Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2828/16-а
Номер провадження: 2-а/511/9/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2017 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Теренчук Ж . В .,
при секретарі Ніколас С.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представників відповідачів Панчошенко М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Роздільнянської районної ради Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення, поновлення на посаді заступника голови районної ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
20 грудня 2016 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому позивач просив:
- скасувати рішення голови Роздільнянської районної ради Сігала Ф.В. №83/16-01 КР від 12.12.2016 року «Про дострокове припинення повноважень заступника голови Роздільнянської районної ради Одеської області VII скликання ОСОБА_4 »;
- поновити його на посаді;
- стягнути з Роздільнянської районної ради Одеської області заробітну плату у розмірі середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування заподіяної незаконним звільненням та розголошенням конфіденційної інформації моральної шкоди 100000 грн та 50000 грн, відшкодувати витрати на лікування.
Ухвалою суду в судовому засіданні до участі у справі в якості співвідповідача залучено Роздільнянську районну раду Одеської області.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є депутатом Роздільнянської районної ради Одеської області.
Відповідно до рішення першої сесії районної ради сьомого скликання №6-УІІ від 05.11.2015 року його обрано на посаду заступника голови районної ради. Рішенням четвертої чергові сесії Роздільнянської районної ради Одеської області №39 від 25.12.2015 року його повноваження на цій посаді достроково припинені без припинення повноважень депутата районної ради та в той же день його звільнено із займаної посади.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 червня 2016 року, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року, його поновлено на роботі.
Рішення суду відповідачем виконано 09 грудня 2016 року шляхом поновлення його на посаді за розпорядженням голови районної ради ОСОБА_2 №82/16-01/КР.
12 грудня 2016 року розпорядженням голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_2 його було звільнено знову з вказаної посади з 13 грудня 2016 року на підставі ст.58 Закону України «Про запобігання корупції».
Підставою для винесення даного розпорядження стала довідка про результати проведення спеціальної перевірки ОСОБА_1 від 06 грудня 2016 року, як особи, яка претендує на посаду в органах місцевого самоврядування, щодо не проходження ним перевірки на вказану посаду, так як він подав неправдиві відомості про відсутність в нього судимостей і він не прийняв присягу на вірність народу України, а також на час обрання на посаду заступника голови займався підприємницькою діяльністю.
Позивач доводив, що його не ознайомлювали зі змістом довідки від 06 грудня 2016 року про не проходження ним спеціальної перевірки відповідно до ст.56 Закону України «Про запобігання корупції», письмових пояснень по суті складеної довідки він не надавав.
Позивач стверджував, що надання довідки вказаного змісту, свідчить про незаконне накопичення стосовно нього інформації , яка не відповідає дійсності з огляду на таке.
Так він приймав присягу на вірність народу України, що підтверджує копією військового квитка і спростовує наданою в ході спеціальної перевірки протилежну інформацію Роздільнянського райвійськкомату, який надав таку інформацію не будучи при цьому компетентним органом на проведення спеціальної перевірки, а відомості стосовно зайняття ним підприємницькою діяльністю на час вступу на посаду заступника голови Роздільнянської районної ради недостовірні і підтверджені довідками Роздільнянської міжрайонної податкової інспекції.
Позивач доводив, що довідка Головного управління національної поліції України в Одеській області №248-17122015/1210 щодо наявності в нього судимостей містить достовірну інформацію, він притягувався до кримінальної відповідальності, однак вказані судимості при обранні його на посаду заступника голови районного ради не мають правового значення, так як погашені в силу ст.89 КК України і він визнається таким, що не має судимостей. Тому про наявність цих судимостей він не повідомляв раду.
Всі ці факти він виклав в своїх письмових поясненнях від 05 грудня 2016 року після ознайомлення з довідкою про не проходження спеціальної перевірки, складаної керівником апарату від 30.11.2016 року.
Також позивач стверджував, що він не згоден з рішенням постійної комісії Роздільнянської районної ради з питань регламенту та депутатської етики та гласності, розвитку місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою, забезпечення законності та громадського порядку від 10.12.2016 року щодо неможливості зайняття ним вказаної посади в силу виявлених перевіркою порушень, так як засідання комісії проведено з порушенням регламенту без його виклику на засідання комісії.
За висновком позивача, недостовірність викладених в довідці даних свідчить про незаконність та безпідставність звільнення його з займаної посади.
Тому просив скасувати розпорядження голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_2 від 12.12.2016 року про звільнення його з посади заступника голови районної ради, та поновити на роботі з 13.12.2016 року , стягнувши з відповідача Роздільнянської районної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу.
З відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як посадових осіб Роздільнянської районної ради та осіб причетних до його звільнення просив стягнути в рахунок заподіяної йому незаконним звільненням з роботи та розголошенням конфіденційної інформації моральної шкоди 100000 грн та відповідно 50000 грн, а також відшкодувати витрати на лікування від перенесеного нервово стресу та гіпертонічного кризу.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просив задовольнити позов. Додатково пояснив, що він не повинен був проходити спеціальну перевірку відповідно до ст.56 Закону України «Про запобігання корупції з огляду на таке. Посада заступника голови райради не передбачає проходження спеціальної перевірки, так як не відносилась на час його звільнення до посад з підвищеним корупційним ризиком.
Відповідач - голова Роздільнянської районної ради ОСОБА_2 позов не визнав, надав письмові заперечення, сутність яких полягала у наступному.(а.с.40)
В період його перебування на посаді Голови Роздільнянської районної ради на посаду його заступника сесією Роздільнянської районної ради 05 листопада 2015 року було обрано ОСОБА_1 . Відповідно до ст.56 Закону України «Про запобігання корупції» відносно нього було призначено спеціальну перевірку.
Зазначав, що перевірка була проведена районною радою відповідно до порядку, визначеного ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції» на підставі наданої письмової згоди ОСОБА_1 та наданих ним для проведення перевірки документів шляхом направлення відповідних запитів до компетентних органів.
Відповідач ОСОБА_2 стверджував, що до закінчення спеціальної перевірки повноваження ОСОБА_1 були достроково припинені сесією Роздільнянської районної ради, рішення якої в подальшому судом було скасовано і було виконано Роздільнянською районною радою шляхом поновлення ОСОБА_1 на роботі 09 грудня 2016 року.
Також зазначив, що на час поновлення на посаді ОСОБА_1 в його розпорядження вже надійшли відповіді щодо виявлених результатів спеціальної перевірки відповідно до ст.57 Закону України «Про запобігання корупції» , по результатам яких було встановлено наступне.
За висновком відповідача, ОСОБА_1 навмисно приховав інформацію, що він чотири рази притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, не прийняв військову присягу на вірність народу України, а також на період зайняття посади в органах місцевого самоврядування він займався підприємницькою діяльністю, що підтверджувалась довідкою Головного управління національної поліції України в Одеській області №248-17122015/1210, листом військового комісара Роздільнянського району №3/1486 та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців.
Зазначав, що за результатами перевірки було складено довідку про не проходження ОСОБА_1 спеціальної перевірки від 30 листопада 2016 року і 01 грудня 2016 року зміст даної довідки було доведено до відома депутатів Роздільнянської районної ради, як органу, який проводив перевірку. Тому повідомлення інформації про результати перевірки перед органом, який проводив перевірку, не є розповсюдженням конфіденційної інформації.
06 грудня 2016 року ОСОБА_1 надав пояснення щодо проведеної перевірки, і при цьому не спростував інформацію щодо притягнення його до кримінальної відповідальності та не пояснив неподання даної інформації під час обрання.
09 грудня 2016 року на виконання рішення Роздільнянського районного суду Одеської області та ухвали апеляційного адміністративного суду Одеської області розпорядженням в №82/16-01 /КР ОСОБА_1 було поновлено на роботі, виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, а 10 грудня 2016 року відбулося засідання постійної комісії з депутатської етики, законності та правопорядку , на засідання якої було розглянуто довідку про не проходження спец перевірки ОСОБА_1 та рекомендовано йому звільнити ОСОБА_1 з займаної посади.
Тому 12 грудня 2016 року на підставі ст.58 Закону України «Про запобігання корупції», на підставі висновку постійної комісії Роздільнянської районної ради, він звільнив ОСОБА_1 з посади заступника голови Роздільнянської районної ради без припинення повноважень депутата Роздільнянської районної ради, дане розпорядження в подальшому підтримано депутатами та затверджено на сесії ради.
Зазначив, що безпідставними є звинувачення в його адресу щодо поширення недостовірної інформації ним при повідомленні про результати спеціальної перевірки депутатського корпусу Роздільнянської районної ради і відповідно стягнення з нього відшкодування моральної шкоди, завданої честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_1 ..
Відповідач - в.о. керівника виконавчого апарату Роздільнянської районної ради Тегляєва О.В. позов не визнала, в судовому засіданні просила відмовити в його задоволенні, про що також надала суду письмові заперечення.(а.с.26)
Зазначала, як і відповідач ОСОБА_2 , виклавши аналогічні доводи та посилання на норми законодавства України стосовно законності звільнення з посади заступника Голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_1 та складання довідки стосовно не проходження ним спец перевірки. Про результати спец перевірки вона повідомила на сесії райради, так як райрада і була тим органом, який відповідно до ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» проводив перевірку щодо претендента на зайняття посади, а тому це не було розголошенням конфіденційної інформації. Інформація в довідці відповідала накопиченій інформації від компетентних органів, які уповноважені проводити спеціальну перевірку від імені держави.
В судовому засіданні представник відповідача Роздільнянської районної ради та голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_2 ОСОБА_5 , діюча на підставі доручення (а.с.24 т.1), позов ОСОБА_1 не визнала та просила відмовити в його задоволенні. Посилалась на те, що підстави для відмови в позові повністю викладені в письмових запереченнях ОСОБА_2 , наявних в мате ріалах справи.
Пояснила, також що ОСОБА_1 повинен був повідомити про наявні відносно нього судові рішення, про притягнення його до кримінальної відповідальності, так як цього вимагало законодавство. Він подав неправдиві відомості, бажаючи зайняти посаду в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог закону, інформація щодо результатів спец перевірки була доведена до відома депутатів районної ради на сесії Роздільнянської районної ради 01 грудня 2016 року, після чого були отриманні від ОСОБА_1 письмові пояснення 05 грудня 2016 року.
Рада визнала, що при таких обставина він не може знаходитись на вказаній посаді, після чого голова ради ОСОБА_2 видав розпорядження про звільнення ОСОБА_1 відповідно до ст.58 закону України «Про запобігання корупції», а в подальшому це розпорядження було затверджено депутатами на сесії.
Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст. ст.33-36,38 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України).
Представник відповідачів ОСОБА_5 в останнє судове засідання на виклик суду не з`явилася без поважних причин, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи.
Відповідач Роздільнянська районна рада та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явилась. Надала на адресу суду заяву про слухання справи без її участі. (а.с.13 т.2)
На підставі ч. 4ст. 128 КАС Українисправа розглянута за відсутності представників відповідачів .
З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Роздільнянської районної ради Одеської області. Відповідно до рішення першої сесії районної ради сьомого скликання №6-УІІ від 05.11.2015 року його обрано на посаду заступника голови районної ради.
Відповідно до положеньстатей 56-58 Закону України "Про запобігання корупції" та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №171, Роздільнянською районною радою Одеської області було організовано проведення спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 .
25.11.2015 року ОСОБА_1 надано згоду на проведення відносно нього спеціальної перевірки відповідно до ст.56 Закону України «Про запобігання корупції» (а.с.203 т.1)
Для проведення перевірки ОСОБА_1 було надано крім заяви наступні документи: - автобіографію (а.с.205 т.1); декларацію (а.с.197 т.1); - копію паспорта а.с.171 т.1); - копію документа про освіту (а.с.173 т.1); - копію військового квитка (а.с.175 т.1); - копію медичної довідки (а.с.213 т.1)
З метою проведення спеціальної перевірки Роздільнянською районною радою було надано запити про перевірку відомостей щодо ОСОБА_1 :
- до Головного управління юстиції в Одеській області від 01.12.2013 року за №686/01/25 (а.с.209 т.1); - до Управління охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 01.12.2015 року за №681/01-23 (а.с.211 т.1); - до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.20.2015 року за №680/01-25 (а.с.216 т.1); - до Управління Служби безпеки України в Одеській області від 01.12.2015 року за №683/01-25 (а.с.218 т. 1); - до Управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації від -01.12.2015 року за №684/01-25 (а.с.220 т. 1); - до ТУ ДСА України в Одеській області від 01.1.22015 року за №679/01-25 (а.с.222т. 1); - до ДФС України в Одеській області від 01.1.22015 року за №682 /01-25 (а.с.224 т. 1); - до Одеського обласного військомату від 01.12.2015 року за №687/01-25 (а.с.227т.1); - до ГУ МВС України в Одеській області від 01.12.2015 року за №685/01-25 (а.с.229 т.1).
Згідно наданих запитів Роздільнянською районною радою отримано відповіді від компетентних органів, зокрема:
- згідно довідки Головного управління національної поліції України в Одеській області №248-17122015/121 ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності і був засуджений: - 29.01.2000 року Роздільнянським районним судом за ч.2 ст.191 КК України до штрафу в розмірі 850 грн; - 18.10.2000 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч.2 ст.165, ч.2 ст.84 , ст.42 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з забороною займати керуючі посади на строк 2 роки 6 місяців, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та сплатою штрафу; - 14.09.2001 року цим же судом за ч.2 ст.367, ч.2 ст.212, ч. 4 ст.70, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком терміном на 2 роки з позбавленням права займати керуючі посади строком на 2 роки; - постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 31.05.2005 року звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України «Про амністію» за обвинуваченням у вчиненні злочинів за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України. Визнаний таким, що не має судимостей в силу ст.88 КК України.(а.с.231т.1 )
- згідно листа військового комісара Роздільнянського району №3/1486 від 24.12.2015 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку офіцерів запасу Роздільнянського РВК Одеської області в званні «майор», не приймав присягу на вірність народу України; (а.с.228 т.1)
Між тим, в період проходження спеціальної перевірки рішенням 4-ї сесії Роздільнянської районної ради Одеської області №39 від 25.12.2015 року повноваження заступника голови районної ради ОСОБА_1 достроково припинені без припинення повноважень депутата районної ради та в той же день його звільнено із займаної посади.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішення ради щодо його звільнення, оскаржив його до суду і Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 червня 2016 року, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року, рішення четвертої чергові сесії Роздільнянської районної ради Одеської області №39 від 25.12.2015 року скасовано і поновлено на роботі ОСОБА_1 .
Фактично його було поновлено на посаді - 09 грудня 2016 року розпорядженням голови районної ради ОСОБА_2 №82/16-01/КР.(а.с.8 т.1)
Однак 30.11.2016 року та повторно 06.12.2016 року за результатами спеціальної перевірки, яка проводилась в 2015 році, завідувачем організаційним відділом виконавчого апарату Роздільнянської районної ради ОСОБА_6 складено Довідки про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , який претендував на зайняття посади заступника голови Роздільнянської районної ради, у котрих зазначено, що ОСОБА_1 спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, не пройдено, так як ОСОБА_1 особисто подав неправдиві відомості. Так згідно отриманої інформації від компетентних органів в ході перевірки він не приймав присягу на вірність народу України, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, на момент обрання на посаду заступника голови районної ради був підприємцем і не припинив свою діяльність, тобто порушив обмеження щодо сумісництва. (а.с.232 т.1)
Згідно цих довідок, про вказані факти ОСОБА_1 не вказав в поданій автобіографії, в зв`язку з чим подав неправдиві відомості щодо притягнення його до кримінальної відповідальності, а тому не пройшов спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття відповідального або особливо відповідального становища. (а.с.57,60 т.1)
05 грудня 2016 року ОСОБА_1 подав письмові заперечення на довідку від 30 листопада 2016 року про результати спеціальної перевірки, в якій заперечував, обставини викладені в довідці, зокрема підтверджував, що він прийняв присягу на вірність народу України, не займається підприємницькою діяльністю, притягувався до кримінальної відповідальності, але судимості погашені, а тому про їх наявність не повідомляв в автобіографії.(а.с.68 т.1)
12 грудня 2016 року розпорядженням голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_2 . ОСОБА_1 було звільнено знову з вказаної посади заступника голови Роздільнянської районної ради без припинення повноважень депутата райради з 13 грудня 2016 року на підставі ст.58 Закону України «Про запобігання корупції».(а.с.9 т.1)
Підставою для винесення даного розпорядження послугували:
- довідка від 06 грудня 2016 року про результати проведення спеціальної перевірки ОСОБА_1 , як особи, яка претендує на посаду в органах місцевого самоврядування, згідно якої він не може займати вказану посаду, так як не прийняв присягу на вірність народу України, в нього наявні погашені судимості, і він в період прийняття на службу в органах місцевого самоврядування здійснював підприємницьку діяльність. (а.с.11 т.1)
28 грудня 2016 року рішенням Роздільнянської районної ради Одеської області затверджено розпорядженням голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_2 від 12 грудня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Роздільнянської районної ради Одеської області.(а.с.113 т.1)
Із наданого суду військового квитка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , встановлено, що останній є офіцером запасу в званні майора та приймав присягу на вірність народу України 13 травня 1999 року. (а.с.14 т.1)
Крім цього на підставі довідки Роздільнянської об`єднаної ДФС від 10 травня 2017 року ОСОБА_1 не перебував станом на запитуваний строк на податковому обліку, як фізична особа-підприємець. (а.с.23 т.2)
Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує такі правові норми.
Пунктом першим частини третьоїстатті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації тадіяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України"Про місцеве самоврядування в Україні"(далі- Закон №280/97 ВР) та Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493 від 07.06.2001 року (далі Закон 2493/01 ВР).
Відповідно до ст.1-4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою в органах місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначеноЗаконом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII(зі змінами та доповненнями), згідно зі статтею 26 якого стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Так відповідно до ст.56 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700 в редакції, яка діяла станом на 15.11.2015 року стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у томі числі щодо відомостей, поданих особисто.
Згідно примітки до ст.56 Закону України «Про запобігання корупції» посадами, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, є посади, передбачені частиною першою статті 9 Закону України «Про державну службу», посади віднесені, згідно зі ст.25 зазначеного закону та частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до першої третьої категорій.
Статтею 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»визначено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначаєтьсяКонституцією України,законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», цим та іншими законами України.
Так відповідно доабзацу третього статті 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»посадами в органах місцевого самоврядування є, зокремавиборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.
Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виборна посада в органах місцевого самоврядування посада в органі місцевого самоврядування, на яку особа, зокрема:
- обирається відповідною радою голова та заступник голови районної, районної у місті, обласної Севастопольської міської рад, заступник міського голови - секретар Київської міської рад, секретар сільської, селищної, міської ради, голова постійної комісії з питань бюджету обласної , Київської та Севастопольської міської ради.
В частині 3 статті 5 цього ж Закону зазначено, що стосовно осіб, які обрані (затверджені) відповідною радою на посади, зазначені в абзаці третьому статті 3 цього Закону (тобто на виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою), за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».
Абзац 8 частини першої статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що у разі, якщо призначення, обрання чи затвердження на посаді здійснюється місцевою радою, спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим законом порядку стовно призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб.
Отже ОСОБА_1 є особою, яка обрана на виборну посаду, а саме заступника голови Роздільнянської районної ради, а тому стосовно нього повинна проводитись спеціальна перевірка у порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції» після обрання його на виборну посаду.
Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком визначеностаттею 57 Закону України «Про запобігання корупції» №1700 від 14.10.2014 року (далі Закон №1700/14 ВР), який діяв на час проведення перевірки стосовно ОСОБА_1 станом на грудень 2015 року та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів Українивід 25 березня 2015 року №171(зі змінами та доповненнями, далі Порядок №171/15) відповідно до якої спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п`яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про запобігання корупції» організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч.2 ст.57 Закону №1700/14 ВР для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу: 1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки; 2) автобіографію; 3) копію паспорта громадянина України; 4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені; 5) медичну довідку про стан здоров`я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров`я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я; 6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов`язаних); 7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Відповідно до ч.3 ст.57 Закону №1700/14 ВР після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених у частині третій статті 56, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, за формою, яку затверджує Кабінет Міністрів України. Запит підписує керівник органу, на посаду в якому претендує особа в разі його відсутності - особа, яка виконує обов`язки керівника, або один з його заступників відповідно до розподілу функціональних обов`язків. До запиту додаються копії документів, зазначених у частині другій цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст.56 Закону №1700/14ВР спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема:
1)щодо наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно якого особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття та погашення;
2)факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням пов`язаними з корупцією;
3)достовірності відомостей, зазначених в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
4)наявності в особи корпоративних прав;
5)стану здоров`я, освіти наукового ступеня , вченого звання;
6)відношення особи до військового обов`язку;
7)наявності в особи допуску до державної таємниці;
8)поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України «Про очищення влади».
астиною 4ст.57 Закону №1700/14 ВР визначено органи, які проводять спеціальну перевірку, зокрема п.1.2..7:
1)Національною поліцією і Державною судовою адміністрацією України - щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення;
2) Міністерством юстиції України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - щодо наявності в особи корпоративних прав;
3) Міністерством оборони України, військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя - щодо відношення особи до військового обов`язку (за винятком випадків персонально-якісного обліку військовозобов`язаних Служби безпеки України).
Відповідно до ч.2 ст. 58 Закону №1700/14ВР, п.12 Порядку проведення спеціальної перевірки №171/15 у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) проводить спеціальну перевірку, надається можливість претенденту на посаду протягом п`яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду вищезазначених пояснень претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронні органи та відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону №1701/14ВР інформація про результати спеціальної перевірки, підписана керівником органу, що здійснював перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов`язки, або заступником керівника органу відповідно до розподілу функціональних обов`язків, подається до органу, який надіслав відповідний запит, у семиденний строк з дати надходження запиту.
Відповідно до ч.3 ст.58 Закону №1701/14ВР орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки.
Особи, щодо яких проведена спеціальна перевірки, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подавати зазначеним органам свої зауваження у письмовій формі.
Інформація про результати спеціальної перевірки та документи щодо її проведення є конфіденційними, якщо вони не містять відомостей, що становлять державну таємницю. Такі документи зберігаються в порядку, встановленому відповідно до закону.
Статтею 58 Закону України «Про запобігання корупції»визначено підстави дострокового припинення повноважень посадової особи ради та звільнення її із посади, а саме у випадку, якщо особа, призначена, обрана чи затверджена на посаду місцевою радою, не пройшла спеціальну перевірку або не надала у встановлений законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки, її повноваження достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради, а відповідна особа звільняється з відповідної посади без прийняття рішення відповідної ради.
Згідно з ч. 1ст. 71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2ст. 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність дій суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності своєї дії покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову .
Так суд, застосувавши вищенаведене законодавство, погоджується з позицією відповідача та приходить до висновку, що при обранні позивача ОСОБА_1 , на посаду заступника голови Роздільнянської районної ради він повинен був пройти в 2015 році спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, на підставі ст.57 Закону України «Про запобігання корупції» №1700 від 14.10.2014 року, так як претендував на зайняття виборної посади в органах місцевого самоврядування і підлягав перевірці відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні.
Тому посилання відповідача на абз.1 ст.56 закону України «Про запобігання корупції» та примітку до вказаної статті, як на підставу звільнення від проходження спеціальної перевірки , суд до уваги не приймає.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від18.08.2016 року по справі К/800/22406/16.
Суд також вважає, що проведена Роздільнянською районною радою відносно ОСОБА_1 спеціальна перевірка в грудні 2015 року відповідало встановленій законом процедурі ст.56 Закону №1700/14ВР і була розпочата після надання згоди на проведення спеціальної перевірки ОСОБА_1 (а.с.203 т.1) і надання для перевірки всіх необхідних документів відповідно до ч.1,2 ст.57 Закону України «Про запобігання корупції».
Перелік документів, які надаються претендентом на посаду для проведення спеціальної перевірки відповідно до ч.2 ст.57 Закону України «Про запобігання корупції», є вичерпний.
Такими документами відповідно до п.2 ч.2 ст.57 Закону №1700/14ВР є і автобіографія претендента на посаду та копія військового квитка.
Позивач стверджував, що він писав автобіографію (ас.76 т.1) в довільній формі, як того вимагає закон і вказав правдиву інформацію стосовно відсутності в нього судимостей, так як він притягувався до кримінальної відповідальності, однак на час обрання його на посаду заступника голови Роздільнянської районної ради вони були погашені. Крім цього, надав копію військового квитка, в якому міститься інформація про прийняття ним присяги на вірність народу України.
Однак суд вважає, що позиція позивача по даному питанню є хибною виходячи з наступного.
Аналізуючи законодавство, суд приходить до висновку, що в автобіографії, яка подається до органу, який проводить спеціальну перевірку, повинні були бути відображені всі відомості про претендента на посаду, які підлягали спеціальній перевірці відповідно до змісту ч.3 ст.56 Закону України «Про запобігання корупції».
Частиною 3 статті 56 Закону №1700/14ВР визначено коло відомостей про претендента на посаду, які підлягають спеціальній перевірці, зокрема в п.1, 6 ч.1 вказаної статті зазначено, що це відомості щодо наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно якого особу притягнено до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційне правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення та інших відомостей, вказаних в статті.
Оскільки ці питання підлягають спеціальній перевірці стосовно претендента на посаду, то відповідно до закону, надаючи для спеціальної перевірки автобіографію ОСОБА_1 повинен був всю інформацію відобразити в автобіографії, вказавши факти притягнення його до кримінальної відповідальності, наявні рішення суду , які набрали законної сили, факти притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення, також після цього вказати відомості про погашення та зняття цих судимостей, в тому числі за корупційні правопорушення.
Спеціальна перевірка щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявності судимості, її зняття та погашення проводиться Міністерством внутрішніх справ України, а щодо відомостей щодо відношення особи до військового обов`язку обласним райвійськкоматом.
Із змісту довідки Головного управління національної поліції України в Одеській області №248-17122015/121, встановлено, що ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності і відносно нього є три вироки , які набрали законної сил, в тому числі за корупційні правопорушення судимості зняті та погашені. (а.с.65 т.1), а із змісту довідки Роздільнянського райвійськкомату, який надавав відповідь на запит до Одеського обласного військкомату на підставі доручення №9915 від 21.12.2015 року (а.с.252 т.1) про те, що ОСОБА_1 не приймав присягу на вірність народу України.
Так в ході судового розгляду не найшли свого підтвердження обставини , викладені в довідці Роздільнянського райвійськкомату і відповідно в довідці про не проходження спеціальної перевірки ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 , офіцер запасу в званні майора не приймав присягу на вірність народу України.
Ці дані спростовані в ході судового розгляду копією військового квитка ОСОБА_1 , дослідженої в суді його особовою справою., витребуваної з Роздільнянського райвійськкомату, особистими поясненнями в суді Начальника відділення запасу і кадрів Роздільнянського РВК ОСОБА_7 та витягом з наказу МОУ від 10.12.2010 року №650/ДСК, згідно п.3 яких у разі якщо відсутній запис в с особовій справі офіцера щодо дати прийняття військової присяги, то такі дані заповнюються в військовому білеті зі слів офіцера.
Також суд вважає, такими що не відповідають дійсності відомості стовно того, що на час обрання на посаду заступник голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_1 був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, так як дані обставини в суді спростовані довідкою Роздільнянської об`єднаної ДФС. (а.с.23. т.2)
Однак на думку суду з огляду на довідку МВС України, позивач не вказавши в автобіографії про наявні відносно нього судових рішень, факту притягнення його до відповідальності за корупційні правопорушення, самого факту погашення судимостей, їх кількості надав неправдиві відомості, претендуючи на посаду заступника голови Роздільнянської районної ради.
Так позивач виклав відомості, які підлягали перевірці, неправдиво, приховавши частково інформацію про події, які насправді були.
До такого висновку суд прийшов з огляду також на роз`яснення Міністерства юстиції України від 28.08.2012 року стосовно запобігання корупції в органах державної влади шляхом проведення спеціальної перевірки, де роз`яснено, що під недостовірною інформацією, яку в даному випадку подається кандидатом на посаду для проведення спец перевірки, слід розуміти інформацію, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події, яких не існувало або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Однак станом на кінець грудня 2015 року, коли надійшла інформація від запитуваних органів різного змісту до Роздільнянської районної ради, довідка про результати перевірки відповідно до ч.3 ст.58 Закону №1700/14ВР не була складена відповідальною особою ради, так як по взагалі іншим підставам ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади заступника Голови Роздільнянської районної рад 25.12.2015 року і поновлений на вказаній посаді на підставі постанови Роздільнянського районного суду Одеської області 09 грудня 2016 року .
Суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що після поновлення його на роботі 09 грудня 2016 року відповідач на міг використовувати результати спеціальної перевірки, проведеної відносно нього в 2015 році.
Суд вважає, що після поновлення ОСОБА_1 на роботі 09 грудня 2016 року на посаді заступника голови Роздільнянської районної ради на підставі судового рішення, відповідач Роздільнянська районна рада мав правові підстави для складання довідки про результати спец перевірки на підставі інформації, які надійшла в грудні 2015 року відповідно до встановленої законом процедури на запити Роздільнянської районної ради в порядку проведення спеціальної перевірки претендента на посаду відповідно до ч.4 ст.57 Закону України «Про запобігання корупції», так як законом не встановлений термін складання довідки про результати проходження спеціальної перевірки після отримання запитуваної інформації.
Із наданих суду матеріалів справи судом встановлено, що по результатам спеціальної перевірки претендента на посаду ОСОБА_1 завідувачем організаційного відділу виконавчого апарату Роздільнянської районної ради Іваник О.В. було складено спочатку довідку про результати спеціальної перевірки від 30 листопада 2016 року щодо не проходження ним перевірки в зв`язку з поданням неправдивих відомостей, копію якої ОСОБА_1 отримав (а.с.57 т.1), відповідно до встановленої процедури йому було надано право на надання письмових пояснень, які він надав 05.12.2016 року(а.с.255 т.1) , а після отримання від нього пояснень складено довідку від 06.12.2016 року. (а.с.67 т.1)
При дослідженні цих довідок судом встановлено, що повторну довідку було складено ОСОБА_6 після надання письмових пояснень ОСОБА_1 та додаткової перевірки інформації стосовно зайняття ним підприємницькою діяльністю, про що було внесено запис в довідку, а в іншій частині за змістом довідки про не проходження ОСОБА_1 спеціальної перевірки від 30.11.2016 року та 06.12.2016 року аналогічні.
Причину складання двох довідко представник відповідача ОСОБА_5 пояснила тим, що вони вважали, що вони повинні були після отримання пояснень ОСОБА_1 від 05.12.2016 року за результати додаткової перевірки внести до довідки зміни і зробили це шляхом складання нової. Тому звільнення ОСОБА_1 проведено на підставі довідки від 06.12.2016 року.
Суд вважає, що надавши пояснення по довідці в редакції від 30.11.2016 року щодо виявлених розбіжностей стовно наданої ним інформації в документах для проведення перевірки та отриманих запитах від компетентних органів Роздільнянською районною радою, ОСОБА_1 реалізував своє право, передбачене ч.3 ст.58 Закону №1701/14ВР.
Доводи позивача стосовно того, що ним не було надано пояснень на довідку про проведення спеціальної перевірки від 06 грудня 2016 року, яка стала підставою для його звільнення, то суд вважає, що ненадання цих пояснень не є підставою для скасування розпорядження про його звільнення.
Суд вважає, що пояснення особи, яка підлягає звільненню на думку суду, є однією з важливих форм гарантій, наданих звільненій особи для захисту порушених права та інтересів, направлених проти безпідставного складання довідки про не проходження її при виявлені розбіжностей.
Разом з тим правова оцінка законності звільнення ОСОБА_1 з займаної посади проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його звільнення. Повторне ненадання строку для надання письмових пояснень та ненадання копії довідки аналогічного за змістом, але з зазначенням іншої дати не є підставою для визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 , якщо є факти, які підтверджуються фактами подання позивачем неправдивої інформації при проходження спеціальної перевірки.
Факт подання неправдивої інформації ОСОБА_1 судом встановлений це неповна інформація стосовно наявності в нього судових рішень, якими він притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні порушення, відомості щодо зняття та погашення судимості.
Далі суд, вважає, що видавши 12 грудня 2016 року розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Роздільнянської районної ради без припинення повноважень депутата райради з 13 грудня 2016 року на підставі ст.58 Закону України «Про запобігання корупції» голова Роздільнянської районної ради діяв в межах наданої йому компетенції відповідно до вимог ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції», без прийняття рішення відповідної ради, де він мав правові підставі звільнити претендента на посаду у випадку подання ним неправдивих відомостей.
Довідка від 06 грудня 2016 року про не проходження спеціальної перевірки ОСОБА_1 при обранні його на посаду заступника Голови Роздільнянської районної ради не оскаржена і дійсна на теперішній час.
Крім цього розпорядження голови Роздільнянської районної ради від 12 грудня 2016 року в подальшому було затверджено на сесії Роздільнянської районної ради без будь-яких заперечень з боку депутатів районної ради.
Стосовно того, чи подання такої неправдивої інформації є підставою саме для звільнення з займаної посади ОСОБА_1 , то в даному випадку суд вважає, що до компетенції суду не відноситься встановлення характеру виявлених розбіжностей та поданих неправдивих відомостей, розсуд по цьому питанню відповідно до закону покладений на орган, який проводив перевірку.
Відповідно до засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегій) на 2014-2017 року, затвердженої Законом України від 14.10.2014 року №1699 ВР рівень та масштаби корупції в країні, ефективність протидії корупційним процесам значною мірою залежать від доброчесності виборних посадових осіб.
Спеціальну перевірку щодо осіб, які претендують на зайняття посад, запроваджено з метою підвищення якості відбору кандидатів на зайняття посад, пов`язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування
Згідно рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративним органом влади дискреційних проваджень, прийнятої Комітетом міністрів 11.03.1980 року на 316 нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з декількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає кращим за даних обставин.
Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року №1380/5, дискреційні повноваження сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, суд вважає, з огляду на зміст ч.2 ст.58 Закону України «Про запобігання корупції», повноваження в контексті визначення характеру виявлених розбіжностей у особисто поданих документах ОСОБА_1 та інформації компетентних органів, отриманих в ході перевірки, важливості для органу місцевого самоврядування прихованої претендентом на посаду інформації, яка була виявлена в ході спеціальної перевірки, оцінка цієї інформації є дискреційними повноваженнями Роздільнянської районної ради, тобто відносяться до її виключної компетенції, а тому суд не може перебирати на себе її функції .
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. Зстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Стосовно відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачеві незаконним звільненням з роботи та розголошенням конфіденційної інформації, яка містилася в довідці про не проходження спеціальної перевірки на сесії Роздільнянської районної ради, суд вважає, що позов в цій частині також не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Оскільки позивачеві відмовлено в задоволенні позову в частині незаконності його звільнення з займаної посади, то і не підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення на його користь коштів в рахунок заподіяної незаконним звільненням моральної шкоди ст.237-1 КУпАП саме з цих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», (надалі постанова Пленуму № 4) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюєЗакон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ(далі -Закон № 2657).
Об`єктом цих відносин є інформація, тобто будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, що визначено ч. ч. 1-2 ст.4і абз. 4 ч. 1 ст.1 Закону № 2657.
Так, відповідно до ч. 1ст. 5 Закону № 2657,кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Згідно з приписами ч. 1ст. 9 Закону № 2657основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання,одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.
Відповідно до абз. 1 ч. 2ст. 11 Закону № 2657не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначенихЗаконом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту.
Стосовно відшкодування відповідачами в.о. керівника виконавчого апарату Роздільнянської районної ради Тегляєвою О.В. та Головою Роздільнянської районної ради ОСОБА_2 моральної шкоди позивачеві за розголошення конфіденційної інформації та неправдивої інформації, суд вважає, що в задоволенні даних вимог також належить відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища передбачено проведення спеціальної перевірки у тому числі до відомостей, поданих особисто, а тому збирання конфіденційної інформації стосовно претендента на посаду ОСОБА_1 проводилось Роздільнянської районної радою на підставі Закону.
Відповідно до вимог ч.1 ст.57 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, а тому, взявши письмову згоду в претендента на посаду ОСОБА_1 про дозвіл на проведення перевірки, Роздільнянська районна рада дотрималась вимог Закону України абз. 1 ч. 2ст. 11 Закону України «Про інформацію» № 2657.
Відповідно до ч.1, 3 ст.58 Закону України «Про запобігання корупції» інформація про результати спеціальної перевірки, підписана керівником органу, що проводив перевірку, подається до органу, який надіслав відповідний запит у семиденний строк з дати надходження запиту і тому відповідно в.о. керівника виконавчого апарату Тегляєва О.В., оголосивши інформацію про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 на засіданні сесії Роздільнянської районної ради 01 грудня 2016 року діяла в межах закону, який допускав доведення цієї інформації до певного кола осіб, які входять до складу органу, який проводив перевірку.
У відповідності до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27. 02. 2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (надалі Пленум ) при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
З цього питання за роз`ясненнями п. 19 постанови Пленуму звернуто увагу на те, що при поширенні недостовірної інформації стосовно публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості.
Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Кабінету Міністрів України, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
У вказаній резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграють певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена «з явним злим умислом», тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою Думку.
Дійсно, в ході судового розгляду не підтвердилась інформація, викладена в довідці від 30.11.2016 року, 06.12.2016 року про проведення спеціальної перевірки стосовно претендента на посаду ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 не приймав присягу на вірність народу України та на час обрання на посаду заступника Голови Роздільнянської районної ради був зареєстрований як приватний підприємець.
Однак дана інформація на час її доведення до відома депутатів районної ради була отримана від компетентних органів та шляхом вільного доступу з Реєстру підприємців, вона не була перекручена або спотворена «з явним злим умислом», так як надійшла до Роздільнянської районної ради, як органу який проводив спеціальну перевірку відносно ОСОБА_1 у встановленому законом порядку і була оприлюднена з достовірних джерел.
Той факт, що це питання обговорювалось на сесії критично, з зауваженнями на адресу ОСОБА_1 свідчить про те, що займана ним посада є виборною, депутати мали право висловити свою думку щодо оприлюдненої інформації і своє ставлення до неї.
Тому суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди за неправомірне розповсюдження конфіденційної та недостовірної інформації належить відмовити.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.2,4,7-9,11,12,69,71, ч.4 ст.128, ст.ст.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
п о с т а н о в и в :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Роздільнянської районної ради Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення, поновлення на посаді заступника голови районної ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьоїстатті 160 КАС Україниапеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписамист.254 КАС України.
Суддя Ж. В. Теренчук
