор в судовому засіданні підтримав подані ним клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , шляхом покладення на них певних обов`язків, визначених ст. 194 КПК України строком на 2 місяці; про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді застави, із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком на 2 місяці; про відсторонення ОСОБА_9 від посади генерального директора державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, вул. Горького, 2 м.Жовті Води, Дніпропетровська область) на строк до двох місяців; про відсторонення ОСОБА_6 від посади директора з управління закупівлями Дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» ( код ЄДРПОУ 24584661, м.Київ, вул. Назарівська, 3 ) на строк до 2 місяців.
Такі клопотання прокурор мотивував наявністю ризиків переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується їх виїздами за кордон, можливістю знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання іншим чином, продовження вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачуються ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 .
Захисники та обвинувачені вважали за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи, що суттєвих порушень при складанні обвинувального акту, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не допущено, кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м.Києва, заперечували та просили відмовити у задоволенні клопотань прокурора про застосування до обвинувачених запобіжних заходів у вигляді покладення обов`язків, застосування запобіжного заходу у вигляді застави та відсторонення від посади, як необґрунтованих.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, виходячи із наступного.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Так, у відповідності з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
За вимогами п. 5, п.7 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
При цьому, ч. 1 ст.91КПК України регламентовано, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Тобто, у викладі фактичних обставин та при формулюванні обвинувачення щодо кожного із обвинувачених мають міститись дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.
Зазначені вимоги кореспондуються та узгоджуються з висновками, що знайшли своє відображення в рішеннях Європейського суду з прав людини та у відповідності до вимог ч.5 ст.9 КПК України повинні застосовуватися поряд із кримінальним процесуальним законодавством України.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що в тексті підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення Суду від 19 грудня 1989 року в справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82 п. 79).
Також Європейський суд констатував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення Суду від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 52).
Таким чином, обвинувальний акт повинен бути викладений у такий спосіб, щоб його зміст відповідав вимогам ст.291 КПК України за структурою, послідовністю викладення, наявністю обов`язкових елементів: викладення фактичних обставин, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.
Однак, обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , складений та затверджений 21.05.2018 року, не відповідає вказаним нормам кримінального процесуального закону.
Так, згідно обвинувального акта ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України за епізодом заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом», при цьому не зазначено місце вчинення кримінального правопорушення, неможливість встановлення таких обставин, тоді як дана обставина підлягає обов`язковому доказуванню в силу положень ст. 91 КПК України.
Крім того, за даним епізодом у висунутому обвинуваченні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначено про заволодіння грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» у сумі 6400 777, 5 Євро, що в перерахунку за курсом національного банку України на дату їх надходження на відповідні рахунки становило 69 579 146, 30 грн. (т.1 а.с.152).
Однак, у обвинувальному акті при зазначенні розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вказано про те, що кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , спричинено тяжкі наслідки у вигляді втрати активів ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму 6400000 Євро (т.1 а.с.247). При цьому зазначена сума грошових коштів відрізняється.
Таким чином, обвинувальний акт містить суттєві суперечності, щодо розміру та форми шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, а також у викладі фактичних обставин даного кримінального правопорушення зазначено про заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» в особливо великому розмірі та не міститься посилань на спричинення тяжких наслідків у вигляді втрати активів.
При цьому, слід звернути увагу, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (т.1 а.с.247), зазначено не в національній валюті України.
Також слід зазначити про те, що при викладі фактичних обставин за епізодом заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» йде мова про залучення ОСОБА_5 , до вчинення злочину ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , щодо яких даний обвинувальний акт не містить даних про висунуте останнім обвинувачення.
Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , згідно обвинувального акта інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України.
При цьому, у викладі фактичних обставин міститься посилання на те, що дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, вчинені в м. Києві, однак таке узагальнююче формулювання не свідчить про те, що органом досудового розслідування зазначено конкретну адресу місця вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що злочин, передбачений ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 висунуте обвинувачення серед інших інкримінованих їм злочинів є більш тяжким, то саме місце вчинення цього злочину є визначальним для вирішення питання підсудності даного кримінального провадження.
У разі якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, то про це має бути зазначено при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та за даних умов кримінальне провадження має здійснюватись судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Доводи прокурора про те, що завершення вчинення даного злочину ОСОБА_7 , згідно висунутого обвинувачення останньому (т.1 а.с.246) мало місце 24.04.2016 року у період з 09 год. по 11 год. 00 хв. у ДП НАЕК «Енергоатом» в м.Києві за адресою вул. Назарівська, 3 (колишня вул.. Вєтрова, 3) за рахунок коштів, одержаних компанією «STERUERMANN» від ДП «СхідГЗК» злочинним шляхом за контрактом від 28.01.2004 № 70\13, що свідчить про підсудність даного кримінального провадження Шевченківському районному суду м.Києва, спростовуються самим змістом формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_7 , з якого убачається, що послідовність дій вчинення яких інкримінується останньому, порушена, оскільки викладена не у хронологічному порядку.
Так, у формулюванні обвинувачення, висунутого ОСОБА_7 за ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України (т.1 а.с.241-242), зазначені обставини, встановлені стороною обвинувачення щодо легалізації грошових коштів, одержаних компанією «STERUERMANN» від ДП «СхідГЗК» злочинним шляхом, у тому числі і за контрактом від 28.01.2004 № 70\13, які згідно висунутого обвинувачення мали місце 28.04.2015 року, 15.05.2015 року, 21.05.2015 року, 08.06.2015 року, 24.06.2015 року.
При цьому, згідно висунутого обвинувачення зазначено, що ОСОБА_21 , перебуваючи у вказані дати у місті Києві, вчинив дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів.
У судовому засіданні, прокурор вказав про те, що в ході досудового розслідування органом досудового розслідування не виявилось за можливе встановити конкретне місце вчинення даного кримінального правопорушення, а тому в обвинувальному акті зазначено, що такі дії були вчинені у м.Києві.
Однак, орган досудового роздування при складанні обвинувального акту при викладі фактичних обставин та у формулюванні обвинувачення в разі неможливості встановити місце вчинення кримінального правопорушення, мав про це зазначити, чого не зробив.
Отже, у зв`язку із тим, що після епізоду кримінального правопорушення, який за твердженням прокурора був останнім за часом та мав місце 24.04.2015 року у ДП НАЕК «Енергоатом» в м.Києві за адресою вул. Назарівська, 3 (колишня вул. Вєтрова, 3) (т.1 а.с.246), слідують наступні епізоди, які мали місце 28.04.2015 року, 15.05.2015 року, 21.05.2015 року, 08.06.2015 року, 24.06.2015 року в м.Києві, ( т.1 а.с.241-242), суд приходить до висновку, що місцем, де було завершено вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України, інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , є місто Київ, тобто фактично органом досудового розслідування конкретне місце, де було завершено вчинення більш тяжкого даного кримінального правопорушення, не встановлено.
За правилами ст. 32 КПК України у разі якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
А тому такий виклад фактичних обставин в обвинувальному акті, без зазначення конкретного місця завершення більш тяжкого злочину, не зазначення про неможливість встановлення місця вчинення, свідчить про недоліки, без усунення яких суд позбавлений можливості вирішити питання підготовчого провадження щодо підсудності даного кримінального провадження Шевченківському районному суду м.Києва.
При цьому, слід зазначити, що порушення правила підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення, відповідно до ст.412 КПК України.
Також, при викладі юридичного формулювання обвинувачення як ОСОБА_5 , так і ОСОБА_7 за ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України не знайшли своє відображення кваліфікуючі ознаки, характерні для частини третьої цієї статті.
Натомість викладене формулювання обвинувачення не відповідає кваліфікації інкримінованих ОСОБА_5 і ОСОБА_7 дій за ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України.
Так, частиною третьої ст. 209 КК України, передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі.
Однак, у юридичному формулюванні обвинувачення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України наведено лише диспозицію частини першої ст. 209 КК України без посилання на кваліфікуючі ознаки, яка б давала підстави для кваліфікації їх дії за ч.3 ст.209 КК України.
Окрім того, не знайшло свого відображення у юридичній оцінці згаданого кримінального правопорушення форми співучасті, які інкримінуються останнім.
Також звертає на себе увагу й та обставина, що при викладі фактичних обставин за ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України йде мова про участь спільно із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 наступних осіб: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , щодо яких обвинувальний акт не містить даних про висунуте обвинувачення.
Слід зазначити, що в матеріалах кримінального провадження, наявних у розпорядженні суду, відсутні дані, які б свідчили про те, що стосовно осіб, про причетність яких йде мова у обвинувальному акті, наявні обвинувальні вироки, що набрали законної сили.
Наведені обставини є суттєвим порушенням загальної засади визначеної ст.17 КПК України, міжнародних стандартів у галузі судочинства, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст.11 Загальної декларації прав людини ,які послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.
Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, з метою недопущення порушення загальних засад кримінального провадження, стандартів практики Європейського суду з прав людини, стороні обвинувачення слід усунути вказані недоліки, привести у відповідність обвинувальний акт у відповідності до вимог законодавства.
Наслідком таких суттєвих порушень при складанні обвинувального акту є застосування п.4 ч.3 статті 314 КПК України, а саме повернення прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.
Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , з покладенням на останніх обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону, оскільки обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України не є за своєю природою запобіжним заходом та не входить до переліку запобіжних заходів, визначеного ч.1 ст.176 КПК України.
Враховуючи, що строк дії обов`язків, покладених на обвинувачених закінчився, то обов`язки скасовуються і повторному покладенню не підлягають, відповідно до ч.6 ст.194 КПК України.
Слід зазначити, що прокурор звертаючись із даними клопотаннями не навів жодних даних, які б свідчили про необхідність покладення на обвинувачених додаткових обов`язків ніж, передбачені ст. 42 КПК України.
Порушення питання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 , шляхом покладення додаткових обов`язків не ґрунтується на вимогах закону, оскільки на даний час у останнього взагалі відсутній запобіжний захід.
Так, відповідно до ст. 179 КПК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання полягає у покладені обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України обов`язки можуть бути покладені строком не більше двох місяців, який може бути продовженим.
Отже, в разі якщо такий строк продовжено не було, відповідно до ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію, а тому враховуючи, що обов`язки, які були покладені на ОСОБА_9 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання продовженні не були, на даний час у нього відсутній запобіжний захід.
А тому порушення питання щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_9 є незаконним.
Також суд вважає необґрунтованим порушення питання щодо застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки останній належним чином виконував та продовжує виконувати свої процесуальні обов`язки, чим спростовується посилання прокурора на існування будь-яких ризиків.
Також прокурором не доведено необхідності відсторонення від посад обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , оскільки на надано жодних даних, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці обвинувачених, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі чи документи, які мають значення для розслідування незаконними засобами, впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, суд приймає до уваги висновки слідчих суддів наведених в ухвалах при вирішенні питань щодо скасування обов`язків, передбачених ст.194 КПК України та відсутності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 314 КПК України, суд
ухвалив:
обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52015000000000009 від 11.12.2015 року за обвинувальним актом щодо: ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, повернути прокурору.
Відмовити у задоволенні клопотань прокурора, а саме: про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , поклавши на останнього обов`язки в порядку ст. 194 КПК України визначені прокурором строком на 2 місяці; про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , поклавши на останнього обов`язки в порядку ст. 194 КПК України, визначені прокурором строком на 2 місяці; про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 , поклавши на останнього обов`язки в порядку ст. 194 КПК України, визначені прокурором строком на 2 місяці; про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , поклавши на останнього обов`язки в порядку ст. 194 КПК України, визначені прокурором строком на 2 місяці; про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді застави в розмірі 1136 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2001632 грн. із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком на 2 місяці; про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 , поклавши на останнього обов`язки в порядку ст. 194 КПК України, визначені прокурором строком на 2 місяці; про відсторонення ОСОБА_9 від посади генерального директора державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, вул. Горького, 2 м.Жовті Води, Дніпропетровська область) на строк до двох місяців; про відсторонення ОСОБА_6 від посади директора з управління закупівлями Дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» ( код ЄДРПОУ 24584661, м.Київ, вул. Назарівська, 3 ) на строк до 2 місяців.
На ухвалу протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2
