Постанова
Іменем України
17 квітня 2018 року
м. Київ
справа №490/5563/17
провадження № 51-3460км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу судді Апеляційного суду Миколаївської області від 05 липня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2017 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено розмір застави в сумі 160000 грн та покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
05 липня 2017 року суддя Апеляційного суду Миколаївської області відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на підставі ч. 4 ст. 399 КПК у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції незаконно відмовив йому у відкритті апеляційного провадження, обмеживши його право на оскарження судового рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор висловив позицію про обґрунтованість доводів касаційної скарги і просив скасувати ухвалу апеляційного суду із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 399 КПК визначено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Проте, висновки суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не узгоджуються з наведеними нормами процесуального закону.
Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді, оскільки останній ставив питання про зміну визначеного розміру застави, апеляційний суд залишив поза увагою, що в силу ч. 3 ст. 183 КПК визначення розміру застави є обов`язковим для суду при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не є у даному кримінальному провадженні окремим запобіжним заходом.
Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження є необґрунтованою та незаконною, оскільки обмежує право на оскарження судового рішення, а тому підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу судді Апеляційного суду Миколаївської області від 05 липня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
