ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2018 року
Львів
№ 876/553/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
ОСОБА_1,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (прийняте у м. Львові суддею Мартинюком В.Я.; складене у повному обсязі 20 грудня 2017 року) в адміністративній справі № 813/4007/17 за позовом приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування наказу,
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2017 року приватне підприємство «ОККО-Нафтопродукт» (далі – ПП «ОККО-Нафтопродукт»; Підприємство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – Офіс ВПП ДФС) від 27.10.2017 № 2424 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що вказаний наказ прийнято відповідачем за відсутності для цього правових та фактичних підстав, оскільки його запит від 03.10.2017 за № 51512/10/28-10-42-05-10 не відповідав вимогам, визначеним пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (далі – ПК України), і відповідачем не зазначено – в чому полягають недоліки наданих Підприємством пояснень на цей запит, неповнота чи недостатність наданих документів. Крім того, в порушення абзацу другого пункту 78.2 статті 78 ПК України повторно призначено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань правильності обчислення акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за місцем розташування ПП «ОККО-Нафтопродукт», які є предметом раніше призначеної наказом від 19.09.2017 № 2061 перевірки, проведеної якої не завершено.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив Офіс ВПП ДФС, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідь Підприємства за запит контролюючого органу з приводу розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за період 2015 року була формальною; документальні підтвердження цих розбіжностей надано не було, тому дії Офісу ВПП ДФС були правомірними. Крім того, ухвалою суду було зупинено дію наказу від 19.09.2017 за № 2061, при тому, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача на підставі цього наказу не була розпочата та проведена.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, за вих. № 51512/10/28-10-42-05-10 від 03.10.2017 Офіс ВПП ДФС надіслав на адресу ПП «ОККО-Нафтопродукт» запит «Про надання інформації та її документального підтвердження», яким просив надати обґрунтовані пояснення щодо причин розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів за період 2015 року, які було встановлено за результатами їх аналізу, а також документальні підтвердження (засвідчені підписом посадової особи платника податків та скріплені печаткою копії документів), а саме:
- у разі наявності, договори щодо реалізації товарів (робіт, послуг) з усіма додатками та доповненнями до них;
- регістри бухгалтерського обліку, на яких відображені операції з реалізацією товарів (робіт, послуг), зокрема, але не виключно картки бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68;
- у разі необхідності, додаткові документи що свідчать про достовірність задекларованих даних.
На цей запит листом від 24.10.2017 за № 3 ПП «ОККО-Нафтопродукт» надало пояснення з приводу того, що до обсягів виторгу (згідно даних РРО) за період 2015 року, зазначених у таблицях вищенаведеного запиту, включено як обсяги виторгу по операціях продажу пального як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об’єктом оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, так і обсяги відпуску підакцизних товарів в межах договорів комісії (зберігання) з метою комерційного або виробничого використання, які не підпадають під визначення об’єкта оподаткування акцизним податком, а також те, що контролюючий орган повністю володіє даними щодо обсягів реалізації пального через РРО отриманими від підприємства по дротових або бездротових каналах зв’язку на вимогу закону про застосування РРО, в тому числі в розрізі готівкових та безготівкових розрахунків.
До листа долучено додатки: договори комісії, звіти комісіонера за 2015 рік, договори зберігання нафтопродуктів, акти повернення зі зберігання за 2015 рік.
Вважаючи , що ця відповідь є формальною (відпискою), не надано пояснень розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів за період 2015 року; документальні підтвердження, а саме: регістри бухгалтерського обліку, на яких відображені операції з реалізацією товарів (робіт, послуг), зокрема, але не виключно картки бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68, у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказом Офісу ВПП ДФС від 27.10.2017 за № 2424 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань правильності обчислення акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за місцем розташування ПП «ОККО-Нафтопродукт».
Вважаючи вищезазначений наказ протиправним, Підприємство звернулося до суду із цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції висновував його тим, що у запиті від 03.10.2017 за № 51512/10/28-10-42-05-10 контролюючий орган не вказав – у якій конкретно декларації протягом 2015 року ним встановлено розбіжності, в чому полягає недостовірність даних, що містяться у ній.
Також, відповідачем не наведено – в чому полягають недоліки наданих платником податків пояснень на запит контролюючого органу, неповнота чи недостатність наданих документів; не обґрунтовано та не доведено – яким чином дані карток бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68, пов’язані із наявністю розбіжностей по показниках декларації з акцизного податку та звіту РРО, тобто як витребувані документи пов’язані з питаннями, зазначеними у запиті.
Вказане дає підстави вважати, що запит від 03.10.2017 за № 51512/10/28-10-42-05-10 не відповідає вимогам, встановленим п.73.3 ст.73 ПК України.
Крім того, у справі відсутні докази, які б спростовували обставини надання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу.
Також , у справі є наказ Офісу ВПП ДФС від 19.09.2017 за № 2061, яким також призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 за місцем розташування ПП «ОККО-Нафтопродукт».
Вказаний наказ також був оскаржений до суду і ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 у справі за № 813/3310/17 було вжито заходи забезпечення позову і зупинено дію наказу Офісу ВПП ДФС від 19.09.2017 за № 2061.
Наказом Офісу ВПП ДФС від 10.10.2017 за № 2260 було зупинено терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, починаючи з 10.10.2017, яка була розпочата відповідна до наказу Офісу ВПП ДФС від 19.09.2017 за № 2061, на термін, необхідний для завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки.
Суд зазначив, що цією ухвалою не обмежувались повноваження контролюючого органу щодо проведення перевірки позивача, оскільки у випадку визнання судом правомірним вищенаведеного наказу, така перевірка буде проведена в порядку, визначеному законодавством; а контролюючий орган скористався закріпленим у п. 82.4 ст. 82 ПК України положенням про можливість зупинення проведення позапланової виїзної перевірки, чим саме визнав, що зазначена перевірка не закінчена.
Прийняття наказу від 27.10.2017 № 2424 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» суперечить приписам абзацу другого п. 78.2 ст. 78 ПК України, який забороняє контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, а також принципу юридичної визначеності.
Відтак , відповідач не мав правових підстав приймати наказ від 27.10.2017 за № 2424, оскільки підстави та період призначеної ним позапланової документальної перевірки охоплювався наказом від 19.09.2017 за № 2061, а у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, передбачені підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, у зв’язку з чим вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим кодексом.
Для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим кодексом (пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України).
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні позапланові невиїзні перевірки.
Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Підстави для проведення документальних позапланових перевірок визначені пунктом 78.1 статті 78 ПК України.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.4).
Пунктом 73.3 статті 73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Як видно із запиту від 03.10.2017, він таким вимогам не відповідав, при тому, що податковим органом не обгрунтовано і не підтверджено належним чином неповноту наданої Підприємством відповіді на цей запит.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 813/3310/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018, було визнано протиправним і скасовано наказ Офісу ВПП ДФС від 19.09.2017 № 2061 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», який був прийнятий за аналогічних підстав.
У відповідно до п. 82.4 ст. 82 ПК України проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Тобто , станом на 27.10.2017 був чинним наказ Офісу ВПП ДФС від 19.09.2017 № 2061 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», що з урахуванням приписів абзацу другого п. 78.2 ст. 78 ПК України, крім зазначеного вище, додатково унеможливлювало прийняття наказу від 27.10.2017 № 2424.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року в адміністративній справі № 813/4007/17 – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
ОСОБА_4
судді
ОСОБА_5
ОСОБА_6
Постанова складена у повному обсязі 02 травня 2018 року.
