ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2018 року 11:34 № 826/15212/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Стеценко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Центр»

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

представник позивача - Безносенко І.П.,

представник відповідача - Кравченко О.О.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Центр» (далі - позивач, ТОВ «Строй Центр») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2015 № 0001692202, № 0001702202 і № 0001712202 та від 05.08.2015 № 0002662202.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на необгрунтованість висновків акта ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.04.2015 № 570/26-53-22-02-21/35823120 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Строй Центр» (код за ЄДРПОУ 35823120) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014». На переконання позивача обставини викладені в тексті акта перевірки не відповідають дійсності, що підтверджують додані до позовної заяви первинні та інші документи по фінансово-господарським взаємовідносинам ТОВ «Строй Центр» з контрагентами-постачальниками нафтопродуктів (ТОВ «Компанія-Інтергал», ТОВ «Реал-НП», ТОВ «Паливний Альянс», ТОВ «Росукренергохолдінг», ТОВ «Стандарт Ойл», ТОВ «Нафтан Трейд» і ТОВ «Еліт Оіл») і підрядною організацією - ТОВ «Український Екологічний Центр-Київ», та висновок експертної організації з питання визначення коду палива за УКТЗЕД. З урахуванням цього, позиція контролюючого органу про відсутність у позивача законних підстав для формування показників валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок господарських операцій із зазначеними товариствами, та про виникнення обов'язку зі сплати акцизного податку як виробником підакцизних товарів (бензину), що покладені в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень, суперечать нормам чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2016 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.05.2015 за №0001692202, №0001712202, від 18.05.2015 за №0001702202 в частині суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 8 962 639,11 грн. (в тому числі, за основним платежем - 5 975 092,74 грн., штрафні санкції - 2 987 546,37 грн.), від 05.08.2015 за №0002662202 в частині суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7 883 992,31 грн. (в тому числі, за основним платежем - 5 255 994,87 грн., штрафні санкції - 2 627 997,44 грн.), в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016 скасовано та ухвалено нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.02.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2017 прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав письмові пояснення, в яких просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів, у період з 10.03.2015 по 06.04.2015 працівниками ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно норм статті 77 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка та на підставі наказу від 26.02.2015 № 343 і направлень на перевірку від 10.03.2015 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Строй Центр» (код ЄДРПОУ 35823120) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 27.04.2015 № 570/26-53-22-02-21/35823120 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки відповідач встановив допущення позивачем ряду порушень вимог податкового законодавства, а саме:

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6 992 270,00 грн, у тому числі за IV квартал 2012 року на суму 1 983 671,00 грн., 2013 рік на суму 3 394 947,00 грн, 2014 рік на суму 1 613 652,00 грн.

Суть даних правопорушень, на думку перевіряючих, полягає в наступному: 1) неправомірне формування витрат по фінансово-господарським взаємовідносинам з постачальниками нафтопродуктів ТОВ «Компанія-Інтергал», ТОВ «Реал-НП», ТОВ «Паливний Альянс» і ТОВ «Росукренергохолдінг», що не підтверджуються документально належними первинними документами. Такі висновки перевіряючих ґрунтуються на факті придбання зазначеними контрагентами ТОВ «Строй Центр» нафтопродуктів по ланцюгу постачання у фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Газукраїна-2020», що засвідчується поясненнями керівника ТОВ «Газукраїна-2020» ОСОБА_3 про непричетність до операцій з реалізації нафтопродуктів на території України, наданими в ході розслідування Головним слідчим управлінням МВС України кримінального провадження № 12014160020000076. Крім того, відповідно до вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 по справі № 646/3810/15-к (провадження № 1-кп/646/325/2015) за обвинувальним актом № 42015000000000402 від 13.03.2015, складеного відносно підозрюваного директора ТОВ «Газукраїна-2020» громадянина ОСОБА_3, останнього визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Також за висновками акта ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014 № 542/3-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Росукренергохолдінг» (код ЄДРПОУ 37142650) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Газукраїна-2020», код за ЄДРПОУ 37428778, та ТОВ «Торговий дім «Ветек», код ЄДРПОУ 38809821, та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2012 по 31.12.2013», не підтверджено реальність господарських відносин ТОВ «Росукренергохолдінг» з ТОВ «Газукраїна-2020» і ТОВ «Торговий дім «Ветек»; 2) неправомірне формування витрат з придбання палива моторного альтернативного у ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд», які визначені як виробники такого палива. На думку працівників відповідача, ТОВ «Строй Центр» використовувала оборутки з ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» з метою прикриття власного виробництва пального та для штучного формування валових витрат і податкового кредиту, про що свідчать наступні встановлені обставини: ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» очолює один і той самий керівник - Крук К.Є.; обидва товариства знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 11; обидва товариства використовували сировину, офісні та складські приміщення, виробничі потужності і трудові ресурси отримані від ТОВ «Строй Центр» на підставі договорів оренди та договорів підряду за мізерну плату. При цьому, факт використання новітніх технологій в процесі виробництва не було доведено, при виготовлені палива відсутні витрати на електроенергію, основним постачальником (на 98%) та покупцем (на 100 %) у ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» був ТОВ «Строй Центр», ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» не декларували виробництво альтернативного палива, про що свідчить невідображення пільг по податку на прибуток у податковій звітності, реалізація палива моторного альтернативного А-80, А-92, А-95 відбувалась перевіряємим товариством в основному суб'єктам господарювання, які відносяться до підприємств галузі сільгоспвиробників з використанням дизельного палива;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 265 178,00 грн. та завищено суми бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів ПДВ за грудень 2014 року в розмірі 113 371,00 грн. (так як дана сума була врахована товариством в декларації по ПДВ за січень 2015 року р.21).

Суть даних правопорушень, на думку перевіряючих, полягає в наступному: 1) неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі з вартостей нафтопродуктів, придбаних у постачальників ТОВ «Компанія-Інтергал», ТОВ «Реал-НП», ТОВ «Паливний Альянс», ТОВ «Росукренергохолдінг», ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд»; 2) неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості ремонтних робіт технологічних трубопроводів обв'язки резервуарів № 109 - 121 за адресою: м. Бахмач, вул. Роменська, 1 (контрагент - ТОВ «Український Екологічний Центр-Київ»). Як зазначено в тексті акта перевірки, за результатами аналізу податкової звітності працівники відповідача встановили відсутність у ТОВ «Український Екологічний Центр-Київ» реальних можливостей здійснювати відповідні господарські операції через відсутність основних засобів і трудових ресурсів, необхідних для здійснення операцій, та відсутність ланцюгу постачання (тобто, відомостей про залучення підрядником субпідрядних організацій для виконання ремонтних робіт) за звітний період грудень 2014 року; 3) формування податкового кредиту з ПДВ за звітний період лютий 2013 року на підставі податкової накладної постачальника ТОВ «Еліт Оіл» № 45 від 28.02.2013, що містить невірний код УКТЗЕД щодо товару. А саме в розділі номенклатура товару у податковій накладній вказано «за паливо моторне альтернативне «Еліт-92 Супер». Водночас у розділі УКТЗЕД зазначено код « 3824909800». Відповідно до пп.215.3.4 Податкового кодексу України в таблиці нафтопродуктів під даним кодом УКТЗЕД значиться «Біодизель та його суміші на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот». Таким чином, не можливо ідентифікувати товар, придбаний у ТОВ «Еліт Оіл» за вказаною податковою накладною; 4) завищення суми бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів за звітний період грудень 2014 року на суму 113 371 грн. (в р. 23.2 податкової декларації за грудень 2014 року), шляхом відображення аналогічної суми в р. 21 податкової декларації з ПДВ за звітний період січень 2015 року;

- п.216.1 ст.216, п.217.1 ст.217, п.222.1 ст.222, п.223.1 ст.223 Податкового кодексу України, внаслідок чого не обчислено та не сплачено до бюджету акцизний податок з виробленого на території України пального (нафтопродуктів - бензину А80, А92, А95, яке задокументовано як придбання у ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд») у сумі 5 760 627,05 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві заперечення до акту від 05.05.2015 вих. №170, висновки якого контролюючим органом залишені без змін, про що повідомлено позивача листом від 13.05.2015 №11040/10/26-53-22-02-10.

На підставі висновків акту перевірки 18.05.2015 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0001672202 (форми «Р»), яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 10 488 405 грн., в тому числі 6 992 270 грн. - основний платіж, 3 496 135 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Розрахунок сум основного платежу та штрафних санкцій наявний у матеріалах справи;

№ 0001692202 (форми «В1»), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за звітний період грудень 2014 року по декларації реєстр. № 9078128226 від 17.01.2015 у розмірі 113 371 грн. та одночасно визначені штрафні санкції у сумі 56 686 грн.;

№ 0001702202 (форми «Р»), яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 10 897 767 грн., в тому числі 7 265 178 грн. - основний платіж, 3 632 589 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Розрахунок сум основного платежу та штрафних санкцій наявний у матеріалах справи;

№ 0001712202 (форми «Р»), яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання за платежем «бензин моторний для автомобілів» на загальну суму 7 200 783,79 грн., в тому числі 5 760 627,03 грн. - основний платіж, 1 440 156,76 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивачем подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення від 26.05.2015 за вих. №228.

Головне управління ДФС у м. Києві своїм рішенням від 22.07.2015 № 11163/10/26-15-10-05-35 частково задовольнила скаргу товариства, а саме: скасувало податкове повідомлення-рішення від 18.05.2015 № 0001672202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в частині основного зобов'язання у розмірі 444 600 грн. та 222 300 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині - залишило без змін; інші податкові повідомлення-рішення від 18.05.2015 № 0001692202, № 0001702202, № 0001712202 залишені без змін, а скарга позивача в цій частині - без задоволення.

У зв'язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення від 18.05.2015 № 0001672202, відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 05.08.2015 № 0002662202, яким визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 9 821 505 грн., в тому числі 6 547 670 грн. - за основним платежем, 3 273 835 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, вважаючи, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам, а податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог податкового законодавства, є незаконними, звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у статті 134 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в статті 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, згідно із підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Одночасно нормою абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Також у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Також, згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України), а саме - наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 та діяв до 01.03.2014, та починаючи з 01.03.2014 - наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962 та діяв до 01.12.2014.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, положеннями ПК України та Порядку заповнення податкової накладної визначені окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим, у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм пункту 44.1 і пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 цього Закону).

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю. Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 у справі № 21-1539а15.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, протягом перевіряємого періоду ТОВ «Строй Центр» здійснювало господарську діяльність з оптової торгівлі паливно-мастильними матеріалами, а також зі здавання в оренду власного рухомого та нерухомого майна, що відповідає основним видам діяльності позивача згідно з відомостями Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Судом встановлено, що ТОВ «Строй Центр» укладені з суб'єктами підприємницької діяльності-постачальниками нафтопродуктів договори поставок, а саме: договір поставки нафтопродуктів від 06.06.2012 № 169-05 з ТОВ «Росукренергохолдінг», договір поставки нафтопродуктів від 23.05.2011 № 23/05/1-11 з ТОВ «Компанія-Інтергал», договір поставки нафтопродуктів від 20.07.2012 № 20-07/12 з ТОВ «Реал-НП», договір поставки від 17.10.2012 № МО-015/10 з ТОВ «Паливний альянс».

Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ «Компанія-Інтергал» поставило на адресу ТОВ «Строй Центр» нафтопродуктів на загальну суму 9 243 997 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 540 666 грн.), ТОВ «Реал-НП» поставило нафтопродуктів всього на загальну суму 3 421 460 грн. (в т.ч. ПДВ 570 243 грн.), ТОВ «Паливний альянс» поставило нафтопродуктів всього на загальну суму 354 404 грн. (в т.ч. ПДВ - 58 901 грн.), ТОВ «Росукренергохолдінг» поставило нафтопродуктів всього на загальну суму 2 091 265 грн. (в т.ч. ПДВ - 348 544 грн.).

У відповідності до вимог Інструкції про реєстрацію виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, при придбанні нафтопродуктів у названих постачальників виписувались довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ). Безпосередньо приймання нафтопродуктів на ТОВ «Строй Центр» проводилось працівниками товариства Руденко С.О. і Сущенко М.В. (оператори заправних станцій) та директором товариства Тітарчуком В.Б. (займав посаду в період спірних правовідносин), які пройшли відповідну підготовку та отримали свідоцтва (посвідчення) про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації.

Приймання нафтопродуктів на товаристві здійснювалося відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, а перевірка якості нафтопродуктів - згідно з Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 № 271/121.

При цьому, оскільки між сторонами не виникало спірних питань щодо якості та кількості поставлених нафтопродуктів, то представники Торгово-промислової палати України та експедитори до операцій з перевезення та приймання нафтопродуктів не залучалися.

Розрахунки за поставлені нафтопродукти проведено в повному обсязі. Поставка нафтопродуктів здійснювалась залізничним транспортом на нафтобазу ТОВ «Строй Центр», що розташована у Чернігівській області м. Бахмач, вул. Роменська, 1, а у випадку поставки палива контрагентом ТОВ «Паливний альянс» - автомобільним транспортом на зазначену нафтобазу позивача (для чого на договірних засадах позивачем був залучений перевізник ТОВ «Агродім» згідно договору про надання транспортних послуг № 31/01/2011 від 31.01.2011).

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.02.2016 суд касаційної інстанції вказав на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не здійснено дослідження спірних операцій між позивачем та ТОВ «Росукренергохолдінг», з приводу чого суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Строй Центр» та ТОВ «Росукренергохолдінг» укладено договір поставки нафтопродуктів №169-05 від 06.06.2012, а також додаток № 1 від 26.10.2012 до цього договору, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі.

Також умовами договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару наводяться у додатках, додаткових угодах до цього договору, заявках, рахунках, видаткових накладних та актах приймання-передачі товару; одиниця виміру товару: літри, тони; поставка товару здійснюється партіями; обсяг та ціна кожної партії товару визначаються сторонами у заявках, рахунках-фактурах або видаткових накладних, відповідно до поданих заявок на поставку; якість товару повинна відповідати ГОСТ, ТУ, ДСТУ і підтверджуватися сертифікатом відповідності виробника та/або паспортом якості. У разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується місце розвантаження товару.

Ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається згідно встановлених постачальником цін на відповідні товари на день виставлення постачальником рахунку-фактури.

Згідно умов вказаного договору сторонами погоджено поставку палива (бензин автомобільний неетильований «Нормаль-80») в кількості 58,750 тон вартістю 719 335 грн. (в т.ч. ПДВ - 119 889,17 грн.), умови поставки: СРТ (Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення), станція призначення - Бахмач-Гомельський ПівдЗД, станція відвантаження - Переяслівська ПівдЗД.

Згідно акта приймання-передачі № 001 від 26.10.2012 відвантажено постачальником, в особі директора Близнюка В.І., та прийняття покупцем, в особі директора Тітарчука В.Б., нафтопродуктів в кількості 58,750 тон вартістю 719 335 грн. (з ПДВ).

На виконання договору поставки нафтопродуктів №169-05 від 06.06.2012 поставка нафтопродуктів здійснювалась залізничним транспортом на нафтобазу позивача, яка розташована у Чернігівській області, м. Бахмач, вул. Роменська, 1, про що свідчать відомості плати за подання, забирання вагонів та маневрову роботу (форма ГУ-46а), відомості плати за користування вагонами (форма ГУ-46), накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) пов'язаних з перевезення вантажів залізничним транспортом (форма ФДУ-92), завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

На кожну партію поставленого товару позивач отримав від ТОВ «Росукренергохолдінг» видаткову накладну, сертифікати відповідності нафтопродуктів, паспорти якості, залізничну накладну на перевезення бензину, рахунок-фактуру на оплату бензину, та податкову накладну. На кожну поставку позивачем виписувались довіреності на отримання нафтопродуктів, які зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей. Надання послуг з перевезення товару, окрім накладних, виписаних на кожну поставку товару, підтверджується також актами приймання.

Після отримання та оприбуткування товару позивач оплатив його вартість та вартість послуг контрагента з перевезення цього товару в повному обсязі.

У відповідності до умов даного договору ТОВ «Росукренергохолдінг» поставило позивачу нафтопродуктів на загальну суму 2 091 265,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 348 544 грн.).

До матеріалів справи долучено належним чином завірені копії первинних документів, які підтверджуються поставку нафтопродуктів на вказану суму, а саме завірені копії акта приймання-передачі вагонів-цистерн з нафтопродуктами вантажоотримувачу від 26.11.2012, складеного представниками експедитора ПП «Сокіл» і вантажоотримувача за результатами огляду, відкриття та замірів вагонів-цистерн № 74972563 і 74940610; актів приймання-передачі нафтопродуктів за кількістю №ВС-0000847 від 26.11.2012, №ВС-0000848 від 26.11.2012 (форма № 5-НП), акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю 58,750кг № ВС-0000757 від 01.11.2012 (форма № 5-НП); видаткових накладних від 26.10.2012 № 102604, від 23.11.2012 № 112315, від 23.11.2012 № 112319 щодо поставки бензину (на умовах самовивозу) на загальну суму 2 091 265 грн. (в т.ч. ПДВ - 347 990 грн.), всього в обсязі 176,25 тон; податкових накладних на суму ПДВ 348 544,17 грн., підписаних Близнюком В.І. та скріплених печаткою ТОВ «Росукренергохолдінг»; рахунків-фактур від 25.10.2012 № СФ-0005497, від 21.11.2012 № СФ-0006087 і від 21.11.2012 № СФ-0006083; листів ТОВ «Строй Центр», адресованих ТОВ «Росукренергохолдінг» з питань відвантаження та отримання пального; довіреностей ТОВ «Строй Центр», виданих Тітарчуку В.Б. на отримання ТМЦ від ТОВ «Росукренергохолдінг».

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій позивачем долучено також копії паспорту якості № 2428 від 18.11.2012, виданого ТОВ «Мозирський нафтопереробний завод» на неетильований автомобільний бензин «Нормаль-80» клас 4, сертифікати відповідності на товари отримані від постачальника.

В підтвердження поставки нафтопродуктів залізничним транспортом на нафтобазу позивача також надано копії залізничних накладних на перевезення бензину моторного (автомобільного) неетильованого в кількостях 58,750 тон (№ вагону 749413378, дата прибуття 31.10.2012) і 117,500 тон (№ вагонів 74972563 і 749940610, дата прибуття 26.11.2012), де вантажовідправником визначено ТОВ «Росукренергохолдінг», а вантажоотримувачем - ТОВ «Строй Центр»; залізничних накладних з відмітками митних органів (відправник - ТОВ «Мозирський нафтопереробний завод», отримувач - ТОВ «Росукренергохолдінг», вантаж - бензин автомобільний неетильований «Нормаль-80» клас 4; обсяги 58,750, 58,000 і 59,500 тони, дати прибуття 26.10.2012 і 26.11.2012).

За поставлені нафтопродукти ТОВ «Строй Центр» перерахувало грошові кошти на рахунок ТОВ «Росукренергохолдінг» в повному обсязі, про що свідчать виписки банку.

За відомостями оборотно-сальдових відомостей по субрахунку бухгалтерського обліку 631 за даними яких кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.

Оприбуткування позивачем придбаних від ТОВ «Росукренергохолдінг» товарів, їх оплата та використання у власній господарській діяльності (подальша реалізація), а також оплата послуг по його транспортуванню, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами по реалізації нафтопродуктів наступним підприємствам: СФГ «Урожай» (договір поставки нафтопродуктів від 03.02.2012 № 33), ТОВ «СК-Агро» (договір поставки нафтопродуктів від 15.03.2012 № 69), ПрАТ Агрофірма «Іржавецька» (договір поставки від 14.03.2013 № 100), ПАТ «Блок Агросвіт» (договір поставки нафтопродуктів від 15.03.2012 № 68), ТОВ «Батьківщина» (договір поставки нафтопродуктів від 05.09.2012 № 154), ПСП «Фортуна» (договір поставки нафтопродуктів від 19.03.2012 № 71), ТОВ «Агріпорт-Норд» (договір поставки нафтопродуктів від 28.04.2012 № 111), СТОВ «Ватутіна» (договір поставки нафтопродуктів від 02.02.2012 № 27), ФГ «Вітчизна-Тиниця» (договір поставки нафтопродуктів від 03.02.2012 № 36), ТОВ «Агрофірма Маяк» (договір поставки нафтопродуктів від 01.09.2012 № 149), Хлібна база № 87» (договір поставки нафтопродуктів від 08.01.2013 № 2), ПП «ОСОБА_9» (договір поставки нафтопродуктів від 26.09.2012 № 165), ТОВ «Ранок-Гамаліївка» (договір поставки нафтопродуктів від 04.03.2013 № 92), ПрАТ «Нива-Пдюс» (договір поставки нафтопродуктів від 08.02.2013 № 76), ПрАТ «Кремінь» (договір поставки нафтопродуктів від 28.01.2013 № 39).

Суд зазначає, що вищевикладені обставини свідчать про реальне виконання ТОВ «Строй Центр» та ТОВ «Росукренергохолдінг» договору №169-05 поставки нафтопродуктів від 06.06.2012, при укладанні якого позивач із застосуванням усіх передбачених законодавством способів пересвідчився у тому, що договір та первинні документи за наслідком придбання, та у належні строки, отримання товару від ТОВ «Росукренергохолдінг» підписані уповноваженими представниками цього підприємства та містять достовірні відомості.

В даному випадку, у матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність віднесення відповідних сум до складу витрат та податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов вказаних договірних відносин.

Також, суд звертає увагу, що позивач як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зважаючи на встановлення судом факту документального підтвердження витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатом здійснення господарської діяльності з вказаним контрагентом за спірний період, а також використання придбаного товару підприємством у власній господарській діяльності, податковим органом безпідставно зроблено висновок про безпідставне та необґрунтоване формування позивачем податкових вигод за вказаними операціями.

До того ж, суд вважає неправомірним посилання відповідача на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Росукренергохолдінг» та його контрагентів (акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 20.06.2014 №542/3-22-08), оскільки акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями статті 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагента не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства ТОВ «Строй Центр».

Окрім того, в підтвердження реальності здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Компанія-Інтергал» на підставі укладеного між ним договору поставки нафтопродуктів № 23/05/1-11 від 23.05.2011 в матеріалах справи містяться копії актів приймання-передачі від 24.11.2012 № 24/11-000008, від 29.11.2012 № 29/11-000012, від 04.12.2012 № 04/12-000023, від 15.12.2012 № 15/12-000004, від 18.12.2012 № 18/12-000010, щодо відвантаження постачальником, в особі директора Шульги О.М., та прийняття покупцем, в особі директора Тітарчука В.Б., нафтопродуктів (паливо дизельне підвищеної якості (євро) марка F, вид І і ІІ (код згідно з УКТЗЕД 2710194110)) в кількостях 301,598 тон, 185,975 тон, 178,277 тон, 61,895 тон, 122,726 тон. Поставка здійснювалася зі складу ст. Щорс, ПЗЗ на умовах СРТ станція призначення - Бахмач-Гомельський, у вагонах-цистернах за визначеними переліками; рахунків-фактур від 22.11.2012 № 5178, від 28.11.2012 № 5329, від 04.12.2012 № 5457, від 14.12.2012 № 5635; видаткових накладних від 24.11.2012 № 24/11-000008, від 29.11.2012 № 29/11-000012, від 04.12.2012 № 4/12-000023, від 15.12.2012 № 15/12-000004, від 18.12.2012 № 18/12-000010 щодо поставки палива на загальну суму 9 243 996,91 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 540 666,15 грн.), всього в обсязі 850,471 тон, - що не містять відомостей про П.І.П. та посаду особи, відповідальної за отримання палива; залізничних накладних на перевезення палива дизельного клас 3 в кількостях 301,598 тон (№ вагонів за переліком, дата прибуття 25.11.2012), 185,975 тон (№ вагонів за переліком, дата прибуття 03.12.2012), 178,277 тон (№ вагонів за переліком, дата прибуття 06.12.2012), 61,895 тон (№ вагону 74963521, дата прибуття 19.12.2012), 122,726 тон (№ вагонів 73046161 і 74951906, дата прибуття 21.12.2012), де вантажовідправником визначено ТОВ «Компанія-Інтеграл» та ТОВ «Зовнітрансгаз» (код ЄДРПОУ 37860735), а вантажоотримувачем - ТОВ «Строй Центр»; актів приймання-передачі вагонів-цистерн з нафтопродуктами вантажоотримувачу від 25.11.2012, від 04.12.2012, без дати, від 19.12.2012, від 21.12.2012, складених представниками експедитора ПП «Сокіл» і вантажоотримувача за результатами огляду, відкриття та замірів вагонів-цистерн за номерами, що відповідають залізничним накладним; паспортів якості № 2849 від 26.11.2012 та № 2921 від 08.12.2012 (виданих ТОВ «Нафтан» (Республіка Білаусь) на паливо дизельне автомобільне (ЕН 590), № 2559 від 07.12.212 (виданого ТОВ «Мозирський нафтопереробний завод» на паливо дизельне автомобільне (ЕН690), сорт F, вид І), № UA24199-1 від 14.11.2012 (виданого ЗАТ «Лукойл» на паливо дизельне підвищеної якості (євро) марка F, вид І), № 123313 (виданого ТОВ «Газпром Нафтохім Салават); сертифікатів відповідності виробників палива (ТОВ «Мозирський нафтопереробний завод» (Республіка Білорусь), ТОВ «Лукойл» (Росія), ТОВ «Газпром Нафтохім Салават (Росія), фірмою «ROMPETROL RAFINARE S.A.» (Румунія), ВАТ «Нафтан (Республіка Білорусь); актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 25.11.2012, від 04.12.2012, від 06.12.2012, від 19.12.2012, від 21.12.2012, складених комісією з працівників ТОВ «Строй Центр»; податкових накладних на суму ПДВ 1 540 666,15 грн., підписаних ОСОБА_12 та скріплених печаткою ТОВ «Компанія-Інтергал»; роздруківок електронних витягів з Єдиного реєстру податкових накладних; карток рахунку та оборотно-сальдових відомостей по субрахунку бухгалтерського обліку 631 за даними яких кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня; виписок банку; довіреностей ТОВ «Строй Центр», виданих своїм працівникам на отримання ТМЦ від ТОВ «Компанія-Інтергал»; листів ТОВ «Строй Центр», адресованих ТОВ «Компанія-Інтергал» з питань відвантаження та отримання пального; свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Компанія-Інтергал», довідки з органу статистики стосовно цього товариства, виданої 24.10.2013, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Компанія-Інтергал» № 100325021 від 22.02.2011 і довідки про взяття на облік платника податків (форми № 4-ОПП).

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Реал-НП» на підставі укладеного між ним договору поставки нафтопродуктів № 20-07/12 від 20.07.2012 до матеріалах справи долучено копії: акта приймання-передачі від 29.10.2013 щодо відвантаження продавцем, в особі директора Гуревича О.В., та прийняття покупцем, в особі директора Ігнатова І.Ю., нафтопродуктів (дизельного палива євро сорт F, вид ІІІ (код згідно з УКТЗЕД 2710194110)) в кількості 320,812 тон; рахунку на оплату від 29.10.2013 № 3214; видаткової накладної від 29.10.2013 № 10/29-13 щодо поставки палива на загальну суму 3 421 459,98 грн. (в т.ч. ПДВ - 570 243,33 грн.), всього в обсязі 320,812 тон; залізничної накладної на перевезення палива дизельного клас 3 в кількостях 320,812 тон (№ вагонів за переліком, дата прибуття 03.11.2013), де вантажовідправником визначено ТОВ «Ровеньківська нафтобаза-2004» (код ЄДРПОУ 32842161), а вантажоотримувачем - ТОВ «Строй Центр»; паспорту якості № 11Л1310307 від 12.10.2013; сертифікату відповідності № UA1.185.0225944-13 від 20.11.2013, виданого ТОВ «Газукраїна-2020» (виробник продукції - ТОВ «Лукойл-Волгограднефтепереработка»); листа ТОВ «Реал-НП» від 03.11.2013, адресованого позивачу про виправлення описки в тексті залізничної накладної щодо реквізитів паспорту якості; акта приймання-передачі від 29.10.2013; акта приймання-передачі вагонів-цистерн з нафтопродуктами вантажоотримувачу від 03.11.2013; актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 03.11.2013 №№ ВС-0001166 - ВС-0001170 (форма № 5-НП); податкової накладної № 400 від 29.10.2013 на суму ПДВ 570 243,33 грн., підписаної Гуревичем О.В. та скріпленої печаткою ТОВ «Реал-НП»; роздруківки електронних витягу з Єдиного реєстру податкових накладних; довіреностей ТОВ «Строй Центр», виданих своїм працівникам на отримання товару від ТОВ «Реал-НП»; листа ТОВ «Строй Центр» від 16.10.2013 № 427 з питання отримання товарно-матеріальних цінностей; оборотно-сальдової відомості по субрахунку бухгалтерського обліку 631 за даними яких кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня; виписок банку; свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Реал-НП», довідки з органу статистики стосовно цього товариства, виданої 20.09.2010, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Реал-НП» № 100304853 від 11.10.2010 і довідки про взяття на облік платника податків (форми № 4-ОПП).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Паливний альянс» на підставі укладеного між ним договору поставки нафтопродуктів № МО-015/10 від 17.10.2012 в матеріалах справи містяться копії:

рахунку-фактури від 21.02.2013 № СФ-0000103;

видаткової накладної від 25.02.2013 № РН-0000073 щодо поставки дизпалива (євро) марки F вид І на загальну суму 353 403,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 58 900,60 грн.), всього в обсязі 33,029 тон. Зі змісту такої видаткової накладної вбачається, що відпуск товару здійснював директор Поліщук І.В., отримання - Руденко С.О. на підставі довіреності № Б13 від 21.03.2013;

товарно-транспортної накладної № ТТН-130222 від 25.02.2013, що оформлена за результатами перевезення вантажу палива дизельного підвищеної якості (євро) марки F вид І (код згідно з УКТЗЕД 2710194110) в обсязі 33,029 тон, густиною 0,8430. Згідно цієї ТТН вантажовідправником визначено ТОВ «Паливний альянс», вантажоотримувачем і замовником перевезення - ТОВ «Строй Центр», пункт навантаження - м. Київ, аеропорт «Київ» (Жуляни), пункт розвантаження - м. Бахмач, Чернігівська обл. Перевезення здійснено водієм ОСОБА_16 (автопідприємство - ТОВ «СП Агродім») на автомобілі НОМЕР_9, НОМЕР_10. Отримання вантажу Руденко С.О. за дорученням № Б13 від 21.02.2013;

первинних документів по взаємовідносинам з позивача з ТОВ «СП Агродім» (акт виконання робіт № 88 від 11.03.2013 і рахунок на оплату № 146 від 11.03.2013), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_11 та причепу-паливоцистерни з дрн НОМЕР_17, виданих ТОВ «СП Агродім»; подорожнього листа вантажного автомобіля ТОВ «СП Агродім» від 22.02.2013;

акта прийому-передачі № 1 від 25.02.2013;

паспорту якості № 4769/0113 від 02.01.21013 та сертифікату відповідності № UA1.163.0230100-12 від 17.12.2012, виданого ТОВ «Газукраїна-2020» (виробник - ВАТ «LUKOIL») - останнє не відповідає паспорту якості;

податкових накладних № 38 від 21.02.2013 і № 39 від 22.02.2013, всього на суму ПДВ 58 900,6 грн., підписаних ОСОБА_17 та скріпленої печаткою ТОВ «Паливний альянс»;

довіреностей ТОВ «Строй Центр», виданих своїм працівникам на отримання товару від ТОВ «Паливний альянс»;

листів ТОВ «Строй Центр», адресованих ТОВ «Паливний альянс» з питань відвантаження та отримання пального;

картки рахунку та оборотно-сальдової відомості по субрахунку бухгалтерського обліку 631 за даними яких кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня;

виписок банку;

виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої 10.12.2014 стосовно ТОВ «Паливний альянс»,

свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Паливний альянс» № 200150807 від 30.08.2012.

Наявність розрахункових документів, платіжних документів, податкових накладних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку, є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, валових витрат та від'ємного значення ПДВ підприємства, оскільки право на їх оформлення надають лише реальні господарські операцій, за результатами яких платник податків формує податковий кредит, валові витрати та від'ємне значення ПДВ.

З огляду на наведене, судом в ході судового розгляду були досліджені та оцінені надані позивачем первинні документи на підтвердження реальності його господарських операцій з вказаними контрагентами, які досліджувалися відповідачем під час перевірки позивача (договори, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, акти надання послуг, акти приймання-передачі нафтопродуктів на відповідальне зберігання, акти приймання-передачі з відповідального зберігання, акти приймання нафтопродуктів за кількістю), під час огляду та дослідження яких судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, навпаки, вони містять всі обов'язкові реквізити, отже такі документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача з контрагентами.

При цьому, відповідачем не надано суду вичерпного переліку розбіжностей між вимогами діючого законодавства до оформлення первинних документів та фактичним змістом наданих позивачем первинних документів.

Водночас, посилання податкового органу на окремі недоліки, що містять окремі документи не свідчать про нереальність господарських операцій позивача та по суті не може впливати на право платника відображати в податковому обліку наслідки реально здійснених операцій.

Відтак, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення операцій поставки нафтопродуктів із зазначеними контрагентами, позивачем надані суду копії первинних документів по реалізації придбаних у контрагентів товарів (нафтопродуктів) третім особам-покупцям (юридичні особи та фізичні особи-підприємці (споживачі), в тому числі сільськогосподарським підприємствам Чернігівської області).

Таким чином, у суду відсутні підставі для виникнення сумніву у реальності та/або безтоварності спірних господарських операцій позивача з контрагентами. При цьому, належні докази недостовірності даних, зазначених в цих документах, відповідачем суду не подані.

Разом з тим, висновки акту перевірки щодо безтоварності вказаних вище операцій, у тому числі, з ТОВ «Росукренергохолдінг» ґрунтуються на тому, що платником податків придбані нафтопродукти у компаній (ТОВ «Росукренергохолдінг», ТОВ «Компанія-Інтергал», ТОВ «Реал-НП», ТОВ «Паливний альянс»), які здійснювали придбання нафтопродуктів у ТОВ «Газукраїна-2020», яке має ознаки фіктивного підприємства, що підтверджується вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 по справі №646/3810/15-к.

У межах вказаного кримінального провадження від 11.03.2014 № 4201400000000000076 були відібрані в якості свідка показання ОСОБА_3, директора ТОВ «ГазУкраїна-2020», який показав, що переоформив ТОВ «ГазУкраїна-2020» на прохання за грошову винагороду без мети займатись підприємницькою діяльністю.

Крім того, у вказаному вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 встановлено, що ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів за винагороду придбав суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду ПАТ НАК «Нафтогаз України». Зокрема, вказано, що використовуючи придбане та оформлене на ім'я ОСОБА_3 фіктивне підприємство, яке представляла невстановлена слідством особа, яка входила до групи осіб під керівництвом ОСОБА_18, матеріали досудового розслідування діяльності яких знаходяться в інших кримінальних провадженнях, використовуючи поточний банківський рахунок, установчі документи ТОВ «Газукраїна-2020», а також підробивши підпис ОСОБА_3 у фінансово-господарських документах, вчинили заволодіння грошовими коштами ПАТ «НАК «Нафтогаз України» шляхом укладення нікчемного удаваного договору поставки вказаному державному підприємству нафтопродуктів на умовах передоплати, та привласнили незаконно отримані грошові кошти.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги посилання відповідача на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 по справі №646/3810/15-к, яким ОСОБА_3, керівника ТОВ «Газукраїна-2020», визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, як на доказ нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Росукренергохолдінг», ТОВ «Компанія-Інтергал», ТОВ «Реал-НП», ТОВ «Паливний альянс», так як є неналежним та недопустимим доказом.

Оскільки, дослідивши вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 по справі №646/3810/15-к за обвинуваченням ОСОБА_3, директора ТОВ «ГазУкраїна-2020», суд зазначає, що у вказаному вироку судом не зазначено жодних відомостей про правовідносини ТОВ «Строй Центр» з вказаними підприємствами, зазначеними у вироку (ТОВ «Газукраїна-2020»), а також не надавалась оцінка фінансового-господарським відносинам між позивачем та його контрагентами ТОВ «Росукренергохолдінг», ТОВ «Компанія-Інтергал», ТОВ «Реал-НП», ТОВ «Паливний альянс», посадові особи ні позивача, ні його контрагентів не проходять по вказаному кримінальному провадженні в якості свідків, жодних посилань у даному вироку на це на має.

В той час, під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або його контрагентів за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Про наявність вироків та притягнення посадових осіб контрагентів чи позивача відповідачем не зазначено та не доведено належними доказами.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг). Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети юридичних осіб, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, в той же час господарські операції позивача з вищевказаними контрагентами ТОВ «Росукренергохолдінг», ТОВ «Компанія-Інтергал», ТОВ «Реал-НП», ТОВ «Паливний альянс», які зареєстровані у встановленому законом порядку та на момент здійснення господарських операцій мали діючі свідоцтва платника ПДВ, здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Щодо необхідності повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи пов'язаних з можливістю ідентифікувати придбаний позивачем товар - «паливо моторне альтернативне», належності визначення номенклатури товару згідно коду за УКТЗЕД 3824909800 та належності як доказу висновку Луганської регіональної торгово-промислової палати № 878 від 30.09.2011, на що звернув в ухвалі Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 04.07.2017, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2013 між ТОВ «Строй Центр» (Покупець) і ТОВ «Еліт Оіл» (Постачальник) укладений договір за № 13-12, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця товар - паливо моторне альтернативне «Еліт-95 Супер» і «Еліт-92 Супер», а Покупець - прийняти та оплатити товар.

На підтвердження правомірності формування витрат і податкового кредиту за вказаним договором поставки нафтопродуктів позивач надав до суду копії: рахунку-фактури від 28.02.2013 № СФ-0000044; видаткової накладної від 28.02.2013 № РН-0000053 щодо поставки палива моторного альтернативного «Еліт-92 Супер» на суму 319 317 грн. (в т.ч. ПДВ - 53 219,50 грн.), всього в обсязі 39180,000 літрів; товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 280204 від 28.02.2013, що оформлена ТОВ «Еліт Оіл» за результатами перевезення вантажу «ПМА «Еліт 92 Супер» в обсязі 39180 дм, густиною 0,759, масою 29 738 кг.; подорожнього листа вантажного автомобіля ТОВ «СП «Агродім» від 28.02.2013; свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (автомобіля НОМЕР_12 та причеп-паливоцистерни дрн НОМЕР_17); первиних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «СП «Агродім» (акт виконаних робіт, рахунок на оплату); паспорту якості від 28.02.2013, виданого ТОВ «Еліт Оіл» на товар «Еліт-92 Супер» без ідентифікації партії товару; свідоцтва про належність палива «Еліт - 92 Супер» до альтернативного, видане 21.12.2012 Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України ТОВ «Еліт Оіл» як виробнику із терміном дії до 21.12.2014; податкової накладної № 45 від 28.02.2013 на суму ПДВ 53 219,50 грн.; оборотно-сальдової відомості по субрахунку бухгалтерського обліку 631 за даними якої кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня; виписки банку з відомостями про перерахування решти суми коштів (7 836 грн.) на користь ТОВ «Еліт Оіл».

Придбане у ТОВ «Еліт Оіл» «паливо моторне альтернативне» було повністю реалізовано позивачем на адресу ТОВ «Вак-ЛТД» на підставі договору поставки № 69 від 05.02.2013, що засвідчується також первинними документами до такого договору.

Між тим, під час аналізу первинних документів по господарських операціях ТОВ «Строй Центр» з ТОВ «Еліт Оіл» контролюючий орган встановив, що згідно податкової накладної від 28.02.2013 № 45 на суму ПДВ 53 219,50 грн. сторонами задекларовано поставку товару за номенклатурою «паливо моторне альтернативне» з кодом за УКТЗЕД « 3824 90 98 00», що, не відповідає аналогічному коду УКТЗЕД («біодизель та його суміші на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот») в таблиці підакцизних товарів, наведеному у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України в таблиці нафтопродуктів під даним УКЗЕД значиться «Біодизель та його суміші на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот». Дана податкова накладна зареєстрована в базі єдиний реєстр податкових накладних. Таким чином, податковий орган зазначив, що неможливо ідентифікувати, який саме товар був придбаний у ТОВ «Еліт Оіл» по податковій накладній №45 від 28.02.2013.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Як пояснив позивач, у 2010-2012 роках існувала проблема ідентифікації альтернативних палив. В зв'язку з чим виробники та споживачі зверталися до експертних організацій з проханням розтлумачити код УКТ ЗЕД.

В долученому до матеріалів справи експертному висновку Луганської регіональної торгово-промислової палати від 30.09.2011 № 878 коду УКТ ЗЕД « 3824 90 98 00» відповідає паливо моторне альтернативне марки А-92.

Твердження відповідача, що під цими кодами значиться «Біодизель та його суміші на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот» не відповідає дійсності. Підпункт 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України свідчить про те, що кодами товара «Біодизель» є код 3826 00 10 00 та 3826 00 90 00, а не код 3824 90 98 00.

У відповідності до умов зазначеного договору № 13-12 від 20.02.2013 ТОВ «Еліт Оіл» поставило ТОВ «Строй Центр» паливо моторне альтернативне «Еліт-92 Супер» на загальну суму 319 317,00 грн. (в тому числі ПДВ - 53 219.50 грн.).

За поставлені нафтопродукти ТОВ «Строй Центр» перерахувало грошові кошти на рахунок ТОВ «Еліт Оіл» в повному об'ємі.

Документи що засвідчують повноваження та компетенцію представників покупця (ТОВ «Строй Центр») на отримання нафтопродуктів та документи про реєстрацію транспортних засобів надано суду та знаходяться в матеріалах справи.

Поставка нафтопродуктів здійснювалась автомобільним транспортом перевізником ТОВ СП «Агродім» на нафтобазу позивача за адресою: Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Роменська, 1, про що свідчить наявна у матеріалах справи дозвільна документація про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів.

У статті 6 Закону України «Про альтернативні види палива» від 14.01.2000 № 1391- XIV із змінами та доповненнями зазначено, що суб'єкти господарської діяльності, які реалізують свою продукцію, на вимогу покупця надають документ, що підтверджує якість палива та його належність до альтернативних видів палива. Тобто сертифікат відповідності на товар (продукцію) видається покупцю на його вимогу.

Як пояснив ТОВ «Строй Центр», він не вимагав у ТОВ «Еліт Оіл» сертифікату відповідності на даний вид товару, оскільки наявність паспорта якості та Свідоцтва про належність палива «Еліт-92 Супер» до альтернативного, виданого контрагенту ТОВ «Еліт Оіл» Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України № 87 від 21.12.2012 вважав достатньою ознакою щодо походження товару.

З оглядну на викладене, суд приходить до висновку, що надані первинні документи та вказаний товар підтверджують та ідентифікують його як «паливо моторне альтернативне», у тому числі підтверджено експертним висновком Луганської торгово-промислової палати, а висновки акту перевірки щодо неможливості ідентифікувати вказаний товар є необґрунтованими, а тому сума 53 219,50 грн. податкового кредиту з ПДВ була вирахувана контролюючим органом з позивача неправомірно.

Окрім того, з матеріалів справи судом встановлено, що 06.07.2014 між ТОВ «Строй Центр» (Замовник) і ТОВ «Український екологічний центр-Київ» (Підрядник) укладено договір доручення № 4/гп-14 на організацію ремонтно-будівельних (монтажних) робіт технологічних трубопроводів, за умовами якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника власними силами та засобами, на свій ризик, якісно виконати на об'єкті (технологічні трубопроводи обв'язки резервуарів № 109-121 на території нафтобази м. Бахмач, вул. Роменська,1) роботи передбачені даним договором (ремонтні роботи згідно локального кошторису) відповідно до проектно-кошторисної документації та ДБН, з використанням матеріалів підрядника, а Замовник зобов'язується своєчасно прийняти й оплатити виконану підрядником роботу.

Вартість виконаних робіт по даному договору визначається договірною ціною (додаток 2) на основі затвердженої сторонами кошторисної документації (додаток 3). Сторонами визначений строк виконання робіт до 31.12.2014 щодо виконання: земляних робіт до та після ремонту трубопроводів на території нафтобази; капітального ремонту технологогічних трубопроводів обв'язки резервуарів № 109 - 121 на території нафтобази. Після закінчення оремого обсягу робіт, зазначених у розд. 1 даного договору сторонами складається та підписується акт приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, який є підставою для складання та підписання довідки про вартість виконаних робіт форми № КБ-3, і являється підставою для здійснення розрахунків між сторонами. Остаточний розрахунок сторони проводять після підписання акта приймання-передачі всіх передбачених даним договором робіт в термін визначений п. 4.3 цього Договору.

Як пояснив позивач, висновки спеціалізованих організацій щодо належного технічного стану резервуарів та нафтопроводів необхідні для їх безпечної експлуатації. На ТОВ «Строй Центр» в 2014 році на підставі графіка проведення повного періодичного технічного обстеження та комплексної дефектоскопії резервуарів і технологічних трубопроводів на червень 2014 року було заплановано проведення обстеження трубопроводів №№ 24, 25, 26, 27, 28, 29.

Водночас, 17.03.2014 між ТОВ «Строй Центр» (Замовник) та ТОВ НВО «Монфор-Нафтосервіс» (Генпідрядник, має відповідний дозвіл № 505.12.30 від 02.03.2012 на виконання робіт підвищеної небезпеки щодо технічного огляду устаткування нафтопроводів) був укладений договір № 1-03/14 на виконання робіт по технічному обстеженню та градуюванні резервуарів (а.с. 77-79 Т. ХХVІ). За результатом проведення робіт з технічного обстеження трубопроводів ТОВ НВО «Монфор-Нафтосервіс» складено Технічний висновок, в якому зафіксовано незадовільний стан відповідних основних засобів ТОВ «Строй Центр».

На підставі цього висновку ТОВ «Строй Центр» розроблено технічне завдання з ремонту підземних технологічних трубопроводів № 24, 25, 26, 27, 28, 29 від РВС-3000 № 109-121 до насосної станції № 2 та видано наказ № 02/2 від 30.06.2014 про організацію ремонтно-будівельних робіт технологічних трубопроводів.

З метою проведення ремонтно-будівельних робіт технологічних трубопроводів 06.07.2014 ТОВ «Строй Центр» уклало договір доручення на організацію ремонтно-будівельних (монтажних) робіт № 4/гп-14 з ТОВ «Український екологічний центр - Київ».

Основним видом діяльності ТОВ «Український екологічний центр - Київ» є організація та будівництво житлових і нежитлових будівель. Для підтвердження можливості виконання вказаних робіт, Підрядник надав позивачу Ліцензію на господарську діяльність у будівництві (за переліком робіт згідно з додатком) № 071810, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, строком дії з 20.07.2012 по 20.07.2015, копія якої знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Український екологічний центр - Київ» надало ТОВ «Строй Центр» послуги по організації ремонтно-будівельних (монтажних) робіт на загальну суму 2 964 002,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 494 000,00 грн.).

Проведення ремонтно-будівельних (монтажних) робіт проводилось на нафтобазі позивача за адресою: Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Роменська, 1, повідомлення про будівельну готовність об'єкта до виконання робіт проводилось згідно п. 1.1. Договору (в усній формі).

Роботи Підрядником виконувались з використанням власних матеріалів (звіт підрядника про використання матеріалів зазначено в акті № 1 приймання використання будівельних робіт за грудень 2014 року (форма № КБ-2в), страхування робіт не здійснювалося. За умовами договору підряднику дозволялося залучити до виконання робіт третіх осіб. Наявність на території нафтобази позивача сторонніх осіб або техніки фіксується в журналі обліку входу і виходу відвідувачів на територію ТОВ «Строй Центр», журналі в'їзду та виїзду автотранспорту на територію товариства, а проведення робіт такими сторонніми особами починається з інструктажу з техніки безпеки та охорони праці, про що зазначено в журналах реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці та реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки.

За надані послуги позивач перерахував у грудні 2014 року та в лютому 2015 року кошти на рахунок контрагента, всього у сумі 3 400 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 566 666,67 грн.).

За даними акта перевірки витрати на придбання послуг ТОВ «Український екологічний центр - Київ» не задекларовані в декларації з податку на прибуток за 2014 рік, амортизація в 2014 році не нараховувалася.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за рахунок описаних вище господарських операцій з ТОВ «Український екологічний центр - Київ» позивач надав суду копії наступних документів: додатків до Договору - додатку № 1 «Дефектний акт на капітальний ремонт технологічних трубопроводів обв'язки резервуарів № 109 - 121 ТОВ «Строй Центр», затвердженого керівниками товариств 21.07.2014, додатку № 2 - договірна ціна, додатку № 3 - зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, затверджений 14.10.2014 та який не містить відомостей про осіб відповідальних за його складання та затвердження (згідно свідчень ОСОБА_20 кошторисний розрахунок складався підрядником); акта приймання виконаних будівельних робіт за № 1 від 08.12.2014 форми № КБ-2в (за грудень 2014 року) на суму 2 964 002 грн. (в т.ч. ПДВ - 494 000 грн.); довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3, датованої 08.12.2014; податкової накладної від 08.12.2014 № 1 на суму ПДВ 494 000,33 грн., підписаної ОСОБА_21 та скріпленої печаткою ТОВ «Український екологічний центр - Київ»; картки субрахунку 631 рахунку бухгалтерського обліку за січень 2013 - грудень 2014 по операціях з контрагентом; виписок банку за грудень 2014 року та лютий 2015 року; акта звірки взаєморозрахунків; ліцензії серії АД № 071810, виданої ТОВ «Український екологічний центр - Київ» 20.07.2012 строком до 20.07.2015 на право здійснення господарської діяльності у будівництві за переліком робіт; довідки з органу статистики відносно ТОВ «Український екологічний центр-Київ», виданої 05.06.2012; свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Український екологічний центр - Київ» № 200061174 від 01.09.2012; журнал входу-виходу відвідувачів на територію ТОВ «Строй Центр»; журнал в'їзду та виїзду на ТОВ «Строй Центр» не пов'язаних з вивозом нафтопродуктів; журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на ТОВ «Строй Центр»; журналу реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки на ТОВ «Строй Центр»; акта ТОВ «Український екологічний центр - Київ» випробування на герметичність трубопроводів №№ 24, 25, 26, 27, 28, 29, затвердженого 05.12.2014.

Заперечуючи проти реальності зазначених вище фінансово-господарських операцій між ТОВ «Строй Центр» і ТОВ «Український екологічний центр - Київ» відповідач посилався на результати аналізу документів податкової та фінансової звітності контрагента позивача, за яким встановлено відсутність у підрядника адміністративних можливостей, основних засобів для надання послуг з організації ремонтних робіт, відсутні підрядні організації для виконання ремонтних робіт.

Водночас, дослідивши наявні письмові докази, судом встановлено, що факт виконання ТОВ «Український екологічний центр - Київ» вимог договору та рух активів підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій і в сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено суду обставин недостатності доданих до матеріалів справи документів чи їх дефектності, а також податковим органом не заперечувалося та не спростовано фактичне виконання господарських операцій позивача із його контрагентом, участь контрагента позивача у здійсненні таких операцій, наявності у них спеціальної податкової правосуб'єктності (реєстрації платниками ПДВ), факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН тощо.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності у спірному періоді.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними господарськими операціями.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Посилання контролюючого органу на наявну у нього податкову інформацію про неможливість вчинення названим контрагентом господарських операцій суд відхиляє, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною особою, а також від його господарських та виробничих можливостей за даними податкової звітності.

Крім того, чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, чинність установчих документів та належних повноважень особи на підписання податкової накладної, справність сплати контрагентом податків, наявність у контрагента ресурсів чи основних фондів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних), відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з вказаним контрагентом здійснювалися в межах господарської діяльності позивача та є реальними, відтак ТОВ «Строй Центр» правомірно сформовано спірні суми податкового обліку за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ «Український екологічний центр - Київ».

Більш того, слід звернути увагу на те, що у своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України від 04.07.2017 у даній справі зазначив, що суд першої інстанції у постанові від 20.09.2016 обґрунтовано визнав безпідставними посилання відповідача на відсутність у ТОВ «Український екологічний центр - Київ» адміністративних можливостей для надання послуг з організації ремонтних робіт самотужки, оскільки чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника податку в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності в останніх основних фондів та/або спеціальних дозволів. Висновки суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази у своїй сукупності свідчать про фактичний рух активів, а наявні у позивача первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, судовою колегією вбачаються обґрунтованими, оскільки такі висновки зроблені судом першої інстанції за результатами дослідження наданих позивачем доказів.

Також судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Строй Центр» здійснювало реалізацію палива моторного альтернативного, що попередньо придбавалось позивачем у постачальників - ТОВ «Стандарт Ойл» впродовж березня-червня 2013 року на підставі договору поставки № 02/03 від 07.03.2013 та ТОВ «Нафтан Трейд» протягом серпня 2013 року - червня 2014 року на підставі договорів поставок № 0103 від 03.03.2014 та № 0104 від 09.04.2013.

Згідно наявних матеріалів справи встановлено, що у відповідності до умов вказаних договорів ТОВ «Стандарт Ойл» поставило ТОВ «Строй Центр» альтернативне паливо всього на загальну суму 8 226 312 (в т.ч. ПДВ - 1 371 052 грн.), а ТОВ «Нафтан Трейд» - всього на загальну суму 14 361 895 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 393 649 грн.). За поставлене паливо позивач перерахував кошти на рахунки постачальників у повному обсязі.

На підтвердження здійснення поставок палива позивач надав суду копії договору № 02/03 від 07.03.2013 з ТОВ «Стандарт Ойл»: додаткових угод № 1 від 07.03.2013, № 2 від 30.04.2013, № 3 від 27.05.2013, № 4 від 20.06.2013, за умовами яких предметом поставки є паливо моторне альтерантивне A-95 Drive, A-92 Drive та A-80 Drive, пунктом відвантаження визначено склад нафтобазу в м. Бахмач.

В підтвердження виконання умов цього договору щодо поставки товарів сторонами підписано видаткові накладні від 11.03.2013 № 2, від 30.04.2013 № 3, від 27.05.2013 № 4, від 20.06.2013 № 5, всього на загальну суму 8 226 312,42 грн. (з ПДВ), обсяг відпущеного палива складає 862 146 кг. Згідно цих видаткових накладних відпуск товарів здійснювався керівником ТОВ «Стандарт Ойл» Круком К.Є. та завідувачем складу Кирутою Г.Г., а отримання - уповноваженими згідно довіреностей працівниками ТОВ «Строй Центр» Сущенко М.В. та Руденко С.О.

На підтвердження транспортування до матеріалів справи долучено товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукти), згідно яких транспортування нафтопродуктів здійснювалося за рахунок ТОВ «Строй Центр» по трубопроводам з використанням відповідних насосів, адреси пунктів навантаження та розвантаження збігаються - м. Бахмач, вул. Роменська, 1.

Також факт виконання сторонами умов договору підтверджено податковими накладними, що підписані Круком К.Є. та скріплені печаткою ТОВ «Стандарт Ойл».

Позивачем долучено копії аркушів з журналу перекачок насосної станції; журналів обліку надходження нафти і нафтопродуктів (форма № 6-НП), товарних книг кількісного руху нафтопродуктів (нафти) (форма № 31-НП); свідоцтв про належність відповідного палива до альтернативного № 82 від 21.12.2012, № 83 від 21.12.2012, № 81 від 21.12.2012, виданих Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України ТОВ «Стандарт Ойл»; паспортів якості № 8277-1 від 07.03.2013, № 8276-1 від 07.03.2013, № 8536 від 30.04.2013, виданих Випробувальним центром паливно-мастильних матеріалів на зразки палива ТОВ «Стандарт Ойл»; паспорту якості № 05 від 20.06.2013, виданого ТОВ «Стандарт Ойл» на зразок палива моторного альтернативного A-80 Drive; сертифікатів відповідності на паливо альтернативне, виданих ТОВ «Стандарт Ойл»; оборотно-сальдових відомостей та карток по субрахунку 631 рахунку бухгалтерського обліку за 2013 рік; виписок банку; довіреностей ТОВ «Строй Центр», виданих своїм працівникам на отримання товару від ТОВ «Стандарт Ойл»; листів ТОВ «Строй Центр», адресованих ТОВ «Стандарт Ойл» з питань відвантаження пального; рахунків на оплату.

Крім того, між ТОВ «Строй Центр» та ТОВ «Нафтан Трейд» укладено договір поставки № 0104 від 09.04.2013 та додаткові угоди № 2 від 29.08.2013, № 3 від 29.08.2013, № 3, № 4 від 21.10.2013, № 5 від 11.12.2013 до цього Договору, за умовами яких предметом поставки є паливо моторне альтернативне A-80 Drive, пунктом відвантаження визначено склад нафтобазу в м. Бахмач.

Виконання сторонами умов договору підтверджується складеними та підписаними:

видатковими накладними від 29.08.2013 № 3, від 02.09.2013 № 4, від 23.10.2013 № 5, від 04.11.2013 № 6, від 11.12.2013 № 7, всього на загальну суму 9 440 596,84 грн. (з ПДВ), обсяг відпущеного палива складає 904271,73 кг. Згідно цих видаткових накладних відпуск товарів здійснювався завідувачем складу Кирутою Г.Г., а отримання - уповноваженими згідно довіреностей працівником ТОВ «Строй Центр» Сущенко М.В.;

товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукти), згідно яких транспортування нафтопродуктів здійснювалося за рахунок ТОВ «Строй Центр» по трубопроводам з використанням відповідних насосів, адреси пунктів навантаження та розвантаження збігаються - м. Бахмач, вул. Роменська, 1.

податковими накладними, підписаними ОСОБА_23 та скріпленими печаткою ТОВ «Нафтан Трейд».

Також долучено копії рахунків на оплату; аркушів з журналу перекачок насосної станції; журналів обліку надходження нафти і нафтопродуктів (форма № 6-НП), товарних книг кількісного руху нафтопродуктів (нафти) (форма № 31-НП); свідоцтва про належність відповідного палива до альтернативного № 112 від 23.05.2013, виданого Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України ТОВ «Нафтан Трейд»; паспортів якості, виданих ТОВ «Нафтан Трейд»; сертифікату відповідності № UA1.162.0076693-13 від 15.04.2013, виданого виробнику ТОВ «Нафтан Трейд»; оборотно-сальдових відомостей та карток по субрахунку 631 рахунку бухгалтерського обліку за 2013 - 2014 роки; виписок банку; довіреностей ТОВ «Строй Центр», виданих своєму працівнику на отримання товару від ТОВ «Нафтан Трейд»; листів ТОВ «Строй Центр», адресованих ТОВ «Нафтан Трейд» з питань відвантаження пального.

Крім того, між ТОВ «Строй Центр» та ТОВ «Нафтан Трейд» укладено договір поставки № 0104 від 09.04.2013, додаткові угоди № 1 від 03.03.2014, № 2 від 15.04.2014, № 3 від 10.06.2014, за умовами яких предметом поставки є паливо моторне альтернативне A-80 Drive, пунктом відвантаження визначено склад нафтобазу в м. Бахмач.

В підтвердження реальності виконання вказаних умов надано копії рахунків на оплату; видаткових накладних від 28.03.2014 № 1, від 15.04.2014 № 2, від 10.06.2014 № 3, всього на загальну суму 7 793 676,98 грн. (з ПДВ), обсяг відпущеного палива складає 703 992,4 кг. Згідно цих видаткових накладних відпуск товарів здійснювався керівником ТОВ «Нафтан Трейд» ОСОБА_23, а отримання - уповноваженими згідно довіреностей працівником ТОВ «Строй Центр» Сущенко М.В.; товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукти), згідно яких транспортування нафтопродуктів здійснювалося за рахунок ТОВ «Строй Центр» по трубопроводам з використанням відповідних насосів, адреси пунктів навантаження та розвантаження збігаються - м. Бахмач, вул. Роменська, 1; податкових накладних, підписаних ОСОБА_23 та скріплених печаткою ТОВ «Нафтан Трейд»; аркушів з журналу перекачок насосної станції; журналів обліку надходження нафти і нафтопродуктів (форма № 6-НП), товарних книг кількісного руху нафтопродуктів (нафти) (форма № 31-НП); свідоцтва про належність відповідного палива до альтернативного № 112 від 23.05.2013, виданого Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України ТОВ «Нафтан Трейд»; паспорту якості, виданого ТОВ «Нафтан Трейд»; сертифікату відповідності № UA1.145.0021899-14 від 18.04.2014, виданого виробнику ТОВ «Нафтан Трейд»; оборотно-сальдових відомостей та карток по субрахунку 631 рахунку бухгалтерського обліку за 2013 - 2014 роки; виписок банку; довіреностей ТОВ «Строй Центр», виданих своєму працівнику на отримання товару від ТОВ «Нафтан Трейд»; листів ТОВ «Строй Центр», адресованих ТОВ «Нафтан Трейд» з питань відвантаження пального.

При цьому, як було встановлено під час документальної перевірки та зазначено позивачем у письмових поясненнях, попередньо між ТОВ «Строй Центр» і підприємствами ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» 29.11.2011 укладений договір оренди № 21/Б-11, відповідно до якого позивач надавав в оренду власне обладнання - резервуари та насосне обладнання, які були використані орендарями як виробничі потужності. Вартість орендної плати складала 1500 грн. в місяць. Згідно пункту 4.3 Договору оренди: розмір орендної плати враховує експлуатаційні витрати. Розмір орендної плати визначався за взаємною згодою сторін, так як в регіоні немає активного ринку нерухомості подібної спеціалізації.

Розрахунок щомісячної орендної плати за користування орендованим майно проведено позивачем на підставі статті калькуляції наведеної у додатку № 2 до додаткової угоди від 05.12.2011 до Договору № 21/Б-11 від 29.11.2011 між ТОВ «Строй Центр» та ТОВ «Стандарт Ойл», яка становить 1500 грн. в місяць з ПДВ.

Також, 19.03.2013 між ТОВ «Нафтан Трейд» та ТОВ «Строй Центр» укладений договір оренди № 3/Б-13, відповідно до якого позивач надав в оренду власне обладнання - резервуари та насосне обладнання, які були використані орендарями, як виробничі потужності. Вартість орендної плати складала 1200 грн. в місяць. Згідно пункту 4.3 Договору оренди: розмір орендної плати враховує експлуатаційні витрати. Розмір орендної плати визначався за взаємною згодою (ч.1 ст.762 ЦК), так як в регіоні немає активного ринку нерухомості подібної спеціалізації.

Предмет оренди був переданий орендарю та повернутий орендодавцю згідно актів приймання-передачі.

Зазначеними договорами оренди було передбачено перелік послуг, що надавалися орендареві.

За приписами пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України зазначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Оплата за договорами оренди та договорами підряду між позивачем та ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трецйд» проводилась на підставі виставлених рахунків-фактур згідно підписаного акту про надані послуги, що знаходяться в матеріалах справи.

Також між зазначеними сторонами були укладені договори підряду (а саме: договір підряду № 1/П-13 від 01.03.2013 з ТОВ «Стандарт Ойл», договір підряду № 11/П-13 від 01.08.2013 з ТОВ «Нафтан Трейд»), за умовами яких позивач як підрядник за дорученням та на користь замовників (ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд») повинен на власний ризик та виконувати оплачувані роботи зі зливу, змішування, відвантаження сировини та готової продукції, які пов'язані з роботами підвищеної небезпеки. Предметом підряду (результатом виконаних робіт за цим договором) є злив вихідної сировини з автомобільних цистерн та залізничних цистерн, перекачування вихідної сировини, компонентів автомобільних бензинів та присадок у відповідні резервуари, злив добавок. Роботи виконуються з матеріалів (сировини) замовника, місце здавання-приймання робіт - м. Бахмач. Вартість робіт за договором № 1/П-13 від 01.03.2013 становить 1 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 166,67 грн.) з урахуванням додаткової угоди № 1 від 02.03.2013, а за договором № 11/П-13 від 01.08.20013 - 1 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 166,67 грн.).

Розрахунок вартості послуг за договорами підряду між ТОВ «Строй Центр» та ТОВ «Стандарт Ойл», ТОВ «Нафтан Трейд» проведено на підставі статті калькуляції, де зазначено витрати на електроенергію, адміністративні витрати, витрати операційної діяльності наведено у додатку до додаткової угоди № 1 до договору підряду № 1/П-13 від 01.03.2013 та договорі № 11/П-13 від 01.08.2013, що становить 1000 грн. з ПДВ.

Оплата за вказаними договорами оренди та договорами підряду проводилась позивачем на підставі виставлених рахунків-фактур згідно підписаних актів про надані послуги.

Виробництво альтернативного палива на орендованому майні здійснювалося ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» в позаробочий час, а саме з 17-00 до 20-00 годин. На ТОВ «Стандар Ойл» та ТОВ «Нафтан Трейд» за сумісництвом працювали працівники ТОВ «Строй Центр» (ОСОБА_24, ОСОБА_28, ОСОБА_25 та ОСОБА_29.), які пройшли відповідну підготовку та отримали свідоцтва (посвідчення) про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації.

Зі змісту акта перевірки позивача вбачається декларування ТОВ «Стандар Ойл» та ТОВ «Нафтан Трейд» у поданій звітності форми № 1ДФ за відповідні звітні періоди відомостей про виплату сум доходів фізичних особам, в тому числі працюючим за сумісництвом працівникам ТОВ «Строй-Центр» (індивідуальні податкові номери НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16).

Твердження відповідача щодо одночасної роботи працівників на двох підприємствах є помилковими у зв'язку із працевлаштуванням вказаних осіб відповідно до вимог статті 102 Кодексу законів про працю України. Робота за сумісництвом - це робота у вільний від основної роботи час. Режим роботи нафтобази дозволяє працювати робітникам за сумісництвом на орендованому обладнанні без втрат для основної діяльності.

Крім того, між ТОВ «Строй Центр» (Постачальник) та ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» (Покупець) укладені договори поставок, згідно яких позивач зобов'язувався поставляти компоненти для виробництва палива альтернативного відповідно до заявок ТОВ «Стандарт Ойл» та ТОВ «Нафтан Трейд». Придбана сировина для виробництва від позивача поставлялася ТОВ «Стандарт Ойл» та ТОВ «Нафтан Трейд» по трубопроводам нафтобази в резервуари, що орендувалися вказаними підприємствами згідно договорів оренди № 21/Б-11 від 29.11.2011 і № 3/Б-13 від 19.03.2013.

Попередньо ТОВ «Строй Центр» придбавало компоненти для виробництва палива альтернативного у наступних постачальників: ОДО «Бєлнєфтєгаз» (Республіка Білорусь, м. Мінськ), товар - суміш оксигенатовмістна універсальна (УКТ ЗЕД 3811900000) на підставі договору № 24/09-12С від 24.09.2012; ТОВ «ТД Зерно України» (код 37194342, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), товар - компонент моторного палива альтернативної марки «Б» на підставі договору поставки № 22-1/02/13-ЗУ від 22.02.2013 (копії договору та первинних документів до нього наявні в матеріалах справи); ТОВ «Різалт - Нафтопродукти», товар - конденсат газовий стабільний (компонент автомобільного палива) на підставі договору № 40 постачання нафтопродуктів від 10.06.2013. Копії таких договорів та первинних документів до них наявні у матеріалах справи.

Приймання-передача матеріалів (сировини) від ТОВ «Строй Центр» ТОВ «Страндарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» здійснювалось на підставі видаткових накладних і товарно-транспортних накладних. Оскільки оформлення актів приймання-передачі сировини умовами договорів поставок не педбачалося.

Усі операції відображені в журналі перекачок насосної станції за відповідні періоди.

Тобто, виробництво ТОВ «Стандарт Ойл» та ТОВ «Нафтан Трейд» палива моторного альтернативного, яке було реалізовано ТОВ «Строй Центр» за договорами поставок, здійснювалося з використанням матеріальних (приміщення, обладнання) і трудових ресурсів позивача, та за рахунок попередньо закупленої у позивача сировини.

На підтвердження наведених обставин позивач надав до матеріалів справи копії наступних документів: додатків № 1 від 05.12.2011 (опис майна, що передається в оренду) та № 2 від 05.12.2011 (розрахунок щомісячної орендної плати за користування) до договору оренди № 21/Б-11 від 29.11.2011; додаткової угоди № 1 від 02.03.2013 до договору оренди № 21/Б-11 від 29.11.2011, додатків № 1 від 02.03.2013 (перелік майна, що передається в оренду) і № 2 від 02.03.2013 (розрахунок щомісячної орендної плати за користування орендованим майном) до такої додаткової угоди; актів приймання-передачі орендованого майна від 02.03.2013 і від 01.08.2013; додаткової угоди № 1 від 02.03.2013 до договору підрядку № 1/П-13 від 01.03.2013 та розрахунків вартості послуг до догворів підряду; додатків листів (повідомлень) ТОВ «Стандарт Ойл» та ТОВ «Нафтан Трейд», адресованих ТОВ «Строй Центр» щодо часу та дат проведення запланованих робіт з виготовлення палива моторного альтернативного на орендованому обладнанні; рахунків на оплату та видаткових накладних, виставлених/складених ТОВ «Строй Центр» за договорами № 95 від 01.03.2013, № 186 від 27.08.2013, № 96/1 від 19.03.2014, довіреностей ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» на отримання ТМЦ; журналу перекачок насосної станції; товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), складених в результаті перекачкою по трубопроводам компонентів палива альтернативного для ТОВ «Стандарт Ойл» та ТОВ «Нафтан Трейд»; рахунків на оплату та актів надання послуг (послуг з обслуговування виробництва та оренди майна); виписок банку.

Представник позивача пояснив, що необхідність співпраці з ТОВ «Стандарт Ойл» та ТОВ «Нафтан Трейд» була зумовлена наявністю у власності останніх технічних умов на виготовлення палива альтернативного (згідно ст. 22 Закону України «Про стандартизацію» є нормативною документацією, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги).

Державна реєстрація технічних вимог здійснюється згідно з ДСТУ 1.6:2004 «Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів» ДП «Укрметртестстандарт». Такі технічні умови є власністю компанії-виробника.

Належність палива до альтернативного, підтверджується Свідоцтвом, виданим Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження. Наявність у палива ознак альтернативного визначається висновком експертизи, яку проводять випробувальні лабораторії, що мають атестат акредитації в Системі сертифікації УкрСЕПРО на проведення робіт у сфері експертизи різних видів палива (тверде, рідке або газоподібне).

Порядок проведення експертизи і видачі Свідоцтва про належність палива до альтернативного визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2004 № 1307 «Про Порядок видачі свідоцтва про належність палива до альтернативного» і наказом № 183 від 10.12.2004 Державного комітету України з енергозбереження «Про затвердження Порядку проведення експертизи для підтвердження належності палива до альтернативного».

Суд встановив, що відомості про ТОВ «Стандарт Ойл» та ТОВ «Нафтан Трейд», як виробників альтернативного палива, реквізити їх технічних вимог, свідоцтв та висновків відповідних експертиз наявні в Реєстрі альтернативних видів палива Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

Таким чином, за результатами дослідження вище перелічених первинних документів по господарських операціях позивача з ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності свідчать про фактичний рух активів на підприємстві. Надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, ідентифікують придбані позивачем товарно-матеріальні цінності.

Водночас, відповідачем не надано жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочинів (укладання договорів), на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами ТОВ «Стандарт Ойл» та ТОВ «Нафтан Трейд» не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Зазначена обставина податковим органом взагалі не досліджувалась, посадові особи сторін правочинів з цього приводу не оптувались, а висновки про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Строй Центр» та його контрагентами, а також відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у зазначених контрагентів, сформовані податковим органом в акті перевірки позивача, є лише припущеннями контролюючого органу.

В той час, згідно частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.75 Кодексу адміністративного судочинства України).

У свою чергу, податковий орган не подав жодних доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи (поставляють йому товари, надають послуги). На момент укладення та виконання спірних операцій контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість та внесені в установленому порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань..

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем не наведено суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, щодо розумної мети від даних операцій слід зазначити, що встановлення її наявності необхідно проводити у розмірі встановлення можливості самостійного виробництва даного виду палива позивачем, що на момент проведення операцій, як пояснив позивач, було неможливо.

На думку податкового органу позивач міг самостійно виробляти альтернативне паливо з метою подальшої реалізації, залишаючи поза увагою процес виробництва даного виду продукції, який неможливий без відповідних технічних умов.

Так відповідачем в акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано Технічних умов на виготовлення палива моторного альтернативного А- 80, А-92, А-95.

З даного приводу позивач пояснив, що продукція, яка виготовляється в Україні, повинна відповідати вимогам Державних стандартів або Технічним умовам, зареєстрованим в системі УкрСЕПРО.

Технічні умови - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.(п.22 Закону України «Про стандартизацію). Державна реєстрація ТУ здійснюється згідно з ДСТУ 1.6:2004 «Національна стандартизація. Правила, реєстрації нормативних документів». Провідним органом Держспоживінспекції України з питань державної реєстрації ТУ є ДП «Укрметртестстандарт», що з 1974 р. формує фонд технічних умов України.

Технічні умови (ТУ) є власністю компанії-виробника, на яку вони розроблені і є її внутрішнім документом. Технічні умови (ТУ) не можуть бути відтворені або тиражуватися без дозволу власника технічних умов (ТУ), саме тому їх несанкціоноване використання вважається незаконним.

Рецептура - відомості про кількісний склад сировини, з якого виготовляють вироблену продукцію (ГОСТ 18158-72). Рецептура є невід'ємної складової ТУ.

Ні ТОВ «Стандарт Ойл», ні ТОВ «Нафтан Трейд» не мали наміри відчужувати чи надавати у користування вищевказані об'єкти. З огляду на це позивач мав змогу лише співробітництва з виробниками та за домовленістю мав право переважної реалізації палива альтернативного. ТОВ «Стандарт Ойл» або ТОВ «Нафтан Трейд», в свою чергу, не маючи матеріальних ресурсів, мали змогу орендувати виробничі потужності поблизу до сировинних ресурсів.

Окрім того, з пояснень позивача вбачається, що у СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувало кримінальне провадження №32015100040000036, призначене старшим слідчим СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві Попушой О.В. за фактом порушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, а саме необчислення та несплати службовими особами ТОВ «Строй Центр» податків, що було встановлено податковою перевіркою проведеною відповідачем та відображено в акті перевірки ТОВ «Строй Центр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 27.04.2015 №570/26-53-22-02-21/35823120.

Згідно листа Київської міської прокуратури від 23.02.2017 № 37-32015100040000036 за результатами досудового розслідування кримінального провадження №32015100040000036 постановою слідчого від 19.01.2016 зазначене кримінальне провадження закрито на підставі п.2.ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що операції позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Щодо правомірності висновків відповідача про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний період грудень 2014 року по декларації № 9078128226 від 17.01.2015 у розмірі 113 371 грн. суд зазначає наступне.

Як встановлено в ході проведеної перевірки та не заперечується позивачем, в рядку 23.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів» поданої податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року та додатку 3 до неї (розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) відобразило показник у розмірі 113 371 грн., відомості про який були занесені до облікової картки платника податку (ТОВ «Строй Центр»). В наступному звітному періоді позивач задекларував аналогічну суму (113 371 грн.) у ряд. 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) (ряд. 21.1 + ряд. 21.2 + ряд. 21.3)» податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року. В результаті чого сума ПДВ у розмірі 113 371 грн. була подвоєна у двох послідовних звітних періодах.

У відповідності до норм статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - а саме наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 та був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно положень розд.V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого зазначеним наказом Мінфіна від 23.09.2014 № 966, платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 («залишок )та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або у рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110. Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Заперечуючи проти висновків контролюючих органів, позивач в тексті позову зазначив, що на дату кінця перевіряємого періоду (2014 рік) сума бюджетного відшкодування була задекларована вірно, що не заперечується контролюючим органом.

Також, ТОВ «Строй Центр» не скористалось бюджетним відшкодуванням, а тому здійснені відповідачем нарахування (коригування) суми ПДВ у розмір 113 371 грн. за результатами перевірки наступного звітного періоду (січень 2015 року), що не охоплюється періодом поточної перевірки позивача та нарахування штрафної санкції оспорюваним податковим повідомленням-рішенням не відповідає нормам чинного законодавства.

Додатково позивач зазначив, що допущена помилка була відкоригована ним в порядку статті 50 Податкового кодексу України, шляхом подання 08.05.2015 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Враховуючи вищенаведене суд погоджується з твердженнями позивача про безпідставність прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки подвоєння значення показника від'ємного значення ПДВ в сумі 113 371 грн. відбулося в січні 2015 року, а тому відповідно мало бути виявлено контролюючим органом в ході проведення перевірки позивача за вказаний звітний період. Також зі змісту акта перевірки не вбачається факту встановлення відповідачем неправомірності та безпідставності формування позивачем в грудні 2014 року суми бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів у розмірі 113 371 грн.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 18.05.2015 № 0001712202 про нарахування позивачу акцизного податку як виробнику нафтопродуктів.

Згідно акта перевірки відповідачем встановлено заниження позивачем за періоди березень-червень, серпень-грудень 2013 року та березень, квітень і червень 2014 року акцизного податку, всього на загальну суму 5 760 627,05 грн. На думку відповідача, позивач мав у відповідності до п. 216.1 ст. 216, п. 217.1 ст. 217, пп. 222.1 ст. 222, п. 223.1 ст. 223 Податкового кодексу України самостійно обчислити та сплатити до бюджету акцизний податок з вироблених на території нафтопродуктів. Висновок про те, що позивач є безпосереднім виробником підакцизних товарів (нафтопродуктів) - бензину А80, А92 та А95 сформовано на підставі висновків за епізодом взаємовідносин позивача з ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд».

Суд не бере до уваги вказані твердження відповідача, оскільки ТОВ «Строй Центр» у відповідності до задекларованих видів господарської діяльності не здійснює виробництво палива моторного альтернативного та/або бензину моторного, а в ході розгляду справи висновки контролюючого органу про фіктивне виробництво ТОВ «Стандарт Ойл» і ТОВ «Нафтан Трейд» палива альтернативного документального підтвердження не знайшло.

Також суд звертає увагу на те, що у відповідності до п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є: особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Згідно п. 212.2. ст. 212 Податкового кодексу України замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Об'єктом оподаткування є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) згідно п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.

Базою оподаткування відповідно до п.п.214.1.1 п. 214.1 ст.214 цього Кодексу є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку.

Згідно з п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів, зокрема, належать нафтопродукти. Перелік таких підакцизних нафтопродуктів та відповідних ставок податку наведений у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, та паливо моторне альтернативне серед них відсутнє.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 № 1621-VII до ст. 215 Податкового кодексу України були внесені зміни, зокрема, підрозд. 5 розд. ХХ Кодексу доповнено п. 8 такого змісту: тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановити ставку акцизного податку на такі товари як паливо моторне альтернативне (код згідно з УКТ ЗЕД 3824 90 97 10). Даний Закон набрав чинності 03.08.2014.

Тобто, згідно норм податкового законодавства в період, за який відповідачем нарахований акцизний податок в сумі 5 760 627,05 грн., виробництво та подальша реалізація палива моторного альтернативного не було об'єктом оподаткування акцизного податку.

З огляду на вище зазначене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, врахувавши висновки ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2016 року, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень відповідача від 18.05.2015 № 0001692202, № 0001702202, № 0001712202 та від 05.08.2015 № 0002662202.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Центр» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 18.05.2015 року №0001692202, №0001702202, №0001712202 та від 05.08.2015 року № 0002662202.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському району Головного управління ДФС у м. Києві сплачений позивачем судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.А. Качур