ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2018 року
Львів
№ 876/12637/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.,
за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, прийняту суддею Мартинюком В.Я. у м.Львові о 11:23, повний текст якої складений 06 грудня 2017 року, у справі №813/3243/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
21 вересня 2017 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" звернувся до суду із позовом до відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» (ЄДРПОУ 37786903)» №1983 від 13 вересня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що запит відповідача про надання інформації складено з порушенням вимог, встановлених п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, а тому платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Відсутність відповіді платника податків на такий запит не є підставою для фіскального органу для проведення в подальшому податкових перевірок платника податку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що відповідно до положень підп.78.1.19 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави: платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу. Однією з умов застосування положень наведеної норми є ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу. При цьому, суд зазначає, що вимоги до письмового запиту та підстави для його надіслання сформульовані у п.73.3 ст.73 ПК України. Запит контролюючого органу від 13.07.2017 року за №37880/10/28-10-48-09-11 містить всі необхідні реквізити (підстави для надіслання запиту відповідно до згаданого пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу), а його зміст вказує на те, що у відповідача були підстави для його надіслання, а саме виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Зі змісту наведеного запиту слідує, що підставою надіслання даного запиту стало надходження запиту з Офісу великих платників податків ДФС від 13.07.2017 року за №25376/7/28-10-42-05-07 про проведення зустрічної звірки суб»єкта господарювання ТзОВ «Корпорація КРТ» з ТзОВ «Стейт Оіл» щодо дослідження реальності здійснення операцій по постачанню товарів між даними підприємствами. Суд дійшов висновку, що наведені обставини спростовують посилання позивача на те, що запит відповідача не відповідав вимогам чинного законодавства. Крім того суд зазначає, що дії контролюючого органу з приводу надіслання запиту окремо на оскаржувались, а платник податків у строки визначені законодавством надав письмову відповідь на нього, хоч і не по суті викладених у запиті питань. Відтак, у контролюючого органу були правові підстави для прийняття наказу на проведення перевірки.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційнe скаргe слід задовольнити з наступних підстав.
Так , судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Львівським управлінням Офісу великих платників податків ДФС скеровано Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" запит №37880/10/28-10-48-09-11 від 13.07.2017 про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, надання наявної інформації стосовно відпрацювання зазначених у запиті підприємств з урахуванням алгоритму відпрацювання ризикових СГД, доведеного наказом ДФС України від 28.07.2015 №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з податку на додану вартість» та забезпечення документування доказової бази (а.с.29).
На запит контролюючого органу ТзОВ "Корпорація КРТ" листом №28/07-01 від 28.07.2017, покликаючись на те, що запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1-5 п.73.3 ст. 73 ПК України, зазначило про відсутність обов'язку надавати на нього відповідь. Зокрема вказує на відсутність у запиті зазначення підстав для його скерування, а саме конкретних причин проведення зустрічної звірки, наведених у п.2 Порядку №1232 (перевірка якого саме платника податків спричинила надіслання запиту тощо) (а.с.32).
13 вересня 2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено Наказ №1983 «Про проведення документальної позапланої виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» (ЄДРПОУ 37786903) (а.с.6).
Позивач, вважаючи Наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби винесено №1983 від 13.09.2017 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Підпунктами 20.1.4 та 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Виключний перелік підстав за яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановлено п.78.1 ст.78 ПК України, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп.78.1.1).
Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок №1245), в розумінні п.1 якого податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.
Відповідно до п.9 Порядку №1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.
Пунктом 10 Порядку №1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
У разі, коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (п.16 Порядку №1245).
Аналіз наведених норм свідчить, що контролюючий орган з підстав та у порядку, визначеними у податковому законодавстві, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, а платник податків, отримавши такий запит, зобов'язаний надати запитувану податковим органом інформацію та документи у визначений законом строк у випадку, якщо отриманий запит відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо форми та змісту такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
Із змісту запиту про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, надання інформації та забезпечення її документального підтвердження №37880/10/28-10-48-09-11 від 13.07.2017 судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом дослідження є операції ТзОВ «СТЕЙТ ОІЛ» (ЄДРПОУ 39436796) з ТзОВ «Корпорація КРТ» (ЄДРПОУ 37786903) протягом 2017 року, у зв'язку з чим контролюючий орган просить провести зустрічну звірку ТзОВ «Корпорація КРТ» (ЄДРПОУ 37786903) по взаємовідносинах з ТзОВ «СТЕЙТ ОІЛ» (ЄДРПОУ 39436796) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства й з метою якісного відпрацювання доведених резервів та недопущення формування фіктивного податкового кредиту надати інформацію та забезпечити документування доказової бази.
При цьому зазначено, що про факти, які свідчать про порушення ТзОВ «Корпорація КРТ» податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником з ТзОВ «СТЕЙТ ОІЛ» у 2017 році, вказують результати аналізу податкової інформації, а саме дані Єдиного реєстру податкових накладних.
В силу приписів податкового законодавства вимога про надання відповідної інформації повинна визначати у запиті конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, а не загальні покликання на відповідні норми ПК України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючий орган повинен вказати у запиті, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства.
Разом з тим, у запиті контролюючого органу, що підлягає дослідженню в межах спірних правовідносин, відсутні відомості про виявлені факти за наслідками опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівки на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, що вказує на можливі порушення позивачем або його контрагентом вимог податкового, валютного та іншого законодавства; який вплив має отримана контролюючим органом узагальнена податкова інформація на достовірність даних, які містяться у податкових деклараціях ТзОВ «Корпорація КРТ».
Окрім того, при винесенні Наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» від 13.09.2017 №1983 контролюючим органом враховано доповідну записку заступника начальника управління - начальника моніторингу доходів та обліково-звітних систем Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС Скробача С.В. від 11.09.2017 №50164/28-10-48-09-08 про надання дозволу на проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ «СТЕЙТ ОІЛ» за травень 2017 за наявності визначеної пп.78.1.19 п. 78.1 ст.78 підстави для її проведення: платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформації, визначеної у запиті контролюючого органу, протягом 10 днів з дня, наступного за днем отримання запиту (18.07.2017).
Так, зі змісту пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України слідує, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями у визначений законом строк. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень.
Однак, у випадку, якщо ці пояснення необгрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Встановлення законодавцем вказаного правила спрямоване на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.
В той же час, суб'єкт господарювання має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. При цьому, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та від 16.02.2016 (справа № 21-2749а15), де вказано, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Із системного аналізу наведених правових норм та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність правових підстав для проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки з підстав, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, свідчить про порушенням відповідачем при винесенні оскаржуваного наказу вимог податкового законодавства та має наслідком його скасування.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов»язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України).
Відповідно до ст. 322 КАС України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв»язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та про розподіл судових витрат, понесених у зв»язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В розумінні ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.
Відповідно до платіжного доручення №3647 від 18 вересня 2017 року позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1600,00 грн (а.с.3) та відповідно до платіжного доручення №12 від 08 грудня 2017 року за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі №813/3243/17 - 1760,00 грн (а.с.99).
Таким чином, оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір на загальну суму 3360,00 грн, вказані витрати пов'язані з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, колегія суддів приходить до висновку про його стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 139, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі №813/3243/17 - скасувати.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» (ЄДРПОУ 37786903)» № 1983 від 13 вересня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" (ЄДРПОУ 37786903) судові витрати у розмірі 3360,00 (три тисячі триста шістдесят) гривень сплаченого судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
І. В. Глушко
судді
В. Я. Макарик
Н. М. Судова-Хомюк
Постанова складена в повному обсязі 05.02.2018.
