Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 127/293/16-к
Провадження №11-кп/772/234/2017
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2017 року м. Вінниця
Апеляційній суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянув «20» листопада 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42015020420000177 від 25.06.2015 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 ,
народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця смт. Кирнасівка
Тульчинського району Вінницької
області, українця, громадянина України
раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2
уродженця м. Вінниці українця, громадянина
України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_8
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_9
захисників адвокатів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11
за апеляційною скаргою прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_8 , апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_11 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2016 року, -
В с т а н о в и в :
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 190 КК України та йому призначено покарання у вигляді 2 років 5 місяців обмеження волі.
Цим же вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та виправдано з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2015 року за №42015020420000177, в частині обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України закрито.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 , маючи намір на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, з корисливих мотивів, переслідуючи жагу до легкої наживи, шахрайським способом заволоділи грошовими коштами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на загальну суму 1600 доларів США.
Зокрема, 24.06.2015 р. в обідню пору ОСОБА_6 , перебуваючи біля приміщення Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області за адресою: вул. Пирогова, 4 в м. Вінниці, вступив у злочинну змову з невстановленою в судовому засіданні особою і домовився з нею про переконання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про доцільність надання ОСОБА_6 грошових коштів в сумі по 800 доларів США з кожної для прийняття рішення про виготовлення висновку експерта, в якому буде зазначена сума викраденого майна, не достатня для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення. В подальшому такий висновок експерта мав стати підставою для закриття кримінального провадження відносно їхніх синів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Після цього невстановлена в судовому засіданні особа, реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння коштами шляхом обману, 24.06.2015 р. біля 19.00 год. зустрілась біля приміщення контрольно-пропускного пункту військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . В ході розмови вказана особа ввела ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в оману щодо своїх намірів та можливості вирішення ОСОБА_6 з експертами експертної установи з метою виготовлення ними висновку про недостатність суми викраденого майна для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення, що стало б підставою для закриття кримінального провадження відносно їхніх синів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Таким чином, вказана невстановлена в судовому засіданні особа переконала ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надати ОСОБА_6 грошові кошти в сумі по 800 доларів США кожна.
В подальшому 25.06.2015 р. біля 13.20 год. ОСОБА_16 заступник командира військової частини НОМЕР_1 по роботі з особовим складом, знаходячись поряд з приміщенням контрольно-пропускного пункту вказаної військової частини, познайомив ОСОБА_12 та ОСОБА_13 із ОСОБА_6 . Надалі 25.06.2016 р. біля 13.20 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в транспортному засобі марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , який знаходився поряд із зазначеною військовою частиною, реалізовуючи спільний з невстановленою в судовому засіданні особою злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, вводячи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в оману щодо можливості сприяння у закритті кримінального провадження відносно їхніх синів незаконно заволодів їхніми грошовими коштами в сумі по 800 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 16942,42 грн.
Однак розпорядитись вказаними грошовими коштами та розділити їх між співучасниками даного злочину ОСОБА_6 не зміг у зв`язку з тим, що був затриманий працівниками СБУ у Вінницькій області та військової прокуратури.
Прокурор військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_8 в апеляційній скарзі ставить питання про часткове скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2016 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст. 190 КК України , через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Ухвалити новий вирок , яким визнати винуватим та засудити ОСОБА_7 за ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі, змінити в зв`язку з м`якістю призначеного покарання особі засудженого та призначити ОСОБА_6 покарання у виді 3 років позбавлення волі. Просить провести часткове судове слідство, в ході якого допитати потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , свідків: ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 .
Вимоги прокурором мотивовані тим, що судом першої інстанції при винесенні виправдувального вироку щодо ОСОБА_7 порушив вимоги ст. ст. 368, 370 КПК України , оскільки в мотивувальній частині вироку не навів підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення, тобто судом належно не перевірено, не обґрунтовано та не вмотивовано підстав, з яких ОСОБА_7 виправдано. Невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження полягає у тому, що суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності. Вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги та не відображено в мотивувальній частині вироку повністю показань потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 . Крім того на думку прокурора, вирок суду в частині покарання ОСОБА_6 не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого та підлягає зміні,, через м`якість
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2016 року відносно нього. Ухвалити новий вирок, яким визнати його невинуватим та виправдати за ч.2 ст. 190 КК України, в зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Свої вимоги захист мотивував тим, що вирок суду першої інстанції є незаконним , внаслідок неповноти судового розгляду суду першої інстанції, невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вирок суду першої інстанції на його думку не вмотивований. Вказує на те, що він свою вину у вчиненні злочину не визнавав, він не мав умислу ні сам, ні за попередньою змовою групою осіб, заволодівати коштами потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 ,крім того не вводив їх в оману та не отримував від них гроші, а навпаки не хотів їх брати. Суд першої інстанції не дав оцінку показам потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у тій частині, що вони підтвердили, що він викинув гроші із салону автомобіля.
В апеляційній скарзі захисника адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2016 року у частині визнання винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 190 КК України. Закрити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , у зв`язку із відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 190 КК України.
Свої вимоги захист мотивує тим, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, через що на його думку вирок є необґрунтованим належними та допустимими доказами, є невмотивованим та таким , що ґрунтується на припущеннях. Вказує на те, що ОСОБА_6 вину у скоєному злочину не визнавав , умислу у нього не було на заволодіння грошима потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , крім того його підзахисний заперечив, що вводив в оману будь яким способом потерпілих, не зловживав їх довірою та не отримував від них кошти, а навпаки, коли вони намагалися йому передати грошові кошти в іноземній валюті , він їх не взяв , а викинув їм у слід. Суд першої інстанції не надав належної оцінки показам ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , виправданого ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 у ситуації із потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_12 виступав на їх прохання лише як консультант, який мав надати консультацію із приводу правової ситуації у яку потрапили сини потерпілих, при цьому ОСОБА_6 не вів розмову про грошові кошти.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_11 , які підтримали свої апеляційні скарги в повному обсязі, обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_10 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та вважає вирок суду законним та обґрунтованим, міркування прокурора ОСОБА_8 , який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі , перевіривши матеріали кримінального провадження, які були дослідженні судом першої інстанції, суд вважає, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_11 підлягають до часткового задоволення.
Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.ст. 409, 410, 411,412,413 КПК України підставою для скасування вироку є : неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду, судом першої інстанції були безпосередньо досліджені докази у судовому засіданні, однак ухвалюючи виправдувалиний вирок суд не надав їм оцінки відповідно до ст. 94 КПК України, обмежившись мише посиланням на те, що вказані докази не доводять вчинення ОСОБА_7 злочину.
Висновки суду щодо оцінки доказів належить викладати у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути вмотивовано.
Зазначене порушення позбавляє суд апеляційної інстанції можливості підтвердити чи спростувати в ході апеляційного розгляду висновки суду першої інстанції.
Також, згідно п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України та п.п. 22,25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року (зі змінами) мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі, за яким підсудного було віддано до суду; результати дослідження, аналізу і оцінки доказів як тих, що були зібрані на попередньому слідстві, так і поданих в судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність події злочину; відсутність у діях підсудного складу злочину чи недоведеність його участі у вчиненні злочину. Включати у виправдувальний вирок формулювання, які ставлять під сумнів невинність виправданого, не допускається. Якщо підсудний обвинувачувався у вчиненні кількох злочинів, які кваліфіковано різнимистаттями(пунктами,частинами) кримінальногозакону,абоувчиненнікількохзлочинів, кваліфікованих однією нормою кримінального закону, а підстави виправдання різні, в мотивувальній частині виправдувального вироку необхідно обгрунтувати і викласти висновок про виправдання по кожному епізоду обвинувачення із зазначенням підстави виправдання, передбаченої законом, і мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Резолютивначастинавиправдувального вироку повинна містити рішення суду про визнання підсудного невинним у вчиненні злочину,передбаченого статтею(пунктом,частиною статті) кримінального закону, за якою його було віддано до суду, із зазначенням передбаченої законом підстави виправдання.
Як видно з вироку, при визнанні невинуватим ОСОБА_7 суд першої інстанції належним чином не виконав вказані вимоги та у вироку безпідставно зазначив, що обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, базується на припущеннях, а стороною обвинувачення не надано суду об`єктивних даних, які б свідчили про наявність у його діях складу кримінального правопорушення. Означене свідчить про поверхневий підхід суду першої інстанції до дослідження доказів.
Також із вироку суду першої інстанції не зрозуміло, яку з підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, суд взяв до увагипри прийнятті рішення про виправдування ОСОБА_7 відсутність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення чи недоведеність його участі у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто міський суд при постановленні виправдувального вироку щодо ОСОБА_7 не визначив свою позицію щодо підстав для виправдання обвинуваченого.
За таких обставин, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у Вінницькому міському суді , оскільки допущені судом першої інстанції порушення перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення, і вони не можуть бути усунені судом апеляційної інстанції.
В ході нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно суворо дотримуватися вимог КПК України, ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм відповідну оцінку в їх сукупності, та постановити законне, обґрунтоване та належним чином вмотивоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407,412, 419 КПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги прокурора керівника прокурора військової прокуратури Війського гарнізону Центрального регіону України підполковника юстиції ОСОБА_19 ; обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_11 задовольнити частково.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2016 року щодо обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.2 ст. 190 КК України скасувати, в зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність скасувати.
Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42015020420000177 від 25.06.2015 року відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, повернути у Вінницький міський суд Вінницької області, для призначення нового судового розгляду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3 Згідно з оригіналом:
