ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
17.05.2018
Справа № 910/4796/18
За позовом
Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»
до
1. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична група «Здоров'я»
про
визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивача
Трикур М.Ю., довіреність № 0318/12-01 від 13.03.18; Лук'янов О.Л., довіреність № 0318/12-01 від 12.03.18;
від відповідача-1
Мелешко В.І., довіреність № 2434-03/216 від 17.04.18; Запорожець Л.Г., довіреність № 2434-03/66 від 02.02.18;
від відповідача-2
Титаренко Ю.П., довіреність № б/н від 10.07.17.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України і Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична група «Здоров'я» та просить суд:
- визнати недійсним свідоцтво України №234000 на знак для товарів і послуг;
- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України №234000 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Позовні вимоги мотивовані тим, що свідоцтво на знак для товарів і послуг № 234000 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки оскаржуваний знак є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг позивача за свідоцтвом України № 161029.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/4796/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.05.2018.
У судовому засіданні 17.05.2018 представник позивача підтримав подану разом з позовом заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову з метою запобігання ускладненню виконання рішення суду шляхом:
1. заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів у послуг за свідоцтвом України № 234000 іншим особам та щодо припинення дії свідоцтва України № 234000 у зв'язку із повною або частковою відмовою від нього власника зазначеного свідоцтва до винесення Господарським судом м. Києва рішення по суті даної справи;
2. заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична група «Здоров'я» повністю чи частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 234000 іншим особам та припиняти дію свідоцтва України № 234000 шляхом відмови від нього повністю або частково до винесення Господарським судом міста Києва рішення по суті даної справи.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсним повністю свідоцтва України № 234000 на знак для товарів і послуг та зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України №234000 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст. ст. 495, 1107, 1113, 1114 Цивільного кодексу України, а також положень ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» відповідач-2 має право в будь-який час передати належні йому виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 234000 іншій особі шляхом укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та подальшої реєстрації факту передання таких прав відповідачем-1.
При цьому, передання відповідачем-2 виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 234000 іншій особі (фізичній чи юридичній) може спричинити затягування розгляду даної справи (внаслідок виникнення необхідності заміни первісного відповідача належним відповідачем), вплинути на підвідомчість та підсудність даного спору, а також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Окрім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», власник свідоцтва України № 234000 в будь-який час може відмовитись від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до відповідача-1.
У випадку такої відмови відповідача-2, згідно ст. 22 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1 - 3 статті 18 цього Закону.
Таким чином, передання відповідачем-2 виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг з свідоцтвом України № 234000 іншій особі, а також повна або часткова відмова відповідача-2 від свідоцтва України № 234000 можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Суд вважає доводи позивача, викладені у заяві, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Суд вбачає наявність зв'язку між наведеними у заяві заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність такого заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Вжиття заходів до забезпечення позову у наведений спосіб забезпечить можливість виконання рішення суду в разі задоволення позову. Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки відповідач-2 може передати виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 234000 іншій особі чи відмовитись від нього повністю або частково, що з урахуванням ст. 22 закону України «України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» унеможливить виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» про забезпечення позову задовольнити повністю.
2. Заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, ідентифікаційний код 37508596) вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів у послуг за свідоцтвом України № 234000 іншим особам та щодо припинення дії свідоцтва України № 234000 у зв'язку із повною або частковою відмовою від нього власника зазначеного свідоцтва до винесення Господарським судом м. Києва рішення по суті даної справи.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична група «Здоров'я» (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22, ідентифікаційний код 35533730) повністю чи частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 234000 іншим особам та припиняти дію свідоцтва України № 234000 шляхом відмови від нього повністю або частково до винесення Господарським судом міста Києва рішення по суті даної справи.
4. Ухвала маже бути пред'явлення до виконання до 17.05.2021.
5. Стягувачем за даною ухвалою є Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13, ідентифікаційний код 00481212).
6. Боржниками за даною ухвалою є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, ідентифікаційний код 37508596) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична група «Здоров'я» (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22, ідентифікаційний код 35533730).
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом 10 днів з дня проголошення даної ухвали.
8. Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Ю.М. Смирнова
