ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2018 року
Київ
справа №826/11931/17
адміністративне провадження №К/9901/47096/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року (суддя Смолій І.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (судді: Безименна Н.В. (головуючий), Аліменко В.О., Бєлова Л.В.) у справі № 826/11931/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» (далі - позивач, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3 липня 2017 року № 0032061404.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» посилалось на те, що на момент проведення контролюючим органом перевірки було відсутнє правове регулювання відносин щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні купівлі-продажу валюти, а тому у позивача був відсутній обов'язок використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивоване тим, що суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій, що всупереч вимогам податкового законодавства було не дотримано позивачем.
Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/11931/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ».
У касаційній скарзі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ'єктивний аналіз обставин справи, не врахування судами першої та апеляційної інстанцій шестимісячного строку набрання чинності положеннями абзацу 2 пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року № 502 (далі - Інструкція № 502), який обраховується з моменту затвердження органами доходів і зборів Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень. Крім того, позивач звертає увагу, що наказ Державної фіскальної служби України від 16 червня 2016 року № 535 (далі - Наказ ДФС України № 535), яким затверджено такий реєстр, втратив чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 28 вересня 2016 року № 813, а тому, на думку позивача, станом на момент проведення перевірки було відсутнє правове регулювання відносин щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні купівлі-продажу валюти.
Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку відділення № 89 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» (адреса: місто Київ, пр. Московський, 23-А). За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено Акт № 1077/26/15/14/39307260 від 02.06.2017 та зроблено висновок про порушення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» вимог податкового законодавства, а саме: проведення розрахункової операції на загальну суму 2 610,00 грн з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та не видача розрахункового документа встановленого зразка на повну суму операції.
За результатами перевірки Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийняло податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0028531404 від 16 червня 2017 року, яким до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон № 265/95-ВР), застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 1,00 грн.
Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Контролюючим органом застосовано штраф до позивача на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за не проведення розрахункової операції при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти через РРО, при цьому, факт купівлі-продажу іноземної валюти встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки, про що свідчить акт перевірки та надана позивачем квитанція № 48 про здійснення валютно-обмінної операції. Крім того, наявність факту купівлі-продажу іноземної валюти, а саме - обмін 100 доларів США по ціні 26,10 грн без використання РРО позивачем не заперечувалось, а відсутність відповідного розрахункового документу за здійснення зазначеної операції позивач обґрунтовував відсутністю у нього обов'язку застосовувати РРО.
Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2).
Згідно статті 7 Закону № 265/95-ВР порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюється органами доходів і зборів за погодженням з Національним банком України.
Згідно з положеннями абзацу 2 пункту 3 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 (далі - Порядок № 547), суб'єкти господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про існування нормативно закріпленого обов'язку у суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, використовувати у своїй діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій, а, отже, зважаючи наявність виданої Національним банком України Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 20 листопада 2015 року № 168, яка надає ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» право здійснення діяльності з обміну валют, у позивача наявний і обов'язок застосування реєстраторів розрахункових операцій у своїй діяльності.
Згідно з положеннями абзацу 2 пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 502 фінансова установа, її відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти мають право розпочинати роботу, зокрема, після реєстрації РРО в органі доходів і зборів.
При цьому, у примітці до вказаної норми закріплено, що даний абзац набирає чинності через шість місяців із дня затвердження Державною фіскальною службою України Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти згідно з постановою Національного банку № 983 від 29 грудня 2015 року.
Наказом ДФС України №535, який оприлюднений 21 червня 2016 року, затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, в пункті 71 глави 9 «Спеціалізовані електронні контрольно-касові реєстратори операцій з купівлі-продажу іноземної валюти» визначено реєстратор розрахункових операцій моделі КСТ-В1, виробництва ТОВ «Завод Резонанс» (м. Київ).
Отже, починаючи з 21 червня 2016 року було опубліковано відомості Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, тому, на момент перевірки у червні 2017 року норми абз. 2 п. 7 розділу ІІ Інструкції № 502 набрали чинності, оскільки шестимісячний строк з для затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій сплинув.
Разом з тим, обов'язок суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, використовувати у своїй діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій закріплено насамперед у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Порядку № 547, приписи яких мають імперативний характер, натомість, норми Інструкції № 502 є кореспондуючими до них та регулюють питання організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України.
Викладене спростовує доводи позивача, що правова норма, яка встановлює обов'язок суб'єкта господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, використовувати у своїй діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, на момент здійснення спірної операції втратила чинність.
Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що у свою чергу свідчить про обґрунтованість застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій в сумі 1,00 грн відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/11931/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду
