АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/741/17 Справа № 187/686/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 липня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_11
потерпілої ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 42015040520000004 за апеляційною скаргою прокурора Петриківського відділу Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року, ухвалений відносно:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області; громадянина України; зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; одруженого; з вищою освітою; працюючого на посаді провідного інженера з охорони праці ПрАТ «Оріль-Лідер»; раніше не судимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року ОСОБА_11 визнаний невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 272 Кримінального кодексу України та виправданий у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад злочину.
За обвинувальним актом ОСОБА_11 пред`явлене обвинувачення в тому, що будучі відповідно до наказу директора приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» від 17.06.2014 № 053к призначеним на посаду ведучим інженером з охорони праці ПрАТ «Оріль-Лідер» та згідно п. 2 Посадової інструкції провідного інженера з охорони праці (ДІ - 05-2149.2.) від 30.12.2014 розробляє ефективну цілісну систему управління охорони праці (за необхідності), сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.
Згідно п.п.2.4, 2.8, 2.9 (а, б, г), п.2.16, п.2.20 (а, в, г, ж), п.3.7. Посадової інструкції провідного інженера з охорони праці ПрАТ «Оріль-Лідер» ДІ-05-2149.2, затвердженої директором підприємства 30.12.2014, ОСОБА_13 зобов`язаний:
- забезпечувати участь відділу в розробці та впровадженні більш досконалих конструкцій огороджувальної техніки та інших засобів захисту, маршрутів безпечного руху транспорту і пішоходів на території підприємства, заходів щодо створення безпечних і здорових умов праці;
- проводити оперативно-методичне керівництво всією роботою з охорони праці;
- надавати методичну допомогу керівникам структурних підрозділів підприємства у розробці заходів з питань охорони праці; у складанні списків професій і посад, відповідно до яких працівники повинні проходити обов`язкові медичні огляди, а також списків професій і посад, відповідно до яких, на підставі чинного законодавства, працівникам надаються компенсації і пільги за важкі, шкідливі або небезпечні умови праці; під час організації та проведення інструктажу, навчання і перевірки знань працівників з охорони праці;
- сприяти впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, в тому числі ергономіки, прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників, захисту населення і навколишнього середовища.
Контролює:
- дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів з охорони праці, дотримання працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, інструментом та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповідного до вимог охорони праці, виконання вимог посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці за професіями та видами робіт;
- відповідальність нормативним актам з охорони праці будівель і споруд, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працівників, у разі необхідності вживає заходів щодо припинення їх експлуатації; наявність технологічної документації на робочих місцях;
- вчасне проведення відповідними службами необхідних випробувань і технічних оглядів стан устаткування, машин і механізмів, дотримання графіків вимірів параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
- своєчасне проведення навчання та інструктажів працівників, атестації та переатестації з питань охорони праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки під час виконання цих робіт.
Однак, ОСОБА_11 , в порушення вимог ст. ст. 13, 15, 18, 21 Закону України «Про охорону праці», п.п.1.9, 1.10, 3.1.3, 3.1.17, 3.1.20 Правил безпеки м`ясної промисловості Затвердженої заступником Міністра сільського господарства та продовольства СРСР 12.11.1991, п.п.2.3, 3.10, 3.15, 3.17, 3.19, 4.1. НПАОП 0.00-4.12.-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за N231/10511, п.п. 1.7, 3.12, 3.14, 4 НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці», п.п.2.4, 2.8, 2.9 (а, б, г), 2.16, 2.20 (а, в, г. ж), 3.7. Д-1-05-2149.2 Посадової інструкції провідного інженера з охорони праці, затвердженої 30.12.2014 - допустив експлуатацію машини підвищеної небезпеки (Очисник шлунків CD6000) придбану за кордоном без проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України; допустив до роботи з підвищеною небезпекою та експлуатацію і обслуговування технологічного устаткування без проведення необхідного навчання та перевірки знань з охорони праці; не забезпечив належний контроль за додержанням вимог безпеки технологічних процесів та не прийняв необхідних заходів до усунення недоліків на устаткуванні (відсутність захисного блокування, попереджувальних піктограм та інших засобів безпеки на очиснику шлунків СD6000).
В результаті допущених ОСОБА_11 вищезазначених порушень законодавчих та нормативних актів з питань охорони праці, 03.01.2015 о 16 годині 15 хвилин, оброблювач птиці цеху забою та переробки курчат-бройлерів ПрАТ «Оріль-Лідер» ОСОБА_12 при виконані роботи з підвищеною небезпекою, за відсутності захисного блокування машини-очисника шлунків СD-6000, просунула пальці правої руки між направляючою решіткою і корпусом машини для очищення вказаної решітки від капікул шлунків птиці, внаслідок чого отримала тяжку травму правої руки за ознаками стійкої втрати загальної працездатності понад одну третину, у вигляді відкритих багатоуламкових переломів фаланг 2, 3, 4 пальців правої кисті зі зміщенням кісткових відломків та дефектами кісткової тканини, рванорозмізковані рани 2-5 пальців правої кисті з некомпенсованим порушенням периферичної кровообігу, що призвело до травматичної ампутації 2, 3, 4 пальців правої кисті на рівні зв`язкові-фалангових суглобів.
Робота, яка виконувалась на дільниці птиці цеху забою та переробки курчат-бройлерів ( ДІ-051222.2) ПрАТ «Оріль Лідер» оброблювачем птиці ОСОБА_12 , відноситься до робіт з підвищеною небезпекою на яких необхідно пройти навчання з охорони праці і медичний огляд.
Допущені порушення законодавчих та нормативних актів з охорони праці провідним інженером з охорони праці ОСОБА_11 та порушення особистої безпеки оброблювача птиці ОСОБА_12 знаходяться в причинному зв`язку з травмуванням ОСОБА_12 .
Беручи до уваги викладене, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 272 КК України, та його дії слід кваліфікувати, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило тяжкі наслідки.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурором подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2016 року та ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_14 покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права займати керівні посади у сфері охорони праці строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 рік, на підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_11 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, вирок є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 370 КПК України без наведених і достатніх мотивів у рішенні послався лише на співвідношення посадових інструкцій потерпілої ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та пояснення свідків даного кримінального правопорушення, без надання належної оцінки висновку судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці № 1389-15 від 05.05.2015, ряду порушень, які зазначено в даному висновку експерта. Зокрема, що судом не взято до уваги, що відповідно до цього висновку ОСОБА_11 не забезпечив належний контроль за додержанням вимог безпеки технологічних процесів та не прийняв необхідних заходів до усунення недоліків на устаткуванні (відсутність захисного блокування, попереджувальних піктограм та інших засобів безпеки на очиснику шлунків СD-6000), що також знаходиться в причинному зв`язку з травмуванням потерпілої ОСОБА_12 . Зазначає, що висновок суду, що відсутність захисного блокування, попереджувальних піктограм та інших засобів безпеки на очиснику шлунків СD-6000 мало бути виявлено при поточному контролі безпосередньо керівником дільниці та/або працівником, який приступив до роботи, спростовуються переліком обов`язків, які покладено на ОСОБА_14 , посадовою інструкцією провідного інженера з охорони праці.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу прокурора, що приймав учать в суді першої інстанції, думки обвинуваченого, його захисника та потерпілого, які просили залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок суду 1 інстанції без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження в сукупністю з доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_11 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України за викладених у вироку обставин, правильно встановивши фактичні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, під час якого порушень процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вироку, не встановлено.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній відповідності до положень ч.3 ст.374 КПК України, виклавши у вироку формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнано судом недоведеним, обґрунтовано дійшов таких висновків, повністю перевіривши доводи сторони обвинувачення, правомірно визначив підстави для виправдання обвинуваченої з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення, тому доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного виправдання ОСОБА_11 за відсутністю в його діях складу зазначеного злочину без врахування та аналізу доказів обвинувачення, є необґрунтованими.
Суд першої інстанції дав обґрунтовану оцінку, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження факт порушення обвинуваченим ОСОБА_11 правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві та правомірно прийшов до висновку про відсутність причинного зв`язку між діяннями підсудного і шкідливими наслідками, які настали внаслідок дій самої особи, якій заподіяно шкоду. Відсутність хоча б однієї складової частини складу злочину вказує на відсутність в діях особи складу злочину, передбаченого нормою особливої частини Кримінального Кодексу України, оскільки відповідно до ч.1 ст.11 КК України, злочином є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
Виходячи з безпосередньо досліджених матеріалів кримінального провадження, суд вірно у вироку прийшов до висновків, що 03.01.2015 потерпіла була допущена до роботи та діяла за вказівкою майстра цеху по доочищенню шлунків, як оброблювач птиці, за робочим столом, віддаленого від машини очисника шлунків та в порушення своїх посадових обов`язків та інструкцій з охорони праці, самостійно вирішила провести технічне обслуговування машини очисника шлунків. Хоча обов`язків по виконанню робіт з обслуговування (ремонт, відновлення роботи тощо) машини очисника шлунків СD-6000 на ОСОБА_12 не покладалися, а ні її безпосереднім керівником, а ні ОСОБА_11 .
Суд правомірно прийшов до висновку, що не можуть бути взяті до уваги доводи сторони обвинувачення про допущення обвинуваченим експлуатації машини підвищеної небезпеки (Очисник шлунків CD6000) придбану за кордоном без проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України; не забезпечення ним належного контролю за додержанням вимог безпеки технологічних процесів та не прийняття необхідних заходів до усунення недоліків на устаткуванні (відсутність захисного блокування, попереджувальних піктограм та інших засобів безпеки на очиснику шлунків СD6000).
Оскільки, виходячи з СУОП, яка діє на підприємстві, зокрема порядок здійснення перевірок (контролю), враховуючи, дату з якої почала діяти посадова інструкція обвинуваченого як провідного інженера з охорони праці, а також, що випадок з потерпілою стався 03.01.2015, тобто на початку місяця, порушення могли бути виявлені лише при поточному контролі або під час цільової перевірки. Як вказала сторона захисту, та це не спростовано іншою стороною, обладнання на підприємстві було введено в експлуатацію комплексно ще в 2003 році, тобто до того, як обвинувачений почав працювати на підприємстві. Окрім цього, відповідно до п.п. 4.1.1 та 6.1 СУОП відсутність захисного блокування, попереджувальних піктограм та інших засобів безпеки на очиснику шлунків СD6000 мало бути виявлено при поточному контролі безпосередньо керівником дільниці та/або працівником, який приступив до роботи.
Матеріали справи не містять даних, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що ОСОБА_11 залучався до участі у поточному контролі та/або цільової перевірки, в тому числі ним проводилися такі перевірки, зокрема при допуску 03.01.2015 до роботи потерпілої. Так само не містять даних, що в журналі контролю підрозділу робилися відповідні записи про повідомлення ОСОБА_11 про виявлені порушення.
Не може бути взято до уваги твердження сторони обвинувачення, що ОСОБА_11 допустив до роботи з підвищеною небезпекою та експлуатацію і обслуговування технологічного устаткування потерпілу без проведення необхідного навчання та перевірки знань з охорони праці. Як зазначалося раніше, в судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що потерпіла самостійно, на власний розсуд, без покладення на неї відповідного обов`язку вчинила дії щодо обслуговування машини очисника шлунків. Зазначені обставини підтвердженні в судовому засіданні як суду першої, так і апеляційної інстанції самою потерпілою ОСОБА_12 та узгоджуються з висновками спеціального розслідування нещасного випадку на підприємстві від 22 січня 2015 року (а.с.3-43).
Не можуть свідчити поза розумним сумнівом про винність обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України, долучені прокурором докази як самостійно, так і в сукупності, а саме: свідчення ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які в іншій частині зводяться до опису дій по звільненню руки потерпілої з віконця машини по очищенню шлунків; витяг з ЄРДР; посадові інструкції майстра дільниці по обробці птиці цеху забою і переробки курчат-бройлерів, начальника цеху забою і переробці курчат-бройлерів (а.с. 129-136); виписки з наказів директора ПрАТ «Оріль-Лідер» про прийняття на відповідні посади ОСОБА_11 (а.с. 207, 212), ОСОБА_17 (а.с. 141-191), ОСОБА_12 , а також копія трудової книжки потерпілої, табель обліку робочого часу останньої (а.с. 137-140); висновок експерта №16-Е від 02.03.2015, відповідно до якого ОСОБА_12 отримала тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 69-70); технологічна інструкція по виробництву півфабрикатів з м`яса птиці, по виробництву жиру сирцю домашньої птиці, по виробництву субпродуктів харчових домашньої птиці, по виробництву м`яса курячого механічно відділеного (а.с. 85-114).
Судом також досліджено та надано належну оцінку висновоку судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці № 1389-15 від 05.05.2015, відповідно до якого ведучим інженером з охорони праці ОСОБА_11 допущено порушення нормативно них та законодавчих актів з охорони праці та діючих посадових інструкцій підприємства, які знаходяться в причинному зв`язку з травмуванням потерпілої ОСОБА_12 .
На думку колегії суддів, судом небезпідставно зазначений висновок експерта не прийнято до уваги, оскільки жоден доказ, в тому числі і висновок експерта, не має наперед встановленої сили. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України). Встановлення між тим наявності причинного зв`язку між порушеннями і заподіяною реальною шкодою, в даному випадку є прерогативою суду.
Тому колегією суддів не приймаються доводи в апеляційній скарзі прокурора, що зазначеному висновку експерта надано неналежну оцінку.
Пунктом 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Принцип презумпції невинуватості закріплено статтею 62 Конституції України, як нормою прямої дії та нормами Кримінального процесуального Кодексу України.
Частинами 4,5 статті 22 КПК України в межах принципу змагальності сторін, визначено, що повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Відповідно до ч.2, 4 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Як вбачається з вироку та матеріалів кримінального провадження, судом проаналізовано всі докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження доведення вини ОСОБА_11 , надано їм належної оцінки та приведено мотиви, з яких суд їх відкидає.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції відповідно до положено ст.94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, належним чином надано у вироку оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку та прийнято обґрунтоване процесуальне рішення про виправдання ОСОБА_11 за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, що йому інкриміновано органом досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення у відповідності з положеннями ст.370 КПК України є законним, обґрунтованим та вмотивованим, та доводи апеляційної скарги прокурора щодо порушень, допущених судом 1-ї інстанції з цих підстав, не знайшли свого підтвердження.
Процесуальних порушень, які б могли бути підставою для скасування виправдувального вироку в ході розгляду апеляційної скарги прокурора, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Петриківського відділу Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року, ухвалений відносно ОСОБА_11 , - залишити без змін.
На ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: