14.06.2017Справа №910/4650/17Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до про 1. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві; 2. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг»; 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа»; 5. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Експерт» визнання протиправними рішення, свідоцтв, скасування свідоцтв та зобов'язання вчинити дії

Представники:

від Позивача: Гіндюк Т.С. (представник за Довіреністю);

Сандуляк С.А. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 1: Субота О.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 2: Субота О.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 3: Пархоменко О.О. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 4: Сацюк В.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 5: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києва; Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України; державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києва Дахно Артема Миколайовича; державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києва Музиченко Олени Володимирівни; державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києва Хиба А.В. про визнання протиправними рішення, свідоцтв, скасування свідоцтв та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 03.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № 10/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрований в реєстрі за №873-50, відповідно до якого Іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.), заставною вартістю 38 847 000, 00 грн. Як зазначає Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» здійснило реконструкцію об'єкта іпотеки, внаслідок якого площа об'єкта стала 7818,3 кв.м., внаслідок чого здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, видано свідоцтво про право власності. Станом на 24.11.2015 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» обліковувались наступні об'єкти: 1) нежитлові приміщення будівлі, виробничого комплексу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв м., адреса: м. Київ, вул. Сурикова, 3; підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності 46228364, видане 23.10.2015 р.; підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 25537508 від 23.10.2015 р.; 2) нежитлові приміщення будівлі, виробничого комплексу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальна площа 5859 кв м., адреса: м. Київ, вул. Сурикова, 3; підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності 46684421, видане 30.10.2015 р.; підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 21626771 від 27.05.2015 р. Позивач зазначає, що всупереч Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор протиправно вніс зміни щодо опису нерухомого майна, також не переніс записи щодо обтяження на кожен новостворений об'єкт нерухомого майна, чим порушено права іпотекодержателя, внаслідок чого було здійснено відчуження частини предмету іпотеки, а саме нежитлових приміщень будівлі, виробничого комплексу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв м., адреса: м. Київ, вул. Сурикова, 3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа». За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про визнання протиправними рішення, свідоцтв, скасування свідоцтв та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року порушено провадження у справі № 910/4650/17, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа", судове засідання призначено на 12.04.2017 року.

07.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-1 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.03.2017 року та відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

11.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи, клопотання про витребування доказів, заява про зміну предмету позову та клопотання в якому просить Суд залучити до участі у справі в якості інших відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт".

12.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

12.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи-1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

12.04.2017 року в судове засідання з'явились представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб. Інші представники в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.03.2017 року не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року відмовлено в прийнятті до розгляду заяви Позивача про зміну предмету позову.

В судовому засіданні представники позивача підтримали клопотання про витребування доказів та просили Суд його задовольнити.

Суд зазначив, що частину витребуваних документів, а саме копії документів реєстраційних справ та технічну документацію на об'єкти, Відповідачем-1 долучено до відзиву на позовну заяву, а тому клопотання фактично частково задоволено, а розгляд клопотання в іншій частині Суд відклав до надання Позивачем уточнень до клопотання.

Також, в судовому засіданні представники позивача підтримали клопотання про залучення до участі у справі в якості інших відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт".

Суд зазначив, що відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

З огляду на викладене, Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання Позивача та залучення до участі у справі в якості інших відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" та зазначив, що залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" в якості співвідповідачів, унеможливлює їх участь у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів.

Також, Суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" подав заяву про зупинення провадження у справі 910/4650/17 до вирішення по суті адміністративної справи №826/25908/15 Вищим адміністративним судом України.

Суд зазначив, що відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно з п. 3.16 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Судом встановлено, що у листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з тотожним позовом до тих самих сторін, про той же предмет і з тих же підстав.

20.12.2016 року Окружним адміністративним судом міста Києва винесено ухвалу про закриття провадження у справі №826/25905/15, у зв'язку з тим, що дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/25905/15.

Враховуючи вищевикладене, Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про зупинення провадження, оскільки ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2016 про закриття провадження у справі №826/25905/15 між тим ж сторонами, що у справі №910/4650/17, про той же предмет і з тих же підстав набрала законної сили 24.01.2017 року.

Також, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" подав заяву про зупинення провадження у справі 910/4650/17 до вирішення по суті справи №910/16049/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року.

Суд прийшов до висновку про відкладення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про зупинення провадження до встановлення фактичних обставин у справі.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача:

- направити копію позовної заяви з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" та надати Суду докази на підтвердження направлення;

- надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києва;

- надати письмові пояснення щодо наявності або відсутності позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт".

2) Відповідача-1 надати докази на підтвердження припинення трудових відносин Дахна А.М., Музиченко О.В. та Хиби А.В. з Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа":

- надати належним чином засвідчену копію Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м., що розташована у м. Києві по сул. Сурикова, буд.3, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт";

- надати на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування оригінали (для огляду) і належно засвідчені копії статуту (положення) та свідоцтва (виписки) про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи; відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують направлення відзиву позивачу; оригінали та належним чином засвідчені копії документів в якості доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень на позовну заяву.

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" надати на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування оригінали (для огляду) і належно засвідчені копії статуту (положення) та свідоцтва (виписки) про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи; відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують направлення відзиву позивачу; оригінали та належним чином засвідчені копії документів в якості доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень на позовну заяву.

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" надати на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування оригінали (для огляду) і належно засвідчені копії статуту (положення) та свідоцтва (виписки) про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи; відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують направлення відзиву позивачу; оригінали та належним чином засвідчені копії документів в якості доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року відкладено розгляд справи на 10.05.2017 року, у зв'язку з неявкою представників відповідачів в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, залученням до участі у справі інших відповідачів, витребуванням додаткових доказів по справі.

20.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-1 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2017 року.

04.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-8 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2017 року.

04.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-6 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2017 року.

04.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-7 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2017 року.

05.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2017 року та заява про уточнення (зміна предмету) позову, якою Відповідачами у справі визначив: 1.Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 2.Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України; 3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", 4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа", 5.Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" та просив Суд:

1. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" право іпотеки на будівлю виробничого корпусу №8б (літ.Г), загальна площа 7 818,3 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, належній Товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 38175289, виданого 27.05.2015 року державним реєстратором Дахно А.М., згідно Договору іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2017 року;

2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його прийняття;

3. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: 46228364, видане 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі;

4. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2015 року №25739850 з моменту його прийняття;

5. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: 46684421, видане 30.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальна площа 5 859 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі;

6. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3;

7. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: 48291504, видане 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі.

10.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.03.2017 року.

10.05.2017 року в судове засідання з'явились представники позивача, відповідача-1 та відповідача-6. Інші представники в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представники відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 та відповідача-5 вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.03.2017 року не виконали. Представники позивача, відповідача-6, відповідача-7 та відповідача-8 вимоги ухвали суду від 12.04.2017 року виконали не в повному обсязі, а саме, не надали відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують направлення відзиву позивачу; оригінали та належним чином засвідчені копії документів в якості доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень на позовну заяву.

Щодо заяви Позивача про уточнення (зміна предмету) позову, Суд зазначив наступне.

Згідно із п. 3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог, зміну предмета або підстав позову.

В даному випадку заява Позивача про уточнення (зміна предмету) позову фактично є заявою про зміну предмету позову.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає заяву Позивача до розгляду.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідачів надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням заяви Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.05.2017 року відкладено розгляд справи на 31.05.2017 року, у зв'язку з неявкою представників відповідачів в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

22.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову.

25.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 5 надійшли пояснення по справі.

25.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 3 надійшли письмові пояснення по справі.

25.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 4 надійшли пояснення по справі.

25.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову.

25.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи по справі.

31.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -3 надійшли додаткові письмові пояснення.

В судовому засіданні 31.05.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 14.06.2017 року.

В судовому засіданні 14 червня 2017 року представники Позивача підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили Суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник Відповідача - 4 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з направленням на адреси Відповідачів - 1, 2 запиту про надання інформації, а також клопотання про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

В судовому засіданні представники Відповідачів - 1, 2, 3, 4 надали усні пояснення по суті спору, якими заперечили проти позову з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву. Після надання пояснень по справі представник Відповідача - 4 заявив повторно клопотання про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. В судове засідання представник Відповідача - 5 не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується листом суду від 31.05.2017 року, направленим на адресу Відповідача - 5.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Експерт» є 03035, м.Київ, ВУЛИЦЯ СУРИКОВА, будинок 3.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/4650/17 направлялись на вказану адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Експерт», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач - 5 про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Що стосується клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» про відкладення розгляду справи у зв'язку з направленням на адреси Відповідачів - 1, 2 запиту про надання інформації, Суд зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статті 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Подане Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з направленням на адреси Відповідачів - 1, 2 запиту про надання інформації задоволенню не підлягає, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення у даній справі, а запитувана інформація не входить до предмету доказування у справі №910/4650/17 з урахуванням ще й того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а не обов'язком.

Стосовно клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, Суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Проте, предметом спору в даній справі є визнання протиправними рішення, свідоцтв, скасування свідоцтв та зобов'язання вчинити дії та обставини даної справи Суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації не обмежений щодо збирання та оцінки доказів та не потребує спеціальних знань, а тому в задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, Суд відмовляє.

Крім того, не підлягає задоволенню заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» про залишення позовної заяви без розгляду від 12.04.2017 року, оскільки стаття 81 Господарського процесуального кодексу України визначає перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а ухвала Окружного адміністративного суду України від 20.12.2016 року по справі №826/25908/15 не є такою підставою.

Що стосується заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» від 12.04.2017 року про зупинення провадження у справі 910/4650/17 до вирішення по суті справи №910/16049/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, Суд зазначає.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

За таких підстав, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» від 12.04.2017 року про зупинення провадження у справі 910/4650/17 до вирішення по суті справи №910/16049/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, оскільки Заявником не наведено належних обґрунтувань неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №910/16049/16 Господарського суду м. Києва.

Приймаючи до уваги, що Відповідач - 5 був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача - 5 не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 14 червня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") в якості позикодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" в якості позичальника укладено Кредитний договір № 010/14/043, відповідно до якого позичальнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 7 000 000, 00 доларів США строком до 31.03.2014 зі сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month) + 6,18 % річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99 % від ліміту кредитної лінії.

29.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" (далі - первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (далі - новий боржник) за згодою кредитора Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого первісний боржник переводить на нового боржника свої зобов'язання, що випливають із кредитного договору від 03.04.2007 № 010/14/043, укладеного банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар".

29.09.2008 року банк та первісний боржник уклали додаткову угоду № 010/14/04/443 до кредитного договору № 010/14/043 від 03.04.2007, згідно з якою досягли домовленість про переведення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" згідно з договором про переведення боргу від 29.09.2008 та про внесення змін до преамбули і п. 1.1, 3.4, 5.1, 6.1, а також до розділу "Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін".

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору з урахуванням внесених змін позичальнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 6 200 000 доларів США строком до 31.03.2014 зі сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month)+6,18% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії.

Відповідно до пункту 3.4 договору, забезпеченням є, зокрема, іпотека належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3, що належить йому на праві власності.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 03.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № 10/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрований в реєстрі за №873-50, відповідно до якого Іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.), заставною вартістю 38 847 000, 00 грн.

Державну реєстрацію даного обтяження було проведено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер 4744403, контрольна сума 6317Д8В700) та в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер 4752617, контрольна сума 04Д1039ЕГ8).

Згідно з п.п. 3.1.2 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язується забезпечити цілісність переданого в іпотеку майна та створити належні умови для його зберігання.

У п.п. 3.1.4 договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець не має права проводити будь-які будівельні роботи відносно предмета іпотеки, окрім поточного або капітального ремонту, в тому числі реконструкції (переобладнання, перепланування).

До вказаного договору іпотеки іпотекодавцем та іпотекодержателем вносились зміни шляхом укладання додаткових угод. Зокрема, 29.09.2008 року Сторони уклали договір про внесення змін № 010/14/04/442 до договору іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований в реєстрі за №-3929, відповідно до якого п. 1.1 розділу 1 "Предмет договору" було викладено в новій редакції у зв'язку із переведенням боргу за кредитним договором з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (розмір зобов'язання іпотекодавця за кредитним договором визначено в сумі 6 200 000,00 доларів США) та вирішено у подальшому "позичальника" іменувати "іпотекодавцем".

15.04.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" укладено договір про внесення змін № 010/14/03/043/1/3 до договору іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований в реєстрі за №840, відповідно до якого абзац 6 п. 1.2 та п. 1.3 було викладено в новій редакції (відповідно до Витягу з технічної документації № Ю-28916/2010 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 26.03.2010 та відповідно до технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування, виданого ПП "Сектор" та перевіреного ГУ ЗР - КМДА - КІЗВ 21.07.2006 вказано кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:063:0064, а також заставна вартість предмета іпотеки визначена в сумі 52 716 755,00 грн.).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року по справі №5011-33/7282-2012 з урахуванням ухвали від 03.02.2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №010/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований за №-873/50, укладений між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг", предметом якого є нерухоме майно - нежила будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничий корпусу № 8б, загальною площею 6013,60) в рахунок погашення кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 року у загальній сумі 6 276 720 дол.. США 44 центів, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 073 677 дол. США 19 центів, заборгованість за відсотками в розмірі 1 773 327 дол. США 50 центів, пеня за кредитом в розмірі 386 260 дол. США 90 центів та пеня за відсотками в розмірі 43 454 дол. США 85 центів. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - нежилої будівлі (літ. Г), розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничий корпусу № 8б, загальною площею 6013,60), шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 80 582 240,00 грн. Стягнуто з товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 73 080 грн. 00 коп. судового збору.

11.11.2014 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року по справі №5011-33/7282-2012 видано Наказ.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.09.2015 року відкрито виконавче провадження ВП №48706661.

Як вбачається з технічного паспорту на виробничий будинок №3 по вулиці Сурикова у м. Києві, складеного ПП «Макропроект» станом на 28.05.2015 року, всього по літері Г загальна площа приміщень 7818,3 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №38175289 від 27.05.2015 року будівля, виробничого корпусу №8б (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 7818,3 кв.м., належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг», оформлених протоколом №21/12 від 28.05.2015 року, вирішено здійснити поділ об'єкту нерухомого майна, що складається з будівлі, виробничого корпусу №8б (лі. Г), загальною площею 7818,3 кв.м., розташованою за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 на 2 окремих об'єкта: - будівлю, виробничого корпусу №8б (літ. Г), загальною площею 5859,0 кв.м.; - будівлю, виробничого корпусу №8б (літ. Г), загальною площею 2023,1 кв.м., які залишаються за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3; у зв'язку з поділом нерухомого майна, яке описано вище, виготовити 2 окремих свідоцтва про право власності.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №46228364 від 23.10.2015 року нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №46684421 від 30.10.2015 року нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 5859 кв.м., належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».

Як вбачається з технічного паспорту на виробничий будинок №3 корпус 8б по вулиці Сурикова у м. Києві, складеного ПП «Макропроект» станом на 24.10.2015 року, всього по літері Г загальна площа приміщень 2023,1 кв.м.

24.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» (Сторона - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» (Сторона - 2) укладено Договір про припинення зобов'язання переданням відступного, за яким Сторони прийняли рішення про припинення всіх зобов'язань, що випливають із Договорів про надання поворотної фінансової допомоги всього на 1847000 грн. 00 коп.

Згідно з п.1.3 Договору Сторона - 1 безоплатно передала у власність Стороні - 2, як відступне - групу нежитлових приміщень 2,6,8,9,11,12,13,!5 будівлі, виробничого корпусу №8б (по частині літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №48291504 від 24.11.2015 року нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що всупереч Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор протиправно вніс зміни щодо опису нерухомого майна, а також не переніс записи щодо обтяження на кожен новостворений об'єкт нерухомого майна, чим порушено права іпотекодержателя, внаслідок чого було здійснено відчуження частини предмету іпотеки, а саме нежитлових приміщень будівлі, виробничого комплексу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв м., адреса: м. Київ, вул. Сурикова, 3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа». За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить Суд з урахуванням Заяви про зміну предмету позову від 05.05.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду:

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873-5, між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права і обов'язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частиною п'ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 03.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № 10/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрований в реєстрі за №873-50, відповідно до якого Іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.), заставною вартістю 38 847 000, 00 грн.

Як вбачається з Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у м. Києві, Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» здійснено реконструкцію приміщень будівлі виробничого корпусу з влаштуванням антресолей за рахунок внутрішнього простору за адресою: вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8б, літера Г у м. Києві, за якою загальна площа будівлі склала 7818,3 кв.м.

Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок №3 по вулиці Сурикова у м. Києві, складеного ПП «Макропроект» станом на 10.02.2015 року, всього по літері Г загальна площа приміщень 7818,3 кв.м.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Молдовановою Г.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №21626771 від 27.05.2015 року на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, 3 за суб'єктом Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг».

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №38175900 від 27.05.2015 року, 20.05.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Дахно А.М. здійснено державну реєстрацію права власності за №9822256.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що у зв'язку із здійсненням Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» реконструкції приміщень будівлі виробничого корпусу з влаштуванням антресолей за рахунок внутрішнього простору за адресою: вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8б, літера Г у м. Києві, про що зазначено у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у м. Києві, загальна площа будівлі була збільшена до 7818,3 кв.м. В той же час, Суд зазначає, що за Договором іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873-5, об'єктом іпотеки є нежитлова будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року по справі №910/23031/15, яке набрало законної сили, встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" інвестиційний договір від 18.03.2013 року, відповідно до якого інвестор приймає інвестиційну участь у проваджені комплексу заходів, пов'язаних з реконструкцією нежитлової будівлі № 8Б (літера Г), що знаходиться в Солом'янському районі м. Києва по вул. Сурикова, 3, загальною площею 6 013,6 кв.м. (об'єкт інвестування), а саме: влаштування антресолей в приміщеннях об'єкту інвестування за рахунок внутрішнього простору, наслідком якого стала зміна (реконструкція) предмету іпотеки, без повідомлення про це іпотекодержателя за наявності переданого на вирішення суду спору про звернення стягнення на цей же предмет іпотеки, порушивши таким чином, прийняті на себе зобов'язання перед банком, адже за умовами п. 2.6 договору іпотеки відчуження предмету іпотеки, передача його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, наступну іпотеку без письмової згоди іпотекодержателя не допускається. Доказів погодження з банком змін предмету іпотеки суду подано не було. При цьому, як вказувалося вище, умови інвестиційного договору передбачали проведення комплексу заходів, пов'язаних з реконструкцією нежитлової будівлі через влаштування антресолей у приміщеннях за рахунок внутрішнього простору.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судове рішення у справі № 910/23031/15 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» комплексу заходів, пов'язаних з реконструкцією нежитлової будівлі через влаштування антресолей у приміщеннях за рахунок внутрішнього простору, наслідком якого стала зміна (реконструкція) предмету іпотеки, без згоди на це іпотекодержателя, підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2015 року у справі №910/23031/15, яке набрало законної сили.

Крім того, відповідно до Додатку до №10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001 року, антресоль - майданчик, що займає верхню частину об'єму приміщення житлового, громадського чи виробничого будинку, призначена для збільшення його площі, розміщення допоміжних, складських та інших приміщень. Таким чином, антресоль не є самостійною будівлею чи приміщенням, а є частиною приміщення, що призначена для збільшення його площі, розміщення допоміжних, складських та інших приміщень.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що нові приміщення у нежитловій будівлі (літ. Г), розташованій за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б), за рахунок яких збільшилась площа предмету іпотеки з 6 013,60 кв.м. до 7818,3 кв.м., не є новоствореним майном, яке було приєднано до предмета іпотеки як окремий об'єкт нерухомого майна, а є частиною спірного майна. Вказане також підтверджується відповідними технічними паспортами, наявними в матеріалах справи, з яких вбачається, що як об'єкт нерухомості станом на 03.04.2007 року, так і об'єкт нерухомості станом на 10.02.2015 року є будівлею, виробничим корпусом №8б за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 у літері Г.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв'язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструкцію.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду України від 20.04.2011 року у справі № 6-61027св10, в ухвалах Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.04.2013 року по справі № 6-51828св12, від 25.12.2013 р. по справі № 6-47128св13, від 08.10.2014 р. по справі № 6-19140св14.

При цьому новоствореним об'єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив'язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об'єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об'єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що на будівлю, виробничого корпусу №8б (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 7818,3 кв.м., на яку зареєстровано право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №38175289 від 27.05.2015 року, поширюється дія іпотеки на підставі Договору іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873-5.

Проте, Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 року по справі №910/16049/16 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" про звернення стягнення на майно, яке передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873/50, а саме: нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1003, виданий 05.04.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О., в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 у загальній сумі 6 234 157,38 доларів США, у тому числі: за тілом кредиту - 3 959677,19 доларів США, за відсотками - 2 274 480,19 доларів США, відмовлено повністю.

Вищевикладене свідчить, що станом на момент звернення Позивача до суду з вказаним позовом Відповідачами не визнається розповсюдження іпотеки на підставі Договору іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року на нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальною площею 2023,1 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, в той час, як встановлено вище Судом, на будівлю, виробничого корпусу №8б (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 7818,3 кв.м., поширюється дія іпотеки за вказаним договором.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до Суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов'язковим для України, визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 цієї ж Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, що означає право особи на пред'явлення в суді такої вимоги на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Отже, обрання позивачем певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Суд зазначає, що Позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що підставою для звернення до Суду Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» з вказаним позовом в частині визнання за Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" права іпотеки на будівлю виробничого корпусу №8б (літ.Г), загальна площа 7 818,3 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, належній Товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 38175289, виданого 27.05.2015 року державним реєстратором Дахно А.М., згідно з Договором іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2017 року, є наявність порушеного права іпотекодержателя, а тому в цій частині позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його прийняття; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 46228364, виданого 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі, Суд зазначає.

20.10.2015 року Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві зареєстровано заяву №13861040 про державну реєстрацію права власності.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Музиченко О.В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №25537508 від 23.10.2015 року на нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг».

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46228618 від 23.10.2015 року, 20.10.2015 року державним реєстратором Музиченко О.В. здійснено державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг», підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент проведення реєстраційної дії 23.10.2015 року) державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент проведення реєстраційної дії 23.10.2015 року) передбачено, що у Державному реєстрі прав на кожний об'єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається відповідний розділ та реєстраційна справа. Розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення державного реєстратора у разі:

1) знищення об'єкта нерухомого майна;

2) поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна.

Згідно зі статтею 21 Закону (в редакції станом на момент проведення реєстраційної дії 23.10.2015 року) у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. Водночас для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, кожному з таких об'єктів присвоюється новий реєстраційний номер. Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єкта, який поділяється, або при виділі частки із цього об'єкта переносяться до розділів Державного реєстру прав, що відкриті на кожний новостворений об'єкт. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права та їх обтяження не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, записи про такі права та обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об'єктів, яких вони стосуються. У разі об'єднання об'єктів нерухомого майна відповідні розділи Державного реєстру прав та реєстраційні справи закриваються, реєстраційні номери таких об'єктів скасовуються. Водночас для новоствореного об'єкта нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, такому об'єкту присвоюється новий реєстраційний номер. Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єктів, що об'єднуються, переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об'єкта, із зазначенням тієї його частини, щодо якої вони були зареєстровані.

Проте, всупереч вищезазначеним нормам чинного законодавства України, державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві при здійсненні реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна скасовано не було, а лише внесено зміни щодо площі спірного приміщення, новий номер присвоєно не було.

Крім того, всупереч статті 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент проведення реєстраційної дії 23.10.2015 року) державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві при здійсненні реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» не було перенесено записи до розділів Державного реєстру прав про речові права та їх обтяження щодо об'єкта.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотеко держателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Порядок проведення робіт з поділу, виділення та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних ділянок, визначає Інструкція щодо проведення поділу, виділення та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за №774/14041.

Згідно з п. 1.2 зазначеної Інструкції поділ і виділення частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.

Пунктом 2.3 Інструкції визначено, що не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна.

Питання поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатися тільки після визнання права власності на них відповідно до закону. Внаслідок цього, до прийняття в експлуатацію та оформлення права власності на частину предмета іпотеки, яка приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору, така частина є частиною предмета іпотеки і не може бути виділена в натурі.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві при здійсненні реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, здійснені з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 є незаконним та підлягає скасуванню.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідачів в частині правомірного прийняття рішення державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки вони спростовуються вищенаведеними та оціненими Судом доказами.

Що стосується позовних вимог Банку в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 46228364, виданого 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі, Суд зазначає.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 9 Закону (в редакції станом на момент проведення реєстраційної дії 23.10.2015 року) державний реєстратор видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону.

Згідно зі ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Статтею 18 Закону визначено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається:

1) фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна;

2) членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;

3) юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками);

4) фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується);

5) фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм;

6) реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна;

7) у разі виділення окремого об'єкта нерухомого2. майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів;

8) фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки;

8 1) фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що оскільки свідоцтво про право власності підтверджує факт здійснення реєстрації дії державним реєстратором відповідно до вимог чинного законодавства України, а в даному випадку Судом встановлено протиправність дій державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві при здійсненні реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, з огляду на предмет та підстави позову в зазначеній частині у державного реєстратора були відсутні правові підстави для видачі спірного свідоцтва.

Відновлення становища, яке існувало до порушення, як спосіб захисту цивільного права та інтересу, застосовується у тому разі, якщо покладення обов'язку на особу, яка його порушила, припинити дії не відновлює повністю суб'єктивне право, а цього можна досягти вчиненням інших, передбачених законом, заходів. Відновлення становища, яке існувало до порушення, досить часто в позовних вимогах поєднується з припиненням дії, яка порушує право, та може знаходити свій прояв у вимогах про виселення особи з незаконно зайнятого нею приміщення; про усунення перешкод у здійсненні права власності, про повернення власнику його майна із чужого незаконного володіння; про застосування наслідків недійсного правочину, про заборону використання твору без дозволу автора. Цей спосіб захисту не може бути застосований у разі припинення суб'єктивного права особи, яке було порушене. Можна погодитись із позицією, що відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсними свідоцтв про право власності, державного акта про право власності на земельну ділянку, про що зазначено в Аналізі практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України, здійсненого Верховним судом України.

За встановлених обставин, Суд приходить до висновку, що у даному випадку вимоги щодо визнання свідоцтва про право власності недійсним та його скасування відповідають такому способу захисту цивільних прав та інтересів, передбаченому ст.16 Цивільного кодексу України, як відновлення становища, що існувало до порушення. Саме у такий спосіб порушене право Позивача на спірне майно може бути захищено з метою відновлення становища, що існувало до порушення права, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 46228364, виданий 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 також підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2015 року №25739850 з моменту його прийняття; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 46684421, виданого 30.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальна площа 5 859 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, 30.10.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» подано до державного реєстратора заяву про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме зменшення площі у зв'язку із зміною технічних характеристик об'єкта.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Музиченко О.В. прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №25739850 від 30.10.2015 року за №9822256 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 283937480000.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46684522 від 30.10.2015 року, нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), об'єкт в процесі поділу, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, загальною площею 5859 кв.м.

Як встановлено вище Судом, питання поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатися тільки після визнання права власності на них відповідно до закону. Внаслідок цього, до прийняття в експлуатацію та оформлення права власності на частину предмета іпотеки, яка приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору, така частина є частиною предмета іпотеки і не може бути виділена в натурі.

Враховуючи вищенаведене, внесення змін державним реєстратором до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №25739850 від 30.10.2015 року за №9822256 в частині зазначення площі нежитлового приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, у розмірі 5859 кв.м., як створеного об'єкту в процесі поділу, з подальшою видачею свідоцтва про право власності є незаконним, оскільки вона є частиною іпотеки і не може бути виділена в натурі.

Крім того, Суд зазначає, що за Договором іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873-5, предметом іпотеки є нежитлова будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.)

Згідно з п.п. 3.1.2 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язується забезпечити цілісність переданого в іпотеку майна та створити належні умови для його зберігання. За умовами п. 2.6 договору іпотеки відчуження предмету іпотеки, передача його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, наступну іпотеку без письмової згоди іпотекодержателя не допускається.

Частиною 3 ст. 9 закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотеко держателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

За таких підстав, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2015 року №25739850; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 46684421, виданого 30.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальна площа 5 859 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, підлягають задоволенню.

Крім того, Позивачем заявлено вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 48291504, виданого 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 з моменту його видачі.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, 20.11.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» звернулось з заявою про державну реєстрацію права власності.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Хиба А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26426241 від 24.11.2015 року на нежитлове приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа».

05.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернет Експерт» (покупець) укладено Договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. за реєстровим №1003, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлові приміщення №№2,6,8,9,11,12,13,15 (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест компані консалтинг» письмової згоди Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на відчуження Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернет Експерт» нежитлових приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15 (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., які, як встановлено вище Судом, є частиною іпотеки на підставі Договору іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року. А тому такий правочин в силу частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку» та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним. В даному випадку вказаний договір не підлягає визнанню недійсним згідно з ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що оскільки дії державного реєстратора, що передували прийняттю рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26426241 від 24.11.2015 року на нежитлове приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа», вже визнано Судом незаконними та скасовані із подальшим скасуванням виданих на їх підставі свідоцтв про право власності, а тому позовні вимоги Позивача в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: 48291504, виданого 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, також підлягають задоволенню.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві; Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України; Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Експерт» про визнання протиправними рішення, свідоцтв, скасування свідоцтв та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України.

Отже, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідачів 1, 2, 3, 4 порівну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - задовольнити повністю.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) право іпотеки на будівлю виробничого корпусу №8б (літ.Г), загальною площею 7 818,3 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, належній Товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (03164, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПІДЛІСНА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 33640659) на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 38175289, виданого 27.05.2015 року державним реєстратором Дахно А.М., згідно з Договором іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2017 року.

3. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.

4. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: 46228364, видане 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.

5. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2015 року №25739850.

6. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: 46684421, видане 30.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальною площею 5 859 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.

7. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.

8. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: 48291504, видане 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.

9. Стягнути з Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01001, м.Київ, ПРОВУЛОК МУЗЕЙНИЙ, будинок 2-Д, Ідентифікаційний код юридичної особи 34691374) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) судовий збір у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

10. Стягнути з Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України 01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО, будинок 13, Ідентифікаційний код юридичної особи 00015622) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) судовий збір у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (03164, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПІДЛІСНА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 33640659) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) судовий збір у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджектс Медіа» (04212, м.Київ, ВУЛИЦЯ МАРШАЛА ТИМОШЕНКА, будинок 15-Г, квартира 114, Ідентифікаційний код юридичної особи 37797716) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) судовий збір у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

13. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили

14. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19 червня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин

Джерело:ЄДРСР 67255813

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 14.06.2017 по справі № 910/4650/17 Господарський суд м. Києва

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

120 264 122

24 912

2 799

530 269

23 521 189

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 14.06.2017 по справі № 910/4650/17 Господарський суд м. Києва

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!