Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 910/17389/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." (далі - Товариство) - не з'явився,
відповідача - Антимонопольного комітету України (далі - АМК) - Кравченко О.К.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізичної особи-підприємця Гереженівська Лілія Іванівна (далі - Підприємець) - не з'явився,
розглянувши касаційну скаргу Товариства
на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2017 (суддя Мандриченко О.В.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 (колегія суддів: Сулім В.В. (головуючий), судді Майданевич А.Г. і Гончаров С.А.)
за позовом Товариства до АМК,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Підприємець,
про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог) про визнання недійсними пунктів 1, 2, 4 та 5 рішення АМК від 23.08.2016 № 385-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) стосовно позивача.
Позовна заява мотивована тим, що Рішення АМК прийнято з порушенням норм чинного антиконкурентного законодавства, розгляд справи здійснено АМК упереджено та без наведення належних мотивів його прийняття, а також мотивів спростування чи неврахування поданих Товариством заперечень, за відсутності факту вчинення Товариством та Підприємцем антиконкурентних узгоджених дій.
Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові рішення попередніх судових інстанцій з посиланням на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову. Так, згідно з доводами позивача, викладеними у касаційній скарзі:
- АМК не доведено та не встановлено фактів обміну між Товариством і Підприємцем інформацією, яка є необхідною для участі в торгах, що виключає наявність антиконкурентних узгоджених дій;
- попередні судові інстанції залишили без уваги те, що Товариство і Підприємець не пов'язані між собою, а навпаки є конкурентами;
- АМК не було доведено, що пов'язаність осіб була використана з метою узгодження учасниками своїх дій під час участі в торгах, зокрема, шляхом обміну інформацією;
- попередніми судовими інстанціями не встановлено наявності обміну між учасниками торгів інформацією поза межами укладених правочинів;
- Рішення АМК не містить доказів складання конкурсної документації обох учасників торгів з їх відома однією і тією ж особою;
- АМК не досліджувалися питання наявності певної схожості в оформленні учасниками торгів конкурсних пропозицій як наслідку попередньої (більш ранньої) участі сторін в інших тендерах;
- АМК не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено як саме схожість в оформленні пропозицій конкурсних торгів та однаковість при їх складанні вказує на узгодженість дій його учасників;
- у Рішенні АМК не доведено того, що Підприємець був обізнаний щодо його участі разом з Товариством у торгах та підготовки до них, не встановлено обставин отримання Підприємцем витягу з ЄДРПОУ щодо Товариства з метою подальшого подання такого витягу для участі в торгах;
- АМК не доведено обставин схожості поданих документів та причин такої схожості, зокрема, сертифікатів якості, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, технічних умов тощо, з огляду на те, що такі документи підтверджують відповідність фарби вимогам законодавства;
- АМК не було враховано інших чинників, які викликали зростання ціни на послуги з нанесення дорожньої розмітки та вартість фарби для розмітки доріг у 2014 році в порівняні з 2013 роком, саме курсу Євро відносно гривні, інфляційних процесів, розмір закупівельних цін на сировину, умови поставки, тощо.
АМК подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу від третьої особи не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- Рішенням АМК:
визнано, що Товариство і Підприємець вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів [закупівля за кодом ДК-016:2010 - 42.11.1 "дороги автомобільні та автомагістралі, інші дороги, елементи доріг; злітно-посадкові смуги літовищ" (послуги з відновлення та нанесення дорожньої розмітки на вулицях міста Рівне)], проведених управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління); оголошення про проведення процедури закупівлі № 130022, оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу, бюлетень від 06.06.2014 № 17 (далі - Торги 1; пункт 1);
за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 65 654 грн. (пункт 2);
за вчинення цього ж порушення на Підприємця накладено штраф у розмірі 15 416 грн. (пункт 3);
визнано, що Товариство і Підприємець вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів [закупівля за кодом ДК-016:2010 - 20.30.1 "фарби та лаки на основі полімерів" (фарба маскувальна для ЗПС)], проведених державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - Аеропорт); оголошення про проведення процедури закупівлі № 123052, оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу, бюлетень від 21.05.2014 № 5 (далі - Торги 2; пункт 4);
за вчинення названого порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 572 804 грн. (пункт 5);
за вчинення цього ж порушення на Підприємця накладено штраф у розмірі 15 416 грн. (пункт 6);
- Рішення АМК мотивовано тим, що:
Управлінням (Замовник 1) проводились відкриті Торги 1;
Аеропорт (Замовник 2) проводив відкриті Торги 2;
до оцінки пропозицій Торгів були допущені Товариство і Підприємець;
22.07.2014 за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів Замовником 1 акцептовано пропозицію Товариства та укладено з останнім Договір від 05.08.2014 № 312 про закупівлю послуг на загальну суму 211 912,80 грн.;
16.07.2014 за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів Замовником 2 акцептовано пропозицію Товариства та укладено з ним Договір від 14.08.2014 № 37.2.3-31/1-14 про закупівлю послуг на загальну суму 1 621 072,80 грн.;
Товариство і Підприємець під час участі у Торгах 1, 2 були пов'язані між собою через третіх осіб, а саме через товариство з обмеженою відповідальністю "Флорінг" (далі - ТОВ "Флорінг"; колишня назва - товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Фреш"; далі - ТОВ "Фреш"). Гереженівська Л.І., починаючи з 08.06.2012, обіймала посаду директора та головного бухгалтера ТОВ "Фреш", а з 31.12.2014 працює головним бухгалтером ТОВ "Флорінг". Єдиний учасник Товариства ОСОБА_8, разом з учасниками ТОВ "Флорінг" - ОСОБА_9 і ОСОБА_10, є учасниками й кінцевими бенефіціарними власниками товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (далі - ТОВ "Фенікс"), а ОСОБА_9 є єдиним учасником і кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю "Композит Сервіс" (далі - ТОВ "Композит Сервіс");
у Товаристві на посаді директора з виготовлення лаків і плівкоутворювачів працює ОСОБА_10, який є єдиним учасником і кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колор С.І.М." (далі - ТОВ "ТД "Колор С.І.М.");
місцезнаходження ТОВ "Фенікс", ТОВ "Композит Сервіс", Товариства і ТОВ "Флорінг" однакове: 35312, Рівненська обл., Рівненський р-н, смт Клевань, вул. Центральна, 38;
між Товариством і Підприємцем існували сталі господарські відносини, що підтверджується: наявністю укладеного вказаними особами договору субпідряду від 27.08.2014 № 270814, предметом якого є виконання робіт з нанесення та поновлення горизонтальної дорожньої розмітки; розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, відповідно до яких обсяг постачань за 2013 - 2014 роки між Товариством і Підприємцем становить 1 273 210 грн. (без ПДВ); наявністю укладеного ТОВ "Фенікс" і Підприємцем договору підряду від 25.05.2012 № 250512, предметом якого є виконання робіт з нанесення тимчасової розмітки акриловою фарбою на автошляху "Київ - Чоп"; наявністю укладених між Підприємцем і ТОВ "Композит Сервіс" договорів від 26.04.2013 № 1/15/13 та від 13.09.2013 № 14/09-12, предметом яких є виконання робіт та надання послуг. Зазначені договори входили до складу конкурсної пропозиції Торгів 1 Підприємця;
Підприємець у своїй конкурсній пропозиції для участі у Торгах 2 надав договір купівлі-продажу від 24.07.2013 № 240713, укладений з ТОВ "ТД "Колор С.І.М.";
Товариство і Підприємець під час участі у Торгах 1, 2 були пов'язані сталими господарськими відносинами, у зв'язку з чим відповідачі не могли не бути обізнані з діяльністю один одного та мали можливість доступу до інформації один одного та обміну інформацією між ними щодо господарської та фінансової діяльності, у тому числі й щодо участі в Торгах 1, 2. Залучення Товариства як субпідрядника Підприємця до виконання робіт, тотожних з предметом закупівлі на Торгах, свідчить про наявність єдності їх економічних інтересів та причини свідомого усунення конкуренції між ними, зокрема під час участі у Торгах 1, 2;
дослідженням обставин спільної підготовки Підприємця і Товариства до участі в торгах шляхом отримання Підприємцем витягів з ЄДРПОУ щодо себе та позивача, схожості пропозицій конкурсних торгів та синхронності дій учасників у часі, подання однакових документів у конкурсних пропозиціях, пропонування обома учасниками фарби одного виробника та наявністю однакових спільних помилок;
обидва учасники Торгів 1, 2 були зацікавлені в продажу саме фарби виробництва Товариства; участь у торгах виробника та іншого суб'єкта, який пропонує продукцію цього ж виробника, обумовлена домовленістю між цими учасниками торгів щодо їх результатів;
за наявності справжньої конкуренції Підприємець утримався б від участі в торгах (через економічну недоцільність), на які свою пропозицію подав виробник, а виробник, у свою чергу, за умови конкурентної боротьби утримався б від забезпечення участі у торгах свого потенційного конкурента - Підприємця;
оформлені Підприємцем і Товариством листи та довідки для участі в торгах містять ряд однакових помилок, а саме: у найменуванні відповідачів застосовуються виділення жирним шрифтом тексту та підкреслення; відсутній інтервал після номера оголошення: №130022, №17(06.06.2014) та №123052 №5(21.05.2014); в адресі Замовника зазначено код ЄДРПОУ; в адресі Замовника для Торгів 2 у неправильному відмінку зазначено прізвище голови комітету конкурсних торгів; вартість кілометра влаштування горизонтальної дорожньої розмітки вказано з двома знаками після коми, а метра квадратного - з п'ятьма;
Товариство та Підприємець стверджують, що не використовували стандартних шаблонів для підготовки конкурсних торгів, за винятком установлених Замовником 1; шаблони документів для підготовки конкурсу торгів готувалися самостійно та подавалися на перевірку адвокатському об'єднанню "Скорпіон";
вищезазначені схожості в пропозиціях конкурсних торгів за сукупністю наведених вище обставин пояснюються лише тим, що Товариство і Підприємець погоджували свої дії та здійснювали обмін інформацією;
при дотриманні принципів конкурентної боротьби між учасниками торгів документи, подані у складі пропозицій конкурсних торгів Товариства та Підприємця мали б відрізнятися один від одного, зокрема, і за зовнішнім оформленням, а не містити в собі спільних об'єднуючих особливостей;
враховуючи збільшення курсу Євро на дату підписання договору поставки товару (24.09.2014) з комунальним підприємством міжнародний аеропорт "Київ" (далі - ДП МА "Київ") на 0,52 грн. та різницю між цінами за Торгами 2 (без прибутку) і договором з ДП МА "Київ", ціна Товариства для ДП МА "Київ" була більшою, ніж собівартість фарби без урахування прибутку на Торги 2, за умови збільшення курсу Євро до національної валюти;
за результатами аналізу цін на фарбу, що пропонувалася Товариством, виявлено, що вартість одного кілограма фарби білої ТМ "Сигнакул-А" для Аеропорту (договір за результатами акцепту від 14.08.2014) була вищою, ніж вартість цієї ж фарби для цього ж суб'єкта господарювання у 2013 році - на 33,7 %; для комунального підприємства міжнародний аеропорт "Київ" (далі - ДП МА "Київ") у 2014 році - на 14,57 %. При цьому обсяг продукції, який поставлено Аеропорту за результатами Торгів 2, був у 1,6 рази більшим, ніж для Аеропорту в 2013 році, та майже у 53 рази більшим, ніж для КП МА "Київ" (Жуляни) у вересні 2014 року;
різниця між цінами за один літр розчинника "Сигнакул-А" для Аеропорту в 2013 році та в 2014 році становила 24 % або 11 043,33 грн. у бік зростання, хоча обсяг продукції, який було поставлено у 2014 році, у 3,4 рази більший за обсяг, поставлений у 2013 році;
різниця між цінами на світлоповертаючі скляні мікрокульки для Аеропорту в 2013 та в 2014 роках становила 35 %, або 35 342 грн. у бік зростання;
вартість продукції, поставленої Товариством за результатами Торгів 1, 2, була вищою, ніж вартість тієї самої продукції, яку поставляло Товариство тим самим та іншим суб'єктам господарювання, навіть за умови більших обсягів постачання продукції внаслідок виграшу в Торгах. Товариство свідомо подало необґрунтовано завищену цінову пропозицію, будучи впевненим у своїй перемозі на торгах за умови реалізації домовленостей з Підприємцем;
завідомо завищена ціна в пропозиціях Підприємця як одного з учасників Торгів 1 і 2 вказує на те, що, подаючи свої пропозиції до конкурсних торгів, Підприємець не мав на меті здобуття в них перемоги;
- рішенням господарського суду Рівненської області від 09.12.2015 зі справи № 918/1237/15 відмовлено в задоволенні позову фізичної особи-підприємця Саранчука Юрія Миколайовича до Товариства та Управління, третя особа Підприємець про визнання договору від 05.08.2014 № 312 про закупівлю послуг недійсним;
- рішенням господарського суду Рівненської області від 26.01.2016 зі справи № 918/1448/15 відмовлено в задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю "Брокерська компанія Вікінг" до Товариства і Аеропорту, третя особа Підприємець, про визнання договору від 14.08.2014 № 37.2.3-31/1-14 про закупівлю товару недійсним;
- зі змісту зазначених судових рішень від 09.12.2015 зі справи № 918/1237/15 та від 26.01.2016 зі справи № 918/1448/15 вбачається, що саме позивачами не подано доказів узгодження учасниками торгів своєї поведінки під час проведення торгів та за відсутності АМК як учасника процесу вони не мають преюдиціального значення для даної справи.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Статтею 1 Закону № 2210 передбачено, що:
- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;
- контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання;
- пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;
- суб'єкт господарювання - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.
Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону № 2210 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
За приписами статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:
- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідувань за цими заявами і справами;
- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
Водночас частиною першою статті 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; в редакції, чинній до 15.12.2017):
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (частина перша статті 43);
- сторони у справі обґрунтовують свої, зокрема, вимоги поданими суду доказами (частина друга статті 43);
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частина перша статті 33);
- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (частина перша статті 34).
Місцевий та апеляційний господарські суди дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, дослідивши доводи АМК, які покладені в обґрунтування висновків щодо узгодження Товариством своєї конкурентної поведінки під час участі у процедурах закупівель, які проводили Управління та Аеропорт, з урахуванням повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши те, що доводи АМК стосовно протиправної узгодженої поведінки позивача не спростовано Товариством, - дійшли обґрунтованих висновків про прийняття відповідачем оспорюваного Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та про відсутність підстав для визнання недійсним Рішення АМК.
Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 6 Закону № 2210 передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; встановлені АМК обставини виключають таку змагальність, що свідчать про узгоджену поведінку позивача, що й призвело до спотворення результатів торгів.
Аргументи заявника, наведені у касаційній скарзі та в цій постанові стосовно того, що АМК не доведено наявності необхідних фактів, не встановлено належного причинно-наслідкового зв'язку, не досліджено всіх питань, що входять до предмета доказування тощо, - не можуть братися до уваги, оскільки спростовуються встановленими та дослідженими фактичними даними які наведені як у Рішенні АМК, так і в судових рішеннях попередніх інстанцій.
Відповідно до статті 300 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін, як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 зі справи № 910/17389/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Б.Львов
Суддя І.Булгакова
Суддя В.Суховий
