Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
23 січня 2018 р. Справа № 820/5745/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супрун Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Хмелівській Н.М.,
за участю:
представника позивача - Стриж Л.А.,
представника відповідача - Книги Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» (надалі за текстом - ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР») з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010381410 від 09.11.2017 року ГУ ДФС у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки винесено з порушеннями та без врахування положень законодавства, без врахування змісту договірних відносин між ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та Комунальним підприємством «Харківський метрополітен».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, які у ньому викладені.
Представник ГУ ДФС у Харківській області проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з огляду на доводи наданих суду письмових заперечень в контексті того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає критеріям законності.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно з наказом ГУ ДФС у Харківській області від 11.10.2017 року № 5558 та направлень від 11.102.107 року № 7937 та № 7938 проведена фактична перевірка щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами перевірки складено акт від 20.10.2017 року, відповідно до висновків якого ГУ ДФС у Харківській області встановлені порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Передумовою виникнення порушення на думку податкового органу стало приймання готівки у розмірі 20 грн. для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, всупереч ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не була проведена через реєстратор розрахункових операцій, а також ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» видано квитанцію на переказ коштів № 3233253524, форма і зміст якої не відповідає вимогам, встановленим Положенням про форму та зміст розрахункових документів, що затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 21.0.1.2016 року № 13, та не може вважатись розрахунковим документом.
ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» не погодившись з наведеним висновком акту перевірки від 20.10.2017 року подав заперечення від 27.10.2017 року на акт перевірки від 20.10.2017 року.
За результатами розгляду заперечень від 27.10.2017 року ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення від 06.11.2017 року, яким відмовлено ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» у задоволенні вимог заперечення.
ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010381410 від 09.11.2017 року.
Між ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та Комунальним підприємством «Харківський метрополітен» укладено договір переказу коштів № 33-01/нф від 24.01.2013 року.
Згідно з предметом договору № 33-01/нф від 24.01.2013 року зазначено, що Комунальне підприємство «Харківський метрополітен» доручає, а ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» приймає на себе зобов'язання здійснювати на користь Комунального підприємства «Харківський метрополітен» наступні дії: 1.1.1 організовувати та здійснювати переказ коштів, внесених платником до ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» на користь Комунального підприємства «Харківський метрополітен», фіксуючи надходження платежів з використанням програмного забезпечення, здатного виконувати облік та реєстрацію транзакції; 1.1.2.забезпечувати перерахування прийнятих з використанням програмного забезпечення, здатного виконувати облік та реєстрацію транзакцій платежів на розрахункові рахунки отримувача у строки, визначені цим договором.
Між ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» укладено договір № 103-10/2014-1 від 01.07.2014 року про інкасацію валютних цінностей (коштів).
Згідно з предметом договору зазначено, що банк на умовах, передбачених цим договором, власними силами і засобами здійснює збирання грошової готівки з програмно-технічних комплексів самообслуговування далі (ПТКС) клієнта та доставку її до операційної каси банку, а клієнт зобов'язується оплатити надані послуги в порядку і розмірах, визначених розділом 4 договору.
Відповідно до п.п. 2.2.3. п. 2.2. розділу 2 договору № 103-10/2014-1 від 01.07.2014 року зазначено, що банк зобов'язується здійснювати зарахування про інкасованої готівки на поточний рахунок Клієнта № 26501168, відкритий у ПАТ «Мегабанк», не пізніше наступного Банківського робочого дня, у вихідні і святкові не пізніше наступного Банківського робочого дня.
Суд констатує, що згідно з наведеними умовами договору № 103-10/2014-1 від 01.07.2014 року зарахування готівки здійснюється саме на рахунок ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» № 26501168, тобто готівка після інкасації зараховується банківською установою на відкритий рахунок клієнта - ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР».
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
У змісті ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наводиться визначення поняття розрахункового документу, а саме: розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Відповідно до змісту ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наводиться визначення поняття реєстратора розрахункових операцій, а саме: реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Форма і зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів, що затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 (надалі за текстом - Положення № 13).
Згідно з пунктом 3 розділу 1 Положення № 13 зазначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів.
Відповідно до розділу VІ Положення № 13 фіскальний касовий чек за операціями приймання та переказу готівкових коштів через ПТКС (далі - чек ПТКС) - розрахунковий документ, надрукований ПТКС при проведенні операцій приймання та переказу готівкових коштів. Форма N ФКЧ-3 касового чека наведена в додатку 5 до цього Положення.
Форма касового чека наведена у додатку № 5 Положення № 13 при цьому суд зазначає, що квитанція на переказ коштів № 3233253524 не відповідає визначеній формі, що закріплена Положенням № 13.
Щодо посилань представника позивача на положення Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а саме п. 1.24. ст. 1 згідно з якою зазначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Суд зазначає, що наведений Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами, за таких обставин не є законодавчим джерелом, що регулює відносини обумовлені позовними вимогами.
Щодо посилань представника позивача на Постанову Правління Національного банку України про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 57 від 26.02.2013 року суд зазначає, що наведена постанова втратила чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 17.08.2017 року № 80.
Таким чином суд не приймає посилання представника позивача на наведену постанову, як таку, що втратила чинність.
Відповідно до п. 4 Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2017 року № 80 наведено визначення ліцензії - документ Національного банку, який засвідчує право небанківської фінансової установи надавати послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків (далі - переказ коштів).
Таким чином п. 4 Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2017 року № 80 визначено документ, який дає суб'єкту право на здійснення діяльності.
Окремо суд зазначає, що у наведеному визначені передбачено надання послуг з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків. З урахуванням встановлених обставин справи суд наголошує, що у позивача відкрито банківський рахунок на який зараховуються кошти з метою подальшого їх зарахування на рахунки Комунального підприємства «Харківський метрополітен».
Щодо посилань представника позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2009 року по справі № 2а-3437/09/2670, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.06.2013 року по справі № 2а-3437/09/2670 та постанову Верховного Суду України від 14.05.2013 року по справі № 2а-3437/09/2670 суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що передумовою для винесення вищенаведених рішень слугувало виявлення з боку податкового органу в ході перевірки порушень п. 1 ст. 3 та п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відносно позивача по справі № 2а-3437/09/2670.
Суд зазначає, що наведені норми діяли в наступних редакціях на час винесення рішень, а саме:
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
Згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було зазначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Суд зазначає, що норми наведеної редакції, що діяла станом на час вищенаведених рішень судів законодавчо змінені та мають суттєві відмінності: так суб'єкти підприємницької діяльності змінені на суб'єктів господарювання; крім того редакції статті доповнена змістом «а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані».
За таких обставин суд зазначає, що наведені судові рішення не можуть вважатись прийнятною судовою практикою, яка могла бути врахована судом, оскільки є такою, що сформовано до внесених законодавчих змін.
Суд констатує, що в судовому засіданні представник позивача підтвердив факт приймання готівки для подальшого її переказу.
Серед іншого суд звертає увагу на офіційне інтернет-представництво Національного Банку України, згідно з яким 19.01.2017 року останнім звернуто увагу про законодавчо встановлену вимогу до комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ, що здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу, щодо необхідності застосування реєстраторів розрахункових операцій.
За таких обставин суд приходить до висновку що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно до ч. 1 ст. 77 КАСУ України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень надав до суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та вичерпно довів правомірність, обґрунтованість та законодавче підґрунтя для складання податкового повідомлення-рішення № 0010381410 від 09.11.2017 року.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно зі ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 02.02.2018 року.
Суддя Супрун Ю.О.
