804/2422/16
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
|
21 листопада 2017 року |
справа № 804/2422/16 |
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпрі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства « Інтерпайп «Новомосковський трубний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпрі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство “ Інтерпайп “Новомосковський трубний завод” звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпрі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 листопада 2015 року №0000924600, від 18 грудня 2015 року №0001034600.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25 листопада 2015 року №0000924600, від 18 грудня 2015 року №0001034600, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпрі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 року скасувати, та винести нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих Публічним акціонерним товариством “Інтерпайп “Новомосковський трубний завод” (код за ЄДРПОУ 05393139) у декларації за вересень 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування, на підставі якої було складено акт №104/28-01-46-01-05393139 від 09.11.2015 року.
За результатом проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення Позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193, статті 194, пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України (78771 грн.) Вищевикладене призвело до порушення пункту 200.1, абзацу “б” пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у вересні 2015 року на 15754 грн.
Перевіркою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ заявленого у вересні 2015 року у розмірі 5183180 грн.
Не погоджуючись з зазначеними висновками позивачем були подані заперечення, проте, на підставі акту від 09.11.2015 року №104/28-01-46-01-05393139, відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 25.11.2015 року №0000924600, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 15754 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 7877 грн.
Також, посадовими особами СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпрпоетровську було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Публічним Акціонерним товариством “Інтерпайп “Новомосковський трубний завод” (код за ЄДРПОУ 05393139) у декларації за жовтень 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування, на підставі якої було складено акт № 138/28-01-46-05393139.
За результатом проведеної перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення Позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, ст.194, п.195.1 ст.195 в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення з собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України (958284.00 грн.);
Вищевикладене призвело до порушення абзацу “в” пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в частині завищення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 191657 грн. Перевіркою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ заявленого у жовтні 2015 року у розмірі 11007781 грн.
Не погоджуючись з зазначеними висновками позивачем були подані заперечення, проте на підставі акту від 10.12.2015 року №138/28-01-46-05393139 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 18.12.2015 року №0001034600, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 191657 грн.
Вважаючи протиправним прийняття вказаних податкових повідомлень рішень, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підприємством експортувало товар, отримавши право на застосування нульової ставки оподаткування ПДВ таких операцій відповідно до ст.195 Податкового кодексу України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з приписами п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
Згідно ст.193 Податкового кодексу України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Приписами п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з: вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту;б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що база оподаткування податком на додану вартість при постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України визначається виходячи з договірної вартості товарів з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, та у випадку, якщо об’єктом постачання є самостійно виготовлені товари/послуги, вона не може бути нижче їх собівартості. В свою чергу, від бази оподаткування,приписи Податкового кодексу України встановлюють ставки податку, у розмірах 0%, 20% та 7% та в яких операції з експорту товарів оподатковуються за нульовою ставкою
Як свідчать встановлені обставини справи, ПАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” у період вересень-жовтень 2015 року здійснило операції з реалізації труб стальних електрозварних прямошовних круглого поперечного перетину нафтогазопровідні, труб стальних електрозварних прямо шовних круглого поперечного перетину для магістральних газонафтопроводів на суму: у вересні 2015 року на суму 6817580 грн., у жовтні 2015 року на суму 69394303 грн., всього на суму 76211883 грн., з оподаткуванням обсягу постачання за нульової ставкою (без податку на додану вартість) згідно митних декларацій та податкових накладних.
В свою чергу, в ході проведення аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій ПАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” Відповідачем було встановлено, що підприємством складено та зареєстровано податкові накладні на суму, розраховану виходячи з перевищенням собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Обсяг таких операцій згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних за вересень 2015 року складає 78770 грн., за жовтень 2015 року складає 958284 грн.
Так, податковий орган з посиланням на положення п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Міністерством фінансів України від 22.09.2014 року №957 зазначає, що у разі здійснення операцій з експорту товарів за ціною нижче ціни собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання/собівартості таких товарів оподатковується за ставкою 20% відсотків. Наявність вказаної обставини, на переконання податкового органу свідчить про обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд апеляційної інстанції, встановивши зміст спірних правовідносин, не погоджується з вказаними висновками податкового органу з огляду на наступне.
Так, пунктом 9 Порядку заповнення податкових накладних зазначено, що податкові накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 12, 13, 20 цього Порядку (зокрема, податкові накладні, які складаються у разі вивезення товарів за межі митної території України та податкові накладні, які складаються на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання) реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг.
У верхній лівій частині таких податкових накладних робиться відповідна помітка “X” -з зазначається тип причини, окрім інших: 07 - Експортні постачання; 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.
Пункт 20 Порядку заповнення податкових накладних передбачає, що у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій - виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість/звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
- одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
- іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/ балансової залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.
У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться поз начка відповідно до пункту 9 цього Порядку, а саме “ 17” - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.
У рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Відповідно до пункту 15 Порядку заповнення податкових накладних при заповненні графи 3 розділу І “Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)” другої податкової накладної, складеній на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, у цій графі також зазначається “перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, указаних у податковій накладній N_” (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену, виходячи з їх фактичної ціни (договірної вартості).
Отже, з зазначених правових приписів вбачається, що виписана друга податкова накладна, а саме на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни собівартості над фактичною ціною, лише доповнює основну (першу) податкову накладну, що складається за наслідками здійснення однієї експортної операції, оформленої митною декларацією, у зв’язку з чим, податкові зобов’язання при їх складанні дорівнюють нулю.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що кількість виписаних податкових накладних не може ділити одне постачання на два та впливати на розмір ставки, якою оподатковується конкретна операція. Отже, податкова накладна виписана на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання також повинна бути виписана із застосуванням нульової ставки.
Наявність вказаних обставин свідчить про безпідставність висновків податкового органу щодо обґрунтованості донарахування Позивачу податкових зобов’язань та як наслідок безпідставність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпрі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби – залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
