Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 824/95/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
07 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,
секретар судового засідання: Черняк А.В.,
за участю:
представника позивача: Бойчука Б.А.
представника відповідача: Ахтемійчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2017 року Чернівецький обласний військовий комісаріат звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення №0062021303 від 10.11.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
04 серпня 2017 року до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№ 11927/17) від відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Чернівецький обласний військовий комісаріат (58000, м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, будинок 32, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) зареєстрований як юридична особа 13.10.1997, взятий на облік в органах державної податкової служби та є платником єдиного внеску (а.с. 66-67, 72).
Позивачем подавались подавалися до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, в тому числі таблиця 4. "Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами", а саме:
- 19.09.2016 подано звіт за серпень 2016 року, де в таблиці 4 рядку 2 визначено суму грошового забезпечення, на яку нараховується єдиний внесок розміром 2067904,68 грн, а в рядку 6 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті 454939,03 грн (а.с. 91-92);
- 11.10.2016 подано звіт за вересень 2016 року, де в таблиці 4 рядку 2 визначено суму грошового забезпечення, на яку нараховується єдиний внесок розміром 2206527,84 грн, а в рядку 6 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті 497316,12 грн (а.с. 93-94).
Водночас, 10.11.2016 відповідач виніс рішення №0062021303, яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосував до позивача штраф у розмірі 131960,96 грн та нарахував пеню у розмірі 3958,84 грн (а.с. 10).
Зазначене рішення отримане ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 18.11.2016 (а.с. 44).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
20.12.2016 Головне управління ДФС у Чернівецькій області прийняло рішення, яким рішення Чернівецької ОДПІ від 10.11.2016 №0062021303 залишило без змін, а скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.11.2016 №8005 без задоволення (а.с. 13 - 16).
Не погоджуючись із рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області, позивач 30.12.2016 звернувся із скаргою до Державної фіскальної служби України (а.с. 17 - 18).
25.01.2017 Державна фіскальна служба прийняла рішення про залишення скарги позивача без розгляду, оскільки повторна скарга позивача не скріплена печаткою, у зв`язку з чим не підлягає розгляду (а.с. 19 - 20).
Вважаючи рішення №0062021303 від 10.11.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним, позивач звернувся до суду для його скасування.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган правомірно та обґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Нормами п. 2 ст. 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
За приписами абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Положеннями абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Тобто вказана норма Закону встановлює граничні строки сплати нарахованого єдиного внеску без винятків.
Згідно з ч.ч. 11, 12 ст. 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).
Нормами п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч.ч. 10, 13 ст. 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
З аналізу наведених положень Закону № 2464-VI вбачається, що у разі порушення строків сплати єдиного внеску, встановлених ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, передбачене накладення штрафних санкцій та нарахування пені та не встановлено можливості чи умов звільнення такого платника єдиного внеску від відповідальності за невиконання відповідного обов`язку.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем подавалися звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, в тому числі таблиця 4. "Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами", в т.ч.:
- 19.09.2016 подано звіт за серпень 2016 року, де в таблиці 4 рядку 2 визначено суму грошового забезпечення, на яку нараховується єдиний внесок розміром 2067904,68 грн, а в рядку 6 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті 454939,03 грн (а.с. 91-92);
- 11.10.2016 подано звіт за вересень 2016 року, де в таблиці 4 рядку 2 визначено суму грошового забезпечення, на яку нараховується єдиний внесок розміром 2206527,84 грн, а в рядку 6 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті 497316,12 грн (а.с. 93-94).
Зі змісту інтегрованої картки платника вбачається, що станом на 31.08.2016 за позивачем обліковувалась переплата за серпень у розмірі 124094,67 грн, а станом на 30.09.2016 обліковувалась переплата за вересень у розмірі 168355,68 грн (а.с. 46-51).
Як слідує з матеріалів справи, Чернівецьким обласним військовим комісаріатом сплачено єдиний внесок:
- 26.09.2016 за серпень 2016 року, попри визначений у Звіті від 19.09.2016 №9172258437, термін сплати 20.09.2016;
- 26.10.2016 за вересень 2016 року, попри визначений у Звіті від 11.10.2016 №9190230704, термін сплати 20.10.2016.
Тобто, позивач сплатив єдиний внесок із затримкою у вересні 2016 року на 6 днів у сумі 330844,36 грн та у жовтні 2016 року на 6 днів у сумі 328960,44 грн.
За вказані дії відповідач застосував до позивача штраф у розмірі 131960,96 грн, що відповідає 20% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосував та нарахував пеню в розмірі 3958,84 грн, в тому числі за період з 21.09.2016 по 26.09.2016 у сумі 1985,07 грн (330844,36 грн х 0,1 %) х 6 днів) та за період з 21.10.2016 по 26.10.2016 у сумі 1973,77 грн (328960,44 грн х 0,1 %) х 6 днів).
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апелянта про те, що останнім єдиний соціальний внесок за вересень та жовтень 2016 року сплачено в повному обсязі у встановлений законом строк - одночасно із виплатою грошового забезпечення, ґрунтуються на помилковому розумінні норм матеріального права, так як строк сплати єдиного внеску (не пізніше 20 числа наступного місяця) визначено виключно в абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, тоді як абз.2 ч. 8 ст. 9 даного Закону, на який посилається апелянт, визначає саме механізм сплати даного внеску, тобто одночасно з видачею грошового забезпечення платник зобов`язаний сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у встановленому розмірі.
Також колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта відносно неможливості здійснити сплату єдиного внеску у визначені ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI строки через відсутність фінансування від установи вищого рівня, оскільки законодавство України не ставить у залежність виконання обов`язку щодо своєчасної сплати нарахованого єдиного внеску від наявності певних умов, у тому числі, своєчасного надходження фінансування.
Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку стосовно правомірності винесення оскаржуваного рішення податковим органом, оскільки Законом №2464-VI чітко передбачено обов`язок позивача своєчасно сплачувати єдиний внесок, незалежно від фінансового стану, та не передбачено можливості чи умов звільнення такого платника єдиного внеску від відповідальності, встановленої за невиконання даного обов`язку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 12 вересня 2017 року.
Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.
