ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 803/916/17

адміністративне провадження № К/9901/1137/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 ( суддя Ксензюк А. Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 (головуючий суддя Большакова О.О., судді: Макарик В.Я., Глушко І.В.) у справі №803/916/17 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України, Інспектора Волинської митниці Державної фіскальної служби Яновець Лариси Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, інспектора Волинської митниці ДФС Яновець Лариси Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 17.07.2017 №205110/2017/000020/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необґрунтовано та неправомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості від 17.07.2017 №205110/2017/000020/2, оскільки для митного оформлення було надано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості за першим методом - за ціною договору.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 , позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17.07.2017 №205110/2017/000020/2.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем було надано митному органу достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за «основним методом».

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку митного органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на те, що документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема витрат, понесених на транспортування оцінюваного транспортного засобу та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг. Також контролюючий орган вказує на ненадання позивачем додатково витребуваних документів, з метою з`ясування митної вартості імпортованих товарів. Крім того, наданий до митного оформлення висновок експертного автотоварознавчого дослідження був поданий без визначення вартості автомобіля, натомість вказано тільки вартість відновлювальних робіт на території України.

У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими, винесеними з суворим дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 згідно із рахунком-фактури від 31.03.2017 придбав у компанії «SASCHA Sp.z.o.o» легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, за ціною 953 доларів США.

Згідно із коносаментом від 31.03.2017 вказаний автомобіль був транспортований із США, експортер - компанія «SASCHA Sp.z.o.o», отримувач - ОСОБА_1 , перевізник - Atlantic Express CORP, вартість транспортування - 400 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України автомобіля, а саме: «легковий автомобіль: марка VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, бувший у використанні, пошкоджений, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення - 2012, тип двигуна - бензин, об`єм двигуна - 2480 куб. см, потужність двигуна - 125 кВт, власна маса - 1461 кг, повна маса - 2030 кг, тип кузова - седан, кузов НОМЕР_1, призначення - пасажирський, категорія Т3-М1, тип/номер двигуна - не визначено, колір - голубий, кількість місць - 5, колісна формула - 4*2, виробник - VOLKSWAGEN,US, торговельна марка - VOLKSWAGEN» позивачем, через представника ПП «Прайд Сервіс», подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію UA205090/2017/024834, в якій зазначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 1 353, 010 доларів США, в тому числі вартість транспортування в сумі 400 доларів США.

На підтвердження вартості позивачем одночасно подано: рахунок-фактуру (інвойс) від 31.03. 2017 №F44/03/17; декларацію про походження товару від 31.03.2017 №F44/03/17; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30.06.2017 №500620/17/722; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.12.2016 №113548310; банківський платіжний документ від 11.07.2017 року №13, від 29.06.2017 №1773 та від 11.07.2017 №5; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.06. 2017 №400; договір про надання послуг митного брокера від 29.06.2017 №339; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 31.03. 2017 №0380; паспорт серії АС №324340, виданий 13.08.1997, інші документи.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, 11.07.2017 Волинською митницею ДФС направлено позивачу електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу; рахунки про здійснення платежів третім особам (State Farm); висновки про вартісні та якісні характеристики товару, надані спеціалізованими експертними організаціями; коносамент; інші наявні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом, у свою чергу, Волинській митниці ДФС листом від 17.07.2017 за вихідним №26 було додатково подано висновок №62 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT B7 SEL VIN-1 НОМЕР_1 , коносамент від 31.03.2017 №1703454/2 та довідку про оплату за автомобіль.

Також, позивачем у листі було повідомлено, що оскільки продавцем товару - автомобіля уживаного та пошкодженого, згідно рахунка-фактури від 31.03. 2017, є компанія «SASCHA Sp.z.o.o», а не State Farm , тому він не може надати інші документи із третіми особами, стороною яких він не був.

За результатами розгляду, 17.07.2017 Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №205110/2017/000020/2, яким було скориговано митну вартість легкового автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT B7 SEL VIN-1 НОМЕР_1 та визначено її в сумі 12 512 доларів США, у зв`язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості товару документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме, підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205110/2017/00005 (далі - картка відмови).

У цій же картці відмови митний орган роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 митної декларації у відповідності до рішення про коригування митної вартості від 17.07.2017 №205110/2017/000020/2.

Вважаючи, що рішення відповідача прийняті всупереч вимогам чинного законодавства та порушують права позивача, останній звернувся до суду з вказаним позовом.

Правовідносини у справі регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Статтею 49 МК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм даного МК України. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина перша та частина друга статті 51 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, в тому числі, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (п.4); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.5); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.6).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень частини третьої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4)надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У справі , що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що

митна вартість транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, 2012 року-1 НОМЕР_1 , визначалась декларантом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складалась з ціни придбання автомобіля.

Відповідно до фактури від 31.03.2017 позивач придбав легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, у польської компанії «SASCHA Sp.z.o.o». Саме цій польській компанії позивач сплатив кошти за товар, вартість транспортного засобу становить 953,00дол. США, термін оплати - 120 днів - 29.07.2017.

Вказаний автомобіль транспортований з США і експортером була компанія «SASCHA Sp.z.o.o», що підтверджується коносаментом від 31.03.2017.

Згідно з довідкою про вартість транспортування від 20.06.2017 вартість транспортування становить 400,00дол. США, яка і була включена шляхом додавання до митної вартості товару, загальна митна вартість товару 1353,010 дол.США.

Згідно з довідкою від 14.07.2017 позивачем перераховано кошти за товар в рахунок польської компанії Sascha Spolka zoo відповідно до фактури від 31.03.2017 VAT №VF 44/03/17.

Судами встановлено, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, відповідач дійшов висновку, що документи , подані декларантом для підтвердження митної вартості товарі не містять усіх відомостей, що підтверджують числові знаення складових митної вартості товарів.

Вказане стало підставою для направлення декларантові електронного повідомлення 11.07.2017, в якому запропоновано надати додаткові документи, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу; рахунки про здійснення платежів третім особам (State Farm); висновки про вартісні та якісні характеристики товару, надані спеціалізованими експертними організаціями; коносамент; інші наявні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивачем 17.07.2017 додатково подано висновок №62 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT B7 SEL VIN-1 НОМЕР_1 , коносамент від 31.03. 2017 №1703454/2 та довідку про оплату за автомобіль. Також, декларантом повідомлено митницю про те, що будь-які рахунки про сплату комісійних у позивача відсутні оскільки він такі витрати не поніс, а щодо інших документів в яких декларант не був стороною, то такі документи надати не може, оскільки ними не володіє.

Як зазначено відповідачем у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2017 №205110/2017/000020/2 митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що імпортований позивачем транспортний засіб ввезено морським транспортом, країною відправки транспортного засобу є США, митниця на кордоні «Одеський морський торговельний порт». Декларантом до митного оформлення не надано документів, що підтверджують вартість перевезення оцінюваного товару, відомостей про оплату комісійних посередницьких послуг, повязаних з виконання умов купівлі імпортованого ТЗ та здійснення платежів третім особам на користь продавця.

Згідно Certificate of Destruction, продавцем транспортного засобу є третя особа - State Farm , покупцем Sascha Spolka zoo . Інформація щодо продавця State Farm декларантом до митного оформлення не надано. Декларантом в поданій довідці про оплату не вказана сума, яка була сплачена покупцем та не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару. Зазначено, що у наданому до митного оформлення висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 16.07.2017 №62 не вказано конкретно визначену ним вартість автомобіля, а визначено тільки вартість відновлювальних робіт на території України.

Як зазначеною відповідачем, у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно із переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в довіднику NADA GUIDES та з врахуванням техніного стану відповідно до акту митного огляду від 30.06.2017 №500620/17/722.

Так, статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2)другорядні: а)за ціною договору щодо ідентичних товарів; б)за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в)на основі віднімання вартості; г)на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ)резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59, 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, Верховний Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен був провести консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Водночас, позивачем на підтвердження митної вартості транспортного засобу було подано фактуру від 31.03.2017 №VF 44/03/17, яка фактично є розрахунково-платіжним документом, передбачає виставлення певних сум до оплати покупцеві за товар, що поставляється.

Крім того, надано коносамент від 31.03.2017 №1703454/2, який є документом стандартної форми, прийнятої у міжнародній практиці, на перевезення вантажу та який засвідчує його завантаження, перевезення і право на отримання.

Верховний Суд зауважує, що коносамент встановлює факт навантаження на борт судна, а також підтверджує зобов`язання перевізника перевезти вантаж у порт призначення і видати його відповідній особі. Вказаний документ виконує три основні функції: підтверджує укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов`язується доставити вантаж та видати отримувачу; засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення; є товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

Вартість транспортування підтверджена довідкою від 20.06.2017, виданою перевізником Atlantic ExpressCorp., яка з врахуванням того, що МК України не визначає перелік письмових документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а також не зазначає, що такими можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, є допустимим доказом на підтвердження витрат такого виду.

Водночас, з врахуванням частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що були понесені додаткові витрати на транспортування/перевезення, то митниця повинна довести наявність цих фактів.

Матеріалами справи наявність зазначених вище обставин (витрати на транспортування/перевезення) не підтверджена.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 3142/5/2092, оцінка колісних транспортних засобів (КТЗ) здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість колісних транспортних засобів ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону.

Відповідно до пункту 7.2 зазначеної Методики основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю «ринкова вартість».

Згідно з пунктом 7.3 даної Методики коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу, здійснюється за загальною формулою: С = Сср х (1 +- (Гк/100) +- (Дз/100)) +- Сдод. де: С - ринкова вартість, грн; Сср - середня ринкова ціна КТЗ, грн; Гк - коефіцієнт коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу, %; Дз - процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ, який визначається відповідно до таблиці 4.1 додатка 4 та залежить від умов догляду, зберігання, експлуатації тощо, %; Сдод - додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників, грн.

Подальше коригування вартості КТЗ залежно від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових частин тощо здійснюється за формулами (9), (10), (11), а також з врахуванням процента Дз додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації та процента додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами.

Додаток 4 до вказаної Методики містить перелік факторів, що впливають на збільшення вартості КТЗ та на процент зменшення вартості КТЗ, а також проценти додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами. При цьому відповідно до приміток до вказаного додатка за наявності декількох факторів експлуатації КТЗ, які впливають на зменшення його вартості та які обумовлені в пункті 4 таблиці, у розрахунку вартості КТЗ використовується одне з цих значень. Найбільше значення процента додаткового зменшення вартості КТЗ за факторами, що наведені в таблиці 4.2, не повинно перевищувати 30%. Допустимі значення зниження вартості Дз у частині пошкодження оббивки кузова, дефектів лакофарбового покриття, пошкодження хромованих деталей, скла, деформацій елементів кузова не залежать від кількості пошкоджених елементів.

Як зазначено у Додатковому аркуші до Акта про проведення митного огляду товарів автомобіль VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL у пошкодженому стані, що підтверджено також наявними в матеріалах справи фото таблицями.

За заявою позивача судовим експертом Семенюком В.М . , відповідна підготовка та кваліфікація якого підтверджена наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва Міністерства юстиції України №443 2001 року, виданого на підставі рішення Центральної експертної кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України та продовжено до 28.10.2019, проведено авто товарознавче дослідження, висновок якого долучено до матеріалів справи та було надано при митному оформленні автомобіля VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL.

Відповідно до Висновку №62 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT B7 SEL VIN-1 НОМЕР_1 , складеного 16.07.2017, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становить 444 191 грн 91 коп. Ринкова вартість в пошкодженому стані з врахуванням відновлювального ремонту значно менша його ринковій вартості технічно справних складників та металобрухту складників, які залишилися ( підстава п.п. 7.17 та 7.18 Методики). У разі наявності даних , щодо продажу аналогіного КТЗ у такому самому стані, за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу аналогічного КТЗ ( у т.ч. і купчі документи) ( підстава п. 7.19 Методики).

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи, що вказаний висновок складено за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, здійсненої на підставі відповідних досліджень, особою, яка має необхідні (спеціальні) знання для надання висновку з досліджуваних питань, пройшла відповідну підготовку та отримала кваліфікацію судового експерта з відповідної експертної спеціальності, відповідно такий висновок є належним та допустимим доказом обґрунтованості визначення митної вартості транспортного засобу ввезеного позивачем.

Водночас, відповідно до Методичних рекомендацій щодо контролю правильності визначення митної вартості транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, направлених Листом Державної митної служби України від 22.01.2017 №25/4-14-36/601-ЕП, які призначені для застосування посадовими особами митних органів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості при митному оформленні транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, для забезпечення справляння в повному обсязі встановлених податків та зборів (обов`язкових платежів), довідник «N.A.D.A.» є джерелом інформації значень Сд (ціна транспортного засобу, що був у користуванні, відповідного строку експлуатації згідно із довідковою документацією, що відображає ціни транспортного засобу у країні придбання, або у провідних країнах-експортерах) для легкових транспортних засобів американського ринку, що ввозяться на митну територію України.

Крім того, показник Сд впливає на середню ціну ТЗ (Сср), що ввозиться на митну територію України, у країні придбання чи в країнах-експортерах (формула встановлена вказаною вище Методикою Сср = Сд х К + М, де К коефіцієнт ринку регіону, який враховує відмінність поточних цін продажу та пропозиції до продажу у відповідному регіоні від цін з довідкової літератури; М - вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів під час митного оформлення згідно з чинним законодавством), яка в свою чергу є лише одним з показників у формулі коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу (передбачена п.7.3 Методики).

Відтак, визначення митним органом митної вартості ввезеного позивачем автомобіля виключно на підставі цінової інформації наявної в довіднику NADA GUIDES та з врахуванням пробігу, не відповідає механізму оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, затверджених Методикою, яка повинна застосовуватись при визначення вартості колісних транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України.

При цьому, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, що підтверджуються доказами, судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі №803/916/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді В.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник