Справа № 681/1817/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2018 року. Полонський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого – судді Горгулько Н.А.,
за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,
позивача ОСОБА_2, її представника – адвоката ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4, його представника – адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полонне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
в с т а н о в и в:
В січні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обгрунтування позовних вимог вказувала на те, що 25 березня 2017 року близько 14.00 год. відповідач, керуючи власним автомобілем «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул.Привокзальній в м.Полонному зі сторони залізничного вокзалу у напрямку центру міста, поблизу швейного підприємства «Тразус-Фекторі», при здійсненні об’їзду нерухомого маршрутного автобуса «ПАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, перевищуючи максимально дозволену швидкість руху в населеному пункті, скоїв наїзд на позивача, коли та попереду даного автобуса в темпі швидкої ходи перетинала проїзну частину дороги з права на ліво стосовно напрямку руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення. 25.03.2017 р. дане правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240200000159 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яке в подальшому, на підставі висновку судово-медичної експертизи, було перекваліфіковане на ч.2 ст.286 КК України. 31.10.2017 р. старшим слідчим СВ Полонського ВП Шепетівського ВП ГУНП України в Хмельницькій області була винесена постанова про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення. У зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 тривалий час знаходилася на стаціонарному лікуванні в Полонській ЦРЛ та Хмельницькій обласній лікарні. Неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 була заподіяна матеріальна шкода на суму 62948 грн. 12 коп. та моральна шкода, яку позивач оцінила в 100000 грн. З урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з відповідача на її користь 26455 грн. 02 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали, просили задоволити позов з врахуванням уточнень.
Відповідач та його представник проти позову заперечили, вказали, що ОСОБА_4 правил дорожнього руху не порушував. А зі сторони ОСОБА_2 мало місце грубе порушення правил дорожнього руху, яке сприяло виникненню шкоди.
Заслухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, що є у справі, переглянувши дані відеореєстратора, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 25 березня 2017 року близько 14 години в м.Полонному по вул.Привокзальній, навпроти будинку №99, сталася ДТП за участю водія ОСОБА_4, який рухався автомобілем «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зі сторони залізничного вокзалу у напрямку центру міста та пішохода ОСОБА_2, яка перебігала дорогу проїзної частини попереду маршрутного автобуса, з якого перед цим вийшла. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до Полонської ЦРЛ, довгий час лікувалася в Полонській ЦРЛ та Хмельницькій обласній лікарні.
19.03.2018 року їй було встановлено другу групу інвалідності.
Постановою старшого слідчого СВ Полонського ВП Шепетівського ВП ГУНП України в Хмельницькій області від 31.10.2017 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.286 КК України.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та відмовним матеріалом №12017240200000159 Полонського ВП Шепетівського ВП ГУНП України в Хмельницькій області по факту даної дорожньо-транспортної пригоди та показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні підтвердив факт ДТП між сторонами та вказав, що був слідчим у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст. 1187 ЦК).
Згідно роз’яснень п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.
Відповідачем ОСОБА_4 не доведено факту заподіяння шкоди внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілої. Не було встановлено таких фактів і в судовому заіданні.Тому шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки підлягає відшкодуванню відповідачем як власником автомобіля.
Разом з тим, визначаючи розмір завданої шкоди, суд враховує, що позивачем надано для суду оригінали чеків та квитанцій на придбання ліків та медичних товарів, які купувались відповідно до призначень лікарів Полонської центральної та Хмельницької обласної лікарень.
Як зазначено в абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
В силу роз'яснень, що викладені в п. 7 вказаної Постанови, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди).
Відповідно до ч.2 ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Така необережність потерпілої підтверджується показаннями відповідача, даними відеореєстратора, на якому чітко видно, що ОСОБА_2 вибігає попереду автобуса на проїзну частину дороги та одразу відбувається зіткнення з автомобілем та не заперечується самою потерпілою, яка пояснювала, що була дуже втомленою після зміни і поспішала відмітити перепустку на прохідній.
Тому суд вважає, що матеріальна шкода, яка полягає у витратах, пов’язаних з придбанням ліків та медичних препаратів, має бути задоволена судом в сумі 26455,02 грн.
Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
При визначенні моральної шкоди, суд враховує, що внаслідок ДТП позивач отримала глибоку психологічну травму, вона перенесла сильні душевні страждання, оскільки відбулися тяжкі і невідворотні зміни у її житті внаслідок тривалого лікування та втрати працездатності, тому з врахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості, наявних підстав для зменшення розміру відшкодування у відповідності до ст. 1193 ЦК України, з врахуванням особи відповідача та його матеріального і сімейного стану, суд вважає, що суму моральної шкоди має бути зменшено та її розмір суд визначає у розмірі 20000 грн.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Частиною другою статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Керуючись наведеним та з врахуванням вимог ст.ст. 2, 81, 141, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_2 задоволити часково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 26455 (двадцять шість тисяч чотириста п’ятдесят п’ять) грн. 02 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 20000 (двадцять тисяч) грн. в рахунок моральної шкоди, а всього 46455 (сорок шість тисяч чотириста п’ятдесят п’ять) грн. 02 коп. В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_4 1409 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області через Полонський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач : ОСОБА_2, місце проживання: поштовий індекс 30500 м.Полонне, вул. Попова, 60, Полонського району, Хмельницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.
Відповідач: ОСОБА_4, місце проживання: поштовий індекс 30500 м.Полонне, вул. Попова, 50, Полонського району, Хмельницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4.
Повний текст рішення виготовлено 01.06.2018 р.
Суддя Полонського
районного суду: ОСОБА_7
