ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження
"06" квітня 2018 р. справа № 809/595/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 "Каменяр 1"до приватного нотвріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 ОСОБА_4
про визнання протиправним та скасування рішення №39631821 від 12.02.2018,-
В С Т А Н О В И В:
Кооператив "Каменяр 1" звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного нотвріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення №39631821 від 12.02.2018.
Згідно пунктів 4, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Положенням частини 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням, наведеним у пунктах 1, 2 частини 1 статті 4 далі – КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно - владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб’єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб’єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб’єктного складу – участь суб’єкта владних повноважень є обов’язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб’єкта владних повноважень.
Варто зазначити, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 39631821 від 12.02.2018 щодо права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення – офіс, загальною площею 54,8 кв. м.), яке знаходиться за адресою Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вулиця Степана Бандери, будинок 7/2, за Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та за ОСОБА_5 відповідно до договору про відступлення прав.
Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із проведенням відповідачем державної реєстрації права приватної власності на об'єкт нерухомого майна за Публічним акціонерним товариством "Банк Форум".
Підставою для прийняття відповідачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на згадане нерухоме майно та його подальшу реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" є іпотечний договір від 11.06.2007, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (іпотекодержатель) та позивачем (іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6
Предметом іпотечного договору від 11.06.2007є згадане нерухоме майно (нежитлове приміщення – офіс, загальною площею 54,8 кв.м.), яке належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.12.2005.
Іпотекою за цим договором забезпечено виконання ОСОБА_3 (позичальник) зобов'язань за кредитним договором №98/07/14-CL від 08.06.2007 та договору про внесення змін від 22.05.2008 до кредитного договору №98/07/14-CL від 08.06.2007 і додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, укладеним з Публічним акціонерним товариством "Банк Форум". У зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за цим договором, ОСОБА_5 відповідно до договору про відступлення прав від банківської установи і здійснено звернення на предмет іпотеки.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, позивач зазначає, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на згадане нерухоме майно та його подальшу реєстрацію від Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" відповідно до договору про відступлення прав є передчасними, оскільки 12.12.2017 на його адресу надійшла цінним листом вимога третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, в якій повідомлено позивача, що йому банком було відступлено право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_3 як боржника та право вимоги за іпотечним договором до кооперативу як майнового поручителя.
Доказів переходу прав за іпотечним договором третьої особи – 2 надано не було. Лист третьої особи – 1 на адресу третьої особи – 2 від 11.01.2018 про надання доказів переходу прав в зобов`язанні повернувся без вручення за закінченням терміну зберігання.
Таким чином, предметом спору у даній справі є захист права власності, порушеного на думку позивача відповідачем, а доведення позивачем протиправності оскаржуваного рішення відповідача є спором про виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди. Зважаючи на те, що позивач в своїй позовній заяві заявляє право на майно, то фактично існує спір про право на це майно.
Статтею 20 господарського - процесуального кодексу України (далі – ГПК України) визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.
Так, пунктом 6 частини 1 статті 20 ГПК України вказано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Пунктом 13 частини 1 статті 20 ГПК України зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 39631821 від 12.02.2018 не є публічно-правовим, оскільки предметом такого спору є захист права власності, права володіння, користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна, тобто, має місце спір приватно - правового характеру, що в свою чергу виключає можливість його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 14.06.2016 року у справі № 21-41а16 та від 31.01.2017 року у справі № 817/3053/14.
Отже, суд зазначає, що з урахуванням предмету позову, суб'єктного складу учасників справи вирішення заявлених позовних вимог відноситься до компетенції господарського суду.
Виходячи з зазначеного, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 19, 170, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 "Каменяр 1" у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до приватного нотвріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення №39631821 від 12.02.2018.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити кооперативу "Каменяр 1", що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя Микитюк Р.В.
