УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 214/1563/17

1 інстанції Ковтун Н. Г.

провадження 33/774/17/К/17

- доповідач ОСОБА_1.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року

07 червня 2017 року м. Кривий Ріг

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Мажара С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м.

ОСОБА_3 Дніпропетровської області, що мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т

Гагаріна 63/37, працює директором ПП «ІНПОСТ»

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором Головного управління держапраці у Дніпропетровській області ОСОБА_2 допустила порушення вимог ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що полягає у наступному.

У порушення вимог ст.. 29 КЗпПУ в наказах про прийом на роботу відсутні дані щодо умов праці. Так, наприклад, вибірково:Наказ про прийом на роботу ОСОБА_4 №18 від 03.09.2016р.,наказ про прийом на роботу ОСОБА_5№17 від 25.07.2016р.,

наказ про прийом на роботу ОСОБА_6№16 від 25.07.2016р.

У порушення вимог ст.. 29 КЗпПУ відсутні дані щодо ознайомлення працівників із правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У порушення вимог п 2.5. «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (надалі – Інструкція №58) на підприємстві не заведені особові картки ф. П-2 і, як наслідок, працівники не ознайомлюються із записами в трудових книжках під особистий підпис.

У порушення абз.3 п. 7.1. Інструкції №58 в книзі обліку руху трудових книжок у більшості працівників не зазначені серії і номер трудових книжок. Типова форма №П-10 книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них затверджена наказом Мінстату України №277 від 27.10.1995р. На ПП «ІНПОСТ» у стовпчику 9 «Розписка відповідальної особи, яка приймала або заповнювала трудову книжку чи вкладиш» підписи проставлені працівниками, які є власниками трудових книжок.

Записи в трудові книжки працівників внесені із порушенням П.2.14 Інструкції №58 : «У графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства…».

Відповідно до ч.1 ст. 53 КЗпПУ «Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпПУ, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні». У порушення вимог ч.1 ст. 53 КЗпПУ у квітні 2015р. (30 квітня), у травні 2015р. (8 травня), у жовтні 2015р. (13 жовтня), у березні 2016р. (12 березня), у серпні 2016р. (23 серпня) , у жовтні 2016р. (13 жовтня) в табелях обліку робочого часу зазначено по 8 робочих годин замість 7.

Типова форма табелів обліку робочого часу (№ П-5 ) затверджена наказом Держкомстату України № 489 від 5 грудня 2008 р. В типовій формі затверджені умовні позначення, якими зазначають використання робочого часу.

Перевіркою табелів обліку робочого часу встановлено наступне:

в дні щорічних відпусток працівників, відпусток без збереження заробітної плати в клітинках відсутні будь-які позначення (клітинки не заповнюються).

Згідно перевірених наказів ОСОБА_6 працювала з 01.08.16р. по 31.12.16р. , ОСОБА_5 - з 01.08.16р. по 01.09.16р., ОСОБА_4 – з 04.08.16р. по 05.09.16р. та ОСОБА_7 – з 26.05.16р. по 24.06.16р. В табелях обліку використання робочого часу за відповідні періоди прізвища цих працівників відсутні.

Має місце недостовірний облік виконуваної працівниками роботи, що ускладнює контроль за використанням робочого часу та розрахунком заробітної плати. Зазначене є порушенням вимог ч.2 ст.30 ЗУ «Про оплату праці».

Крім того, в наказах про надання щорічних відпусток не зазначено період, за який надається відпустка. Так, наказ №17/02 від 17.02.16р. про надання відпусток ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, наказ №01/07 від 01.07.16р. про надання відпусток ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13І, ОСОБА_14, наказ №30/06 від 30.06.16р. про надання відпустки ОСОБА_15

Штатними розкладами за 2015, 2016, 2017 встановлено надбавки (доплати) інспектора по кадрам, головного бухгалтера, бухгалтера. Згідно рішення власника на директора підприємства ОСОБА_2 з 01.01.2013р. покладено виконання обов’язків інспектора з кадрів та бухгалтера, з виконанням функції головного бухгалтера. Тобто, фактично має місце суміщення професій. Штатними розкладами за січень-травень 2015 р., червень-грудень 2015р., січень-травень 2016 р., червень-грудень 2016р. та січень-травень 2017р. передбачено проведення надбавок (доплат). Перевіркою розрахунково-платіжних відомостей встановлено, що нарахування заробітної плати ОСОБА_2 протягом 2015-2017рр. проводиться однією сумою, без зазначення сум доплат. Крім того, наприклад, штатним розкладом за січень-травень 2015р. директору підприємства встановлено посадовий оклад 1700,00 грн. У квітні 2015р., за повний відпрацьований місяць, директору ОСОБА_2, нараховано 2800,00 грн. за посадовим окладом.

Прізвище ОСОБА_6 , яка працювала з 01.08.16р. по 31.12.16р. відсутнє у розрахунково-платіжних відомостях за жовтень – грудень 2016р., ОСОБА_7, який працював з 26.05.16р. по 24.06.16р. відсутнє у розрахунково-платіжних відомостях за травень-червень 2016р. Має місце недостовірний бухгалтерський облік, що є порушенням ч.2 ст. 30 ЗУ « Про оплату праці».

Чинним трудовим законодавством установлено правило (ст. 67 КЗпПУ), відповідно до якого у разі, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, то вихідний день переноситься на наступний день (після святкового або неробочого дня). Відповідно до частини першої статті 73 КЗпП, встановлені святкові дні: 1 січня – Новий рік, 7 січня – Різдво Христове, 8 березня – Міжнародний жіночий день, 1 і 2 травня – ОСОБА_7 міжнародної солідарності трудящих, 9 травня – ОСОБА_16, 28 червня – ОСОБА_17 України, 24 серпня – ОСОБА_17 незалежності України.

Згідно з частиною другою статті 73 КЗпП робота також не провадиться в неробочі дні (дні релігійних свят): 7 січня — Різдво Христове; один день (неділя)— Пасха (Великдень); один день (неділя) — Трійця.

Відповідно до ст. 71 КЗпПУ «Робота у вихідні дні використовується у виняткових випадках, визначених ч.2 ст. 71 КЗпПУ. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом власника або уповноваженого ним органу.

Перевіркою табелів обліку робочого часу встановлено, що в табелях обліку використання робочого часу деяким працівникам в перенесені вихідні дні зазначено години роботи. Так, 1 червня 2015р. ( перенесений вихідний – Трійця 31 травня), 29 червня 2015р.( перенесений вихідний – ОСОБА_17 28 червня) 28 червня), 9 осіб ( ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ) відпрацювали по 8 годин.

29 червня 2016 року (перенесений вихідний – ОСОБА_17 28 червня) 9 осіб ( ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_18,

ОСОБА_11, ОСОБА_14 Ю, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10Ю.) відпрацювали по 8 годин. При цьому накази про залучення працівників до роботи у вихідний день відсутні.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. У порушення вимог ст. 72 КЗпПУ працівникам не компенсовано роботу у вихідний день.

У порушення вимог ст. 107 КЗпПУ відсутні дані щодо надання 9 працівникам (ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10Ю.), які працювали у святковий день 14 жовтня 2015р., іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

У порушення вимог ч.5 ст. 79 КЗпПУ відсутні письмові повідомлення працівників про дату початку відпустки не пізніше ніж за 2 тижні.

Відповідно до ст.. 24 ЗУ « Про відпустки» : «За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні». У порушення зазначеної норми, у грудні 2015р. 6 працівникам (ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10Ю.) було нараховано заробітну плату за час відпустки, але щорічні відпустки не надавались. У липні 2015р. ОСОБА_13 нараховано 1120,23 грн, ОСОБА_14 – 947,07 грн. Грошову компенсацію за час відпустки було видано працівникам згідно їх заяв.

Ст. 26 ЗУ «Про відпустки» обумовлено: «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік». Для перевірки надані друковані шаблонні заяви на надання відпусток без збереження заробітної плати. У порушення зазначеної статті працівникам надавались відпустки без збереження заробітної плати значної тривалості, а саме:

У 2015 році:

Згідно наказу №1/1 від 31.12.2014р. 8 працівникам підприємства (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10Ю.) надано відпустку без збереження заробітної плати з 01.01.15р.по 31.01.15р. включно ( разом 31 календарний день); згідно наказу №2/2 від 02.02.2015р. 3 працівникам ( ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10Ю.) надано відпустку без збереження заробітної плати з 02.02.15р.по 27.02.15р. включно ( разом 26 календарних днів); згідно наказу №31/08 від 31.08.15р. ОСОБА_15 надано відпустку без збереження заробітної плати з 01.09.15р.по 04.09.15р. включно ( разом 4 календарних дні ); згідно наказу №04/09 від 04.09.15р. ОСОБА_14 надано відпустку без збереження заробітної плати з 07.09.15р.по 14.09.15р. включно ( разом 8 календарних днів ); згідно наказу №13/10 від 13.10.15р. ОСОБА_11 надано відпустку без збереження заробітної плати з 14.09.15р.по 23.09.15р. включно ( разом 10 календарних днів ).

У 2016 році:

Згідно наказу №26/02 від 26.02.16р. ОСОБА_13 надано відпустку без збереження заробітної плати на 29.02.16р. (1 к.д.); згідно наказу №16/02 від 16.02.16р. ОСОБА_14 надано відпустку без збереження заробітної плати з 17.02.16р. по 24.02.16р. (8 к.д.); згідно наказу №12/02 від 12.02.16р. 3 працівникам надано відпустку без збереження заробітної плати : ОСОБА_8М з 15.02.16р. по 19.02.16р. (5 к.д.), ОСОБА_9 з 15.02.16 по 26.02.16р. (12 к.д.), ОСОБА_10 з 15.02.16р. по 25.02.16р. (11 к.д.); згідно наказу №29/01 від 29.01.16р. ОСОБА_15 надано відпустку без збереження заробітної плати з 01.02.16р. по 05.02.16р. (5 к.д.); згідно наказу №23/03 від 23.03.16р. ОСОБА_13 надано відпустку без збереження заробітної плати з 24.03.16р. по 25.03.16р. (2 к.д.); згідно наказу №04/04 від 04.04.16р. 3 працівникам ( ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10Ю.) надано відпустку без збереження заробітної плати з 04.04.16 р. по 15.04.15р. (12 к.д.); згідно наказу №22/08 від 22.08.16р. ОСОБА_14 надано відпустку без збереження заробітної плати з 23.08.16р. по 31.08.16р. (9 к.д.); згідно наказу №28/11 від 28.11.16р. ОСОБА_11 надано відпустку без збереження заробітної плати з 01.12.16р.по 31.12.16р. включно ( разом 31 к.д. ); згідно наказу №12/12 від 12.12.16р. 7 працівникам підприємства (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10Ю.) надано відпустку без збереження заробітної плати з 16.12.16р.по 30.12.16р. включно ( разом 15 к.д.)

У 2017 році:

Згідно наказу №11/01 від 11.01.17р. 8 працівникам підприємства (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10Ю.) надано відпустку без збереження заробітної плати з 11.01.16р.по 31.01.16р. включно ( разом 21 календарний день).

Таким чином, протягом 2015р.:

ОСОБА_11 використав відпустки безе збереження заробітної плати загальною тривалістю 41 календарний день;

ОСОБА_12 – 31 к.д.

ОСОБА_13 – 31 к.д.

ОСОБА_14 – 39 к.д.

ОСОБА_15 – 35 к.д.

ОСОБА_8 – 57 к.д.

ОСОБА_9- 57 к.д.

ОСОБА_10 – 57 к.д.

Протягом 2016р.:

ОСОБА_11 – 31 к.д.;

ОСОБА_13 – 18 к.д.

ОСОБА_14 – 32 к.д.

ОСОБА_15 – 19 к.д.

ОСОБА_8 – 32 к.д.

ОСОБА_9- 39 к.д.

ОСОБА_10 – 38 к.д.

Протягом 2017р.:

ОСОБА_12 – 21 к.д.

ОСОБА_11 – 21 к.д.;

ОСОБА_13 – 21 к.д.

ОСОБА_14 – 21 к.д.

ОСОБА_15 – 21 к.д.

ОСОБА_8 – 21 к.д.

ОСОБА_9- 21 к.д.

ОСОБА_10 – 21 к.д.

Має місце порушення ч.2 ст.84 КЗпПУ та 26 ЗУ «Про відпустки».

Крім того, зазначене має ознаки простою не з вини працівника, який має бути оплачений з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки відносно 8 працівників.

Згідно перевірених записів в трудових книжках, 3 працівника підприємства працюють за сумісництвом. Так, ОСОБА_11 згідно наказу № 9 від 23.11.2007р. (запис №5) призначений на посаду технічного директора підприємства, за сумісництвом виконроб робіт. В той же час, для перевірки наданий наказ №9 від 23.11.07р. про призначення ОСОБА_11 технічним директором підприємства, покласти на ОСОБА_11 обов’язки виконроба за суміщенням. ОСОБА_10 згідно наказу № 2 від 01.03.07р. (запис №1 ), прийнятий слюсарем , згідно наказу №22 від 01.10.12р. ( запис №3) за сумісництвом зварником пластмас. ОСОБА_8 згідно наказу № 16 від 19.07.10р. (запис №32) прийнятий газоелектрозварювальником, згідно наказу № 13 від 01.06.12р. (запис №33) призначений за сумісництвом водієм. В той же час, для перевірки наданий наказ №13 від 01.06.12р. про призначення ОСОБА_8 водієм за суміщенням.

При цьому у штатних розкладах за 2015-2017рр. технічному директору відсутні будь-які доплати. Посади водія автотранспортного засобу та електрогазозварювальник затверджені у розмірі по 0,5 ставки. Посади слюсаря з виготовлення та ремонту трубопроводів та зварника пластмас також затверджені у розмірі по 0,5 ставки. В розрахунково-платіжних відомостях протягом 2015-2017рр. зазначеним працівникам відсутні дані щодо проведення доплат за суміщення професій відповідно до ст. 105 КЗпПУ.

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпПУ: «Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця… але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата». Заробітна плата протягом 2015-2017рр. виплачувалась з порушенням встановлених вимогами ст..115 КЗпПУ термінів.

Так, у 2015 році виплати проводились:

05.03.15р. – за лютий 2015р.

20.03.15р. – за лютий, березень 2015р.

20.04.15р. – за березень 2015р.

29.04.15р. – за березень 2015р.

25.05.15р. – за квітень 2015р.

05.06.15р. – за квітень 2015р.

12.06.15р. – за квітень 2015р.

15.06.15р. – за квітень 2015р.

18.06.15р. – за травень 2015р.

25.06.15р. – за травень 2015р.

17.07.15р. – за червень 2015р.

28.07.15р. – за червень 2015р.

30.07.15р. – за червень 2015р.

31.07.15р. – за липень 2015р.

20.08.15р. – за липень 2015р.

01.09. 15р. – за липень 2015р.

21.09. 15р. – за серпень 2015р.

28.09. 5р. – за серпень 2015р.

22.10. 15р. – за вересень 2015р.

26.11. 15р. – за жовтень 2015р.

17.12.15р. – за листопад 2015р.

24.12.15р. – за грудень 2015р.

У 2016р.:

02.02.16р. – за січень 2015р.

25.03.16р. – за лютий 2016р.

29.03.16р. – за лютий 2016р.

19.04.16р. – за березень 2016р.

18.05.16р. – за квітень 2016р.

26.05.16р. – за квітень 2016р.

09.06.16р. – за травень 2016р.

20.07.16р. – за червень 2016р.

03.08.16р. – за липень 2016р.

19.08.16р. – за серпень 2016р.

07.09.16р. – за серпень 2016р.

17.10.16р. – за вересень 2016р.

11.11.16р. – за жовтень 2016р.

21.12.16р. – за листопад 2016р.

13.01.16р. – за грудень 2016р.

У 2017р.:

07.02.2017р. – за лютий 2017р.

24.02.17р. – за лютий 2017р.

Ч.3 ст. 115 КЗпПУ обумовлено: «Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця…, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника». Протягом 2016 р. заробітна плата працівникам виплачувалась нерегулярно, по мірі надходження грошових коштів. Так, 25.03.2016р. виплачено заробітну плату за лютий 2016р.у розмірі 500,00 грн. Заробітну плату за березень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016р. виплачено 1 раз на місяць. Має місце порушення вимог ч.3 ст.115 КЗпПУ.

Відповідно до ч.4 ст..115 КЗпПУ: «Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки». У порушення зазначеної статті заробітна плата за час відпустки працівника у 2016 році виплачувалась несвоєчасно. Так, згідно наказу №17/02 від 17.02.16р. надано щорічні відпустки ОСОБА_8 з 26.02.16р., ОСОБА_9 з 29.02.16р., ОСОБА_10 з 26.02.16р., заробітну плату за час відпустки нараховано у березні 2016р. , виплачено 19.04.16р. Згідно наказу №01/07 від 01.07.16р. про надання відпусток ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13І, ОСОБА_14 на 01.07.16р., заробітна плата за час відпустки виплачена 03.08.16р. Згідно наказу №30/06 від 30.06.16р. ОСОБА_15 надано відпустку з 01.07.16р. по 31.07.16р., заробітна плата за час відпустки виплачена 03.08.16р.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпПУ : «При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум». У порушення зазначеної статті остаточний розрахунок зі звільненими протягом 2016р. проводився несвоєчасно. Так, ОСОБА_6 звільнений 31.12.16р., нарахувань у жовтні-грудні 2016р. не було, остаточний розрахунок проведений 17.10.16р.

ОСОБА_5 звільнений 01.09.16р., остаточний розрахунок проведений 17.10.16р.

ОСОБА_4 звільнена 05.09.16р., остаточний розрахунок проведений 17.10.16р.

ОСОБА_7 звільнений 24.06.16р., нарахування заробітної плати у сумі 5060,00 грн проведено лише у липні 2016р., остаточний розрахунок проведений 03.08.16р.

У порушення вимог ст.. 117 КЗпПУ «У разі невиплати в день звільнення всіх коштів працівнику виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку» не нараховувався і не виплачувався середній заробіток за весь час затримки виплати коштів по день фактичного розрахунку зі звільненими працівниками ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7

Ч. 1 чт. 47 КЗпПУ обумовлено: «Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу». В Книзі обліку руху трудових книжок працівників відсутні дані щодо прийому та видачі трудових книжок ОСОБА_6 (період роботи з 01.08.16р. по 31.12.16р.), ОСОБА_5 ( період роботи з 01.08.16р. по 01.09.16р.), ОСОБА_4 (період роботи з 04.08.16р. по 05.09.16р.) та ОСОБА_7 (період роботи з 26.05.16р. по 24.06.16р.).

Відповідно до вимог ст.. 83 КЗпПУ: «У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи». Перевіркою розрахунково-платіжних відомостей встановлено: при звільненні працівників ОСОБА_6 (період роботи з 01.08.16р. по 31.12.16р.), ОСОБА_5 (період роботи з 01.08.16р. по 01.09.16р.), ОСОБА_4 (період роботи з 04.08.16р. по 05.09.16р.) та ОСОБА_7 (період роботи з 26.05.16р. по 24.06.16р.) не було проведено нарахування грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Відповідно до п. 4 Постанови КМУ №442 від 01.08.1992 р. «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» : «Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років…Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації». Згідно наданих для перевірки документів, атестацію робочих місць було проведено у 2008р. Наказом №3 від 15.03.2008р. «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для встановлення пільг та компенсацій» обумовлено затвердити перелік робочих місць, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списків №1 та №2; яким надається додаткова відпустка; інші пільги та компенсації (молоко, скорочений робочий день). Згідно наказу директора ПП «ІНПОСТ» ОСОБА_2 №14 від 08.01.2014р. дію наказу №3 від 15.03.2008р. продовжено. Зазначене порушує вимоги п. 4 Постанови КМУ №442 від 01.08.1992 р.

Згідно розрахунків доплати та додаткової відпустки за умови праці:

- зварнику пластмас встановлено доплату до тарифної ставки у розмірі 4% та додаткову відпустку - 2 дні.

- слюсарю з виготовлення та ремонту трубопроводів – доплату до тарифної ставки у розмірі 12% та додаткову відпустку - 9 днів.

- електрогазозварнику – доплату до тарифної ставки у розмірі 16% та додаткову відпустку - 12 днів.

- водію автомобіля вантажністю менше 3т. - доплату до тарифної ставки у розмірі 4% та додаткову відпустку - 5 днів.

Згідно перевірених наказів та записів в трудових книжках встановлено наступне: ОСОБА_8 працює газоелектрозварником та водієм автотранспортних засобів; ОСОБА_10 - слюсарем з виготовлення та ремонту трубопроводів та зварником пластмас; ОСОБА_9 – слюсарем з виготовлення та ремонту трубопроводів.

Перевіркою розрахунково-платіжних відомостей за 2014-2017рр. встановлено, що зазначеним працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці не проводились відповідні доплати відповідно до вимог 100 КЗпПУ.

Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 41 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. в дохід держави, ва також стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду від 20 квітня 2017 року , якою її притягнуто до адміністративної відповідальності скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності в її діях складу та події адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги ОСОБА_2 зазначає, що при складанні акту перевірки, висновки якої і послугували підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, не були досліджені документи первинного бухгалтерського обліку, в тому числі штатний розклад, табель обліку робочого часу, графік відпусток, тощо. Також апелянт звертає увагу суду, що на даний час акт перевірки №91/4.7-4 від 13 березня 2017 року оскаржується в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити.

Представник Головного управління держпраці у Дніпропетровській області про день і час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином, до суду не з’явився про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв’язку із чим суд вважає за можливе проводити судове засідання без його участі.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши пояснення ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 судом першої інстанції дотримані не були.

Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги по суті та аналізуючи покладений в основу оскаржуваної постанови висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає її слушною та такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно даних протоколу №55/4.7-4 від 13 березня 2017 року ОСОБА_2, працюючи на посаді директором ПП «ІНПОСТ», будучи посадовою особою, відповідальною за додержання законодавства про працю України, допустила порушення вимог ч.1 ст.41 КУпАП.

Дані висновки інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю були зроблені на підставі ОСОБА_4 перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №91/4.7-4, які були зроблені без урахування документів первинного бухгалтерського обліку, в тому числі штатного розкладу, табелю обліку робочого часу, графіку відпусток працівників підприємства.

Будь - яких інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 41 КУпАП матеріали провадження не містять.

Натомість, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2М надала копію Висновку експертизи №12.2-04-08-0632.14 від 18 вересня 2014, яка проводилась ДП Криворізький експертно-технічній центр Держпромнагляду України, відповідно до висновків якої будь-яких порушень законодавства в сфері охорони праці посадовими особами ПП «ІНПОСТ» не виявлено.

Будь-яких доказів на спростування висновків вищезазначеної експертизи матеріали провадження не містять, у зв’язку із чим суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП у зв’язку із чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а матеріали справи про адміністративне правопорушення у відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 41 КУпАП закриттю на підставі п.1ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, яка визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 41 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 41 КУпАП закрити за відсутності події і скаду адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1