Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"31" липня 2017 р. № 927/322/14
Скаржник : Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",
код ЄДРПОУ 03357671, вул. Комсомольська, 55-б, м. Чернігів, 14000
Орган, дії якого оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13
скарга на дії органу державної виконавчої служби
по справі №927/322/14
за позовом заступника прокурора Чернігівської області, 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, в інтересах держави в особі
Позивач-1: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,
код ЄДРПОУ 00013741, вул. Хрещатик, 3, м. Київ,01030
Позивач-2: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія"
"Нафтогаз України",
код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001
Відповідач : Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",
код ЄДРПОУ 03357671, вул. Комсомольська, 55-б, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про стягнення 38219545,68 грн.
суддя М.В. Фесюра
Представники сторін:
скаржника: представник ПАТ "Облтеплокомуненерго" за довіреністю ОСОБА_1
присутня старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_2 (посвідчення №005729 від 25.09.12).
Публічним акціонерним товариством "Нафтогаз України" подано скаргу, якою просить суд визнати недійсними: - постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.07.2017 про стягнення виконавчого збору ВП№45106538, - постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.07.2017 про арешт коштів боржника ВП№45106538, винесених при примусовому виконанні наказу господарського суду Чернігівської області від 02.10.2014 по справі №927/322/14.
В обгрунтування скаржник посилається на положення статті п.6 ч.5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого, виконавчий збір, зокрема, не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також на ч.1 статті 5 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». В судовому засіданні представник скаржника зазначив, що винесені головним держвиконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України постанови про стягнення виконавчого збору не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", в свою чергу, постанова про арешт коштів боржника також винесена всупереч чинному законодавству, а отже обидві підлягають скасуванню.
В судовому засіданні прокурор повідомив суд про те, що згідно отриманого від Генеральної прокуратури України листа від 20.07.17 №05/4-10061-15, безпосередньо генеральною прокуратурою здійснюється контроль за станом виконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наказів, в тому числі, у справі №927/322/14 від 02.10.2014. Так, листом Генеральна прокуратура повідомила про те, що примусове виконання рішень здійснюється з порушенням вимог закону, у зв'язку з чим, 19.07.17 Генеральною прокуратурою України подано скаргу начальнику Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогою вжиття заходів до усунення виявлених порушень. Вирішення скарги присутній прокурор відніс на розсуд суду.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України представника в судове засідання не направив, письмових заперечень не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
З урахуванням викладеного, суд розглядає скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, за відсутністю в судовому засіданні уповноваженого представника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Суд, заслухавши пояснення присутніх представників, дослідивши надані докази, встановив наступне.
Рішенням господарського суду Чернігівської області у справі №927/322/14 від 30.04.2014р. задоволено позовні вимоги та стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” на користь Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 36458990,71 грн. заборгованості, в тому числі: 35501 521,02 грн. основного боргу, 428 164,88 грн. інфляційних та 529 304,81 грн. 3% річних.
За результатами апеляційного оскарження постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року рішення суду від 30.04.14 у даній справі залишено без змін.
На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2014року та рішення господарського суду Чернігівської області від 30 квітня 2014 року судом було видано відповідні накази.
16.10.2014р. органом ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 45106538 щодо виконання наказу, виданого у цій справі.
05.11.2014 винесена постанова про зупинення виконавчого провадження ВП № 45106538.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 02.02.2016 визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 05.11.14 про зупинення виконавчого провадження ВП №45106538, винесеної при примусовому виконанні наказу господарського суду Чернігівської області від 02.10.2014 року по справі №927/322/14, постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 05.11.14 про зупинення виконавчого провадження ВП №45106538 було скасовано.
24.05.2017 року виконавче провадження № 45106538 з виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 02.10.2014 року по справі №927/322/14 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було повновлено.
10.07.2017 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП№45106538 від 10.07.2017 про стягнення виконавчого збору у розмірі 3645899,07 грн. Постанова винесена на підставі Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV.
Також 10.07.2017 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП№45106538 від 10.07.2017 про арешт коштів боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 3877137,23 грн. Відповідно до змісту вказаної вище постанови, згідно повідомлення ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14-9244/1.2-16 від 27.12.16 залишок боргу ПАТ "Облтеплокомуненерго" становить 231 238,16 грн.
17.07.2017 Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" отримало постанови від 10.07.17 ВП№45106538 про стягнення виконавчого збору та про арешт котів боржника, за вхідними №1588 та №1589, про що свідчать відмітки про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі до постанов і 20.07.2017 звернулось до суду з цією скаргою.
Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обовязкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.
За приписом ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.
При цьому, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України Про виконавче провадження, як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.6 ч.5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Вказані зміни до Закону України "Про виконавче провадження" та норми Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" набрали чинності з 30.11.2016.
Відповідно до ч.1 статті 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016р.
Враховуючи , що заборгованість скаржника виникла за газ, використаний до 1 липня 2016р., скаржник є теплопостачальною організацією, отже його борг підлягає врегулюванню відповідно до спеціального законгу, а тому виконавчий збір стягненню не підлягає.
Суд не приймає до уваги посилання державного виконавця у спірній постанові на те, що спірні виконавчі дії мають вчинятися за правилами Закону України "Про виконавче провадження" у попередній редакції, з наступних підстав.
Відповідно до п.7 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на час прийняття спірних постанов, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Статтею 1 цього Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, орган ДВС безпідставно ототожнив виконавчу дію з виконавчим провадженням, яке в даному випадку дійсно розпочато до набрання чинності нової редакції Закону України "Про виконавче провадження" , і яке являє собою, як вказано вище , сукупність виконавчих дій . Вищенаведені норми п.7 розділу ХІІІ Закону не встановлюють обов'язку здійснювати все виконавче провадження та, відповідно, всю сукупність виконавчих дій за нормами Закону попередньої редакції, а лише акцентують увагу на тих окремих діях, виконання яких розпочато до набрання чинності новою редакцією цього Закону.
Таким чином, орган ДВС, поновивши провадження 24.05.2017р. та розпочавши таку виконавчу дію як стягнення виконавчого збору , повинен був діяти відповідно до чинної редакції ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", яке в п.6 ч.5 містить заборону такого стягнення.
За таких обставин спірна постанова від 10.07.2017р. про стягнення виконавчого збору не відповідає вимогам п.6.ч.5 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" і має бути визнана недійсною.
Крім того, орган ДВС не мав підстав для накладення арешту на кошти боржника з огляду на відсутність підстав для стягнення виконавчого збору, а також у зв'язку з тим, що залишок основного боргу в сумі 231 238,16 грн. відповідно до вищенаведеного спеціального Закону відноситься до заборгованості , яка паідлягає врегулюванню, тому спірна постанова від 10.07.2017. не відповідає вимогам ст.48 Закону України "Про виконаве провадження" і має бути визнана недійсною.
Згідно з підпунктом першим пункту 9.13. постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись ст.ст.86,121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Скаргу задовольнити повністю.
2.Визнати недійсною повністю постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.07.2017 про стягнення виконавчого збору ВП №45106538, винесеної при примусовому виконанні наказу господарського суду Чернігівської області від 02.10.2014 року по справі №927/322/14.
3. Визнати недійсною повністю постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.07.2017 про арешт коштів боржника ВП №45106538, винесеної при примусовому виконанні наказу господарського суду Чернігівської області від 02.10.2014 року по справі №927/322/14.
Суддя М.В.Фесюра
31.07.17
