ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2017 року
Справа № 803/1387/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 20.06.2017 №0000332-40 про застосування фінансових санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням ГУ ДФС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0000332-40 до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 27 000,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: за факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої; за факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки роздрібну торгівлю тютюновими виробами здійснював на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами бланк серії АЖ №001497, терміном дії з «17.01.2016 до 17.01.2017». Посилаючись на статті 253, 254 Цивільного кодексу України, вважає, що останнім днем дії ліцензії є 17.01.2017 включно, тому правомірно здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами 17.01.2017 в останній день строку дії ліцензії.
З наведених підстав позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ДФС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0000332-40 у розмірі 27 000,00 грн.
Представник відповідача у письмових запереченнях проти адміністративного позову №185/9/03-20-40-01-21 від 31.10.2017 позовних вимог не визнала, просила у їх задоволенні відмовити з огляду на те, що позивачем було придбано ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами бланк серії АЖ №001497, терміном дії з «17.01.2016 до 17.01.2017». Перевіркою Z - звітів електронного журналу реєстратора розрахункових операцій встановлено факт реалізації тютюнових виробів 17.01.2017 без наявності ліцензії, що є порушенням вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-BP від 19.12.1995 (далі – Закон №481/95). У зв’язку із виявленими порушеннями чинного законодавства контролюючим органом правомірно застосовано до ФОП ОСОБА_1, фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. на підставі частини другої статті 17 Закону №481/95. Крім того, перевіркою також встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме: згідно фіскального чеку №0000019045 від 06.01.2016 здійснено реалізацію шампанського солодкого білого «Наш Київ» у кількості однієї пляшки за роздрібною ціною 65,00 грн., чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 №957 (із змінами та доповненнями), якою встановлено ціна однієї плашки шампанського ємністю 0,7 л в скляній тарі 69,90 грн., тому штрафна санкція у розмірі 10 000,00 грн. за даний вид порушення до позивача застосована правомірно.
Позивач в судове засідання не з’явилась, проте представником позивача 10.11.2017 подано клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 42).
Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що 11.05.2017 працівниками ГУ ДФС у Волинській області на підставі наказу від 05.05.2017 №864 та направлень на фактичну перевірку від 05.05.2017 №229, №230 проведено фактичну перевірку магазину «Дана», який знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, село Журавичі, вул. Шевченка, 20, де здійснює торгівельну діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1, з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Як слідує з матеріалів справи, на місце торгівлі у вищезазначеному магазині ОСОБА_1 було видано ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами бланк серії АЖ №001497, терміном дії з «17.01.2016 до 17.01.2017» та діючі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями бланк серії АЕ №004972 від 19.01.2017, терміном дії «з 29.01.2017 до 29.01.2018» та ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами бланк серії АС №005272 від 19.01.2017, терміном дії «з 29.01.2017 до 29.01.2018».
За результатами вказаної перевірки складено акт №03/83/40-01/НОМЕР_1 від 12.05.2017 (а. с. 25-27).
Відповідно до вказаного акту під час перевірки посадовими особами органу ДФС встановлено факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами 17.01.2017 без наявності відповідної ліцензії, що є порушенням вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Крім того, перевіркою також встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме: згідно фіскального чеку №0000019045 від 06.01.2016 здійснено реалізацію шампанського солодкого білого «Наш Київ» у кількості однієї пляшки за роздрібною ціною 65,00 грн., чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 №957 (із змінами та доповненнями)
На підставі акта перевірки №03/83/40-01/НОМЕР_1 від 12.05.2017 начальником ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення №0000332-40 від 20.06.2017, яким до позивача застосовано фінансові санкції за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без ліцензії у розмірі 17 000,00 грн. та за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої в розмірі 10 000,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктами 80.1 - 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
За пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Крім того, абзацом другим пункту 81.3 статті 81 ПК України, визначено, що керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов’язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481/95).
Відповідно до частини тринадцятої статті 15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно зі статтею 1 Закону №481/95 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (пункт 2.1 Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених наказом ДФС України від 24 жовтня 2014 року №213).
Як встановлено судом, позивач мав ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами бланк серії АЖ №001497, терміном дії з «17.01.2016 до 17.01.2017» та має діючу ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами бланк серії АС №005272 від 19.01.2017, терміном дії «з 29.01.2017 до 29.01.2018».
Статтею 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 № 1775-III та постановою Кабінету Міністрів України «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від 29.11.2009 № 1755 встановлені термін використання ліцензій та порядок оплати за користування ліцензією.
У той же час, суд звертає увагу, що спеціальним законом з питань ліцензування роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено річний термін дії ліцензій та не встановлено правило щодо початку та закінчення перебігу строку дії ліцензії та порядку його обчислення.
Згідно з частиною 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, встановлено, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.
Згідно з частинами першою, другою статті 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 ЦК України).
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11.10.2016 у справі №К/800/26908/16 та від 14.01.2013 у справі №К/24432/16.
Суд не погоджується з поясненнями представника відповідача, що термін дії ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами визначається одним роком, а останній день її дії - є день, що передує даті, визначеній у ліцензії.
Аналіз наведених правових норм цивільного законодавства дає суду підстави для висновку, що строк дії дозвільного документу, протягом якого суб'єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку, який визначений у спеціальному дозволі, тобто о 23:59 годині останнього дня визначеного строку, а саме 17.01.2017, тому позивачем правомірно було здійснено реалізацію тютюнових виробів. Згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності винесення рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0000332-40 в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 17 000,00 грн. за факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії, відтак, рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо правомірності оскаржуваного рішення в частині застосування до позивача фінансових санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари, а мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Статтею 18 Закону №481/95-ВР встановлено, що Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» 30.10.2008 №957 від (далі – Постанова КМУ №957) визначено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №426, зокрема, встановлена мінімальна роздрібна ціна «вина у скляній тарі місткістю 0,7 л» - 69,90 грн.
Однак, судом встановлено, що згідно фіскального чеку №0000019045 від 06.01.2016 позивачем здійснено реалізацію шампанського солодкого білого «Наш Київ» у кількості однієї пляшки за роздрібною ціною 65,00 грн., що є нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на вказану продукцію, тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Відповідно до статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено відповідальність суб’єктів господарювання за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000,00 грн.
Згідно із частиною третьою статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід присудити судовий збір в сумі 320,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №0.0.872062075.1 від 17.10.2017 (а. с. 2).
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0000332-40 в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 17 000,00 грн. за факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії.
Присудити на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.Я. Ксензюк
Повний текст постанови виготовлений 14 листопада 2017 року.
