Номер провадження: 11-кп/785/707/18
Номер справи місцевого суду: 522/17569/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2018 року та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017160500004758 від 10 серпня 2017 року,яким
ОСОБА_8 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Котовськ Одеської області, громадянин України, українець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимий,
обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1 та 2 ст.361, частинами 2 та 3 ст.362, частинами 1 та 2 ст.361-2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2018 року ОСОБА_8 визнано виннуватим у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 ст.361, частинами 2, 3 ст.362, частинами 1, 2 ст.361-2 КК України та йому призначено покарання:
- за ч.1 ст.361 КК України у виді 3 місяців обмеження волі із позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 1 рік із конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю ОСОБА_8 ;
- за ч.2 ст.361 КК України у виді 3 років позбавлення волі із позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 2 роки із конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю ОСОБА_8 ;
- за ч.2 ст.362 КК України у виді 1 року позбавлення волі із позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 2 роки із конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю ОСОБА_8 ;
- за ч.3 ст.362 КК України у виді 3 років позбавлення волі із позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 3 роки із конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю ОСОБА_8 ;
- за ч.1 ст.361-2 КК України у виді 1 року позбавлення волі;
- за ч.2 ст.361-2 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання ОСОБА_8 у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, яке є власністю ОСОБА_8 .
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 був звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік, з покладанням обов`язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.
26 березня 2018 року Приморським районним судом м.Одеси була постановлена ухвала, якою суд першої інстанції, за власною ініціативою, усунув неточності допущені в оскаржуваному вироку, в резолютивній частині якої суд зазначив наступне: - «На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 3 роки із конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю ОСОБА_8 ».
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції було встановлено, що в період часу з 23 січня 2017 року по 03 травня 2017 року ОСОБА_8 працював на посаді інженера із захисту інформації служби безпеки ТОВ «Померанч». В зв`язку з чим, ОСОБА_8 були відомі всі дані, необхідні для доступу до адміністративних панелей відеореєстраторів, накопичувачі на жорстких магнітних дисках які містять в собі конфіденційну інформацію, що знаходились у володінні ТОВ «ПОМЕРАНЧ».
Після звільнення з роботи в ТОВ «Померанч», ОСОБА_8 , не мав права збирати, копіювати конфіденційну інформацію, що належить ТОВ «ПОМЕРАНЧ» та здійснювати несанкціонований доступ до адміністративної панелі обладнання з використанням ІР-адреси, що належить Одеському провайдеру телекомунікаційних послуг «ТЕНЕТ», що підтверджується договором про дотримання комерційної таємниці, який ОСОБА_8 підписав власноруч 20.01.2017 року.
Починаючи з травня 2017 року ОСОБА_8 вчинив наступні епізоди умисних злочинів середньої тяжкості у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку:
17.05.2017 в період часу з 22 години 06 хвилин по 22 годину 13 хвилин ОСОБА_8 , знаходячись вдома за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж, що призвело до витоку інформації, не маючи права доступу до такої інформації, без згоди власника, умисно порушуючи Закон України «Про інформацію» згідно ст.7 п.4, Закон України «Про доступ до публічної інформації» в розділі II «Порядок доступу до інформації», та ігноруючи угоду про дотримання комерційної таємниці укладену між ОСОБА_8 та ТОВ «Померанч», маючи відомості необхідні для доступу до адміністративної панелі відеореєстратора, умисно здійснив доступ до адміністративної панелі відеореєстратора, який знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Преображенська, 27, що надає доступ до перегляду та адміністрування інформаційних ресурсів, що зберігаються на накопичувачі на жорстких магнітних дисках, який встановлений у вказаному відеореєстраторі.
Крім того, 04.06.2017, 12.06.2017, 13.06.2017, 14.06.2017, 15.06.2017, 17.06.2017, 19.06.2017, 25.06.2017, 01.07.2017, 29.07.2017 ОСОБА_8 , знаходячись вдома за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж, що призвело до витоку інформації, не маючи права доступу до такої інформації, без згоди власника, умисно порушуючи Закон України «Про інформацію» згідно ст .7 п.4, Закон України «Про доступ до публічної інформації» в розділі II «Порядок доступу до інформації», та ігноруючи угоду про дотримання комерційної таємниці укладену між ОСОБА_8 та ТОВ «Померанч», маючи відомості необхідні для доступу до адміністративної панелі відеореєстратора, умисно здійснив доступ до адміністративної панелі відеореєстратора, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 176, що надає доступ до перегляду та адміністрування інформаційних ресурсів, що зберігаються на накопичувачі на жорстких магнітних дисках, який встановлений у вказаному відеореєстраторі.
Крім того, 13.06.2017 о 00 годині 15 хвилин ОСОБА_8 , маючи намір на копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, усвідомлюючи, що це призведе до її витоку, не маючи права доступу до такої інформації, без згоди власника, умисно порушуючи Закон України «Про інформацію» згідно ст .7 п.4, Закон України «Про доступ до публічної інформації» в розділі II «Порядок доступу до інформації», та ігноруючи угоду про дотримання комерційної таємниці укладену між ОСОБА_8 та ТОВ «Померанч», маючи відомості необхідні для доступу до адміністративної панелі відеореєстратора, адміністрування якого здійснюється за IP-адресою НОМЕР_1 , що знаходиться у володінні ТОВ «Померанч» та який розташований в приміщенні ТОВ «Померанч» за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 30, здійснив несанкціоноване копіювання інформації (відеозаписи), що міститься на накопичувачі на жорстких магнітних дисках з відеореєстратора, а саме: файли з назвами «217.20.181.197_ch1_20170613_001502.dav» та «217.20.181.197_ch2_20170613_001512.dav», зі збереженням на власний персональний комп`ютер.
Крім того, 30.06.2017, 29.07.2017, 01.08.2017, ОСОБА_8 маючи намір на копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, усвідомлюючи, що це призведе до її витоку, не маючи права доступу до такої інформації, без згоди власника, умисно порушуючи Закон України «Про інформацію» згідно ст .7 п.4, Закон України «Про доступ до публічної інформації» в розділі II «Порядок доступу до інформації», та ігноруючи угоду про дотримання комерційної таємниці укладену між ОСОБА_8 та ТОВ «Померанч», маючи відомості необхідні для доступу до адміністративної панелі відеореєстратора, адміністрування якого здійснюється за IP-адресою НОМЕР_2 , що знаходиться у володінні ТОВ «Померанч» та який розташований в приміщенні ТОВ «Померанч» за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 26, здійснив несанкціоноване копіювання інформації (відеозаписи), що міститься на накопичувачі на жорстких магнітних дисках з відеореєстратора, а саме файли з наступними назвами:
?«00_93.127.10.38_01_20170630_154334.h264»,
?«00_93.127.10.38_02_20170630_154335.h264»,
?«00_93.127.10.38_03_20170630_154335.h264»,
?«00_93.127.10.38_04_20170630_154336.h264»,
?«00_93.127.10.38_05_20170630_154336.h264» зі збереженням на власний персональний комп`ютер.
Крім того, 06.08.2017, 05.08.2017 ОСОБА_8 маючи намір на розповсюдження комп`ютерної інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, комп`ютерних мережах, без згоди власника, умисно порушуючи Закон України «Про інформацію» згідно ст .7 п.4, Закон України «Про доступ до публічної інформації» в розділі II «Порядок доступу до інформації», та ігноруючи угоду про дотримання комерційної таємниці укладену між ОСОБА_8 та ТОВ «Померанч», здійснив дистанційно несанкціонований доступ в адміністративну панель відеореєстратора з IP-адресою НОМЕР_3 , що знаходиться у володінні ТОВ «Померанч» та який розташований в офісі ТОВ «Померанч» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 50, скопіював відеозаписи з камер відеоспостереження з вищевказаного відеореєстратора на накопичувач на жорстких магнітних дисках персонального комп`ютера, який належить ОСОБА_8 . Далі, отримані в результаті незаконної діяльності відеозаписи з відеореєстратора, який знаходиться у володінні ТОВ «Померанч», ОСОБА_8 , з використанням програм відеомонтажу здійснив обробку вищевказаних відеофайлів, після чого ОСОБА_8 усвідомлюючи неправомірність своїх дій, умисно з метою розповсюдження завантажив відеофайли на Youtube-каналі «цитрус-цитрус» (посилання на канал: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
При здійсненні вищевказаних дій, ОСОБА_8 використовував ІР-адреси, що належать провайдеру телекомунікаційних послуг «ТЕНЕТ».
Не погодившись із зазначеним вироком суду, прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи ступінь доведеності вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий вирок, яким визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 ст.361, частинами 2, 3 ст.362, частинами 1, 2 ст.361-2 КК України та призначити ОСОБА_8 покарання:
-за ч.1ст.361 КК України у виді 3місяців обмеження волі із позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 1 рік;
-за ч.2ст.361 КК України призначити покарання у виді 3років позбавлення волі із позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 2 роки;
-за ч.2 ст.362 КК України призначити покарання у виді 1року позбавлення волі із позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 2 роки;
-за ч.3 ст.362 КК України призначити покарання у виді 3років позбавлення волі із позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 3 роки;
-за ч.1 ст.361-2 КК України призначити покарання у вигляді 1 року позбавлення волі;
-за ч.2 ст.361-2 КК України призначити покарання у вигляді 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 3 років позбавлення волі із позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 рік та покласти на нього обов`язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ст.76 КК України.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та порушенням п.4 ч.1 ст. 409, п.2 ч.1 ст. 413 КПК України.
Прокурор зазначає, що відповідно до змін, внесених Законом України №770-VІІІ, санкції статей 361, 361-1, 361-2, 362, 363-1 КК України були зміненні та з них було виключено додаткове покарання у виді конфіскації програмних, технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.
Крім того, суд при визначенні обвинуваченому остаточного покарання, на підставі ч.1 ст.70 КК України, безпідставно не застосував додаткове покарання у виді позбавлення права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами та комп`ютерними мережами, яке було призначено ОСОБА_8 окремо за усіма статтями обвинувачення.
Крім того прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 березня 2018 року про усунення неточностей допущених у вироку Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2018 року відносно ОСОБА_8 , в якій він просить ухвалу суду скасувати.
Доводи вказаної апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Заслухавши прокурора ОСОБА_6 , яка уточнила вимоги апеляційної скарги та просила призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.361 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 2 років та 11 місяців позбавлення волі, в решті підтримала в повному обсязі, обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Згідно з ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав себе винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за частинами 1 та 2 ст.361, частинами 2 та 3 ст.362, частинами 1 та 2 ст.361-2 КК України, у зв`язку із чим, суд обґрунтовано, в порядку ч.3 ст.349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Порушень під час судового розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України судом апеляційної інстанції не встановлено.
З резолютивної частини оскаржуваного вироку вбачається, що суд призначив ОСОБА_8 за частинами 1 та 2 ст.361 та за частинами 2 та 3 ст.362 КК України додаткове покарання у виді конфіскації програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання і які є власністю ОСОБА_8 .
Положеннями п.1ч.1ст.65КК Українипередбачено,що судпризначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53 цього Кодексу.
Санкції частин 1 та 2 ст.361 КК України та частин 2 та 3 ст.362 КК України, за якими обвинувачується ОСОБА_8 не передбачають такого додаткового виду покарань, як конфіскація програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.
Таке додаткове покарання було виключено з санкцій вищевказаних статей КК України Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» №770-VIII від 10.11.2015 року, який набрав чинності 26 листопада 2015 року.
Таким чином на момент ухвалення оскаржуваного вироку суд першої інстанції призначив ОСОБА_8 за ч.1 та ч.2 ст.361 КК України та ч.2 та ч.3 ст.362 КК України додаткове покарання у виді конфіскації програмних та технічних засобів, яке не передбачено санкціями вказаних статей.
Крім того, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, суд першої інстанції в резолютивній частині вироку помилково не застосував до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами та автоматизованими системами, а той час як окремо за злочини передбачені частинами 1 та 2 ст.361 КК України та частинами 2 та 3 ст.362 КК України таке покарання судом було призначено.
Частиною 1 ст.70 КК України встановлено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Вказаний недолік суд першої інстанції усунув шляхом винесення ухвали від 26 березня 2018 року про виправлення описки у вказаному вироку стосовно ОСОБА_8 .
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 неправильно застосував Закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню, що відповідно до п.4 ч.1 ст.409, п.2 ч.1 ст.413 КПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного вироку суду.
Крім вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 , прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 оскаржив і ухвалу від 26 березня 2018 року про виправлення описки у вказаному вироку.
З цього приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Апеляційний суд вважає вказану ухвалу незаконному та такою, що підлягає скасуванню з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають "незмінністю судового рішення". Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч.5 ст.371 КПК України виправлення в судовому рішенні мають бути засвідчені підписами суддів того складу суду, який його ухвалив.
Передбачену статтею 379, а також ч.5 ст.371 КПК можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив (постановив) рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення в цілому.
Дослідивши зміст резолютивної частини оскарженого вироку суду апеляційний суд дійшов висновку, що в даному випадку суд не виправив описку чи арифметичну помилку допущенну у вироку стосовно ОСОБА_8 , а фактично доповнив своє рішення призначенням обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю, що є неприпустимим.
Тобто, в даному випадку виправлення описки змінило зміст прийнятого судом рішення в частині призначення покарання ОСОБА_8 , а тому ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 26 березня 2018 року про виправлення описки не може вважатись законною у розумінні положень ст.379 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України апеляційний суд визнає вказані порушення кримінального процесуального закону істотними.
Пунктом 3 частини 1 статті 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.3 ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та навпаки застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.
Пунктом другим частини першої статті 420 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга прокурора на вирок суду підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга на ухвалу про виправлення описки задоволенню в повному обсязі, а вирок суду першої інстанції має бути скасований з ухваленням нового вироку.
Керуючись статями 376, 404, 405, 407, 409, 413, 419, 420, 532 КПК України, , апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 на вирок Приморського районного суду м.Одеси від 23 лютого 2018 року задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 березня 2018 року про виправлення описки задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 березня 2018 року про виправлення описки скасувати.
Вирок Приморського районного суду м.Одеси від 23 лютого 2018 року, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 ст.361, частинами 2, 3 ст.362, частинами 1, 2 ст.361-2 КК України скасувати в частині призначення покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 вважати засудженим:
-за ч.1 ст.361 КК України до 3 (трьох) місяців обмеження волі з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 1 рік;
-за ч.2 ст.361 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до 2 (двох) років 11 (одинадцяти) місяців позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 2 роки;
-за ч.2 ст.362 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 2 роки;
-за ч.3 ст.362 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 3 роки;
-за ч.1 ст.361-2 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі;
-за ч.2 ст.361-2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною із електронно-обчислювальними машинами, автоматизованими системами, комп`ютерними мережами на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік.
Покласти на ОСОБА_8 обов`язки, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок вступає в силу з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання ним законної сили.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Судді апеляційного суду Одеської області:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
