Номер провадження: 22-ц/785/1535/18
Номер справи місцевого суду: 522/10127/14-ц
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Черевко П. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
10.01.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - Черевка П.М.
Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.
за участю секретаря – Фабіжевської Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Південь» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Південь» до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів та виданого на їх підставі свідоцтва про придбання майна недійсними,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2014 року ТОВ «Прометей-Південь» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ПП «Нива-В.Ш.», ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів та виданого на їх підставі свідоцтва про придбання майна недійсними посилаючись на те, що 21.05.2014 року відповідач ПП «Нива-В.Ш.» на виконання умов договору №1614183 від 28.02.2014 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного з ОСОБА_2 ДВС, провело прилюдні торги з реалізації належного позивачу на праві власності нерухомого майна – АДРЕСА_1.
Позивач стверджує, що в день проведення торгів його представник звернувся до директора філії ПП «Нива-В.Ш.» в Одеській області про отримання результатів торгів, проте йому була надана відповідь, що торги відбулися, але результати не оформлені. В подальшому 22.05.2014 року, 23.05.2014 року представник позивача звертався за отриманням протоколу, проте лише 26.05.2014 року позивач отримав копію протоколу №1614183-2 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Відповідно до ч.5 ст.43 Закону України «Про іпотеку» не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна. Проте позивач не був повідомлений належним чином у відповідності до цієї норми закону про прилюдні торги, чим було порушено його право бути присутнім на прилюдних торгах. Крім того згідно ч.3 ст.43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію. Проте ПП «Нива-В.Ш.» не виконало цю норму закону, оскільки оголошення про реалізацію арештованого майна було розміщено лише на сайті ДП МЮУ «Інформаційний центр».
Крім того, позивач зазначає, що продаж майна особі, яка не мала права брати участь у торгах або не мала достатній обсяг дієздатності також є підставою визнання недійсним прилюдних торгів в порядку ст.215 ЦК України. Позивач вказує, що проведення торгів за наявності одного покупця, визначення переможцем учасника, який не запропонував найвищу ціну, тощо, відноситься до підстав визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки є грубим порушенням законодавства й суттєво впливають на результати проведених торгів, так як участь в торгах лише одного покупця порушує принципи публічних торгів прозорість, конкурентність та вигідність. Втім, відповідно до протоколу прилюдних торгів у торгах взяла участь лише одна особа ОСОБА_3. ОСОБА_4 ст. 45 Закону України «Про іпотеку» прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною. Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.
Крім того, згідно п.4.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5 лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців. Проте з протоколу прилюдних торгів вбачається, що крім ОСОБА_3 ніхто участі у прилюдних торгах не приймав.
Крім того, однією з підстав визнання прилюдних торгів недійсними є порушення вимог п.п.4.14- 4.16 Тимчасового положення, оскільки в Протоколі прилюдних торгів фіксується хід проведення торгів, а його належне оформлення є умовою переходу права власності на арештоване майно. З копії Протоколу прилюдних торгів вбачається, що ліцитатором торгів була ОСОБА_5, яка не мала кваліфікаційного свідоцтва, тобто торги проводила людина, яка не мала для цього спеціальних знань, що також є підставою для визнання торгів, такими, що не відбулися.
Позивач стверджує, що в порушення ст.45 Закону України «Про іпотеку» Протокол прилюдних торгів не надсилався боржникові, а про його існування стало відомо при ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження 26.05.2014 року, що також є підставою для визнання недійсними прилюдних торгів.
Крім того, договір №1614183 від 28.02.2014 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладений з ОСОБА_2 ДВС та ПП «Нива-В.Ш.», недійсним в частині організації та проведення прилюдних торгів по реалізації об’єкту нерухомості, оскільки цей договір є договором комісії, і в ньому відсутні істотні умови передбачені ст.ст.901, 1011, 1013 ЦК України, фактично в цьому договорі є всі обставини корупційних дій, а тому він має бути визнаний недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами 1-3; 5 та 6 ст.203 ЦК (ч.1 ст.215 ЦК України).
Також державний виконавець порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», зокрема не закрив виконавче провадження про примусове виконання судового рішення, яке було заочним і про яке йому, позивачу, не було нічого відомо і лише 19.05.2014 року було подано заяву про перегляд заочного рішення та його скасування. Однак відповідач ОСОБА_2 ДВС розпочав виконавчі дії, порушив права власника - позивача, з причин чого ТОВ «Прометей-Південь» звернулося до правоохоронних органів із заявами про факти злочинів, та відповідними позовними заявами до судів.
Крім того, позивач стверджує, що ознайомившись 19.05.2014 року з матеріалами виконавчого провадження, він ознайомився зі Звітом про оцінку ринкової вартості майна боржника - квартири АДРЕСА_2, який ОСОБА_2 ДВС йому не направляв, чим лишив його можливості надати свої заперечення щодо даної оцінки.
Позивач вважає, що ціна об’єкту нерухомості є нижче ринкової й при цьому об’єкт нерухомості з причин порушення порядку проведення прилюдних торгів був проданий за заниженою ціною, що є порушенням прав та законних інтересів власника. А тому відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України та частин 1, 3 та 5 ст.203 ЦК України прилюдні торги є недійсними.
У зв’язку із викладеним позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовм та просив визнати недійсним договір №1614183 від 28.02.2014 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладений з ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Одеській області та Приватним підприємством «ОСОБА_6Ш.»; визнати недійсними результати прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна -лот №1124121 квартири АДРЕСА_2, проведених 21.05.2014 року згідно протоколу №1614183-2 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 21.05.2014 року; визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3, видане на ім’я ОСОБА_3; скасувати реєстрацію права власності на ім’я ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2014 року заяву представника ТОВ «ВКФ»Прометей-Південь» про забезпечення позову задовлено, накладено арешт на кв. № 20, яка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Буніна, 28, загальною площею 142,6 кв.м., заборонено ОСОБА_3 та будь-кому вчиняти дії щодо розпорядження чи відчуження кв. № 20, яка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Буніна, 28, загальною площею 142,6 кв.м.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Прометей-Південь» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 11 серпня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ «Прометей-Південь» задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2014 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - лот №1124121 спірної квартири, проведених 21.05.2014 року згідно протоколу №1614183-2 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 21.05.2014 року; визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірну квартиру, виданого на ім'я ОСОБА_3; скасування реєстрації права власності на ім'я ОСОБА_3 на спірну квартиру, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Прометей-Південь» задоволено частково, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - лот №1124121 квартири АДРЕСА_4, проведені 21.05.2014 року згідно протоколу №1614183-2 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 21.05.2014 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4, виданого на ім'я ОСОБА_3., скасовано реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_4.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2014 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору №1614183 від 28.02.2014 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного з ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та Приватним підприємством «ОСОБА_6Ш.», залишено без змін.
Стягнуто в рівних частках з ПП «Нива-В.Ш.», ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 на користь ТОВ «Прометей-Південь» судовий збір у сумі 1096 грн. 20 коп.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18 листопада 2015 року касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області задоволено частково, рішення апеляційного суду Одеської області від 11 серпня 2015 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 09 грудня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення апеляційного суду Одеської області від 11 серпня 2015 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Прометей-Південь» задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування реєстрації скасовано, ухвалено нове, позов ТОВ «Прометей – Південь» задоволено частково.
Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна – лот №1124121 квартири АДРЕСА_5, проведені 21.05.2014 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_5, видане на ім’я ОСОБА_3.
Скасовано реєстрацію права власності на ім’я ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_6.
В решті рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 26 квітня 2017 року касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області задоволено частково, рішення апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Прометей-Південь» до ПП «ОСОБА_6 – В.Ш.», ОСОБА_2 примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області, ОСОБА_3 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.
Судом встановлено, що 23.07.2013 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №38987302 на підставі виконавчого листа №2-1527/20078/12, виданого 14.05.2013 року Суворовським районним судом м. Одеси, про стягнення в солідарному поряду з боржників ТОВ «Прометей-Південь», ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь стягувача ПАТ «Укрсиббанк» суми боргу у розмірі 3197784,93 гривень та судових витрат.
ОСОБА_4 опису та арешту майна від 06.09.2013 року, складеного в присутності засновників ТОВ «Прометей-Південь», в порядку примусового виконання виконавчого листа №2-1527/20078/12, було накладено арешт на АДРЕСА_1, загальною площею 142,6 кв.м., що належить на праві власності боржнику ТОВ «Прометей-Південь».
В рамках виконавчого провадження постановою ОСОБА_2 ДВС було призначено суб’єкта оціночної діяльності - ПП «Брокбізнесконсалт», який склав Звіт про оцінку арештованого майна, про що листами відділу ДВС №09.1/6065/В-10/580 від 06.09.2013 року та №09.1/24020/В-10/580 від 11.12.2013 року було повідомлено і направлено позивачу – ТОВ «Прометей-Південь» та банку – стягувачу для ознайомлення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу направлялися повідомлення про дату, час та адресу проведення прилюдних торгів на 24.03.2014 року; акт уцінки майна від 28.03.2014 року; повідомлення про дату, час та адресу проведення прилюдних торгів на 18.04.2014 року; акт уцінки майна від 28.04.2014 року; повідомлення про дату, час та адресу проведення прилюдних торгів на 21.05.2014 року та копія акту державного виконавця про реалізацію іпотеки від 23.05.2014 року.
Таким чином, твердження позивача ТОВ «Прометей-Південь» про порушення його прав у виконавчому провадженні спростовуються вищенаведеними наявними у справі доказами.
Крім того суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв’язку з невідповідністю змісту правочину нормам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання), порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника, визначений у ст.16 ЦК України.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов’язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст. ст. 1, 2, 6, 12 Закону).
Питання щодо здійснення підготовки державним виконавцем та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а також реалізації арештованого майна визначені у п. п. 5.11, 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158 (далі по тексту - Інструкція), яка розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження» і визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів, підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
ОСОБА_9 та Інструкція свідчать про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст.650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, й відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими визначається порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п. 5.11, 5.12 Інструкції).
Отже, дії державного виконавця у виконавчому проваджені, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Правова позиція суду підтверджується постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року № 6-116цс12 про визнання прилюдних торгів і свідоцтва про право власності недійсними.
Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5.
ОСОБА_4 протоколу №1614183-2 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), що є власністю ТОВ «Прометей-Південь», 21.05. 2014 року відбулись прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме квартири АДРЕСА_6. Переможцем прилюдних торгів стала ОСОБА_3, ціна продажу - 456 249,60 гривень.
Судом з’ясовано, що проведенню торгів передувало належне сповіщення позивача, банку і державної виконавчої служби про проведення прилюдних торгів 21.05.2014 року та опубліковання на сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України» відповідної інформації-оголошення про проведення прилюдних торгів.
Щодо вимоги позивача визнати недійсним Договір №1614183 від 28.02.2014 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного ОСОБА_2 ДВС з ПП «ОСОБА_6Ш.», суд обгрунтовано вважав їх безпідставними та недоведеним, виходячи з того, що позивачем не надано жодного правового обґрунтування з посиланням на норми матеріального закону, які б згідно чинного законодавства були підставою визнання цього договору недійсним.
ОСОБА_4 ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доводи ж позивача ТОВ «Прометей-Південь» щодо порушень його прав не підтвердженні належними та допустимими доказами згідно ст.ст. 58-59 ЦПК України.
Виходячи з вищевикладеного, при проведенні прилюдних торгів був дотриманий відповідний порядок, доводи, наведені позивачем у будь-якому випадку не вплинули і не могли вплинути на результати проведення прилюдних торгів, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2013 року в солідарному порядку з ТОВ «Прометей-Південь», ОСОБА_7, ОСОБА_10 на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 11186465000 від 20 липня 2007 року в розмірі 3197784,93 грн.
На підставі вказаного судового рішення видано виконавчий лист №1527/20078/12 від 14 травня 2013 року, на підставі якого державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області 23 липня 2013 року відкрито виконавче провадження у межах якого складено акт опису та арешту АДРЕСА_7.
Реалізацію вказаної нерухомості доручено ПП «Нива-В.Ш.» на підставі договору від 28 лютого 2014 року про надання послуг з проведення прилюдних торгів та реалізації арештованого майна (предмета іпотеки).
Проведення прилюдних торгів з реалізації спірної нерухомості призначалися на 28 лютого 2014 року, 18 квітня 2014 року та на 21 травня 2014 року.
Відповідно до повідомлення ПП «Нива-В.Ш.» прилюдні торги відбулися 21 травня 2014 року, переможцем яких стала ОСОБА_3, яка була єдиним їх учасником.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – це вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку встановленому цим законом.
За положеннями частин першої і третьої ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього закону.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов’язки суб’єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
ЗУ «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до ч. 1 ст. 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Ст. 44 цього Закону передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняється забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставного майна.
Положеннями ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставне майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ЗУ «Про іпотеку».
Отже за змістом цієї статті підставою для застосування положень ЗУ «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на премет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини 1 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження».
Таким чином, норми ЗУ «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.
Якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання такого рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржникові.
Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульовано ЗУ «Про виконавче провадження», першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності – на об’єкти нерухомості.
Ст. 54 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставне майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача – заставодержателя.
Оскільки ст. 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, норми ЗУ «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, норми ЗУ «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов’язань, за таких умов відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення, наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем, дотримання порядку реалізації майна, визначеного ЗУ «Про іпотеку».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі № 6-1680цс16.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Посилання автора апеляційної скарги на неправильну оцінку та недійсність звіту про оцінку нерухомого майна, порушення судом процесуальних прав позивача щодо неналежного повідомлення про розгляд справита постановлення оскаржуваного рішення без його участі, незадоволення судом вимог позивача щодо витребування документів та інформації щодо процедури проведення торгів та вирішення зазначеного питання без дослідження та оцінки необхідних доказів та документів, непоне з`ясування судом процедури підготовки проведення, порядку проведення та оформлення кінцевих результатів торгів, неврахування правової позиції вищих судових інстанцій щодо вирішення аналогічних спірних правовідносин, неповне з`ясування судом обізнаності щодо володіння позивачем інформацією про час, дату проведення торгів, акту оцінки майна, необґрунтовану переоцінку майна, неправильне визначення спеціалізованої організації для реалізації спірного майна, порушення строків відповідності звіту про оцінку майна, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необгрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Південь» – залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2014 року – залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: Р.Д. Громік
ОСОБА_11
