826/11931/17|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
13 грудня 2017 року № 826/11931/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
|
за позовом |
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія магнат» |
|
до |
Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві |
|
про |
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія магнат» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0028531404 від 16.06.2017 року.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що оскільки Наказом ДФС України від 20.04.2016 року за №275 затверджено реєстр реєстраторів розрахункових операцій , тому положення абз. 2 п. 7 розділу ІІ Інструкції 502 набирають чинності лише з 20.10.2017 року, а тому станом на день перевірки позивач не зобов’язаний був використовувати у своїй діяльності РРО.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіславши заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача проти позову заперечив посилаючись на письмові заперечення проти позову.
У зв'язку з наведеним, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено фактичну перевірку господарської одиниці, розташованої за адресою місто Київ, пр. Московській, 23-А, суб'єкта господарської одиниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія магнат».
За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено Акт №1077/26/15/14/39307260 та зроблено висновок про такі порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія магнат» вимог податкового законодавства: проведення розрахункової операції на загальну суму 2 610,00 грн. проведення операції з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та не видача розрахункового документа встановленого зразка на повну суму операції, що стало наслідком прийняття податкового повідомлення-рішення №0028531404 від 16.06.2017 року.
Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача положень пунктів1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг стало те, що перевіркою проведення розрахункової операції з купівлі-продажу іноземної валюти виявлено, що позивачем здійснено обмін 100 доларів США по ціні 26,10 грн. без застосування РРО; роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Відповідно до п. 1-5 ст. 3 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;
5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до правових положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, був розроблений та затверджений наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 (реєстраційний номер в Міністерстві юстиції № 919/29049 від 05.07.2016) Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (далі по тексту - Порядок) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх представників (уповноважених осіб), які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти (абз. 2 ч. 1 Розділу І Порядку).
Пунктом 1 ч. 2 Розділу ІІ Порядку встановлено, що уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти (далі - суб'єкти господарювання), що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, касах фінансових установ, касах відокремлених підрозділів фінансових установ, касах відділень поштового зв'язку національного оператора поштового зв'язку (далі - пункти обміну валюти), для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.
Правовими положеннями п. 2-3 ч. 2 Розділу ІІ Порядку передбачено, що реєстрації в контролюючих органах підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, зі сферою застосування «операції з купівлі-продажу іноземної валюти» за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром РРО.
Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.
Між тим, обґрунтовуючи позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, ТОВ «Фінансова компанія магнат» посилається на Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 (реєстраційний номер в Міністерстві юстиції № 918/29048 від 05.07.2016), дія якого не поширюється на спірні правовідносини та не регулює їх.
Відповідно до п. 5 Розділу ІІІ Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджена постановою Національного банку України від 12.12.2002 № 502, банк, фінансова установа зобов'язані здійснювати валютно-обмінні операції, крім тих, що проводяться через платіжні пристрої, з оформленням квитанції про здійснення валютно-обмінної операції за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції.
Квитанція про здійснення валютно-обмінної операції виписується у двох примірниках: перший примірник видається фізичній особі, другий - зберігається в паперовій формі в документах дня.
Касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов'язані видати квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції одночасно з прийняттям та видачею фізичній особі коштів. Квитанція про здійснення валютно-обмінної операції повинна видаватися не пізніше завершення операції.
Як вбачається при проведенні операції з продажу 100 доларів США не було видано фіскальний чек, у зв'язку з відсутністю РРО на відділені.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №0028531404 від 16.06.2017 року.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія магнат» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія магнат» відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.В. Смолій
