Головуючий у 1 інстанції - Харитонова Г.Л.
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2017 року справа №264/5790/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі
головуючого судді Гайдара А.В.
суддів Василенко Л.А.,
Ханової Р.Ф.,
при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,
за участю
представника позивача ОСОБА_3.(за договором) в режимі відеоконференції
представника відповідача Щербакової Н.В. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 30 червня 2017 р. у справі № 264/5790/16-а за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «ММК імені Ілліча» про визнання незаконною відмови у наданні інформації та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 30 червня 2017 року у справі № 264/5790/16-а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» про визнання незаконною відмови у наданні інформації та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено. (арк.справи 108-110)
Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (арк.справи 118-122)
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України в режимі відеоконференції за приписами статті 1221 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване і підстав для його скасування або зміни немає.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_5 є депутатом Маріупольської міської ради VII скликання.
Рішенням Маріупольської міської ради від 17.12.2015р. №7/1-4 «Про утворення постійних комісій Маріупольської міської ради VII скликання та обрання голів комісій Маріупольської міської ради VII скликання», позивача призначено головою постійно діючої комісії Міської ради з питань соціального захисту, охорони здоров'я та екології.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 27 по 29 серпня 2016 року на виробництві ПРАТ «ММК ім. Ілліча» відбулася технологічна аварійна ситуація, яка призвела до задимлення та збільшення шкідливих викидів у атмосферне повітря, керівництвом підприємства не було здійснено відповідне повідомлення про аварію в порядку ст. 15 Закону «Про охорону атмосферного повітря», та не вжито невідкладних заходів ліквідації причин і наслідків забруднення. Натомість діяльність аварійного (шкідливого) об'єкту була продовжена, зупинка відбулася лише 30.08.2016р. Факт значного перевищення гранично допустимих меж викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря (29-30 серпня 2016р.) зафіксовано стаціонарним постом спостереження за атмосферним повітрям Донецького регіонального центру з гідрометеорології.
Окрім того, 11.08.2016 року в газеті «Донецькі новини» №32-33 ПРАТ «ММК ім. Ілліча» зроблено публікацію про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами вище за діючі нормативи.
У зв'язку з вищезазначеним, ОСОБА_5 надіслав депутатське звернення №115/9-16 від 05.09.2016р. до ПАТ «ММК ім. Ілліча», а саме запитана інформація про:
1. Діючу дозвільну документацію з зазначенням встановлених нормативів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря на кожному джерелі;
2. У зв'язку з публікацією 11.08.2016р. в газеті «Донецькі новини» №32-33 заяви ПРАТ «ММК ім. Ілліча» про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, надати інформацію у вигляді порівняльної таблиці діючих нормативів викидів, та тих на які планується взяти дозвіл;
3. Яку кількість плавок на конверторі №2 було проведено 28, 29, 30 серпня 2016 року;
4. Інформацію про середню кількість плавок на добу у червні, липні 2016 року.
14.09.2016р. ПАТ «ММК ім. Ілліча» надіслав відповідь про часткове задоволення звернення позивача, де зазначено, що він як депутат не має прав та повноважень контролювати господарську діяльність підприємства некомунальної форми власності та витребувати інформацію про господарську діяльність. Інша частина відповіді сформована у вигляді інформації про виконання природоохоронних заходів на термін до 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року N 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон N 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь - яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Тобто, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
У ст.12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачений спеціальний порядок та прописані дії депутата у разі неотримання відповіді на його звернення.
Так, ст. 11 ч. 2. Закону України « Про статус депутатів місцевих рад» закріплено, що при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України « Про статус депутатів місцевих рад» депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Ч.5 ст.13 Закону України « Про статус депутатів місцевих рад» закріплено, що якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.
Ст. 22 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» прописаний порядок та процедура дій депутата щодо отримання відповіді.
Зазначена процедура позивачем не витримана.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 3.2. Постанови № 10 від 29 вересня 2016 року « Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» ( Далі - Постанова Пленуму ВАСУ № 10 від 29.06.2016 р.) роз'яснив,що народні депутати України, депутати місцевих рад при виконанні ними депутатських повноважень не можуть бути суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, а тому до відносин зі збирання ними інформації, у тому числі надсилання та розгляду депутатських запитів, депутатських звернень, необхідно застосовувати відповідні положення Закону України від 17 листопада 1992 року № 2790-XII "Про статус народного депутата України" та ЗаконуУкраїни від 11 липня 2002 року № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад", а не законодавство про доступ до публічної інформації.
Крім того, 16 лютого 2017 року позивачем подана заява про зміну позовних вимог, у якій позивачем змінена сама інформація, яку він просить зобов'язати відповідача надати йому, яка фактично не була зазначена у його зверненні від 5 вересня 2016 року та не була предметом розгляду відповідача.
Колегія суддів вважає, що така зміна позовних вимог є фактично зверненням про надання інформації.
У п.19. Постанови Пленуму ВАСУ № 10 від 29.06.2016 р. зазначено, що суди під час розгляду справ повинні мати на увазі, що якщо запит про надання публічної інформації є фактично зверненням (заявою, клопотанням) про надання інформації згідно із Законом України № 393/96-ВР, то в такому разі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації необхідно відмовляти в задоволенні позову з тих підстав, що право позивача на отримання публічної інформації не порушено.
Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач як у адміністративному позові так і в доводах апеляційної скарги визначає себе саме, як депутата міської ради та вбачає порушення своїх прав у неналежної відповіді на своє депутатське звернення, тобто є спеціальним суб'єктом публічно-правового спору.
В даному випадку колегія суддів звертає увагу, що відповідач у даній справі є юридичною особою (господарюючим суб'єктом), а не суб'єктом владних повноважень у розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач при зверненні до суду не довів порушення своїх прав саме в межах публічно-правових правовідносин.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що підстав для задоволення позову ОСОБА_5 про визнання незаконною відмови у наданні інформації та зобов'язання вчинити певні дії, немає тому позов задоволенню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1221,196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 30 червня 2017 р. у справі № 264/5790/16-а - залишити без задоволення.
Постанову постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 30 червня 2017 р. у справі № 264/5790/16-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 серпня 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом п'яти днів.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Гайдар
Судді: Л.А.Василенко
Р.Ф.Ханова
