КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 810/4485/16 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в особі Поліщука Володимира Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна асоціація адвокатів України, про оскарження дій та рішення,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА _2 звернулось до суду з позовом у якому, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог, просила:
- визнати протиправними дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо процедури порушення відносно неї дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_4 та проведення засідання 23.12.2016 р.;
- рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.12.2016 р., яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України та передачею матеріалів дисциплінарної справи до НАБУ скасувати як незаконне з наступним анулюванням запису в Єдиному реєстрі адвокатів України про припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що скарга ОСОБА_4 оформлена з порушенням вимог законодавства і на момент її подачі та розгляду дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області була нелегітимною. ОСОБА_2 також стверджувала, що перевірку за скаргою проведено з порушенням установленої процедури, а рішенням про притягнення її до дисциплінарної відповідальності прийнято з порушенням строку визначеного ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Зокрема, скаржник наголошує на пропущення відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області вважала, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а твердження позивача про пропущення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності не відповідає дійсності.
У наданих письмових поясненнях третя особа - Національна асоціація адвокатів України звертала увагу суду на те, що спірне рішення не підписано головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та вважала, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 липня 2011 р. Київською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури ОСОБА_2 видано свідоцтво НОМЕР_1 про право на зайняття адвокатською діяльністю.
05 травня 2014 р. між позивачем та ОСОБА_5 укладено угоду про надання правової допомоги.
Згідно цієї угоди ОСОБА_2 зобов'язалась здійснювати захист прав та законних інтересів ОСОБА_4 у Шевченківському районному суді м. Чернівці.
09 лютого 2016 р. ОСОБА_4 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області із скаргою щодо неправомірної поведінки ОСОБА_2
Обґрунтовуючи цю скаргу ОСОБА_4 стверджував, що крім гонорару, обумовленого угодою про надання правової допомоги, ОСОБА_2 взяла кошти у сумі 20 000 доларів США для передачі судді та запевнила, що його буде звільнено з-під варти у Шевченківському районному суді м. Чернівці на підставі виправдувального вироку.
Разом з тим, вироком від 29.12.2014 р. його було засуджено до 8 років 6 місяців позбавлення волі.
При цьому, отримані кошти ОСОБА_2 не повернула.
Вважаючи, що такі дії свідчать про порушення позивачем ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 7, 18 Правил адвокатської етики, ОСОБА_4 просив провести перевірку викладених відомостей, порушити дисциплінарну справу та застосувати до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Перевірку за скаргою проведено головою дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Лісниченко Є.С., про що складено довідку із пропозицією прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2
Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17 березня 2016 р. стосовно позивача порушено дисциплінарну справу.
Згідно рішенню від 23.12.2016 р. дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області вирішила: притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; передати матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 до Національного антикорупційного бюро України.
Назване рішення обґрунтовано тим, що факти отримання позивачем 20 000 доларів США для передачі судді та відмови повернути ці кошти підтверджено записами на СД-диску, а також висновком експертного дослідження звукозапису.
У зв'язку з цим дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області дійшла висновку про порушенням ОСОБА_2 п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 7, 25, 43, 47 Правил адвокатської етики.
Інформацію про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю внесено до Єдиного реєстру адвокатів України.
Спірні правовідносини врегульовано: Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 р. № 5076-VI (надалі за текстом - «Закон № 5076-VI»); Правилами адвокатської етики, затвердженими Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 р., що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі за текстом - «Правила»); Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 за № 120, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 30 липня 2015 року № 86 (надалі за текстом - «Положення»).
Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону № 5076-VI установлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 7 Правил адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Відповідно до статті 25 Правил адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно частини 1 статті 43 Правил представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.
Частиною 3 статті 47 Правил передбачено, що адвокат не повинен умисно перешкоджати законному здійсненню процесу досудового розслідування, адміністративного провадження і давати клієнту поради, свідомо спрямовані на вчинення таких перешкод.
За змістом статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є, зокрема, порушення правил адвокатської етики.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Вимоги, до заяви (скарги) встановлено пунктом 14 Положення.
Так, згідно цьому пункту: 1) заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником; 2) у заяві (скарзі) обов'язково має бути зазначено: найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга); ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи, для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти (за наявності); ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст дисциплінарного проступку адвоката, згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; вимоги заявника (скаржника); виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 3) На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов'язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
Приймаючи до уваги, що скарга ОСОБА_4 відповідає наведеним вимогам, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи ОСОБА_2 у цій частині.
Колегія суддів також знаходить нормативно обґрунтованим висновок окружного адміністративного суду про те, що перевірку за скаргою ОСОБА_4 було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.
Так, згідно довідки від 20.12.2016 р. перевірка проводилась головою дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Лісниченко Є.С. за власним дорученням.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону № 5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За змістом частини 3 статті 50 Закону № 5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кожна палата на своєму першому засіданні шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати обирає з числа членів палати голову та секретаря палати.
Тобто, Лісниченко Є.С., як член дисциплінарної палати, не позбавлена можливості здійснити перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності.
Щодо твердження позивача про не легітимність дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, судова колегія бере до уваги наступне.
Згідно частини 2 статті 50 Закону № 5076-VI голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та членів кваліфікаційної і дисциплінарної палат було обрано установчою Конференцією делегатів від адвокатів Київської області 10.10.2012 р.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21.02.2017 р. визнано протиправними дії Ради адвокатів Київської області щодо організації та проведення позачергової Конференції адвокатів Київської області 10.09.2016 р., а також скасовано рішення позачергової Конференції адвокатів Київської області, оформлені протоколом від 10.09.2016 р.
Разом з тим, як вірно зазначив окружний адміністративний суд, 10.09.2016 р. на позачерговій Конференції адвокатів Київської області розглядалось питання щодо дострокового відкликання ОСОБА_8 з посади Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та щодо обрання на цю посаду Поліщука В.А.
Оскільки на позачерговій Конференції адвокатів Київської області 10.09.2016 р. не вирішувалось питання про дострокове припинення повноважень членів дисциплінарної чи кваліфікаційної палат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність у цих палат відповідних повноважень.
Суд попередньої інстанції також обґрунтовано відхилив твердження відповідача про неможливість втручання в дискреційні повноваження дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно пункту 1.6 Методологія проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 р. № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас, у даній справі суд лише надає оцінку діям та рішенню відповідача і не зобов'язує останнього обрати один з варіантів поведінки.
Очевидно безпідставним є посилання ОСОБА_2 на те, що розгляд дисциплінарної справи 23.12.2016 р. відбувся без її участі, чим порушено право на захист.
Із протоколу від 23.12.2016 р. вбачається, що на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області був присутній представник позивача - ОСОБА_9
Крім того, матеріали справи свідчать, що 21.04.2016 р. розгляд дисциплінарної справи відкладався у зв'язку з заявою ОСОБА_2
Водночас, за змістом частини 2 статті 40 Закону № 5076-VI у разі повторної неявки адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Разом з тим, ухвалюючи рішення у справі, окружний адміністративний суд не звернув уваги на наступне.
Частиною 2 статті 35 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Обставини, на які посилався у ОСОБА_4 у скарзі щодо неправомірної поведінки адвоката ОСОБА_2 мали місце у 2014 р.
При цьому, зі скаргою ОСОБА_4, звернувся лише 09.02.2016 р., тобто із пропущенням встановленого строку.
Відповідно ж до пункту 13 Положення заяви (скарги), подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Згідно пункту 15 Положення заява (скарга), оформлена без дотримання зазначених вимог, подана за межами строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повертається заявникові (скаржникові) з відповідними роз'ясненнями, не пізніше десяти днів від моменту її надходження.
Таким чином, у дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області були відсутні правові підстави для розгляду скарги та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Суд першої інстанції помилково погодився з доводами відповідача щодо строку притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та дійшов висновку, що конфлікт між сторонами угоди про надання правової допомоги виник не під час її укладання і передачі коштів, а під час заявленої ОСОБА_4 вимоги про надання звіту про виконану роботу, використання отриманих коштів та повернення невикористаних коштів, тобто, у січні 2016 р., пославшись при цьому на статтю 36 Правил.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 статті 36 Правил при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов'язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення, майно, передане клієнтом на зберігання адвокату, та невитрачені кошти, що призначалися для погашення видатків, пов'язаних з виконанням доручення.
Відповідно до статті 27 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі і до нього застосовуються загальні вимоги договірного права.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до частини 1 статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
У контексті наведеного суд апеляційної інстанції перш за все зазначає, що спірне рішення від 23.12.2016 р. не обґрунтовувалось ані наявністю конфлікту між сторонами угоди про надання правової допомоги, ані порушенням позивачем статті 36 Правил.
Як зазначалось вище назване рішення вмотивовано тим, що у 2014 р. ОСОБА_2 отримала позивачем 20 000 доларів США для передачі судді та у подальшому відмовилась їх повернути і не містить згадки про конфлікт між сторонами угоди про надання правової допомоги у зв'язку з її розірванням.
Відповідно до пункту 54 Положення накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: порушення присяги адвоката України; розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Тобто, наявність конфлікту між адвокатом та клієнтом не може бути підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
При цьому, скаржник ОСОБА_4 не є стороною угоди про надання правової допомоги, а отже не має права вимагати надання позивачем звіту про виконану роботу, використання отриманих коштів та повернення невикористаних коштів.
Будь-які відомості про те, що вчинення зазначених дій вимагала ОСОБА_5 в матеріалах справи відсутні.
Крім того, стаття 36 Правил покладає на адвоката обов'язок щодо вчинення певних дій при розірванні договору.
Водночас, у даній правовій ситуації угоду про надання правової допомоги від 05 травня 2014 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано не було.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, прийнявши до розгляду скаргу, подану з порушенням встановленого терміну та прийнявши рішення від 23.12.2016 р., порушив право позивача на забезпечення гарантій адвокатської діяльності.
Крім того, спірне рішення підписане Головою дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та секретарем, тоді як відповідно до пункту 6.17 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області мало бути підписане Головою комісії, Головою та секретарем палати.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про анулювання запису в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 26 від 17 грудня 2012 р., до відомостей, що містяться в ЄРАУ вносяться зміни у разі: зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; поновлення права на заняття адвокатською діяльністю; припинення права на заняття адвокатською діяльністю; зміни адреси робочого місця адвоката; зміни прізвища, імені та по батькові адвоката; зміни організаційної форми адвокатської діяльності; знесення відомостей про помічників адвоката.
Згідно статті 17 Закону № 5076-VI адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Наведене дає підстави для висновку, що відомості, внесені до Єдиного реєстру адвокатів України не можуть бути анульовані.
До Єдиного реєстру адвокатів України, за заявою адвоката, можуть бути внесені зміни.
Враховуючи наведене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Відповідно до правил розподілу судових витрат з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 1 175 грн. 62 коп. сплаченого позивачем судового збору.
Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області протиправними.
Скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.12.2016 року.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (м. Київ, вул. Січових стрільців, 10, код ЄДРПОУ 23243231) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 1 175 (одна тисяча сто сімдесят п'ять) грн. 62 коп. витрат із сплати судового збору.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 31 січня 2018 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя В.Е.Мацедонська
