ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 травня 2018 року № 826/15813/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом
Company «Efenes Properties Limited» (Компанії ТОВ "Ефенес Пропертіз Лімітед")
до
приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича
третя особа-1:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» (код 40131717; 03087, м. Київ, вул. Ушинського, 13-А)
третя особа-2:
Публічне акціонерне товариство «РВС Банк» (код 39849797, 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58)
третя особа-3:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Скілінг» (код 39691562; 02140, м. Київ, пр-т П. Григоренка, 23)
третя особа-4:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» (код 36077146; 0834, Київська обл., Бориспільській р-н, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 27)
про
визнання протиправними та скасування рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Компанія "Ефенес Пропертіз Лімітед" (1077, Нікосія, вул. Карпенісі, 30; 01135, м. Київ, вул. Полтавська, 10 кв.1) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, в якому просило (остаточно визначені вимоги): визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича № 31660990 від 30.09.2016 року, № 31660827 від 30.09.2016 року щодо державної реєстрації іпотеки і обтяження нерухомого майна нежитлових приміщень з 1 по № 5, № 5а, з №6 по № 20 (групи приміщень 15), №№ 1, 1а, з № 2 по № 10 (групи приміщень 16), з № 1 по № 11, №№ 11а, 12, 13, (групи приміщень № 18) - фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 1324, 60 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 5 (літера А) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 729027880000 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що відповідач на підставі іпотечного договору № 4517 від 30.07.2008, дублікату договору іпотеки № 1422 від 04.08.2015, договору відступлення права вимоги від 30.09.2016 № 3046, укладеному між ПАТ «Перехідний Банк «РВС» і ТОВ «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.09.2016 № 31660990, згідно з яким була зареєстрована іпотека (речове право) на нежитлові приміщення з 1 по № 5, № 5а, з №6 по № 20 (групи приміщень 15), №№ 1, 1а, з № 2 по № 10 (групи приміщень 16), з № 1 по № 11, №№ 11а, 12, 13, (групи приміщень № 18) - фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 1324, 60 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 5 (літера А). Іпотекодержателем зареєстровано ТОВ «Фінансова Компанія «Арбо Фінанс», іпотекодателем було зареєстровано ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед».
Позивач зазначає, що фактично вказана реєстрація відбулась 30.09.2016, але дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідачем вказана 31.07.2008.
Зазначається також позивачем, що 30.09.2016 відповідач прийняв рішення № 31660827 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і зареєстрував обтяження (заборону) вказаного нерухомого майна, реєстраційний номер запису про обтяження 16678813. Позивач зазначає, що фактично вказана реєстрація відбулась 30.09.2016, але дата державної реєстрації вказана 30.07.2008.
Позивач зазначає, що з 30.05.2005 по 18.09.2015 йому належало право власності на зазначене майно. 18.09.2015 державний реєстратор - приватний нотаріус ОСОБА_2 протиправно прийняла рішення № 24568213 щодо державної реєстрації права власності за ПАТ «Перехідний Банк «РВС» Банк». Постановою КААС від 20.09.2016 у справі № 826/24434/15 скасовано дане рішення. 20.09.2016 за заявою позивача на підставі рішення суду була скасована державна реєстрація права власності на вказаний об'єкт за Банком. 20.09.2016 у реєстрі було зареєстровано право власності на об'єкт за позивачем. На підставі іпотечного договору від 20.09.2016 № 814, укладеному між ОСОБА_3 (іпотекодержателем) і позивачем (іпотекодатель), 20.09.2016 зареєстрована іпотека. Вчинено реєстраційний запис про обтяження № 164914400. Позивач стверджує, що на цей час у реєстрі були відсутні заборони, іпотеки, арешти та інші обтяження. На підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2016 у реєстрі власниками приміщень станом на 22.09.2016 були зареєстровані ОСОБА_4 (1/2), ОСОБА_5 (1/6), ОСОБА_6 (1/3). Договори, як зазначає позивач, були укладені за згодою іпотекодержателя ОСОБА_7
Позивач зазначає, що відповідач прийняв оскаржувані рішення у той час, коли 20.09.2016 була зареєстрована іпотека і обтяження на підставі іпотечного договору від 20.09.2016 № 814. Іпотекодержателем і обтяжувачем був зареєстрований ОСОБА_3 Позивач також зазначає, що станом на дату прийняття спірних рішень та з 27.09.2016 було зареєстровано обтяження, арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. Обтяження зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію 31593401 від 27.09.2016 Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 45622249 від 13.01.2015, номер про обтяження 16607570.
Враховуючи наведене, на думку позивача, відповідач повинен був відмовити у реєстрації іпотеки і обтяжень. При цьому, позивач звертає увагу на те, що станом на 30.09.2016 в реєстрі власниками були зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Відтак, позивач просить задовольнити позов.
ТОВ «Фінансова компанія «АРБО ФІНАНС», як і інші треті особи, проти позову заперечили у зв'язку з чим зазначили, що фактично позивачем оскаржується рішення відповідача, індексний номер № 31660990 від 30.09.2016, яким поновлено дію запису про іпотеку № 16678945 від 31.07.2008 року, який було вчинено на підставі іпотечного договору № 638/ІП-3 від 30.07.2008 р.
Так, 30.07.2008 було укладено іпотечний договір між позивачем (іпотекодавець) та ЗАТ «Сведбанк Інвест» (іпотекодержатель), правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк». Позивач виступив майновим поручителем на забезпечення зобов'язань дочірнього підприємства «Фірма «Дайленко» (позичальник), що випливають із кредитного договору від 22.07.2008 № 638, який укладений між ЗАТ «Сведбанк Інвест» (кредитор) та ДП «Фірма «Дайленко» (позичальник). За кредитним договором утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
У подальшому, як зазначає третя особа, 02.03.2015 НБУ прийнято постанову № 152 про віднесенні ПАТ «ОМЕГА БАНК» (правонаступник ЗАТ «Сведбанк Інвест») до категорії неплатоспроможних, на підставі якої було запроваджено тимчасову адміністрацію. Надалі, 05.05.2015 виконавчою дирекцією ФГВФО було вирішено вивести ПАТ «ОМЕГА БАНК» з ринку шляхом створення на його базі перехідного банку - ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» з передачею перехідному банку частини активів та зобов'язань ПАТ «ОМЕГА БАНК». Серед інших активів перехідному банку було передано право вимоги до ДП «Фірма «Дайленко» за кредитним договором від 22.07.2008, а саме право вимагати повернення заборгованості в загальному розмірі 4 369 866,27 доларів США, а також права іпотекодержателя за іпотечним договором № 638/ІП-3, що посвідчений за № 4517, укладеним з ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед». Передача вказаних прав відбулась на підставі рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 05.05.2015, рішення про що оформлено протоколом № 149/15, на підтвердження чого складено акт № 124/07/2015-К від 03.07.2015. Таким чином, як зазначає третя особа, перехідний банк набув статусу кредитора по відношенню до ДП «Фірма «Дайленко» та до особи, що поручалася своїм майном за належне виконання позивальником своїх зобов'язань.
У зв'язку з отриманням перехідним банком прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 638/ІП-3 від 30.07.2008 відповідні зміни, пов'язані із зміною іпотекодержателя, були внесені до державного реєстру речових прав. Надалі кредитором було ухвалено рішення про звернення стягнення на майно майнового поручителя - позивача.
Відповідні реєстраційні дії були проведені державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 Таким чином, ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК» став власником майна. Наслідком цього, як зазначає третя особа, стало припинення іпотеки. В результаті набуття права власності, банком було подано заявки на вилучення з реєстру записів про обтяження.
Однак, як зазначає третя особа, 20.09.2016 Київським апеляційним адміністративним судом було прийнято постанову у справі № 826/24434/15, якою позов ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» було задоволено та скасовано рішення приватного нотаріусу ОСОБА_2 індексний номер № 24568213 від 18.09.2015 щодо держаної реєстрації права власності на вищевказане майно на перехідним банком.
А відтак, вказане рішення суду було виконано. В результаті ухваленого рішення відносини між банком та ДП «Фірма «Дайленко» та ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» знову були трансформовані у відносини, що існували до цього, оскільки було скасовано процедуру звернення стягнення на майно.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження підлягає державній реєстрації, банк подав заяву про поновлення запису про обтяження іпотекою та забороною.
Враховуючи наведене, зазначені учасники справи не вбачають порушень з боку відповідача та просять у задоволенні позову відмовити.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Ухвалою від 29.01.2018 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А., вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті. У судовому засіданні 19.04.2018 ухвалено про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Так, у даному випадку учасниками справи визнається та не заперечується факт прийняття оскаржуваних рішень, їх зміст, зазначений вище. Факт прийняття оскаржуваних рішень та їх зміст підтверджується відомостями з реєстру.
Суд звертає увагу та акцентує увагу на тому, що оскаржувані рішення оцінюються судом виключно на предмет дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері публічно-правових відносин.
Слід зазначити, що обставини взаємовідносин учасників справи відносно зазначеного об'єкту до та після прийняття оскаржуваних рішень, встановлені у судових рішеннях господарських судів: у постанові Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 910/6592/16, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 31.01.2018, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 910/3497/17, яка залишена без змін ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2017, у постанові від 29.11.2017 у справі № 910/11012/17, у постанові від 25.01.2018 у справі № 910/4209/17.
Так, судами встановлено наступне.
Між ЗАТ "Сведбанк Інвест" (у подальшому перейменований у ПАТ "Омега Банк") та ДП "Фірма "Дайленко" 22.07.2008 було укладено Кредитний договір №638.
Між ПАТ "Омега Банк" (продавець) та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" (покупець) 31.12.2014 було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом КМНО за реєстровим номером №1898 і додатковий договір до нього від 09.01.2015 посвідчений приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В. за реєстровим номером №4. Як вбачається з умов Договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та додатків до нього, продавцем було передано покупцеві, зокрема, право вимоги за Кредитним договором №638 від 22.07.2008.
В подальшому, постановою Правління НБУ №152 від 02.03.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" до категорії неплатоспроможних» банк було віднесено до категорії неплатоспроможних. На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №52 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Омега Банк", а саме про початок процедури виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно, і призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію.
21.05.2015 уповноваженою особою Фонду на підставі п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було направлено ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" повідомлення №582 про нікчемність Договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 укладеного між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит".
Судами також встановлено, що відповідно до протоколу засідання Виконавчої дирекції Фонду від 03.06.2015 №150/15 було затверджено план врегулювання виходу неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" з ринку шляхом створення та продажу інвестору перехідного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку та вирішено передати активи і зобов'язання неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" на користь перехідного банку ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк".
Між ПАТ "Омега Банк" в особі уповноваженої особи Фонду і ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" 03.07.2015 було укладено Акт №124/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку в порядку правонаступництва прав на активи неплатоспроможного банку. Відповідно до зазначеного Акту ПАТ "Омега Банк" в порядку правонаступництва здійснив заміну кредитора у зобов'язаннях по Кредитному договору №638 від 22.07.2008 і передав ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" всі права, зокрема, по кредитному договору №638 від 22.07.2008.
У справі № 826/12348/15, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2015 було визнано протиправними дії та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 укладеного між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит". Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі №826/12348/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2015 було залишено без змін.
Вказані обставини, як зазначено судами, зокрема щодо ПАТ "Омега Банк", ДП "Фірма "Дайленко", ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 у справі №910/11614/16, яке залишено без змін згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 березня 2017 р., є чинним та не скасованим.
Крім того, судами встановлено, що між Позивачем, як іпотекодавцем, та ЗАТ "Сведбанк Україна", як іпотекодержателем, у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №638 від 22.07.2008, було укладено Іпотечний договір № 638/ІП-3 від 30.07.2008, за яким Позивач виступив майновим поручителем, передавши в іпотеку предмет іпотеки вартістю 15 609 765,73 доларів США.
Вище вказувалось, що 03.07.2015 за актом приймання передачі №124/07/2015-К ПАТ "Омега Банк" передало ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" права на активи неплатоспроможного банку; додатком № 1 до акту зафіксовано набуття ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" прав вимоги до позичальника за Кредитним договором від 22.07.2008 № 638 на загальну суму 4 369 866, 27 дол. США.
Таким чином, як зазначено судами у вищезгаданих судових рішеннях, з умов описаних вище договорів слідує, що вартістю іпотеки, яка надавалася за Іпотечним договором № 638/ІП-3, на час його укладення - 15 609 765,73 доларів США, покривалося зафіксоване додатком №1 до акту набуте ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" право вимоги до позичальника за Кредитним договором від 22.07.2008 № 638 на загальну суму 4369866, 27 дол. США.
18.09.2015 ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" здійснив позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором і зареєстрував за собою право власності на зазначений вище предмет іпотеки - нерухоме майно.
У справі № 826/24434/15 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 індексний номер №24568213 від 18.09.2015 щодо державної реєстрації права власності за ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" нерухомого майна - нежитлових приміщень з № 1 по № 5, № 5а, з № 6 по № 20 (групи приміщень 15), №№1, 1а, 3, № 2 по № 10 (групи приміщень 16), з № 1 по № 11, №№11а, 12, 13 (групи приміщень № 18) - фізкультурно-оздоровчий комплекс загальною площею 1324,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 5 (літера А) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 січня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року.
У вищезгаданій постанові КАГС від 25.01.2018 у справі № 910/4209/17, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем у даній справі (Ефенес Пропертіз Лімітед) не спростовано, що після указаного скасування ним було відновлено запис щодо реєстрації за ним права власності та 22.09.2016 здійснено відчуження предмету іпотеки без згоди іпотекодержателя на користь ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, які стали власниками відповідно 1/3, 1/6 та 1/2 часток нерухомого майна - предмету іпотеки.
30.09.2016 ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" за договором про відступлення права вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за № 3046, відступив належні йому права вимоги за Кредитним договором та права за Іпотечним договором на користь ТОВ "ФК "Арбо Фінанс". Вказаний договір відступлення є одним з спірних у межах даного спору у справі № 910/4209/17.
Київський апеляційний господарський суд у постанові від 25.01.2018 у справі № 910/4209/17 зазначив, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 у справі №910/8536/16, яке є чинним та не скасованим, суд встановив, що акт № 124/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега банк" від 03.07.2015 засвідчує факт заміни (внаслідок правонаступництва), ПАТ "Омега Банк", як кредитора, на ПАТ "Перехідний банк "РВС банк", за зобов'язаннями ПАТ "Омега Банк", які виникли на підставі Кредитного договору №638 від 22.07.2008 та Іпотечного договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008 в порядку ч. 12 ст. 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній станом на день існування спірних правовідносин). Вказана обставина набуття прав кредитора, у тому числі за Іпотечним договором № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008, встановлена вищеописаним рішенням суду у справі №910/8536/16, яке є чинним та не скасованим, тому в силу ст. 75 ГПК України не доводиться знову при вирішенні даного спору.
Отже, як встановлено судами, ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" стало іпотекодержателем (як правонаступник) ПАТ "Омега банк" по Іпотечному договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008, тому мав право відступати своє право вимоги по Іпотечному договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008 іншій особі - шляхом укладення 30.09.2016 договору про відступлення права вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за № 3046, і відступами належні йому права вимоги в Іпотечному договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008 на користь ТОВ "ФК "Арбо Фінанс".
Набувши права вимоги як іпотекодержатель по Іпотечному договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008 на підставі вказаного договору відступлення, правомірно відступило це право, як законний та належний іпотекодержатель, за договором від 08.12.2016 про відступлення прав вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за № 4176, новому кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "Скілінг".
Беручи до уваги викладене, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки укладення вищеописаних договорів відступлення усупереч твердженням Позивача відбулося законним шляхом - відчужувач, ПАТ "Перехідний банк "РВС банк", став іпотекодержателем (як правонаступник) ПАТ "Омега банк" по Іпотечному договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008 в силу закону, як описано вище, то у суду відсутні підстави визнавати недійсними вищеописані договори відступлення права вимоги від 30.09.2016 та від 08.12.2016, а тому місцевий господарський суд правомірно відмовив в позові в цій частині.
Отже, як зазначено у вищезгаданій постанові КАГС від 25.01.2018 у справі № 910/4209/17, враховуючи, що описаним вище рішенням №910/8536/16 встановлено законного іпотекодержателя - ПАТ "Перехідний банк "РВС банк", а у даному рішенні суд встановив законність укладення оспорюваних договорів відступлення права вимоги від 30.09.2016 та від 08.12.2016, а відтак - законність наступних іпотекодержателей у спірних правовідносинах, то всупереч тверджень Позивача (апелянта) реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іпотечного обтяження на підставі Іпотечного договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008 за кожним з наступних після ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" іпотекодержателей на підставі вищевказаних договорів відступлення (ТОВ "Фінансова компанія "АРБО ФІНАНС" та ТОВ "Фінансова компанія "Скілінг") була правомірною.
Також, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про визнання відсутніми зобов'язань позивача перед ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" по Іпотечному договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008, та як вірно зазначено місцевим господарським судом, що ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" не є належним відповідачем за вимогами про визнання відсутніми зобов'язань по Іпотечному договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008, оскільки відбулася заміна іпотекодержателя по цьому іпотечному договору, що описано вище, і ці зобов'язання перейшли до інших осіб, тому ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" на даний час не порушуються права Позивача у межах правовідносин між ними, які були по Іпотечному договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008.
Беручи до уваги викладене, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги позивача про визнання відсутніми зобов'язань Позивача перед ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" по Іпотечному договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008.
Також суд у вказаній постанові зазначив, що посилання позивача в позовній заяві на те, що у зв'язку з законним іпотечним обтяженням (яке описано вище судом) у позивача виникли складнощі у правовідносинах з особами, яким він відчужив іпотечне майно, то це є питаннями правовідносин позивача з його покупцями, яким він відчужив майно, але порушення його прав з боку ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" у межах правовідносин між ними, які були по Іпотечному договору № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008, жодним чином не доводить. Судом першої інстанції вірно відхилені посилання позивача, що порушено його інтерес, який полягає у тому, щоб позивач, як сторона правочину, перебував у певному правовому становищі (правова визначеність), оскільки право позивача на правову визначеність у спірних правовідносинах відповідачами жодним чином не порушується - судом вище встановлено та описано черговість та законність заміни іпотекодержателей (відповідачів) за Іпотечним договором № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008, та що ця заміна (ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк", потім ТОВ "Фінансова компанія "АРБО ФІНАНС", потім ТОВ "Фінансова компанія "Скілінг") була правомірною, відтак правова визначеність для позивача присутня та описана вище.
Повертаючись до оцінки оскаржуваних рішень з точки зору дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері публічно-правових відносин, суд зазначає наступне.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваних рішень та вчинення оскаржуваних дій/записів) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону, одними із загальних засад є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1. ст. 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону, державним реєстратором також є нотаріус.
У свою чергу, згідно з положенням ч. 5 ст. 12 Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Частиною 3 статті 19 Закону також встановлено, що внесення запису про скасування державної реєстрації прав, внесення запису про скасування рішення державного реєстратора здійснюються у строк, що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав.
Відповідно до ч. 2. ст. 26 Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
При цьому, відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 24 Закону відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті («наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно»), не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Як вже зазначалося, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі № 826/24434/15 визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 індексний №24568213 від 18.09.2015 щодо державної реєстрації права власності за ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" вищезгаданого нерухомого майна.
Відповідно, вказане рішення реєстратора не створює будь-яких правових наслідків з моменту прийняття.
У свою чергу, як встановлено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 у справі № 910/11012/17, із прийняттям постанови КААС від 20.09.2016 у справі № 826/24434/15 майно, відносно якого прийнято оскаржувані рішення, обтяжено на користь ПАТ «РВС Банк» згідно з іпотечним договором № 638/ІП-3 від 30.07.2008.
У постанові від 26.12.2017 у справі № 910/73/17 КАГС встановив, що після ухвалення постанови Київським апеляційним адміністративним судом від 20.09.2016 р. у справі № 826/24434/15 було поновлено за ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» та ТОВ «ЕФЕНЕС ПРОПЕРТІЗ ЛІМІТЕД» статуси іпотекодержателя та іпотекодавця відповідно за іпотечним договором № 6з8/ІП-з від 30.07.2008 р.
Таким чином, враховуючи те, що відповідно до ст. 124 Конституції України (в редакції на час ухвалення судового рішення) судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, з ухваленням постанови КААС від 20.09.2016 у справі № 826/24434/15 учасники відносин повернулися у попередній правовий стан, за якого Банк виступав в якості іпотекодержателя, що по своїй суті не є новою реєстраційною дією, не є тотожнім проведенню нової реєстраційної дії, оскільки йдеться про виконання судового рішення, виконання якого, як і повернення учасників відносин на підставі цього рішення у попередній стан, не може бути обмежено.
Правомірність подальших дій банку у сфері приватно-правових відносин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, підтверджується вищезгаданими рішеннями господарських судів.
Що стосується посилання позивача на наявність постанови про арешт майна від 13.01.2015 у ВП № 45622249, яке проведено у реєстрі 27.09.2016, суд звертає увагу на те, що постановою Вищого господарського суду України від 07 грудня 2017 року в справі №910/3497/17 встановлено, що постановою начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції в м. Києві від 28.12.2016 спірне майно було звільнене з-під арешту, помилково накладеного постановою державного виконавця від 13.01.2015 № 45622249 в процесі виконання виконавчого листа № 761/6536/13-ц. У постанові КАГС від 03.10.2017 у цій справі також зазначено, що постановою начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції в м. Києві від 28.12.2016 р. спірне майно було звільнене з-під арешту, помилково накладеного на нього постановою державного виконавця від 13.01.2015 № 45622249 в процесі виконання виконавчого листа № 761/6536/13-ц про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "КБ "Даніель" боргу.
У свою чергу, у постанові КАГС від 29.11.2017 у справі № 910/11012/17 також зазначено, що твердження скаржника про протиправний характер реєстраційних дій, оскільки на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, на нерухоме майно було накладено арешт ВДВС Шевченківського районного управління юстиції, є безпідставним, враховуючи те, що арешт, який був накладений на майно на яке було звернуто стягнення постановою ВДВС Шевченківського районного управління юстиції ГТУЮ в м. Києві від 13.01.2015 в межах виконавчого провадження ВП № 45622249, було накладено з порушенням, про що свідчить постанова ВДВС від 28.12.2016, де зазначено, що державним виконавцем було допущено помилку при накладенні арешту на майно, що належить боржнику і зазначене майно було звільнено з-під арешту.
Відтак, наявність помилкового рішення державного виконавця не є підставою ставити під сумнів законний стан речей, який існував з 20.09.2016 та на час прийняття оскаржуваних рішень, які по суті прийняті у зв'язку із реалізацією судового рішення та на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, аналізуючи у сукупності наведені позивачем підстави позову у взаємозв'язку із встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами законодавства, у зв'язку із прийняттям оскаржуваних рішень судом не встановлено порушень з боку державного реєстратора - відповідача у сфері публічно-правових відносин, а вирішення питань у сфері приватно-правових відносин знаходиться поза межами компетенції адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін
