ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2017 року
Львів
№ 876/6559/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді: Бруновської Н.В.
суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 28 квітня 2017 року у справі №463/1712/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
04.04.2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 557401 від 24.03.2017 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що не порушив п. 11.4 Правил дорожнього руху України оскільки, діяв в стані крайньої необхідності намагаючись затримати водія іншого транспортного засобу який грубо порушив Правила дорожнього руху.
Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 28 квітня 2017 року позов задоволено. Суд скасував постанову серії АР №557401 від 24 березня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Личаківського районного суду м.Львова від 28 квітня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.
Особи , які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.1 ст.41 КАС України. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
З постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яка зафіксоване не в автоматичному режимі, серія АР № 557401 видно, що позивач ОСОБА_1 24.03.2017р. в 12 год. 55 хв. у м. Львові по вул. Богдана Хмельницького, керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser д.н.з.НОМЕР_2, здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, чим порушив п.11.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зокрема , ОСОБА_1 з приводу вказаних обставин у позовній заяві зазначив, що у зв'язку із грубим порушенням Правил дорожнього руху України іншим водієм транспортного засобу марки Mercedes із д.н.з. НОМЕР_1, позивач змушений здійснити виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги для затримання правопорушника та зробити зауваження водію.
В п. 11.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
ч . 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395 та Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачають винесення постанови за вчинені адміністративні правопорушення які передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Колегією суддів не встановлено, що позивач звертався до відповідача під час винесення оскаржуваної постанови із клопотанням заслухати свідків, оглянути докази тощо які б спростували фіксування адміністративного правопорушення.
Тому , колегія суддів за безпідставністю не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те що розгляд справи на місці, без підготовки та надання часу для звернення за правовою допомогою, подання доказів порушують права, свободи та інтереси позивача.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним порушенням дія яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення але вчинена в стані крайньої необхідності тобто, для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною ніж відвернена шкода.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази які вказують на ту обставину, що позивач порушив Правила дорожнього руху в умовах крайньої необхідності оскільки, відсутня небезпека яка б становила загрозу державному або громадському порядку, а також власності, правам і свободам громадян.
В п. 1.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдати матеріальних збитків.
Особа , яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів для усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Та обставина, що ОСОБА_1 здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги порушуючи при цьому п.11.4 Правил дорожнього руху України для затримання водія іншого транспортного засобу не свідчить про те що він діяв в стані крайньої необхідності. Оскільки, позивач створював небезпеку чи перешкоди для руху інших транспортних засобів та пішоходів. В даному випадку ОСОБА_1 відразу необхідно було повідомити підрозділ поліції про виявлене порушення, а не самостійно затримувати порушника.
За таких обставин, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, суб'єкт владних повноважень в особі Управління патрульної поліції у м. Львові діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законами та Конституцією України. В діях позивач наявні ознаки порушення п.11.4 Правил дорожнього руху України відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КпАП України.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.
Керуючись ст.195, ст.197, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Постанову Личаківського районного суду м.Львова від 28 квітня 2017 року у справі №463/1712/17 - скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.
Суддя
Н. В. Бруновська
Суддя
Л. П. Іщук
Суддя
Т. В. Онишкевич
Постанова складена в повному обсязі 09.10.2017 року.
