ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2017 року
Львів
№ 876/10079/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,
з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, інспектора Волинської митниці ДФС Яновець Лариси Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення за апеляційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року,
В С Т А Н О В И В:
20 липня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, інспектора Волинської митниці ДФС Яновець Л.В. про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2.
Волинська митниця ДФС не погодилась з таким судовим рішенням та оскаржила його в апеляційному порядку. Відповідач вказав, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Також суд неповно з'ясував всі факти, що підлягали встановленню і не дав їм належної оцінки. Так, апелянт зазначив, що при ввезенні на митну територію України автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, за ціною 953 доларів США ОСОБА_1 не надав на вимогу органу доходів і зборів додаткові документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме, щодо підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг. В поданій довідці про оплату не вказана сума, яка була сплачена покупцем та не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару. У висновку експерта від 16 липня 2017 року №62 не вказана конкретна визначена ним вартість автомобіля, а вказана тільки вартість відновлювальних робіт на території України. Тому 17 липня 2017 року Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №205110/2017/000020/2, у якому митну вартість задекларованого товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 Митного кодексу України, на підставі цінової інформації, наявної в довіднику NADA Official used guide, на рівні 12512 доларів США. Враховуючи вищевикладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2 є законним та обґрунтованим, винесеним із дотриманням вимог чинного законодавства. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В судовому засіданні представник позивачам ОСОБА_4 заперчив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що відповідач прийняв незаконне рішення про корегування митної вартості, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно рахунку-фактури від 31 березня 2017 року придбав у компанії «SASCHA Sp.z.o.o» легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, за ціною 953 доларів США.
Згідно із коносаментом від 31 березня 2017 року вказаний автомобіль був транспортований із США, експортер - компанія «SASCHA Sp.z.o.o», отримувач - ОСОБА_1, перевізник - Atlantic Express CORP, вартість транспортування - 400 доларів США.
З метою митного оформлення ввезеного на територію України цього автомобіля, який характеризується такими ознаками: марка VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, 2012 року виготовлення, що був у використанні й пошкоджений, тип двигуна - бензин, об'єм двигуна - 2480 куб. см, потужність двигуна - 125 кВт, власна маса - 1461 кг, повна маса - 2030 кг, тип кузова - седан, призначення - пасажирський, категорія Т3-М1, тип/номер двигуна - не визначено, колір - голубий, кількість місць - 5, колісна формула - 4*2, виробник - VOLKSWAGEN, US, торговельна марка - «VOLKSWAGEN», позивачем через представника ПП «Прайд Сервіс» подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію UA205090/2017/024834, в якій зазначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 1353,010 доларів США, в тому числі вартість транспортування в сумі 400 доларів США.
На підтвердження вартості позивачем було подано: рахунок-фактуру (інвойс) від 31 березня 2017 року №F44/03/17; декларацію про походження товару від 31 березня 2017 року №F44/03/17; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30 червня 2017 року №500620/17/722; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01 грудня 2016 року №113548310; банківський платіжний документ від 11 липня 2017 року №13, від 29 червня 2017 року №1773 та від 11 липня 2017 року №5; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 20 червня 2017 року №400; договір про надання послуг митного брокера від 29 червня 2017 року №339; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 31 березня 2017 року №0380; паспорт серії АС №324340 , виданий 13 серпня 1997 року; інші документи.
11 липня 2017 року Волинською митницею ДФС було направлено позивачу електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України, мотивоване тим, що подані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Так, ОСОБА_1 було запропоновано надати: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу; рахунки про здійснення платежів третім особам (State Farm); висновки про вартісні та якісні характеристики товару, надані спеціалізованими експертними організаціями; коносамент; інші наявні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Декларантом було надіслано Волинській митниці ДФС лист від 17 липня 2017 року за вихідним №26 й подано висновок №62 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT B7 SEL VIN-НОМЕР_1, коносамент від 31 березня 2017 року №1703454/2 та довідку про оплату за автомобіль. Також, позивачем у листі було повідомлено, що оскільки продавцем товару - автомобіля уживаного та пошкодженого, згідно рахунка-фактури від 31 березня 2017 року, є компанія «SASCHA Sp.z.o.o», а не State Farm, тому він не може надати інші документи із третіми особами, стороною яких він не був.
За результатами розгляду 17 липня 2017 року Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №205110/2017/000020/2, яким скориговано митну вартість легкового автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT B7 SEL VIN-НОМЕР_1 та визначено її в сумі 12512 доларів США, у зв'язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості товару документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме, підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205110/2017/00005 (далі - картка відмови).
У цій же картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 митної декларації у відповідності до рішення про коригування митної вартості від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2.
Як встановлено судом, з метою подальшого ремонту та використання придбаного автомобіля, позивач здійснив його митне оформлення за новою вантажною митною декларацією, із зазначенням митної вартості товару, визначеної органом доходів і зборів, і зі сплатою митних платежів.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.
Статтею 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Отже, на виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказана правова позиція висловлена у пунктах 2 - 4, 16, 18, 22 розділу «Висновки» Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13 березня 2012 року) - додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» №2 від 13 березня 2017 року.
Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2 додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, суд звертає увагу, що, розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Крім того, слід зауважити, що декларант виконав вимоги органу доходів і зборів в частині подання документів щодо оплати товару, а витребувані інші документи (документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, копія митної декларації країни відправлення, рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу, рахунки про здійснення платежів третім особам (State Farm) не були подані у зв'язку з їх відсутністю, про що було повідомлено митницю листом, в якому, зокрема, вказано, що позивач не поніс витрат на оплату комісійних послуг, не здійснював оплати третім особам (State Farm).
Крім того, декларант висловив бажання провести консультації в разі необхідності надання інших документів, просив також зазначити, які саме складові вартості необхідно підтвердити і якими саме документами.
Однак, відповідачем були порушені вимоги частин п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України, оскільки відсутні докази проведення письмових консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, безпідставно вказавши в оскаржуваному рішенні про проведення письмових консультацій.
Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Щодо ненадання декларантом інформації щодо продавця товару State Farm, суд зазначає наступне.
Відповідно до фактури від 31 березня 2017 року позивач придбав легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, у польської компанії «SASCHA Sp.z.o.o». Саме цій польській компанії позивач сплатив кошти за товар.
Вказаний автомобіль був транспортований із США, експортер - компанія «SASCHA Sp.z.o.o», перевізник - Atlantic Express CORP, вартість транспортування - 400 доларів США, що підтверджується коносаментом від 31 березня 2017 року,
Будь-яких договорів із фірмою State Farm позивач не укладав, а відтак надати будь-яку інформацію ніж та, що у нього наявна не міг, оскільки така інформація у нього відсутня.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо контролю правильності визначення митної вартості транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, направлених Листом Державної митної служби України №25/4-14-36/601-ЕП від 22.01.2017, які призначені для застосування посадовими особами митних органів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості при митному оформленні транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, для забезпечення справляння в повному обсязі встановлених податків та зборів (обов'язкових платежів), довідник «N.A.D.A.» є джерелом інформації значень Сд (ціна ТЗ, що був у користуванні, відповідного строку експлуатації згідно із довідковою документацією, що відображає ціни ТЗ у країні придбання, або у провідних країнах-експортерах) для легкових ТЗ американського ринку, що ввозяться на митну територію України.
Водночас, показник Сд впливає на середню ціну ТЗ (Сср), що ввозиться на митну територію України, у країні придбання чи в країнах-експортерах (формула встановлена вказаною вище Методикою Сср = Сд х К + М, де К коефіцієнт ринку регіону, який враховує відмінність поточних цін продажу та пропозиції до продажу у відповідному регіоні від цін з довідкової літератури; М - вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів під час митного оформлення згідно з чинним законодавством), яка в свою чергу є лише одним з показників у формулі коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу (передбачена п. 7.3).
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що визначення митним органом митної вартості ввезеного позивачем автомобіля виключно на підставі цінової інформації наявної в довіднику NADA GUIDES та з врахуванням пробігу, не відповідає механізму оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, затверджених Методикою, яка повинна застосовуватись при визначенні вартості колісних транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України.
Відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію, наявну в довіднику NADA Official used guide, використавши Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджену наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року №1335/5/1159), та не врахував при цьому, що наявність пошкоджень автомобіля та необхідність проведення його відновлювального ремонту, що підтверджується актом про проведення митного огляду, матеріалами фотозйомки, висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 16 липня 2017 №62, суттєво впливають на митну вартість вказаного товару.
Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, за умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
Сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведене свідчить про обов'язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.
Також відповідач не вказав, чому саме неможливо застосувати інші методи, що передують резервному, з послідовним їх відхиленням.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі №21-91а12 та від 11 вересня 2012 року у справі №21-262а 12.
Таким чином, докази, досліджені судом, не вказують на підтвердження позиції Волинської митниці ДФС щодо застосування резервного методу визначення вартості товару і визначення вартості ввезеного автомобіля з врухванням описаних в акті пошкоджень в сумі 12512 доларів США.
Тому рішення відповідача є протиправним і підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі № 803/916/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді В.Я. Макарик
І.В. Глушко
Повний текст виготовлено 12 грудня 2017 року.
