Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2017 року справа № 813/4007/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судових засідань ОСОБА_1
з участю представників
від позивача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,
від відповідача – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «ОККО-Нафтопродукт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
ПП «ОККО-Нафтопродукт» звернулося в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу від 27.10.2017 року за №2424.
Підставами позовної заяви є те, що законодавець чітко визначає - у письмовому запиті контролюючого органу має бути в обов’язковому порядку такі реквізити як підстави для надіслання запиту (вказана конкретна норма закону), виявлені недостовірності та інформацію, яка це підтверджує, зазначено конкретні декларації, в яких встановлено недостовірність даних (а не розбіжність з показниками іншого джерела податкової інформації (РРО/КОРО)), визначений чіткий (конкретний) перелік інформації та документів, що запитуються. Як вбачається із змісту наданого відповідачем запиту від 03.10.2017 року за №51512/10/28-10-42-05-10 він не відповідає вимогам, визначеним п.73.3 ст.73 ПК України. Так, у запиті контролюючим органом конкретно не вказано жодну чи декілька з шести визначених у п.73.3 ст.73 ПК України підстав для направлення такого запиту. Зокрема, у запиті від 03.10.2017 року не наведено у якій конкретно (у якій відповідній) декларації протягом 2015 року контролюючим органом встановлено розбіжності. Крім того, у запиті не зазначено перелік інформації, яка запитується, а саме конкретний перелік документів, які пропонується надати. Також, відповідачем не наведено в чому полягають недоліки наданих ПП «ОККО-Нафтопродукт» пояснень на запит контролюючого органу, неповнота чи недостатність наданих документів. Також, контролюючим органом не обґрунтовано та не доведено, яким чином дані карток бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68 (але не виключно), пов’язані із наявністю розбіжностей по показниках Декларації з акцизного податку та ОСОБА_4 РРО, тобто як витребувані документи пов’язані з питаннями, зазначеними у запиті. Поряд з цим, продовжує позивач, відповідачем в порушення абзацу 2 п.78.2 ст.78 ПК України повторно призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань правильності обчислення акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року за місцем розташування ПП «ОККО-Нафтопродукт», які є предметом раніше призначеної наказом від 19.09.2017 року за №2061 перевірки, проведеної якої не завершено.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву зазначає, що листом від 24.10.2017 року за №626 контролюючим органом отримано формальну відповідь (відписку) пояснень розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за період 2015 року, а також документальні підтвердження, а саме регістри бухгалтерського обліку, на яких відображені операції з реалізації товарів (робіт, послуг), зокрема, але не виключно картки бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68 не надано. Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 року у справі №813/3310/17 зупинено дію наказу від 19.09.2017 року за №2061. При цьому, було встановлено що документальна позапланова виїзна перевірка позивача не розпочата та не проведена.
Представник відповідача проти позову заперечив, просить у його задоволенні відмовити.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.10.2017 року за №2424, призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань правильності обчислення акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року за місцем розташування ПП «ОККО-Нафтопродукт».
Перевірка призначена у відповідності до підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.
Не погодившись із правомірністю винесення вищенаведеного наказу, позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до положень підп.20.1.2 п.20.1 ст.20 ПК України, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
У відповідності до положень підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Однією з умов застосування положень наведеної норми є не надання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.
При цьому, слід зазначити, що вимоги до письмового запиту та підстави для його надіслання сформульовані у п.73.3 ст.73 ПК України.
В матеріалах справи наявний запит Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 03.10.2017 року за №51512/10/28-10-42-05-10, яким у позивача вимагалось надати обґрунтовані пояснення щодо причин розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку за період 2015 року, а також документальні підтвердження (засвідчені підписом посадової особи платника податків та скріплені печаткою копії документів), а саме:
- у разі наявності, договори щодо реалізації товарів (робіт, послуг) з усіма додатками та доповненнями до них;
- регістри бухгалтерського обліку, на яких відображені операції з реалізацією товарів (робіт, послуг), зокрема, але не виключно картки бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68;
- у разі необхідності, додаткові документи що свідчать про достовірність задекларованих даних.
Як вбачається зі змісту листа від 24.10.2017 року за №3, ПП «ОККО-Нафтопродукт» надало пояснення з приводу того, що обсягів виторгу (згідно даних РРО) за період 2015 року, зазначених у таблицях вищенаведеного запиту, включено як обсяги виторгу по операціях продажу пального як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об’єктом оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, так і обсяги відпуску підакцизних товарів в межах договорів комісії (зберігання) з метою комерційного або виробничого використання які не підпадають під визначення об’єкта оподаткування акцизним податком. Окрім того, позивач, звернув увагу на те, що контролюючий орган повністю володіє даними щодо обсягів реалізації пального через РРО отриманими від підприємства по дротових або бездротових каналах зв’язку на вимогу закону про застосування РРО, в тому числі в розрізі готівкових та безготівкових розрахунків.
Також, позивачем до наданих пояснень були долучені договори комісії, звіти комісіонера за 2015 рік, договори зберігання нафтопродуктів, акти прийому-передачі нафтопродуктів зі зберігання.
При цьому, як вбачається зі змісту запиту від 03.10.2017 року за №51512/10/28-10-42-05-10, контролюючим органом не вказано у якій конкретно декларації протягом 2015 року контролюючим органом встановлено розбіжності. Поряд з цим, відповідачем не наведено в чому полягають недоліки наданих платником податків пояснень на запит контролюючого органу, неповнота чи недостатність наданих документів. Окрім того, контролюючим органом не обґрунтовано та не доведено, яким чином дані карток бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68, пов’язані із наявністю розбіжностей по показниках Декларації з акцизного податку та ОСОБА_4 РРО, тобто як витребувані документи пов’язані з питаннями, зазначеними у запиті.
Вищенаведені обставини дають підстави вважати, що запит від 03.10.2017 року за №51512/10/28-10-42-05-10 не відповідає вимогам, встановленим п.73.3 ст.73 ПК України.
Також, в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували обставини надання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.
Окрім того, в матеріалах справи наявний наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.09.2017 року за №2061, яким також призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року за місцем розташування ПП «ОККО-Нафтопродукт».
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 року у справі №813/3310/17 задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено дію наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.09.2017 року за №2061.
При цьому, слід зазначити, що, як вбачається із вищенаведеної ухвали, судом не обмежувались повноваження контролюючого органу щодо проведення перевірки позивача, оскільки у випадку визнання судом правомірним вищенаведеного наказу, така перевірка буде проведена в порядку, визначеному законодавством.
Крім того, у відповідності до п.82.4 ст.82 ПК України, проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 10.10.2017 року за №2260 зупинено терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року починаючи з 10.10.2017 року, яка була розпочата відповідна до наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.09.2017 року за №2061, на термін, необхідний для завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки.
З наведеного вбачається, що контролюючий орган скористався закріпленим у п.82.4 ст.82 ПК України положенням про можливість зупинення проведення позапланової виїзної перевірки, чим саме визнав, що зазначена перевірка не закінчена.
Як передбачено абзацом 2 п.78.2 ст.78 ПК України, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Суд звертає увагу на необхідність дотримання контролюючим органом принципу юридичної визначеності, який згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (рішення по справі Yvonne van Duin v. Home Office) означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою. На державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справа «Лелас проти Хорватії», від 20.05.2010 року, і справа «Тошкуце та інші проти Румунії», від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер’їлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків («Левас проти Хорватії»).
Так, реалізуючи своє конституційне право на судове оскарження наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 19.09.2017 року за №2061, платник податків розраховував на дотримання відповідачем вимог абзацу 2 п.78.2 ст.78 ПК України щодо імперативної заборони повторного проведення документальної позапланової перевірки у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередньої перевірки платника податків.
Таким чином, приймаючи наказ від 27.10.2017 року за №2424 відповідач порушив задекларовані в абзаці 2 п.78.2 ст.78 ПК України зобов’язання, які взяла на себе Держава у спірних правовідносинах.
А відтак, суд вважає, що відповідач не мав правових підстав приймати наказ від 27.10.2017 року за №2424, оскільки підстави та період призначеної ним позапланової документальної перевірки охоплювався наказом від 19.09.2017 року за №2061.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів в спростування вищенаведених обставин відповідач не надав.
З огляду на викладене, суд вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, передбачені підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.
Як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.10.2017 року за №2424.
Як передбачено п.1 і п.3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов належить задовольнити.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246 КАС України, суд, –
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.10.2017 року за №2424.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996), що знаходиться за адресою м.Київ, вул.Дегтярівська, 11г, на користь Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» (код ЄДРПОУ 36670361), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Пластова, 1, 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 грудня 2017 року.
Суддя В.Я.Мартинюк
