ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 р.

м.Одеса

Справа № 766/12619/17

Категорія: 10.2

Головуючий в 1 інстанції: Гаврилов Д.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Херсонського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

26 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом, в якому просить зобов’язати Херсонське об’єднане управління ПФУ призначити йому пенсію державного службовця відповідно до норм ст.37 Закону України №3723-XII та з врахуванням премії за квітень 2017 року розмірі 20% від посадового окладу з дня його звернення до Херсонського об’єднаного управління ПФУ за її призначенням.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж роботи для призначення пенсії за віком, як державному службовцю.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2017 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. Зокрема, апелянт зазначає, що судом не враховано, що позивач взагалі не має стажу роботи на посадах, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу», оскільки військова служба в органах безпеки України та період роботи у податковій службі не передбачені цієї статтею.

В зв’язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

З 03.06.2011 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Херсонському об’єднаному управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

15 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».

25 травня 2017 року, відповідно до протоколу відповідача № 21 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за іншим законом, через відсутність необхідного спеціального стажу роботи.

14 липня 2017 року позивач звернувся до управління ПФУ з заявою про перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням премії за квітень 2017.

20 липня 2017 року протоколом № 33 Херсонське об’єднане управління ПФУ відмовило ОСОБА_2 у перерахунку пенсії, через відсутність підстав для здійснення такого перерахунку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи у податкових органах у спеціальному званні та період проходження військової служби в органах безпеки України, відносяться до спеціального стажу, який дає право на призначення ОСОБА_2 пенсії у відповідності ст.37 Закону України «Про Державну службу».

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.

За змістом ст.37 Закону № 3723-XII на призначення пенсії можуть розраховувати, зокрема, особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (1 травня 2016 року) мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не зараховує до спеціального стажу позивача період його роботи:

- з 01.01.1982 по 15.09.1994 - військова служба в органах безпеки України,

- з 24.09.2007 року по 16.12.2015 року у податкових органах на посадах завідуючого сектором захисту інформації ДПА у Херсонській області та завідуючого сектором охорони державної таємниці ГУ Міндоходів у Херсонській області, яке в подальшому реорганізовано у ГУ ДФС у Херсонській області, а саме 08 років 03 місяці.

Положеннями ст.37 Закону № 3723-XII передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Позивач народився 07 квітня 1955 року, а отже на момент звернення до відповідача за призначення пенсії, як держслужбовцю, досяг встановленого пенсійного віку.

Відповідно до ч. 18 ст. 37 Закону № 3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №229, встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до ч. 2 ст.46 Закону № 889-VIII. До стажу державної служби зараховуються: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання,

Згідно пункту 6 Порядку № 229, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, який встановлює, що стаж державної служби в цьому випадку обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апаратів, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, визначав Закон № 3723-ХІІ.

Відповідно до статті 1 цього Закону, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до ч.2 ст.9 зазначеного Закону, регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон № 3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», а з 12.08.2012 року - Податковим кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону, Державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин 2,3 цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, а їм, у свою чергу, - відповідні державні податкові інспекції, є центральним органом виконавчої влади та відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2007 року № 778 (чинного на час виникнення спірних відносин), забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, державної політики у сфері контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері та здійснює свої повноваження, зокрема, через державні податкові інспекції.

Згідно п.1 Положення про Державну податкову службу України від 12 травня 2011 року № 584, до системи органів Державної податкової служби належать центральний апарат та територіальні органи – державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах, державні податкові інспекції у районах, містах, районах у містах, міжрайонні, об’єднанні та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Посадовою особою органу державної податкової служби за правилами ч.1 ст. 15 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (ч.5, 6 ст.15 цього Закону).

Статтею 6 цього Закону визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, та які займали посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики) у період до 12.08.2012, перебувають на державній службі та є державними службовцями.

З 12.08.2012 пунктом 344.1 ст.344 Податкового кодексу України визначено, що період роботи посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Як вбачається з трудової книжки позивача, 24.09.2007 року на підставі наказу ДПА у Херсонській області № 323-о йому присвоєно спеціальне звання.

З врахуванням викладеного, правильним є віднесення судом першої інстанції періоду роботи позивача у податкових органах до стажу державної служби.

Статтею 344 ПК України також визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд України в постанові від 22 жовтня 2013 року по справі № 21-340а13 зазначивши, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня1993 року №3723-XII.

Стосовно неврахування до спеціального стажу позивача періоду роботи з 01.01.1982 року по 15.09.1994 року, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи з 01.01.1982 року по 15.09.1994 року ОСОБА_2 проходив дійсну військову службу в органах безпеки - СБУ, що становить 12 років 09 місяців 15 днів.

Вірним є висновок суду першої інстанції, що період військової служби позивача в СБУ, з урахуванням аналізу ст.1 Закону України "Про службу безпеки України" та ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зараховується, як до його страхового стажу, так і до стажу державної служби.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає підтвердженим наявність у позивача 20 років стажу державної служби на момент набрання чинності Законом № 889-VIII та досягненням ним пенсійного віку, що дає йому права на призначення пенсії, як держслужбовцю.

Апеляційна скарга не містить правових підстав на спростування висновків суду та доводи апелянта про відсутність у позивача будь-якого стажу державної служби спростовуються вищевикладеним.

Оскільки позивач має право на призначення пенсії, як держслужбовець, судова колегія вважає, що розрахунок пенсії держслужбовця має бути здійснений на підставі довідок від 03.07.2017 року № 69/21-22-05-35 (визначає посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років) та № 70/21-22-05-35 (визначає розміри надбавок, премій та інших виплат), виданої Головним управлінням ДФС у Херсонській області, які відповідають формі, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок пенсії позивачу має бути здійснений також з урахуванням премії за квітень 2017 року у розмірі 20% від посадового окладу, про що визначено у листі ГУ ДФС у Херсонській області від 06.07.2017 № 293/ФОП/21-22-05-54, який є лише інформаційним, не містить конкретного розміру премії, що була виплачена ОСОБА_2, не відповідає формі довідки, за якою обчислюється пенсія, в зв’язку з чим не може бути врахована відповідачем при призначенні пенсії ОСОБА_2

При цьому судова колегія враховує, що відповідно до довідки від 03.07.2017 № 70/21-22-05-35 визначена місячна премія позивача за квітень 2017 року в розмірі 382,49 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції невірно зобов’язано пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії позивачу як держслужбовцю з урахуванням премії за квітень 2017 року у розмірі 20% від посадового окладу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.317 КАС України, постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нової постанови. В іншій частині постанова підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325 КАС України, судова колегія –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Херсонського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області – задовольнити частково.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2017 року – скасувати в частині зобов’язання Херсонське об’єднане управління ПФУ Херсонської області врахувати премію за квітень 2017 року у розмірі 20 відсотків від посадового окладу при призначенні ОСОБА_2 пенсії державного службовця.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову щодо врахування премії за квітень 2017 року у розмірі 20 відсотків від посадового окладу при призначенні пенсії державного службовця.

В іншій частині постанову Херсонського міського суду Херсонській області від 06 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 18 січня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя : О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Кравченко