2/405/743/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
при секретарі : Фришко А.Ю.
з участю адвоката : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» Кіровоградська дирекція про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь 100 757,54 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; стягнути з відповідача – страхової компанії на свою користь 32 740,59 грн. та стягнути з відповідачів пропорційної до розміру задоволених позовних вимог судові витрати в сумі 1 334,99 грн., сплаченого ним судового збору.
Позов обґрунтовує тим, що 19.11.2016 року о 22-30 год. відповідач ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 по вулиці Кропивницького в м. Кропивницький, біля АЗС «ОККО», перед виконанням мавру обгону транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку, невірно відреагував на зміну дорожньої обстановки, не переконався в безпеці мавру, грубо порушив Правила дорожнього руху і допустив зіткнення з належним йому автомобілем марки Opel Vectra, державний номер НОМЕР_2, який перебуває в його розпорядженні відповідно до довіреності. Внаслідок зазначеної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження.
За вказаним фактом було розпочато кримінальне провадження № 12016120020014530, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2016 року. За результатами даного кримінального провадження 13.12.2016 року була винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв»язку з тим, що він отримав легкі тілесні ушкодження, а склад злочину, передбачений ч.1 ст. 268 КК України настає в разі отримання потерпілим тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. В той же час, саме в діях відповідача ОСОБА_3 були встановлені порушення вимог Правил дорожнього руху, копія постанови була направлена до Управління патрульної поліції м. Кіровограда для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності згідно КУпАП.
За наслідками вказаного, на відповідача був складений адміністративний протокол , за скоєння правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 25.01.2017 року відповідач ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі закрито на підставі п.7 ч. 1ст. 247 КУпАП.
Після даної дорожньо-транспортної пригоди він звернувся до відповідача ОСОБА_5 «Української пожежно-страхової компанії» із заявою про страхове відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в даній страховій компанії. Його автомобіль було оглянуто аварійним комісаром страхової компанії та 28.02.2017 року від страхової компанії він отримав часткове відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17 259,41 грн.
З метою визначення розміру реальних збитків, він був вимушений звернутись до спеціаліста в галузі оцінки колісних транспортних засобів - ОСОБА_6 та 27.12.2016 року було проведено експертну оцінку щодо розміру завданих йому матеріальних збитків, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля складає 149 457,54 грн.
Страхова компанія у відповіді вих. № 413 від 10.05.2017 року зазначає, що відповідно до їх розрахунків вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля складає 17 259,41 грн. та дана сума зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, а тому, на їх думку, сума страхового відшкодування розрахована у відповідності до вимог чинного законодавства. З вказаним твердженням він не погоджується, оскільки відповідно до цінової інформації, на ремонт автомобіля необхідно майже 150 000 грн.
Відповідач ОСОБА_3 в добровільному порядку відмовляється відшкодовувати завдану матеріальну шкоду. 20.02.2017 року відповідачем в добровільному порядку відшкодовано лише 500 грн. Він звертався усно до відповідача з вимогою добровільно прийняти участь у відновлювальному ремонті автомобіля, в тій частині, яка не покривається страховим відшкодуванням, але відповідач відмовився добровільно відшкодовувати шкоду.
06.04.2017 року направив відповідачу письмову вимогу про відшкодування завданих збитків, яку відповідач отримав 10.04.2017 року, але до цього часу від нього не було жодної реакції. За таких обставин, він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та майнових інтересів. Посилаючись на вказані обставини, норми діючого законодавства, просить задовольнити позов.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини. 27.11.2017 року позивачем уточнено позовні вимоги і відповідно до наданих ним уточнень він просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 50 470,10 грн., 1 800,00 грн. – витрати, пов»язані зі складанням висновку про визначення вартості матеріальної шкоди та пропорційно до задоволених позовних вимог, судові витрати по справі.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позов не визнали, посилались на те, що вартість відновлювального ремонту більша ніж вартість автомобіля, тому позов задоволенню не підлягає.
Представник відповідача- ОСОБА_5 «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений, надав суду письмові заперечення та посилаючись на викладені в них обставини, просив відмовити в задоволенні позову в частині їх пред»явлення до страхової компанії.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 19.11.2016 року близько 22-30 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, відповідач ОСОБА_3, керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобілем марки Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Кропивницького в м. Кропивницький зі сторони вулиці Великої Пермської, біля АЗС «ОККО», перед виконанням мавру обгону транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку, невірно відреагував на зміну дорожньої обстановки, не переконався в безпеці мавру, грубо порушив Правила дорожнього руху і допустив зіткнення з належним позивачеві ОСОБА_2 автомобілем марки Opel Vectra, державний номер НОМЕР_2, який перебуває в його розпорядженні відповідно до довіреності. Внаслідок зазначеної пригоди автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження.
За вказаним фактом ДТП було розпочато кримінальне провадження № 12016120020014530, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2016 року.
За результатами даного кримінального провадження 13.12.2016 року була винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв»язку з тим, що ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження, а склад злочину, передбачений ч.1 ст. 268 КК України настає в разі отримання потерпілим тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 13.12.2016 року, винесеної слідчим Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7, встановлено, що саме в діях відповідача ОСОБА_3 були встановлені порушення вимог Правил дорожнього руху, копія постанови була направлена до Управління патрульної поліції м. Кіровограда для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності згідно КУпАП.
Щодо відповідача ОСОБА_3 був складений адміністративний протокол, за скоєння правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 25.01.2017 року відповідач ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрито на підставі п.7 ч. 1ст. 247 КУпАП.
Після даної дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідача ОСОБА_5 «Української пожежно-страхової компанії» із заявою про страхове відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в даній страховій компанії 17.11.2015 року та укладено поліс № АЕ/6225417 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортниз засобів. Автомобіль позивача було оглянуто аварійним комісаром страхової компанії та 28.02.2017 року, визначена сума страхового відшкодування.
Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи, а ст. 29 вказаного Закону визначено, що у зв»язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством...
Згідно з вимогами ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством... Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна».
Позивачем від страхової компанії отримано часткове відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17 259,41 грн., що підтверджується в судовому засіданні платіжним дорученням № 186 від 28.02.2017 року.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язу із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків повинне мати місце у разі наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України така майнова шкода відшкодовується в і обсязі особою, яка її завдала, а ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка па відповідній правовій підставі власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач по справі посилався на положення статті 30, пункт 30.1, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в якій визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є а неможливим чи економічно не обгрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, і на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортною зад дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки витрати на ремонт автомобіля «Opel Vectra» державний номер ВА 5251АН складає 149 457,54грн., що перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (68 229,51 грн.) ремонт автомобіля є економічно не обгрунтованим.
Позивач, не погоджуючись з вказаним висновком та з метою визначення розміру реальних збитків, звернувся до спеціаліста в галузі оцінки колісних транспортних засобів - ОСОБА_6, яким 27.12.2016 року було проведено експертну оцінку щодо розміру завданих йому матеріальних збитків, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля складає 149 457,54 грн.
Відповідно до норм ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, відповідно до приписів ст. 1194 ЦК України, різниця між фактичним невідшкодованим розміром шкоди та страховою виплатою підлягає стягненню з винної у
ДТП особи, а саме відповідача ОСОБА_3. Враховуючи, що частина майнової шкоди в розмірі 17 259,41 грн. сплачена страховою компанією, вимоги до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди складають: 68 229,51 – 17 259,41 = 50 970, 10 грн.
Судом встановлено, що відповідач відшкодував позивачеві суму франшизи в сумі 500 грн., а тому розмір матеріальної шкоди, який підлягає стягненню складає – 50 470, 10 грн.
За проведення експертної оцінки колісного транспортного засобу позивачем сплачено 1 800 гривень, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт № 132 від 29.12.2016 року та розрахунковою квитанцією серії СЛМК № 006458 від 29.12.2016 року, які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Загальна сума до відшкодування становить 52 270,10 грн.
В частині позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в розмірі 640 грн. пропорційно до розміру задоволених судом вимог позивача.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» Кіровоградська дирекція про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 52 270,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4) судові витрати по справі в сумі 640 грн.
В іншій частині позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда І. М. Шевченко