Єдиний унікальний номер 233/2929/17 Номер провадження 22-ц/775/1669/2017
Головуючий у 1 інстанції - Каліуш О.В. Єдиний унікальний номер 233/2929/17
Доповідач - Жданова В.С. Номер провадження 22-ц/775/1669/2017
Категорія 69
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2017 року м. Бахмут
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Жданової В.С.,
суддів: Космачевської Т.В., Курило В.П.,
за участю секретаря Марченко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 серпня 2017 року про закриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Міністерство оборони України,-
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 серпня 2017 року закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати зазначену ухвалу, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає на те, до переліку документів, що підтверджують право громадянина на визнання його учасником бойових дій, входить рішення суду про встановлення факту участі особи в бойових діях, а тому висновок суду про неможливість розгляду спірного питання у порядку окремого провадження є помилковим. Зазначає, що він не просить суд надати йому статус учасника бойових дій, а лише порушує перед судом питання про встановлення факту його участі у бойових діях на боці сил АТО. У суду не було правових підстав для застосування вимог ст. 205 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення питання.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Від заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника та письмові заперечення на апеляційну скаргу.
Вказані обставини відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України є підставою для розгляду справи без участі представника Міністерства оборони України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Закриваючи провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку захист своїх прав, у разі їх порушення, заявник має здійснювати в порядку адміністративного судочинства шляхом оскарження дій чи бездіяльності відповідної Комісії з питань розгляду матеріалів про надання статусу учасника бойових дій. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що серед документів, передбачених п. 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою КМУ від 20 серпня 2014 року № 413, що є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій, відсутнє рішення суду про встановлення факту участі у бойових діях. Зазначив, що в порядку окремого провадження не може розглядатися заява про встановлення факту участі особи у бойових діях, оскільки згідно із законом такий факт не порушує юридичні наслідки, тобто від нього не залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони зроблені судом з порушенням норм діючого процесуального закону.
Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у ч. 1 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що порядок встановлення факту участі у бойових діях передбачає звернення особи до комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, рішення якої може бути оскаржено у судовому порядку, що свідчить про неможливість розгляду спірного питання у порядку окремого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про основи національної безпеки України» об'єктами національної безпеки, між іншим, є держава, конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканість.
Суб'єктами забезпечення національної безпеки, в тому числі, є громадяни України, об'єднання громадян (ст. 4 Закону України «Про основи національної безпеки України»).
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України, та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі документів, які визначені п. 11 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 травня 2015 року № 200, та п. 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.
Крім того, у п. 14 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій визначено, що у разі звернення особи до суду стосовно встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях, які дають право на визнання його учасником бойових дій, і прийняття судом відповідного позитивного рішення, таке рішення суду визнається як документ, що підтверджує право громадянина на визнання його учасником бойових дій. Копія рішення суду підлягає зберіганню разом з іншими документами.
Таким чином, до переліку документів, що підтверджують право громадянина на визнання його учасником бойових дій, входить рішення суду про встановлення факту участі особи в бойових діях, а тому висновок суду про неможливість розгляду спірного питання у порядку окремого провадження суперечать змісту п. 14 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
Оскільки заявником порушено питання про встановлення юридичного факту, а не оскарження дій комісії, то висновок суду першої інстанції про розгляд справи нормами КАС України є помилковим.
Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано закрив провадження у справі.
За таких обставин ухвала суду не відповідає вимогам цивільного процесу, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 304, 307, п.4 ч.1 ст. 311, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 серпня 2017 року про закриття провадження скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до касаційного суду протягом двадцяти днів після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий Судді :
