ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №821/1590/13-а

провадження №К/9901/1859/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма, ЛТД" до Державної екологічної інспекції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Вербицької Н.В., Яковлева Ю.В., Жука С.І. від 23 жовтня 2014 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гемма, ЛТД" звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Херсонській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 03 грудня 2012 року № 04-9/2799, у якому вимагалось:

1. надати до Державної екологічної інспекції у Херсонській області проект будівництва ставкового господарства, розроблений українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства та промисловості "Укррибпроект" м. Київ; довідку про кількість забраної поверхневої води з 01 липня 2012 року по 09 серпня 2012 року, термін виконання: 17 грудня 2012 року;

2. дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування, з 03 грудня 2012 року;

3. здійснювати контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, з 03 грудня 2012 року;

4. дотримуватись вимог щодо запобігання забрудненню та засміченню водних об'єктів, з 03 грудня 2012 року, з 03 грудня 2012 року;

5. здійснювати контроль за якістю води водних об'єктів у контрольних створа, з 03 грудня 2012 року;

6. виконувати заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод, з 03 грудня 2012 року;

7. розробити проект ГДС та затвердити його у встановленому законодавством порядку, з 03 грудня 2012 року;

8. скид зворотних вод з труби, з'єднаної зі скидним каналом, до заливу Дніпровського лиману здійснювати лише за наявності затверджених нормативів ГДС, з 03 грудня 2012 року;

9. здійснювати записи у журналі ПОД - 13, з 03 грудня 2012 року;

10. дотримуватись режиму експлуатації ставків, передбаченого водогосподарським паспортом, виданим Херсонський обласним управлінням меліорації та водного господарства та технічним регламентом, розробленим в проекті будівництва ставкового господарства Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства та промисловості "Укррибпроект" м. Київ, з 03 грудня 2012 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення суду мотивовано законністю та обґрунтованістю припису Державної екологічної інспекції в Херсонській області від 03 грудня 2012 року № 04-9/2799. Такий висновок обґрунтовано наступним.

4. На вимогу Херсонської міжрайонної екологічної прокуратури було надано проект будівництва ставкового господарства, а саме «Гідрорибпроект», який розроблений державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства та промисловості м. Київ, 1986 рік. Тому судом вказано, що пункт 1 припису є законним, оскільки позивач мав можливість надати на вимогу відповідача вказаний проект будівництва.

5. Згідно копії журналу обліку водопостачання (водовідведення) побічними методами форми № ПОД-12 від 01 січня 2007 року, затвердженого товариством з обмеженою відповідальністю "Гемма, ЛТД", станом на 31 липня 2012 року товариство використало 77000 кВт на годину електроенергії, що відповідає використанню води за цей же період у розмірах 846, 23 тис м3. Судом зазначено, що не проведення збору свіжої води в водоймища у самий спекотний місяць року, а саме - з 01 липня 2012 року по 09 серпня 2012 року, призвело б до загибелі риби. Таким чином вказано, що позивач повинен був надати довідку про кількість забраної поверхневої води за період з 01 липня 2012 року по 09 серпня 2012 року, а відтак про обґрунтованість припису у відповідній частині.

6. Оскільки встановлено факт відсутності у позивача дозволу на спеціальне водокористування в період з 01 липня 2012 року по 09 серпня 2012 року, суд вказав про обґрунтованість пункту 2 припису щодо необхідності дотримання умов дозволу на спеціальне водокористування.

7. Під час візуального проведення перевірки представниками позивача було виявлено факт скидання позивачем стічних вод з водоймищ до Дніпровського лиману. На доводи позивача про те, що ці скиди є самовільними у зв'язку із випаданням опадів, судом зроблено посилання на постанову Голопристанського районного суду від 05 лютого 2013 року у справі № 654/74/13, яка має преюдиційне значення. Згідно вказаного судового рішення товариство з обмеженою відповідальністю "Гемма, ЛТД" здійснювало скидання зі ставків до Дніпровського лиману без затвердження норм гранично допустимих скидів зворотних вод.

8. Також судом зазначено, що у відповідності до норм Водного кодексу України при використанні природних ресурсів позивач повинен дотримуватись вимог щодо здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин; запобігання забрудненню та засміченню водних об'єктів; здійснення контролю за якістю води водних об'єктів у контрольних створа; виконання заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; розроблення проекту ГДС та затвердження його у встановленому законодавством порядку; здійснення скиду зворотних вод з труби, з'єднаної зі скидним каналом, лише за наявності затверджених нормативів ГДС; здійснення записів у журналі ПОД - 13; дотримання режиму експлуатації ставків, передбаченого водогосподарським паспортом.

9. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції в Херсонській області від 03 грудня 2012 року № 04-9/2799.

10. Рішення суду мотивовано тим, що вимоги припису не відповідають вимогам нормам чинного законодавства та ґрунтуються на недоведених обставинах щодо порушення позивачем умов водокористування та водовідведення. Такий висновок обґрунтовано наступним.

11. Техніко-економічний розрахунок по розширенню риб цеху «Збур'євка» не є проектом будівництва ставкового господарства, а тому судом спростовано висновок суду першої інстанції про можливість у позивача надати його на виконання пункту першого оспорюваного припису. Між тим, технічна характеристика ставкового господарства підтверджується дослідженими відповідачем під час здійснення перевірки документами, про що зафіксовано у акті перевірки. Факт існування проекту будівництва ставкового господарства відповідачем не доведено, а тому зроблено висновок про відсутність можливості у позивача виконати пункти 1 та 10 припису.

12. Витік води з труби стічного каналу, який був зафіксований відповідачем у акті перевірки, не потребує оформлення позивачем спеціального дозволу на скид зворотних вод, оскільки вода у стічному каналі зібралась внаслідок підвищення ґрунтових вод, а водовипускні споруди ставків типу «Монах» у спірному періоді були закриті (зашандорені). Результати досліджень проб зворотних вод з труби, взятих під час проведення перевірки, матеріали справи не містять, а тому зазначено про не підтвердження відповідачем факту скидання позивачем у Дніпровський лиман забруднюючих речовин. За таких обставин вказано про відсутність у позивача обов'язку оформляти відповідний дозвіл та виконувати пункти 2-9 припису.

13. Також судом зазначено про не підтвердження споживання позивачем у липні 2012 року електроенергії, достатньої для роботи електронасосів, за допомогою яких здійснюється забір води.

14. Що стосується посилання судом першої інстанції на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2013 року у справі № 654/74/13, судом апеляційної інстанції зазначено про неможливість застосування до вказаних правовідносин висновків, викладених у ній, відповідно до вимог частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернулась із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 листопада 2012 року по 27 листопада 2012 року Державною екологічною інспекцією у Херсонській області проведено перевірку дотримання ТОВ "Гемма, ЛТД" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. У ньому зазначено, що проект будівництва ставкового господарства, розроблений Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства та промисловості «Укррибпроект» м. Київ, на момент перевірки на розгляд не надано. Збір поверхневих вод ставків здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 7765-ХРС, виданого Державним управлінням екології та природних ресурсів в Херсонській області 09 серпня 2012 року, терміном дії до 01 жовтня 2015 року. Термін дії попереднього дозволу закінчився 01 липня 2012 року. Забір поверхневої води у період з 01 липня 2012 року по 09 серпня 2012 року здійснювався самовільно без дозволу на спеціальне водокористування. 21 листопада 2012 року та 27 листопада 2012 року з труби, з'єднаної зі скидним каналом, до якого здійснюється скид зі ставків, здійснювався скид зворотних вод. Спеціалістами відібрано 2 проби зворотних вод з вищевказаної руби (акт відбору проб 27 листопада 2012 року № 75). У поточному році записи у журналі обліку якості стічних вод, що видаються за формою ПОД-13, відсутні. З виїздом на місце було встановлено, що водою було заповнено 1 ставок - нагульний ( з якого вода перетікає в 1 нагульний), 6 ставків - зимувальні та 2 ставки - літньо-маткові.

За наслідками перевірки складено акт від 21 листопада 2012 року, у якому зафіксовано наступні порушення:

- пунктів 2, 9 частини першої статті 44, частини першої статті 49 Водного кодексу України (дозвіл на спеціальне водокористування видано на забір води з Дніпровського лиману, а здійснюється скидання води до Дніпровського лиману);

- пункту 7 частини першої статті 44 Водного кодексу України (не веде контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод);

- статей 99, 101, 102,103, пункту 7 частини першої статті 44 Водного кодексу України (не дотримуються вимоги щодо запобігання забрудненню та засміченню водних об'єктів, не ведеться контроль за якістю води водних об'єктів у контрольних створах);

- пункту 9 статті 44, статті 48 Водного кодексу України ( забір поверхневої води в період з 01 липня 2012 року по 09 серпня 2012 року здійснювався без дозволу на спеціальне водокористування);

- статті 48, 70 Водного кодексу України (скид зворотних вод до Дніпровського лиману здійснювався без дозволу на скид та затверджених нормативів ГДС);

- статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (не надано довідку про кількість забраної поверхневої води за період з 01 липня 2012 року по 09 серпня 2012 року).

На цій підставі Державною екологічною інспекцією у Херсонській області складено припис від 03 грудня 2012 року № 04-9/2799, яким від товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма, ЛТД" вимагалось:

1. надати до Державної екологічної інспекції у Херсонській області проект будівництва ставкового господарства, розроблений українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства та промисловості "Укррибпроект" м. Київ; довідку про кількість забраної поверхневої води з 01 липня 2012 року по 09 серпня 2012 року, термін виконання: 17 грудня 2012 року;

2. дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування, з 03 грудня 2012 року;

3. здійснювати контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, з 03 грудня 2012 року;

4. дотримуватись вимог щодо запобігання забрудненню та засміченню водних об'єктів, з 03 грудня 2012 року, з 03 грудня 2012 року;

5. здійснювати контроль за якістю води водних об'єктів у контрольних створа, з 03 грудня 2012 року;

6. виконувати заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод, з 03 грудня 2012 року;

7. розробити проект ГДС та затвердити його у встановленому законодавством порядку, з 03 грудня 2012 року;

8. скид зворотних вод з труби, з'єднаної зі скидним каналом, до заливу Дніпровського лиману здійснювати лише за наявності затверджених нормативів ГДС, з 03 грудня 2012 року;

9. здійснювати записи у журналі ПОД - 13, з 03 грудня 2012 року;

10. дотримуватись режиму експлуатації ставків, передбаченого водогосподарським паспортом, виданим Херсонський обласним управлінням меліорації та водного господарства та технічним регламентом, розробленим в проекті будівництва ставкового господарства Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства та промисловості "Укррибпроект" м. Київ, з 03 грудня 2012 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. Касаційна скарга Державної екологічної інспекції у Херсонській області обґрунтована тим, що на підтвердження наявності у позивача проекту будівництва ставкового господарства до суду надано викопіювання титульного аркушу, а інші аркуші було надано для огляду у суді першої інстанції. Постанова Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2013 року у справі № 654/74/13 має преюдиційне значення для цієї справи. Відомості, викладені у листі Голопристанського РЕМ і ЕМ щодо споживання позивачем з липня 2012 року по серпень 2012 року електроенергії, суд апеляційної інстанції не правильно розтлумачив.

18. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гемма, ЛТД" своїх доводів відносно касаційної скарги не надіслало.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Згідно з частиною першою, другою, третьою статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища визначено у статті 20-2 Закону № 1264-ХІІ.

20. За змістом частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

21. У статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

22. У пункті 1, 4, 6 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, передбачено, що Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель, законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, законодавства про охорону атмосферного повітря .

Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.

23. Відповідно пунктів 2, 7, 9 частини першої статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані: використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

24. Згідно зі статтею 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

25. За змістом статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); скид води з водних об'єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій; подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин (крім підземних вод) і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; забір та/або використання води в об'ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

26. У статті 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

27. Згідно зі статтею 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: 1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання; 2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені; 3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів; 4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації; 5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; 6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; 7) призводять до підвищення температури води водного об'єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період; 8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.

28. Згідно зі статтями 99, 101, 102, 103 Водного кодексу України забороняється скидання у водні об'єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття.

Власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плавучих та інших споруд на водних об'єктах, а також інші юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин.

У внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря.

Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.

З метою запобігання забрудненню вод сільськогосподарські, лісогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства та громадяни зобов'язані дотримувати встановлених правил зберігання, транспортування та використання добрив, хімічних засобів захисту рослин та інших токсичних препаратів і речовин.

29. За змістом частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

30. Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

31. Згідно дозволу на спеціальне водокористування зі строком дії з 20 червня 2006 року до 01 червня 2009 року, дія якого продовжена до 01 липня 2012 року, позивач мав дозвіл на скид стічних вод в розмірі 1616 тис.куб.м/рік

32. Дозволом на спеціальне водокористування, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області 09 серпня 2012 року, зі строком дії до 01 жовтня 2015 року, обсяги скиду зворотних вод не передбачені.

33. В матеріалах справи наявна титульна та перша сторінки техніко-економічного розрахунку по розширенню рибцеху «Збур'ївка», розробленого Державним інститутом по проектуванню гідротехнічних рибоводно-меліоративних споруд «Гідрорибпроект», м. Київ, 1986 рік, які до суду надано відповідачем.

34. Проте, судом апеляційної інстанції вказано, що техніко-економічний розрахунок по розширенню рибцеху «Збур'євка» не є проектом будівництва ставкового господарства, що вимагається приписом. Крім того, зазначені документи розроблені різними державними інститутами.

35. Відповідачем не доведена ідентичність зазначених вище документів, в зв'язку з чим відсутні докази на підтвердження наявності у позивача проекту будівництва ставкового господарства, розробленого Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства та промисловості «Укррибпроект» (без зазначення року виготовлення), який вимагалось надати.

36. Крім того, актом перевірки підтверджено, що на вимогу Державної екологічної інспекції в Херсонській області позивач на підтвердження технічної характеристики ставкового господарства надав наступні документи: робочий проект «Капітальний ремонт насосної станції, реконструкція напірного водопроводу, відновлення дамб на ГТС на виросних ставках ТОВ фірма «Гемма ЛТД» в с.Ст.З Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області», розроблений в 2005 році Херсонським обласним управлінням меліорації та водного господарства; паспорт ставкового рибного господарства «Збур'ївське», розроблений головним управлінням рибного господарства внутрішні з водойм УССР в 1976 року; водогосподарський паспорт «Режим роботи та правила експлуатації рибного господарства, що належить товариству», виданий Херсонським обласним управлінням меліорації та водного господарства в 2010 році.

37. Актом перевірки не встановлено порушення щодо недотримання режиму експлуатації ставків на підставі зазначених документів.

38. Відтак зазначено про необґрунтованість вимог, викладених у пунктах 1 та 10 припису, у яких вимагалось надати проект будівництва ставкового господарства, розробленого Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства та промисловості «Укррибпроект», та дотримуватись режиму експлуатації ставків, передбаченого водогосподарським паспортом та технічним регламентом вказаного проекту будівництва.

39. Що стосується пунктів 2-9 припису, вимоги яких пов'язані із порушеннями правил водокористування: встановленням факту скидання зворотних вод 21 листопада 2012 року та 27 листопада 2012 року та забором поверхневої води з Дніпровського лиману у період з 01 липня 2012 року по 09 серпня 2012 року за відсутності на це дозволу на спеціальне водокористування, апеляційний суд зазначив наступне.

40. Згідно з водогосподарським паспортом «Режим роботи та правила експлуатації рибного господарства», виданого позивачу Херсонським обласним управлінням меліорації та водного господарства в 2010 році, опорожнення ставків при їх експлуатації, враховуючи значну енергоємність та затратність цього процесу, здійснюється не рідше одного разу на три роки.

41. Нагірні та стічні канали виконують функції розподільних дамб та дренажної системи, з метою перехоплення води, що фільтрується зі ставків, та недопущення підняття рівня ґрунтових вод на Стічний канал уявляє собою канал шириною по дну 1,5-2м, довжиною 400м, на перехресті з автодорогою (Стара Збур'ївка - Рибальче) існує трубчатий переїзд

42. На момент перевірки уповноваженими працівниками ТОВ фірма «Гемма ЛТД» складено акт від 19 листопада 2012 року про те, що водовипускні споруди типу «Монах» нагульних ставків №№ 1,2,3, виросних ставків №№ 5,6, літньо-зимових ставків №№ 24-29, з 01 липня 2012 року з 01 липня 2012 року по теперішній час закриті (зашандорені), протікань не зафіксовано.

43. Судом апеляційної інстанції зазначено, що вказані обставини спростовують твердження відповідача, що вода у стічний канал на момент перевірки потрапляла зі ставків.

44. Згідно висновку Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції, викладеного у листі від 21 грудня 2012 року № 1-3/976 обмежувальний дренажний канал виконує задачу по зниженню рівня ґрунтових вод по периметру комплексу ставків рибозу і відводу їх самотічним способом через скид у водозбірник - залив Збур'євський Кут, що попереджує розвиток підтоплення ґрунтовими водами та території, що прилягає до рибозу та за західній частині с.Стара Збур'євка.

45. Судом апеляційної інстанції зазначено, що за відсутності стоку води зі ставків, вода у стічному каналі збирається за рахунок підвищення рівня ґрунтових вод, яка самотічним способом потрапляє до Дніпровського лиману через трубчатий переїзд (трубу) під автодорогою Стара Збур'ївка - Рибальче.

46. Зазначене гідротехнічне спорудження у період, коли скид води зі ставків не здійснюється, тобто вода від виробничої діяльності ТОВ фірма «Гемма ЛТД» не потрапляє до нагірного та стічного каналів, виконує функцію усунення шкідливої дії води у вигляді підтоплення території, що прилягає до рибозу, в тому числі автодороги, села Стара Збур'євка.

47. Крім того, дослідження проб зворотних вод з труби, взятих під час проведення перевірки, про що зафіксовано у акті, матеріали справи не містять. Не надано їх також на вимогу суду апеляційної інстанції.

48. За таких обставин судом зроблено висновок про те, що факт витіку води з труби стічного каналу, який було зафіксовано відповідачем у акті перевірки, не потребує отримання позивачем спеціального водокористування на скид зворотних вод.

49. Що стосується посилання судом першої інстанції на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2013 року у справі № 654/74/13-а, якою відмовлено головному рибоводу ТОВ фірма «Гемма ЛТД» Кучеренку М.М. у скасуванні постанови екологічної інспекції про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил охорони водних ресурсів), судом апеляційної зазначено наступне.

50. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов'язковою для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Висновки щодо інших питань, викладені у постанові про адміністративне правопорушення, не є обов'язковими для суду, який розглядає адміністративну справу.

51. Предметом розгляду справи є дотримання підприємством умов спеціального водокористування, а не його посадової особи. Адміністративний суд на підставі встановлених ним обставин зобов'язаний самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

52. Суд апеляційної інстанції вказав, що норма частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, поширюється лише на особу, щодо якої прийнято постанову. Обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи, а не щодо інших осіб.

53. Тому зазначено про неможливість вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративне правопорушення, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється державним органом.

54. Відповідно до розділу 7 водогосподарського паспорту «Режим роботи та правила експлуатації рибного господарства», виданого Херсонським обласним управлінням меліорації та водного господарства в 2010 році, режим роботи гідротехнічного комплексу ставкового господарства передбачає наповнення ставків із заливу Дніпровського лиману за допомогою насосної станції по напорним трубопроводам.

55. Згідно висновку судового будівельно-технічного експерта № 30 від 12 квітня 2012 року подача води з Дніпровського лиману в ставки рибного господарства ТОВ фірма «Гемма ЛТД», розташованого на території Старозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, можлива виключно електронасосами, встановленими в насосній станції.

56. Враховуючи, що споживча потужність електроенергії при роботі одного насосу складає 108,15 квт, беручі до уваги спожиту потужність у періоді з 01 липня 2012 року по 09 серпня 2012 року, яка зафіксована багатофункціональним електролічильником - прибором обліку № 338759 ЕРQS (0,04-0,05 квт), експерт прийшов до висновку, що у вказаний період електронасоси, встановлені в насосній станції, не функціонували.

57. Виходячи з даних, зафіксованих багатофункціональним електролічильником, експертом встановлено, що в період з 10 серпня 2012 року по 15 серпня 2012 року електронасоси функціонували 107,5 годин, за які було подано 189 011 м3 води.

58. Згідно листа Голопристанського РЕМ і ЕМ позивачем спожито за липень-серпень 2012 року електроенергію в розмірі 152 000 кВт по електролічильнику № 338759. Вказане не підтверджує споживання електроенергії у липні 2012 року, достатньої для роботи електронасосів, а лише узагальнюють розмір спожитої електроенергії за 2 місяці - липень і серпень 2012 року. При цьому, позивач не заперечує роботу електронасосів з 10 серпня 2012 року.

59. Таким чином, є недоведеним факт споживання позивачем електроенергії у липні 2012 року, достатньої для роботи електронасосів, за допомогою яких здійснюється забір води з Дніпровського лиману.

60. З урахуванням описаного, суд апеляційної інстанції вказав про необґрунтованість пунктів 2-9 оспорюваного припису з підстав не доведення відповідачем порушення позивачем правил водокористування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. Враховуючи те, що Державною екологічною інспекцією в Херсонській області всупереч вимогам частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, не доведено правомірності припису від 03 грудня 2012 року № 04-9/2799, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для його скасування.

62. Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки судів є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців