ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
16 травня 2018 року
справа № 808/2156/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Круговий О.О.
судді: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
за участю представника позивача: Кущ Є.Є..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Норма»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (судді суду першої інстанції Садовий Ігор Вікторович), прийняту у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя о 17:03 год., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Норма» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення, -
в с т а н о в и в :
18 липня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «НОРМА» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: скасувати податкове повідомлення - рішення №0004681201 від 25.04.2017 року про зменшення суми грошового забезпечення ТОВ «Норма» з податку на додану вартість на загальну суму 61762 грн..
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що ключовим елементом в акті є уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року від 01.03.2017, який було подано у зв'язку із самостійно виявленням деяких помилок у звітності та який прийнято та враховано контролюючим органом. Однак, акт проведеної перевірки зводиться до ігнорування уточнюючого розрахунку. Посилаючись на норми ст. 50 Податкового кодексу України, вказує, що чинне законодавство не забороняє подавати уточнюючі розрахунки під час проведення камеральних перевірок, а тим більше, коли мова йде про дії, вчинені платником до винесення податкового повідомлення-рішення. У зв'язку із викладеним вважає, що податкове повідомлення-рішення №0004681201 від 25.04.2017 про зменшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Норма" з ПДВ на загальну суму 61762 грн. підлягає скасуванню як таке, що суперечить закону. З наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. Позивач зазначив, що чинне законодавство не забороняє подавати уточнюючі розрахунки під час проведення перевірок, а також до винесення податкового повідомлення - рішення, тому суд першої інстанції приймаючи рішення звузив права позивача.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтовано тим, що 17 лютого 2017 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України, відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «Норма», акт перевірки від 17.02.2017 року було направлено на адресу позивача 21.02.2017 року. Після отримання акту перевірки, в якому виявлено заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2016 року, ТОВ «Норма» 01.03.2017 року надало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійним виправленням виявлених помилок за грудень 2016 року. Таким чином, відповідач вважає, що уточнюючий розрахунок позивача не містить самостійно виявлених помилок, а є виправленням помилок згідно отриманого акту камеральної перевірки.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.02.2017 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку декларації позивача з ПДВ за грудень 2016 року.
Перевіркою встановлено порушення платником п. 187.1 ст. 187 розділу V Податкового кодексу України, а саме: заниження податкових зобов'язань за грудень 2016 року на загальну суму ПДВ 351 331 грн., в результаті чого ТОВ "НОРМА" занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на суму 351 331 грн.
За результатами даної перевірки складено акт від 17.02.2017 №49/08-29-12-01(а.с. 87-89), який був направлений на адресу ТОВ "Норма" 21.02.2017 та отримано під підпис уповноваженою особою 28.02.2017. В адміністративному порядку результати перевірки не оскаржувались.
Після отримання акту камеральної перевірки за грудень 2016 ТОВ "Норма" 01.03.2017 направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 (а.с.19-21).
15.03.2017 підприємством було сплачено суму у розмірі 6512грн., що із врахуванням вже наявних на рахунку грошових коштів та зазначеного вище уточненого розрахунку погашало заборгованість підприємства (а.с.86).
Позивачем також самостійно сплачено штраф у розмірі 3% (1839,90грн.) від суми недоплати, що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 28.02.2017 (а.с.85).
15.03.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002631201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 351331 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 175666 грн. (а.с.12).
31.03.2017 на підставі п.200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за грудень 2016 року ТОВ "Норма". При перевірці використано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року.
Результати перевірки викладені в акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Норма" від 31.03.2017 № 1621/08-29-12-01 (а.с.13-18).
В акті перевірки зазначено, що у зв'язку з тим, що сума податкових зобов'язань 351331грн., яка відображена платником у уточнюючому розрахунку від 01.03.2017 №9031223239, донарахована на підставі акту камеральної перевірки №49/08-29-12-01 від 17.02.2017 згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0002631201 від 15.03.2017, ТОВ "Норма" вбачається порушення п.50.1 ст.50, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
Крім того, платником в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України неправомірно включено до податкового кредиту (рядок 10.1 розділу ІІ Декларації) грудня 2016 податкові накладні, по яким порушено строки реєстрації в ЄРПН, передбачені п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (перевищує 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних) на загальну суму ПДВ 289569,12 грн.
Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.50.1 ст.50, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року завищено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що сплачується до державного бюджету на суму 61762 грн.
Заперечень проти висновків акту перевірки від 31.03.2017 ТОВ "Норма" не подано.
25.04.2017 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004681201 про зменшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 61762 грн. (а.с.11)
Не погодившись із висновками контролюючого органу та спірним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Норма" звернулось з позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було самостійно виявлено помилки в деклараціях за минулий податковий період - грудень 2016 року, натомість позивачем було внесено виправлення згідно отриманої від контролюючого органу акту камеральної перевірки. Крім того, уточнюючим розрахунок податкових зобов'язань ПДВ по операціях з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів/послуг та необхідних активів на митній території України на суму ПДВ 876968. Податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН в січні 2017 року та включені до податкового кредиту за грудень 2016 року, в порушення вимог ПК України. Вказане, на думку суду, свідчить про правомірність прийнятого у відношенні ТОВ «Норма» податкового повідомлення - рішення. Суд першої інстанції також зазначив технічні неточності, а саме: неповне зазначення номеру акту перевірки, а також не повне перелічення порушених позивачем норм ПК не спростовують правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства та наявності підстав для застосування до позивача відповідних санкцій.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.
Так, у відповідності до п. 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.
Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Матеріалами справи встановлено, що після отримання 28.02.2017 акту камеральної перевірки за грудень 2016 від 17.02.2017 ТОВ "НОРМА" надано 01.03.2017 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року.
Тобто, позивачем не було самостійно виявлено помилки в минулому податковому періоді, та відповідно не було внесено уточнень у зв'язку із самостійним виявленням такої помилки. Встановлені обставини справи свідчать, що позивачем було внесено виправлення відповідно до отриманого акту камеральної перевірки, що не може слугувати підставою для уточнення самостійно виявлених помилок відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПК України.
Суд першої інстанції вірно зазначив про можливість платника згідно чинного законодавства подавати уточнюючі розрахунки під час проведення саме камеральних перевірок, але якщо це було здійснено до виявлення порушення та складання акту перевірки. Проте, матеріали справи свідчать, що позивач подав уточнюючий розрахунок від 01.03.2017 після вже після отримання 28.02.2017 акту перевірки з встановленими порушеннями.
Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 статті 201 цього Кодексу.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За правилами пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України - у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Судом першої інстанції також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням помилок за грудень 2016 року, позивачем задекларовано збільшення ПДВ по операціях з придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України на суму ПДВ 876968 грн.
Позивачем не заперечується факт реєстрації податкових накладних з порушенням строку реєстрації.
Відтак, суд першої інстанції вірно погодився з позицією відповідача, що накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в січні 2017 року неправомірно включені ТОВ «Норма» до податкового кредиту грудня 2016 року.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що контролюючим органом правомірно застосоване зменшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 61762 грн.
Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем вимог податкового законодавства в частині неповного зазначення номеру акту перевірки в акті камеральної перевірки від 31.03.2017 р., а також неповного відображення порушених позивачем норм в податковому повідомлення - рішенні, суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені недоліки оформлення не призвели до прийняття відповідачем неправомірного рішення, не вплинули на розмір визначених зобов'язань, тому вказані доводи позивача не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного ППР.
З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно встановлено та досліджено обставини справи, прийнято рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак, підстави для зміни або скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Норма» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 у справі №808/2156/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 травня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верхового Суду.
Повне судове рішення складено 16 травня 2018 року.
Головуючий суддя: О.О. Круговий
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: А.В. Шлай
