ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2017 року
Справа № 803/1541/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства «Ромашка» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське приватне підприємство «Ромашка» (далі – СГПП «Ромашка», позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0020171205 від 23.06.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за серпень 2016 року та жовтень 2016 року працівниками ГУ ДФС у Волинській області встановлено порушення СГПП «Ромашка» пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України) в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зокрема, податкової накладної №26/2 від 09.08.2016, яка зареєстрована 25.08.2016 та податкова накладна №33/2 від 01.10.2016, яка зареєстрована 10.11.2016. За наслідками встановлених порушень ГУ ДФС у Волинській області 23.06.2017 було сформовано податкове повідомлення-рішення №0020171205, яким позивачу визначено штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 43001,47 грн.
Позивач вважає, що відповідач неправомірно не взяв до уваги той факт, що податкова накладна №26/2 від 09.08.2016 на суму податку на додану вартість 413 348,00 грн. з граничним терміном реєстрації 24.08.2016 зареєстрована в ЄРПН 25.08.2016, оскільки 24.08.2016 припав на святковий день - День незалежності України, який був вихідним днем. Податковим законодавством України не врегульовано питання припадання граничного строку на святковий день, однак за аналогією права, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Тому реєстрація вказаної податкової накладної 25.08.2016 не порушує встановлені нормами Податкового кодексу строки реєстрації. Позивач також не погоджується із застосуванням штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №33/2 від 01.10.2016 на суму податку на додану вартість 8 333,33 грн., яка була виписана ТзОВ «Агротехніка» та зареєстрована в ЄРПН 10.11.2016 з огляду на те, що накладна була зареєстрована помилково, оскільки фактично не відбулося жодної господарської операції - ні постачання товарів, ні зарахування коштів від покупця (відвантаження товарів), тобто відсутній факт наявності першої події, як це передбачено пунктом 187.1 статті 187 ПК України та, відповідно, об’єкт оподаткування.
Спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, однак 05.10.2017 ДФС України прийнято рішення про залишення скарги без розгляду у зв’язку з пропущеними строками подання скарги.
У зв’язку з наведеним, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області №0020171205 від 23.06.2017.
В поданих до суду 21.11.2017 письмових запереченнях на адміністративний позов представник ГУ ДФС у Волинській області вважає доводи позивача, викладені у позовній заяві необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При проведенні перевірки СГПП «Ромашка» було виявлено порушення порядку та строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначає, що ПК України чітко визначений термін, протягом якого податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних мають бути зареєстровані в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання. Крім того, перенесення строків реєстрації податкових накладних нормами податкового законодавства не передбачено. Просив в задоволенні позову відмовити повістю.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях. В задоволенні позову просив відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.06.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних СГПП «Ромашка».
За результатами перевірки складений акт 3939/03-20-12-05/30543739 щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у висновку якого зазначено, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме реєстрація податкових накладних в ЄРПН в термін на 15 і менше календарних днів, зокрема: - податкова накладна №26/2 від 09.08.2016 на суму ПДВ 413 348,00 грн. зареєстрована 25.08.2016, з порушенням терміну реєстрації в 1 календарний день (граничний термін реєстрації 24.08.2016); - податкова накладна №33/2 від 01.10.2016 на суму ПДВ 8 333,33 грн. зареєстрована 10.11.2016, з порушенням терміну реєстрації в 25 календарних днів, (граничний термін реєстрації 16.10.2016).
У зв'язку із виявленими порушеннями, ГУ ДФС у Волинській області прийняте податкове повідомлення рішення №0020171205 від 23.06.2017, яким позивачу на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України нараховано штрафні санкції в сумі 43 001,47 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.
Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПК України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
Зважаючи на вимоги вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що виправлення раніше допущеної помилки у податкових накладних здійснюється шляхом складання розрахунку коригування до цих податкових накладних, а не шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації нової податкової накладної з метою виправлення раніше допущеної помилки.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Як вбачається із акту камеральної перевірки від 08.06.2017 3939/03-20-12-05/30543739, на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, під час камеральної перевірки було встановлено, що податкова накладна №33/2 від 01.10.2016 на суму ПДВ 8 333,33 грн. зареєстрована 10.11.2016, з порушенням терміну реєстрації в 25 календарних днів (граничний термін реєстрації 16.10.2016).
Разом з тим, як позивач так і представник позивача в судовому засіданні заперечують вказане порушення, пояснюючи його помилковою реєстрацією в ЄРПН податковою накладною, по якій не відбувалася поставка товарів чи надходження коштів.
Крім того, згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Таким чином, підставою для виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є господарські операції з постачання товарів/послуг, які мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій.
Разом з тим, суд бере до уваги доводи представника позивача про те, що податкова накладна №33/2 від 01.10.2016, виписана на ТзОВ «Агротехніка» на суму ПДВ 8 333,33 грн., була зареєстровані в ЄРПН помилково, оскільки фактично господарських операцій з постачання товарів/послуг між позивачем та вказаним контрагентам не відбулося, у зв’язку із чим не проводилась реєстрація в ЄРПН розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №33/2 від 01.10.2016.
Крім того, суд також враховує, що на підставі помилково виписаної та зареєстрованої позивачем в ЄРПН податкової накладної контрагент позивача - ТзОВ «Агротехніка» у податковій звітності з ПДВ податковий кредит не формувало.
Відтак, оскільки господарські операції з постачання товарів/послуг фактично не відбулися, а СГПП «Ромашка» та ТзОВ «Агротехніка» у податковій звітності з ПДВ не формували податковий кредит на підставі помилково виписаної та зареєстрованої позивачем в ЄРПН податкової накладної, тому висновки акту камеральної перевірки про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкової накладної №33/2 від 01.10.2015 в ЄРПН є безпідставними та не можуть бути підставою для нарахування штрафних санкцій.
При цьому, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що податкову накладну №26/2 від 09.08.2016 на суму ПДВ 413 348,00 грн., яка зареєстрована 25.08.2016 з порушенням терміну реєстрації в 1 календарний день позивач повинен був зареєструвати в ЄРПН не пізніше 15 календарного дня, що настає за днем її виписки, тобто 24.08.2017, не зважаючи на те, що 15 день припадає на святковий чи вихідний день, оскільки нормами ПК України та іншими нормативними актами, прийнятими у відповідності до ПК України не передбачено перенесення строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН, якщо п'ятнадцятий календарний день приходиться на святковий або вихідний з огляду на наступне.
Згідно з частиною 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS №76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, встановлено, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.
Згідно з частинами першою, другою статті 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 ЦК України).
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11.10.2016 у справі №К/800/26908/16 та від 14.01.2013 у справі №К/24432/16.
Відтак, аналіз наведених правових норм цивільного законодавства дає суду підстави для висновку про те, що позивачем правомірно було здійснено реєстрацію податкової накладної №26/2 від 09.08.2016 на суму ПДВ 413 348,00 грн. саме 25.08.2016, оскільки 24.08.2016 – граничний термін її реєстрації припав на вихідний день.
Згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що висновки акту камеральної перевірки від 08.06.2017 3939/03-20-12-05/30543739, на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, тому, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0020171205 від 23.06.2017.
Згідно із частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1 684, 00 грн., сплачений квитанцією №27528490 від 09.11.2017 (а. с. 2).
Керуючись статтями 11, 17, 94, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області №0020171205 від 23.06.2017.
Присудити на користь Сільськогосподарського приватного підприємства «Ромашка» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 1 684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 19 грудня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А. Лозовський
