КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/1711/17 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
18 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участі секретаря: Козлової І.І.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 20.06.2017 і направити справу для продовження розгляду заяви про роз'яснення судового рішення до суду першої інстанції.
У судове засідання - 18.09.2017 з'явився представник позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а ухвала від 20.06.2017 підлягає залишенню без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення є чітким, зрозумілим, належно обґрунтоване в мотивувальній частині і не потребує додаткового роз'яснення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Вказана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Водночас, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016 у справі № 826/16796/14.
Позивач просить роз'яснити ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з правил частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, які застосовуються судом інстанції, суддя-доповідач, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
В ухвалі від 16.05.2017 про залишення позовної заяви без руху чітко встановлено недоліки позовної заяви, зокрема: невідповідність її вимогам частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, що полягало в тому, що до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі, так позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру , а до позовної заяви додано документ про сплату судового збору за одну вимогу в сумі 1600,00 грн згідно платіжного доручення № 38 від 10.05.2017
Таким чином, ухвала про залишення позовної заяви є зрозумілою, чітко встановлює недоліки позовної заяви, передбачає обов'язок особи, яка подала позовну заяву, усунути недоліки такої позовної заяви шляхом подання до суду першої інстанції документу про сплату (доплату) судового збору у встановленому судом розмірі.
З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу від 16.05.2017 залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 170, 195, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 25.09.2017.
Головуючий суддя А.Ю. Кучма
Судді В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.
