Постанова
Іменем України
07 червня 2018 року
м. Київ
справа № 635/8716/16-ц
провадження № 61-12822св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - дослідне господарство «Мерефа» інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України,
відповідачі: Харківська районна державна адміністрація, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
треті особи ? Національна академія аграрних наук України, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області - Гончаренка Андрія Миколайовича в інтересах держави в особі дослідного господарства «Мерефа» інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України на рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2017 року у складі судді Шинкарук Я. А. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від
23 серпня 2017 рокуу складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року Дослідне господарство «Мерефа» інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України (далі -
ДГ «Мерефа»)звернулося до суду з позовом до Харківської районної державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Національна академія аграрних наук України (далі -
НАН України), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 12 вересня 2008 року № 2929 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 11 серпня 2011 року № 1645 про передачу у власність ОСОБА_12 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,000 га;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 02 листопада 2011 року № 2357 про передачу у власність ОСОБА_9 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 2,000 га;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 02 листопада 2011 року № 2358 про передачу у власність ОСОБА_10 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 2,000 га;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 02 листопада 2011 року № 2359 про передачу у власність ОСОБА_11 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 2,000 га;
- визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_2, який виданий на ім'я ОСОБА_12 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_5 та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_7 на право власності на земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_3, який виданий на ім'я ОСОБА_9 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_4 та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_8 на право власності на земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_4, який виданий на ім'я ОСОБА_10 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_6 та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_9 на право власності на земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_5, який виданий на ім'я ОСОБА_11 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_7 та скасувати його державну реєстрацію;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 на користь
ДГ «Мерефа» земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області за межами населеного пункту;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь
ДГ «Мерефа» земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташована на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області за межами населеного пункту;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_6 на користь
ДГ «Мерефа» земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_4, що розташована на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області за межами населеного пункту;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_7 на користь
ДГ «Мерефа» земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_5, що розташована на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області за межами населеного пункту.
Позовна заява мотивована тим, що ДГ «Мерефа» є самостійним суб'єктом господарювання з правами юридичної особи, яке здійснює забезпечення інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук експериментально-виробничою базою для наукових досліджень та виробництва насіння сільськогосподарських культур вищих репродукцій.
Постановою Господарського суду Харківської області від 15 квітня
2004 року у справі № 10745/2-19 ДГ «Мерефа» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражним керуючим
ОСОБА_11
Відповідно до статуту ДГ «Мерефа» майно господарства є державною власністю та закріплено за господарством на правах повного господарського відання. Здійснюючи це право ДГ «Мерефа» володіє, використовує та розпоряджається майном на свій розсуд, виконуючи відносно нього будь-які дії, що не суперечать статуту.
На день звернення до суду ДГ «Мерефа» є користувачем земельної ділянки у Харківському районі Харківської області відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 1993 року
№ 074212 (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів за № 444).
З листа управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області від 31 березня 2016 року за вих. № 32-20.06-0.4-1407/2-16, позивачу стало відомо, що згідно розпоряджень Харківської районної державної адміністрації, в порушення встановленого порядку, у приватну власність громадянам передано земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні ДГ «Мерефа».
В порушення вимог статуту ДГ «Мерефа» та вимог статей 141, 142 ЗК України арбітражним керуючим ОСОБА_11 направлено заяву до Харківської районної державної адміністрації Харківської області щодо добровільної відмови від земельної ділянки, загальної площею 11,0 га.
Вказана заява зареєстрована в Харківській районній державній адміністрації 07 жовтня 2007 року за № 2854/7. Харківською районною державною адміністрацією на підставі зазначеного листа, без відповідної перевірки повноважень арбітражного керуючого ДГ «Мерефа»
ОСОБА_11, прийнято розпорядження від 29 грудня 2007 року № 3370 щодо припинення права постійного користування частиною земельної ділянки ДГ «Мерефа» загальною площею 11,0 га під господарськими будівлями і дворами, розташованої за межами населеного пункту на території Мереф'янської міської ради та зарахування її до земель запасу.
Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від
12 вересня 2008 року № 2929 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Відповідно до протоколу засідання районної комісії щодо врегулювання земельних відносин на території Харківського району від 20 грудня
2007 року відведення земельних ділянок зазначеним вище громадянам відбувається за рахунок земель ДГ «Мерефа».
У подальшому розпорядженнями Харківської районної державної адміністрації від 11 серпня 2011 року № 1645, від 02 листопада 2011 року
№ 2357, від 02 листопада 2011 року № 2358 та від 02 листопада 2011 року
№ 2359 громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно, було затверджено проекти землеустроїв та передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки площею по 2,0000 га (кадастрові номери земельних ділянок відповідно - НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5) за рахунок земель запасу, сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства.
Відповідним особам було видано державні акти на право власності на вказані вище земельні ділянки (серія НОМЕР_6, серія НОМЕР_7, серія НОМЕР_8 та серія НОМЕР_9 відповідно). Цими особами, на підставі договорів купівлі-продажу було здійснено відчуження зазначених земельних ділянок, а саме: за договором купівлі-продажу від 19 листопада
2011 року земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що надана ОСОБА_8, була продана
ОСОБА_5; за договором купівлі-продажу від 17 лютого 2011 року земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що надана ОСОБА_9, була продана
ОСОБА_4; за договором купівлі-продажу від 17 лютого 2011 року земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_4, що надана ОСОБА_10, була продана
ОСОБА_6; за договором купівлі-продажу від 17 лютого 2011 року земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_5, що надана ОСОБА_11, була продана
ОСОБА_7
Усі зазначені вище земельні ділянки розташовані на землях, що знаходяться у користуванні ДГ «Мерефа» на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою № 074212 від
1993 року.
Приведені вище розпорядження Харківської районної державної адміністрації прийняті з порушенням земельного законодавства України, порушують законні права ДГ «Мерефа» та відповідно підлягають скасуванню з наступних підстав.
Приймаючи розпорядження про передачу у власність зазначених вище земельних ділянок, Харківською районною державною адміністрацією не було враховано, що такі земельні ділянки на момент їх передачі не перебували у категорії земель запасу, оскільки розпорядження від 29 грудня 2007 року № 3370 згідно з яким вони були зараховані до земель запасу, було скасовано на підставі протесту Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області відповідно до розпорядження від 11 лютого 2011 року № 291.
Таким чином, право землекористування ДГ «Мерефа» з 11 лютого 2011 року по теперішній час відбувається в межах державного акта на право постійного користування № 074212 від 1993 року.
Вилучення земельних ділянок НААН України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до ЗК України.
Національною академією аграрних наук України в особі Президії не надавалась згода на вилучення земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_2 та НОМЕР_3.
Враховуючи положення статей 395, 396 ЦК України, та те, що зазначені вище земельні ділянки вибули із володіння ДГ «Мерефа» не з його волі, належним способом захисту є витребування таких ділянок з незаконного володіння згідно положень статті 388 ЦК України.
ДГ «Мерефа» просило задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю порушень норм законодавства під час передачі (добровільної відмови) земельної ділянки ДГ «Мерефа» за клопотанням ліквідатора ОСОБА_11 до державної власності, в особі Харківської районної державної адміністрації, на які посилається позивач у заявлених вимогах. У зв'язку з відсутністю підстав визнанням недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки відсутні підстави у скасуванні реєстрації відповідних прав на них. При цьому, суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки вибули з власності ДГ «Мерефа» за його волею.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року апеляційну скаргу ДГ «Мерефа» відхилено.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 травня
2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ДГ «Мерефа», суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
06 лютого 2018 року заступник прокурора Харківської області, який діє в інтересах держави в особі ДГ «Мерефа» через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 травня
2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ДГ «Мерефа» є належним землекористувачем земельної ділянки загальною площею 2 104,2 га у межах території Мереф?янської міської ради Харківського району Харківської області.
04 травня 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_13 подав до Верховного Суду відзив, в якому просить касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області, який діє в інтересах держави в особі
ДГ «Мерефа» залишити без задоволення, а рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року залишити без змін.
07 травня 2018 року представник Харківської державної адміністрації - ОСОБА_14 подав до Верховного Суду відзив, в якому просить ухвалити рішення по справі на розсуд суду.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а згідно зі статтею 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації; право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.
Згідно зі статтею 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подає заяву до відповідної державної адміністрації або ради за місцем знаходження земельної ділянки; у заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання; відповідна адміністрація або рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно державного акта серії Б № 074212 ДГ «Мерефа» надано в постійне користування земельну ділянку, площею 2 104,2 га для проведення стаціонарних і виробничих дослідів та ведення первинного і елітного насінництва, який зареєстровано в книзі записів державних актів № 444.
Постановою Господарського суду Харківської області від 15 квітня
2004 року у справі № 10745/2-19 ДГ «Мерефа» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_11
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань від 21 грудня 2016 року за
№ 1001882175, ДГ «Мерефа» перебуває у процесі припинення.
ОСОБА_11 звернувся до Харківської районної державної адміністрації із заявою, відповідно до статті 142 ЗК України, щодо припинення права постійного користування частиною земельної ділянки ДГ «Мерефа» за межами населених пунктів, загальною площею 11,0 га. За результатами розгляду цієї заяви розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 29 грудня 2007 № 3370 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», право постійного користування частиною земельної ділянки ДГ «Мерефа» загальною площею 11,0 га припинено.
Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від
12 вересня 2008 року № 2929 «Про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельних ділянок», на підставі заяв громадян, зацікавлених в приватизації земельних ділянок на території Мереф'янської міської ради, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам:
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Відведення земельних ділянок зазначеним вище громадянам відбулось за рахунок земель ДГ «Мерефа».
Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від
11 лютого 2011 року № 291 задоволено протест прокурора Харківської міжрайонної прокуратури та розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 29 грудня 2007 року № 3370 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» скасовано.
Розпорядженнями Харківської районної державної адміністрації від
11 серпня 2011 року № 1645, від 02 листопада 2011 року № 2357, від
02 листопада 2011 року № 2358, від 02 листопада 2011 року № 2359 затверджено проекти землеустрою зазначеним вище громадянам та передано безоплатно у їх власність земельні ділянки площею по 2,00 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Мереф'янської міської ради Харківського району для ведення особистого селянського господарства.
У подальшому між ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та відповідно ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 укладено договори купівлі-продажу вказаних земельних ділянок.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначав, що право користування земельною ділянкою, яка є предметом спору, було незаконно припинено, відмовляючись від прав на земельну ділянку ДГ «Мерефа» ліквідатор ОСОБА_11 діяв на свою користь, оскільки згодом отримав право власності на неї.
За змістом статті 25 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, повноваження щодо виконання функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута.
Відповідно до частини другої статті 23 зазначеного Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Згідно частини третьої статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у відповідній редакції) індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси.
У рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі № 820/953/17 задоволено адміністративний позов
ОСОБА_4 до Харківської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання незаконним та скасування розпорядження. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 11 січня 2011 року № 291 «Про розгляд протесту Харківської міжрайонної прокуратури» в частині скасування розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 29 грудня 2007 року № 3370 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою».
Згідно роз?яснень викладених у пункті 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.
Зміст статті 388 ЦК України передбачає випадки витребування майна власником від добросовісного набувача які обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза його волею.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки спірні земельні ділянки добровільно вибули з власності ДГ «Мерефа» за клопотанням ліквідатора. Дії ліквідатора ОСОБА_11 щодо відмови від права постійного користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку не оскаржені, незаконними не визнані.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування чи зміни судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області - Гончаренка Андрія Миколайовича в інтересах держави в особі дослідного господарства «Мерефа» інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 травня
2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Судді: В. П. Курило
В. М.Коротун
М. Є.Червинська
