Справа № 755/1379/18
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Про залишення позовної зави без руху
"30" січня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Шевченко В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра» про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
25.01.2018 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява із додатками, яку цього ж дня передано судді для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
За наслідками розгляду відповідних матеріалів суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Нормами ЦПК України встановлено загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правил стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містяться у положеннях ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як передбачається п.п. 2-6, 8-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У даному випадку позивачем у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта самого позивача, ідентифікаційний код юридичної особи-відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін, якщо відомо; не зазначено ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що передбачається стягнути із обґрунтуванням своїх вимог та зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини. Зокрема однією із позовних вимог позивача є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, при цьому у позовній заяві не зазначено його розміру та розрахунку. Не вказано відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися. Подані письмові докази належним чином не засвідчені, не зазначено щодо наявності у позивача або у іншої особи оригіналів таких письмових доказів, позивачем не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Крім того, до матеріалів позовної заяви не додано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також за змістом позовних вимог убачається, що позивач просить суд в рамках цієї цивільної справи притягнути відповідальних осіб відповідача до відповідальності, передбаченої п. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України, ст. 237 Кодексу законів про працю України, п. 1 ст. 351 Кримінального кодексу України. При цьому, позивачем не вказано спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, тобто не дотримано вимоги щодо позовної заяви, які викладено в п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
За правилом ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зазначає, що звільняється від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, за змістом позовної заяви убачається, що позовними вимогами, що підпадають під дію п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є наступні: визнання незаконним наказу про звільнення; зобов'язання скасувати наказ про звільнення; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім цього, позивач просить визнати таким, що суперечить чинному законодавству наказ про прийняття ОСОБА_1, зобов'язати відповідача сплатити компенсацію за завдану моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 10 000 грн. Убачається, що ці позовні вимоги є позовними вимогами немайнового характеру.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки, при яких судовий збір не справляється, пільги стосовно сплати судового зору унормовано статтею 5 цього Закону.
Правові підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначено статтею 8 Закону України «Про судовий збір», що кореспондується із положеннями частини третьої статті 177 ЦПК України, відповідно до якої у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
У даному випадку позивач є платником судового збору у частині двох позовних вимог, а зазначені позовні вимоги - об'єктом справляння судового збору, клопотання та заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Розміри ставок судового збору визначено статтею 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору становлять:
- за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.
Виходячи з викладеного вище, позивач при зверненні із даним позовом в частині двох позовних вимог немайнового характеру, на які не поширюються пільги щодо сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1409, 60 грн (одна тисяча чотириста дев'ять грн. 60 коп), тобто 2* 704,80 грн.
Отже, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної зави без руху виконати вищевказані вимоги суду.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до Театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра» про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачеві десятиденний строк для усунення зазначених недоліків, який обчислюється з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Правові наслідки виконання/невиконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою статті 185 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.
Суддя В. Шевченко
