ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
06 листопада 2017 року
Справа № 904/6144/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -
Білошкап О.В.,
суддів -
Ткаченко Н.Г.,
Поліщука В.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 904/6144/16 Господарського суду Дніпропетровської області за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Груп" про визнання грошових вимог, -
В С Т А Н О В И В:
Подана Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015, далі - Закон).
Частиною 1 статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, на момент звернення з касаційною скаргою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що касаційну скаргу подано 29.06.2017 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, у якому скарга направлена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду), розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 600, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на той факт, що фінансування яке передбачене для сплати судового збору зупинене.
Відповідно до ст. 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторони.
Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відсутність фінансування державних органів, які позбавлені пільг щодо сплати судового збору не є підставою для відстрочення від сплати судового збору судами.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Також відповідно до ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнята 08.06.2017, строк на її касаційне оскарження закінчився 28.06.2017.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, у якому скарга направлена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а саме 29.06.2017.
Однак до скарги не додане клопотання про відновлення цього строку, заявлене в порядку ст. 53 ГПК України, що є безумовною підставою для її повернення відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п.п. 4, 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 904/6144/16 повернути без розгляду.
Головуючий:
Білошкап О.В.
Судді:
Поліщук В.Ю.
Ткаченко Н.Г.