ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2017 року м. Київ К/800/28264/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Мороз Л.Л. Калашнікової О.В.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України
на постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року
у справі № 757/44152/15-а
за позовом ОСОБА_4
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова прийнята на підставі помилкових висновків Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо порушення позивачем п. 4.3. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», та ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та є протиправною.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволено. Скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві у справі про адміністративне правопорушення № 32 від 10.11.2015, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 15 300,00 гривень.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На адресу Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Враховуючи неприбуття в судове засідання сторін, належних чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, справу розглянуто в порядку письмового провадження, що передбачено пунктом 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позаплановою перевіркою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, з виїздом на місце встановлено, що на перетині вулиць Павлівської та Золотоустівської у Шевченківському районі м. Києва генпідрядною організацією ТОВ «Столичні Будтехнології» на замовлення ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» виконуються будівельні роботи із будівництва офісно-житлового комплексу на підставі, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві дозволу на виконання будівельних робіт від 18.06.2009 р. № 1433-Шв/Р.
За результатами перевірки встановлено, що передача замовнику будівництва проектної документації «Будівництво офісно-житлового комплексу на перетині вулиць Павлівської та Золотоустівської у Шевченківському районі м. Києва» (коригування), виконаної проектною організацією Підприємством, заснованим на власності Київської організації спілки архітекторів України «ТАМ А. Пашенько», на якому позивач обіймає посаду керівника проектів, розроблена з порушенням вихідних даних для проектування, а саме: проект розроблено з урахуванням історико-містобудівного обґрунтування, розробленого Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України та не погоджено у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», 4.3. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Посадовою особою відповідача складено акт перевірки від 29.10.2015 року та стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.11.2015 року.
10.11.2015 р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві винесено постанову № 32 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 15 300,00 грн. в зв'язку з порушенням вимог ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», 4.3. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Вважаючи дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи адміністративну справу та задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем при передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті було дотримано вимоги п.п. 4.3. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» в частині погодження та отримання позитивних висновків органів охорони культурної спадщини.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що 18.12.2014 року ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» отримало погодження за принципом мовчазної згади від Міністерства культури України розробленого історико-містобудівного обґрунтування (2014 року) для коригування проекту з будівництва «Офісно-житлового комплексу, що будується на перетині вулиць Павлівської та Золотоустівської у Шевченківському районі м. Києва». Факт погодження встановлено у рішенні Господарського суду м. Києва від 03.12.2015 р. у справі № 910/26462/15 за позовом ТОВ «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант» до ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Каскад-Імпекс» про зобов'язання вчинити дії, що набрало законної сили.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У ч. 1 ст. 96-1 КУпАП передбачено відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва - у вигляді накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від дев'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 3-4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45, основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови, технічні умови, завдання на проектування.
Згідно п. 4.3. Державних будівельних норм А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови, завдання на проектування (додаток Б), інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи та встановлено судами попередніх інстанцій 02.06.2008 р. ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» отримало дозвіл № 0409-Шв/Р на виконання будівельних робіт із будівництва «Офісно-житлового комплексу, що будується на перетині вулиць Павлівської та Золотоустівської у Шевченківському районі м. Києва», та в подальшому перереєструвало даний дозвіл на дозвіл № 1433-Шв/Р від 18.06.2009 р. Забудовник отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 959/0/12-3/009-14 від 04.02.2014 р., згідно яких змінено техніко-економічні показники забудови земельної ділянки, зокрема, збільшена поверховість об'єкту будівництва та площу житлового будинку.
Підставою для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП стало невиконання вимог, встановлених у п. 12 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на перетині вулиць Павлівської та Золотоустівської у Шевченківському районі м. Києва щодо охорони культурної спадщини в частині обов'язку розробити, погодити та затвердити історико-містобудівне обґрунтування.
Порядок розроблення та затвердження історико-містобудівного обґрунтування врегульовано Наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року № 122 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань» (далі - Наказ № 122).
За правилами п. 11 Наказу № 122, розроблене історико-містобудівне обґрунтування замовник подає на погодження до Міністерства культури України або до іншого органу охорони культурної спадщини у разі делегування йому відповідних повноважень Міністерством культури України. Після отримання зазначеного погодження історико-містобудівне обґрунтування затверджується замовником у складі проектної документації.
Згідно положень абз. 4 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.
Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс», як забудовник, на якого покладено обов'язок щодо дотримання наданих містобудівних умов та обмежень, листом від 20.11.2014 р. № 21 звернулося до Міністерства культури України з проханням погодити Історико-містобудівне обґрунтування вищевказаного будівництва офісно-житлового комплексу, що отримано Міністерства культури України за вх. № 7558/0/5-14 від 26.11.2014 р. З урахуванням визначеного у абз. 4 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядку, строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів.
В рішенні Господарського суду м. Києва від 03.12.2015 року у справі № 910/26462/15, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант» до ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» про зобов'язання вчинити дії, що набрало законної сили, встановлено, що оскільки ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» на лист № 21 від 20.11.2014 року до Міністерства культури України з проханням погодити історико - містобудівне обґрунтування (2014 року) не отримано ані погодження, ані відмови у видачі такого погодження протягом десяти днів з моменту його подачі, суд дійшов висновку, що 18.12.2014 року ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» отримало погодження від Міністерства культури України розробленого історико-містобудівного обґрунтування (2014 року) для коригування проекту з будівництва «Офісно-житлового комплексу, що будується на перетині вулиць Павлівської та Золотоустівської у Шевченківському районі м. Києва» за принципом мовчазної згоди.
Таким чином, оскільки виконання обов'язку щодо дотримання вимог, встановлених у п. 12 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на перетині вулиць Павлівської та Золотоустівської у Шевченківському районі м. Києва щодо охорони культурної спадщини в частині обов'язку розробити, погодити та затвердити історико-містобудівне обґрунтування було виконано 18.12.2014 року забудовником, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог у зв'язку із відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи Міністерство культури України, листом від 14.04.00.2016 року № 249/10-2/61-16 погодило ТОВ «ТПК «Каскад -Імплекс» Історико-містобудівне обґрунтування Офісно-житлового комплексу, що будується на перетині вул. Павлівської та Золотоустівської у Шевченківському районі м. Києва, подане листом ТОВ «ТПК «Каскад -Імплекс» від 20.11.2014 року.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі № 757/44152/15-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
