Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 813/3243/17
касаційне провадження № К/9901/33293/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 (головуючий суддя - Глушко І.В., судді - Макарик В.Я., Судова- Хомюк Н.М. ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Офіс, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ Офісу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» (ЄДРПОУ 37786903)» від 13.09.2017 №1983.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив про відсутність правових підстав у контролюючого органу для видання оскаржуваного наказу і проведення перевірки, оскільки запит контролюючого органу не відповідав вимогам, визначеним пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відсутність відповіді платника податків на такий запит не є підставою для фіскального органу для проведення в подальшому податкових перевірок платника податку.
Львівський окружний адміністративний суд постановою 05.12.2017 у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу були наявні правові підстави для прийняття наказу на проведення перевірки, оскільки платником не надано пояснення та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу, який направлено відповідачем відповідно до вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо реальності здійснення господарських операцій по постачанню товарів між позивачем та ТОВ «Стейт Оіл».
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 01.02.2018, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив, визнав протиправним та скасував наказ Офісу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» (ЄДРПОУ 37786903)» від 13.09.2017 №1983.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість підстав для прийняття спірного наказу, оскільки відсутні правові підстави для проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, що має наслідком його скасування.
Офіс оскаржив рішення суду апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 04.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції, що на адресу відповідача надійшов запит Офісу великих платників податків ДФС від 13.07.2017 №25376/7/28-10-42-05-07 про проведення зустрічної звірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Стейт Оіл» щодо дослідження реальності здійснення операцій по постачанню товарів між даними підприємствами. На запит контролюючого органу платником податків відповіді не надано. Додатково, листом від 28.07.2017 №28/07 позивач відмовила у наданні інформації на запит контролюючого органу. Відповідач вважає, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам про призначення позапланової документальної виїзної перевірки, оскільки в тексті наказу відображено найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, мета, вид, підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.05.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 22.05.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Офісом скеровано позивачу запит від 13.07.2017 №37880/10/28-10-48-09-11 про проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання, надання наявної інформації стосовно відпрацювання зазначеного у запиті суб`єкта господарювання - ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» по господарських відносинах із придбання товарно-матеріальних цінностей на суму податку на додану вартість 8481,8 тис. грн. за травень 2017 року, з огляду на що контролюючий орган просив надати протягом 10 днів інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у запиті обставин, зокрема, документи згідно вказаного у запиті переліку.
На запит контролюючого органу Товариство листом від 28.07.2017 №28/07-01, покликаючись на те, що запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1-5 пункту 73.3 статті 73 ПК України, зазначило про відсутність обов`язку надавати на нього відповідь. Зокрема, Товариство вказало на відсутність у запиті зазначення підстав для його скерування, а саме конкретних причин проведення зустрічної звірки, наведених у пункті 2 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (перевірка якого саме платника податків спричинила надіслання запиту тощо).
13.09.2017 Офісом видано наказ №1983 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» (ЄДРПОУ 37786903).
Копію вказаного наказу разом із направленнями на перевірку було вручено директору Товариства під розписку 15.09.2017, проте перевіряючих не було допущено до проведення перевірки з підстав незаконності наказу про призначення перевірки, про що складено акт № 242/28-10-48-09/37786903 про відмову у допуску до проведення перевірки.
Позивач, вважаючи наказ Офісу протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.
Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 78.1.19 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.
Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.
Згідно з абзацами 1, 2, пунктами 1, 3 абзацу 3, абзацами 5, 7 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.
Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника)зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації,що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.
З матеріалів справи вбачається, що запит, направлений Офісом на адресу Товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункт 78.1.19 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також про надходження запиту з Офісу ВПП ДФС від 13.07.2017 « 25376/7/28-10-42-05-07 «Про проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання».
За таких обставин на Товариство покладався обов`язок щодо надання відповідної інформації.
Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у наказі про проведення документальної виїзної перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Наявний в матеріалах справи наказ Офісу від 13.09.2017 № 1983 відповідає цим вимогам.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що посилання Товариства на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.
Фактичною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу. Письмовий запит щодо необхідності подання пояснень був сформований Офісом на підставі податкової інформації, отриманої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України, та у зв`язку з надходженням надходження запиту з Офісу ВПП ДФС від 13.07.2017 « 25376/7/28-10-42-05-07 «Про проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання».
За змістом пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що податковий орган при направленні запиту, а також при прийнятті спірного наказу діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, з огляду на що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного касаційна скарга Офісу підлягає задоволенню, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 підлягає скасуванню залишенням в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк
