У Х В А Л А
12 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 686/21962/15-ц
Провадження № 14-16цс18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н.П.,
суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_3 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання рішення суду, та
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання рішення суду.
ОСОБА_4 зазначала, що ОСОБА_3 отримав від неї в 2008 році згідно розписок грошову суму еквівалентну 100 тис. доларів США.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 22 червня 2009 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за частиною четвертою статті 190 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, крім житла; за частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна крім житла; за частиною другою статті 358 КК України до 4 років позбавлення волі; за частиною третьою статті 358 КК України до 2 років обмеження волі.
Відповідно до частини першої статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.
Вказаним вироком було стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 770 тис. грн майнових збитків та 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирок суду в цій частині набрав законної сили 30 вересня 2009 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2013 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних та 3% річних за несвоєчасне виконання вироку суду задоволено: стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3 % річних в розмірі 68 тис. 404 грн 93 коп., 135 тис. 300 грн 74 коп. інфляційних втрат, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в вищевказаному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення 3 % річних та інфляційних відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 листопада 2013 року рішення апеляційного суду скасовано та залишено в силі рішення суду першої інстанції.
Станом на 1 жовтня 2015 року ОСОБА_3 не виконав рішення суду як в частині відшкодування майнової, так і моральної шкоди.
У зв'язку з невчасним виконанням грошового зобов'язання згідно із розрахунком нараховано 558 тис. 063 грн 29 коп. (нарахування по індексу інфляції за період з 1 вересня 2012 року по 1 жовтня 2015 року - 485 тис. 940 грн та 3 % річних від простроченої суми за період з 1 вересня 2012 року по 1 жовтня 2015 року - 72 тис. 123 грн 29 коп.
За викладених обставин ОСОБА_4 просила стягнути із ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за несвоєчасне виконання рішення суду, яка станом на 1 жовтня 2015 року становить 558 тис. 063 грн 29 коп., та судові витрати.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено: стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за несвоєчасне виконання рішення суду в розмірі 558 тис. 063 грн 29 коп. та судовий збір в розмірі 5 580 грн 63 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки рішенням суду з відповідача стягнуто грошові кошти, а тому внаслідок невиконання грошового зобов'язання (несплати боргу), вказана сума підлягає індексації та нарахуванню трьох відсотків річних на підставі положень частини другої статті 625 ЦК України.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2015 року залишено без змін.
17 липня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що до проголошення обвинувального вироку від 22 червня 2009 року та набуттям ним чинності 30 вересня 2009 року між засудженим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_4 зобов'язальних правовідносин не існувало, угода про позику грошових коштів між ними не укладалася.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові позиції Верховного Суду України, викладені в постановах від 2 березня 2016 року (справа № 6-2491цс15) та від 27 січня 2016 року (справа № 6-771цс15).
19 січня 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_3, де вказала, що касаційна скарга є необґрунтованою, заперечувала проти її задоволення, просила залишити судові рішення у справі без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з пунктом 7 Перехідних положень ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, із обґрунтуванням підстав, визначених у частині третій статті 403 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 25 січня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2018 року, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно із частиною 13 вказаної статті розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 401-404, підпунктом 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання рішення суду за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами у порядку письмового провадження на 12 квітня 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати копію цієї ухвали учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.П. Лященко Судді: Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко С.В. Бакуліна Л.І. Рогач В.В. Британчук І.В. Саприкіна Д.А. Гудима О.М. Ситнік В.І. Данішевська О.С. Ткачук О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич В.С. Князєв О.Г. Яновська Л.М. Лобойко
