донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.05.2017 справа №905/40/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів при секретарі судового засідання
ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від позивача-1: від позивача-2: від відповідача: від прокурора:
не прибув не прибув ОСОБА_5 – довір. ОСОБА_6 – посвідчення №028256
розглянувши апеляційну скаргу
Прокуратури Донецької області, м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
09.03.2017
у справі
№ 905/40/17 (суддя К.С. Харакоз)
за позовом
Краматорської місцевої прокуратури, м. Краматорськ Донецької області в інтересах держави в особі позивачів: 1.Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Костянтинівка Донецької області 2.Торецької міської ради, м. Торецьк Донецької області
до
ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", м. Селидове Донецької області
про
стягнення шкоди спричиненої державі внаслідок засмічення земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.03.2017р. по справі № 905/40/17 відмовлено в задоволенні позовних вимог Краматорської місцевої прокуратури, м.Краматорськ, Донецька область, в інтересах держави в особі позивачів: 1. Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка, Донецька область, 2. Торецької міської ради, м.Торецьк, Донецька область, до відповідача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОІМПЕКС”, м.Селидове, Донецька область про стягнення шкоди спричиненої державі внаслідок засмічення земельної ділянки.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Прокуратура Донецької області, м. Маріуполь Донецької області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2017р. по справі № 905/40/17 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що місцевим господарським судом безпідставно не враховано в якості доказу акт обстеження земельної ділянки №03/12 від 07.04.2016р. Вважає, що в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а наявні в матеріалах справи документи – є належними доказами по справі, у зв’язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Прокурор у судовому засіданні 29.05.2017р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач-1 у судове засідання 29.05.2017р. не прибув, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника, яке було розглянуто та задоволено судом.
Позивач-2 у судовому засіданні 29.05.2017р. не прибув, причини неявки не повідомив.
Відповідач у судовому засіданні 29.05.2017р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту обстеження засмічення земельної ділянки №03/12 від 07.04.2016р., складеною Державною екологічною інспекцією в Донецькій області, встановлено факт засмічення земельної ділянки загальною площею 4841,58 м2, розташованої з правої сторони автомобільної дороги по направленню м.Торецьк-с.Новгородське на території Ясинуватського району, за межами населеного пункту з родючим шаром ґрунту, без наявності твердого покриття, відходами (шлам вуглезбагачення) 4 класу небезпеки, внаслідок аварії на шламопроводі філії Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” (Дзержинська) ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”. Також зазначено, що об’єм відходів становить 484,2 м. куб. Під час обстеження був присутній головний інженер відповідача ОСОБА_8, який відмовився від підпису. (т.1 а.с.131-132).
Вищевказана земельна ділянка знаходиться у відповідача на праві постійного користування на підставі відповідного державного акту серія ЯЯ №059785 від 07.08.2008р. Відповідно до листа Торецької міської ради від 24.01.2017р. № вх. 319-02/15 повідомлено прокурора, що надати копію державного акту серія ЯЯ №059785 від 07.08.2008р. не видається можливим, у зв’язку із знищенням акту під час пожежі будівлі виконкому 21.07.2014р.
За вищевказаним фактом 05.05.2016р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12016050260000531 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 239 Кримінального кодексу України.
В подальшому, відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області від № 141 від 16.08.2016 та Дружківського міського суду від 06.07.2016р. по справі №229/2151/16-к в період з 30.08.2016р. по 12.09.2016 р. проведено позапланову перевірку відповідача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами щодо підтвердження факту наявності засмічення земельної ділянки відходами (шлам вуглезбагачення) 4 класу небезпеки, внаслідок аварії, яка відбулась 05.04.2016р. на шламопроводі філії Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”, результати якої оформлені відповідним актом перевірки №03/55 від 12.09.2016 року.
За результатами вищевказаної перевірки встановлено факт засмічення земельної ділянки відходами (шлам вуглезбагачення) 4 – класу небезпеки внаслідок аварії, яка відбулась 05.04.2016р. на шламопроводі філії Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” (Дзержинська) ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”. Розлив шламової пульпи здійснено по рельєфу місцевості. Площа засмічення земельної ділянки склала 4841,58м.кв. Виміри земельної ділянки виконано рулеткою вимірювальною металевою Р50УЗК.
Також, було встановлено, що збагачувальною фабрикою здійснено роботи по прибиранню засміченої земельної ділянки, внаслідок чого було зібрано шламу 480т. (згідно товарно-транспортних накладних ААК №003704 “А” від 07.09.2016 року, ААК №003704 від 07.09.2016р. ААК №003594 від 08.09.2016р.) та вивезено на діючий породний відвал.
В акті визначено детальний опис виявленого порушення ст.ст.91, 96, 167 Земельного кодексу, ст.ст.33,45 Закону України “Про охорону земель”, ст.7 Закону України “Про державний контроль за використання та охороною земель”.
При вищевказаній перевірці були присутні наступні особи Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”: головний інженер ОСОБА_8, заступник директора з охорони праці та техніки безпеки ОСОБА_9 та директор ОСОБА_10, про що свідчать відповідні підписи та печатка підприємства на акті перевірки №03/55 від 12.09.2016 року (т.1 а.с. 16-27).
Актом обстеження засміченої земельної ділянки від 12.09.2016р., також встановлено, що на земельній ділянці, розташованої з правої сторони автомобільної дороги по направленню м.Торецьк-с.Новгородське з родючим шаром ґрунту, без наявності твердого покриття встановлено факт засмічення земельної ділянки відходами (шлам вуглезбагачення) 4 класу небезпеки загальною площею 4841,58 м2, внаслідок аварії на шламопроводі Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” (Дзержинська) ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”. Також зазначено, що об’єм відходів становить 484,2 м. куб.
Від підпису та отримання акту обстеження земельної ділянки від 12.09.2016р. керівництво Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” (Дзержинська) ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” відмовилось. (т.1 а.с.152).
Державною екологічною інспекцією в Донецькій області 12.09.2016р. було видано Припис директору Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька (Дзержинська) ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”, в якому було запропоновано здійснити роботи по залишковому очищенню засміченої земельної ділянки від шламу вуглезбагачення, терміном виконання – до 12.10.2016 року (а.с. 28-29).
Протоколом відбору та дослідження проб ґрунту від 02.06.2016 року №1478 встановлено, що 25.05.2016 року о 14-00год., при огляді місця події в районі автодороги сполучення м.Торецьк – смт. Новгородське Донецької області Ясинуватського району, особами: слідчим Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, майором поліції ОСОБА_11, було здійснено відбір ґрунту з умовної точки системи координат Х995.854, Y1001.833, Z99.672, з глибини 0,25м від поверхні землі.
В протоколі відбору та дослідження проб ґрунту від 02.06.2016 року №1478 викладено висновок санітарного лікаря, в якому зазначено, що у пробі ґрунту з умовної точки системи координат Х995.854, Y1001.833, Z99.672, з глибини 0,25м від поверхні землі, яка була вилучена 25.05.2016 року при огляді місця події в районі автодороги сполучення м.Торецьк – смт. Новгородське Донецької області Ясинуватського району, вміст міді – 4,2 мг/кг при ГДК 3,0 мг/кг, вміст сірчистих сполучень – 165,0 мг/кг при ГДК 160,0 мг/кг, що не відповідає вимогам ДСанПін 2.2.7.029-99 Додаток 3 “Граничнодопустимі концентрації (ГДК) хімічних речовин у ґрунті за показниками шкідливості”. У відбірній пробі ґрунту в наявності нафтопродукти та феноли (т.1 а.с. 39-40).
За порушення вимог природоохоронного законодавства, постановою Державної екологічної інспекції в Донецькій області про накладання адміністративного стягнення від 12.09.2016 року №03/77 визнано головного інженера Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” ОСОБА_8 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (т.1 а.с.43-44).
Штраф, який було накладено на головного інженера Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” ОСОБА_8 на підставі постанови Державної екологічної інспекції в Донецькій області від 12.09.2016 року №03/77 в розмірі 850 грн., було сплачено, що підтверджується відповідною квитанцією від 13.09.2016р. (т.1 а.с.45).
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища був здійснений розрахунок розміру шкоди від засмічення земель, у зв’язку з аварією, яка виникла на шламопроводі Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька (Дзержинська) ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” з правої сторони автомобільної дороги по направленню м.Торецьк-с.Новгородське, який був здійснений на підставі “Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.97р. №171 (в редакції наказу Міністерства 04.04.2007р. №149). За наданим суду розрахунком, розмір шкоди від засмічення земель складає 369 693,46грн. (т.1а.с. 37-38).
Для розрахунку шкоди, окрім інших, прийняті наступні показники:
- площа засмічення земель – 4841,58м.кв.,
- грошова оцінка 1 м.кв. засмічених земель згідно наявної в матеріалах справи довідки Управління Держгеокадастру в Ясинуватському районі Донецької області №8-28-03-407/2-16 від 14.04.2016 – 38179, 01грн.
- категорія земель – землі сільськогосподарського призначення,
- об’єм відходів в розмірі 484,2м.куб.
З огляду на вищевикладені обставини, Краматорська місцева прокуратура звернулась до місцевого господарського суду із позовом в інтересах держави в особі позивачів: 1. Державної екологічної інспекції у Донецькій області, 2. Торецької міської ради до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОІМПЕКС” про стягнення шкоди спричиненої державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 369 693,46 грн.
При розгляді вищевказаних позовних вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.
Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч.4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011р. №429 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про використання та охорону земель із здійсненням заходів із запобігання забрудненню (засміченню) земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.
Як вже зазначалось вище, Державною екологічною інспекцією у Донецькій області було проведено перевірку Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” щодо дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства внаслідок якої було складено акт перевірки №03/55 від 12.09.2016 року та нараховане до стягнення 369 693,46 грн. шкоди, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки.
За таких обставин, з огляду на несплату відповідачем вищевказаної шкоди станом на момент подання позовної заяви, невчинення Державною екологічною інспекцією у Донецькій області дій щодо стягнення зазначеної суми в примусовому порядку, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо правомірності подання Краматорською місцевою прокуратурою позову в інтересах держави в особі позивачів: 1. Державної екологічної інспекції у Донецькій області, 2. Торецької міської ради до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОІМПЕКС” про стягнення шкоди спричиненої державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 369 693,46 грн.
Частиною 1 ст.5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси на території України підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України.
Згідно ст. 41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст.1166 Цивільного кодексу України, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою), вини.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.
Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008р. №464 (чинній на момент перевірки), акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Згідно ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Як вже зазначалось вище, 05.04.2016р. на шламопроводі Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” відбулась аварія внаслідок чого була засмічена земельної ділянки загальною площею 4841,58 м2, розташованої з правої сторони автомобільної дороги по направленню м.Торецьк-с.Новгородське на території Ясинуватського району відходами (шлам вуглезбагачення) 4 класу небезпеки.
З огляду на настання аварії на шламопроводі Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”, Державною екологічною інспекцією в Донецькій області було здійснено позапланову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами щодо підтвердження факту наявності засмічення земельної ділянки відходами (шлам вуглезбагачення) 4 класу небезпеки.
За результатами перевірки встановлено факт засмічення земельної ділянки відходами (шлам вуглезбагачення) 4 – класу небезпеки внаслідок аварії, яка відбулась 05.04.2016р. на шламопроводі філії Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”. Розлив шламової пульпи здійснено по рельєфу місцевості. Площа засміченої земельної ділянки склала 4841,58м.кв.
Вищевказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, зокрема актом обстеження засміченої земельної ділянки №03/12 від 07.04.2016р., актом перевірки №03/55 від 12.09.2016 року, актом обстеження засміченої земельної ділянки від 12.09.2016р., які є належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу.
Крім того, факт засмічення земельної ділянки підтверджується самим відповідачем, з огляду на наявність на акті перевірки №03/55 від 12.09.2016 року підписів посадових осіб ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”, а саме - головного інженера ОСОБА_8, заступника директора з охорони праці та техніки безпеки ОСОБА_9 та директора ОСОБА_10, про що свідчать відповідні підписи та печатка підприємства на зазначеному акті перевірці.
До того ж, за порушення вимог природоохоронного законодавства постановою Державної екологічної інспекції в Донецькій області про накладання адміністративного стягнення від 12.09.2016 року №03/77 визнано головного інженера Філії “Збагачувальна фабрика “Торецька” ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” ОСОБА_8 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., який було сплачено відповідачем у повному обсязі, про що свідчить відповідна квитанція від 13.09.2016р.
При цьому, ОСОБА_8, як працівник ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” визнав свою вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.
Вищевказані акти обстеження засміченої земельної ділянки №03/12 від 07.04.2016р., від 12.09.2016р. та акт перевірки №03/55 від 12.09.2016 року, складені Державною екологічною інспекцією в Донецькій області не скасовані, не визнані недійсними та взагалі не оскаржувались ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”, та є такими, що складені у відповідності до вимог діючого законодавства, що свідчить про достовірність інформації, зазначеної у цих документах.
Враховуючи наведені вище обставини, зважаючи на приписи законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлюються підстави настання відповідальності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо наявності всіх елементів складу правопорушення в діях відповідача, що як наслідок зумовлює покладання на останнього відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки. Також, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не доведено відсутність його вини у спричиненні шкоди.
У відповідності до п.3.1. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (далі - Методика).
Порядок розрахунку шкоди, яка підлягає відшкодуванню, передбачений у Методиці.
Згідно з положеннями Методики:
- Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункт 1.3);
- землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2);
- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3);
- при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди (пункт 3.5);
- основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2);
- розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6: Р ШЗ = А х Б х Г ОЗ х П ДЗ х К ЗЗ х К НВ х К ЕГ, де: Р ШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. Г ОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2; П ДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м 2; К ЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; К НВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2 (пункт 5.5).
Перевіривши наданий Державною екологічною інспекцією в Донецькій області розрахунок суми збитків, які заподіяні державі в результаті засмічення земельної ділянки, колегія суддів дійшла висновку, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема вищезазначеній Методиці, у зв’язку із чим апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача шкоди в розмірі 369 693,46грн., завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Посилання відповідача, що розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок засмічення земельної ділянки, складений Державною екологічною інспекцією в Донецькій області є необґрунтованим, з огляду на те, що інспекцією не встановлено товщину шару відходів та як наслідок об’єм відходів, не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наступне:
- по-перше, товщина шару відходів засміченої земельної ділянки не застосовується під час розрахунку шкоди на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (формула № 6);
- по друге, Державною екологічною інспекцією в Донецькій області визначено об’єм відходів в розмірі 484,2м.куб., який був зазначений в актах обстеження засміченої земельної ділянки від 07.04.2016р. та 12.09.2016р. під час складання яких був присутній головний інженер відповідача ОСОБА_8, проте він відмовився від підпису зазначених актів. Тобто, відповідачем під час складання актів обстеження від 07.04.2016р., 12.09.2016р. та акту перевірки від 12.09.2016р. не було висловлено жодних заперечень щодо встановлених перевіркою обставин та інших показників, які в подальшому були використані під час розрахунку розміру шкоди.
Твердження відповідача, що Державною екологічною інспекцією в Донецькій області було порушено процедуру проведення перевірок є безпідставними, необґрунтованими та такими, що прямо суперечать матеріалам справи.
Посилання відповідача, що спірний акт перевірки не є належним доказом, з огляду на ненадання позивачем свідоцтва про повірку робочого вимірювального засобу, яким було здійснено виміри засміченої земельної ділянки відповідача є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наявність в матеріалах свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (рулетка вимірювальна металева Р50УЗК чинна) №29/1-01-1132 від 03.11.2015р., яке чинне до 03.11.2016р.
Висновок суду першої інстанції, що сторонами не було доведено факт перебування спірної земельної ділянки в користуванні відповідача є помилковим, враховуючи те, що зазначена земельна ділянка знаходиться у відповідача на праві постійного користування на підставі державного акту серія ЯЯ №059785 від 07.08.2008р. про що зазначено в акті перевірці від 12.09.2016р., та як наслідок визнано самим відповідачем, з огляду на наявність на вказаному акті відповідних підписів осіб відповідача без зауважень та його печатки.
Розділом X Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища.
Зокрема, статтею 47 цього Закону передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Статтею 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.
У главі 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України № 128 від 09.08.2013р. передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім'я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків (далі - рахунок 3311) в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на рахунки 3311, у регламентований час розподіляються Головними управліннями Казначейства за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
З огляду на наведені вище висновки, позовні вимоги підлягають задоволенню, а шкода, заподіяна державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 369 693,46 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Торецької міської ради шляхом зарахування коштів на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2017р. по справі № 905/40/17 підлягає скасуванню як таке, що прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Прокуратури Донецької області, м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2017р. по справі № 905/40/17 – задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2017р. по справі № 905/40/17 – скасувати.
Позовні вимоги Краматорської місцевої прокуратури, м.Краматорськ, Донецька область, в інтересах держави в особі позивачів: 1. Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка, Донецька область, 2. Торецької міської ради, м.Торецьк, Донецька область, до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОІМПЕКС”, м.Селидове, Донецька область про стягнення шкоди спричиненої державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 369 693,46 грн. – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОІМПЕКС” (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру, 34, код ЄДРПОУ 30962337) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Торецької міської ради шкоду, заподіяну державі внаслідок засмічення земельної ділянки в сумі 369 693,46 грн., перерахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету (р/рахунок 33118331700051, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37989721, код платежу 24062100).
Стягнути з ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОІМПЕКС” (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру, 34, код ЄДРПОУ 30962337) на користь Прокуратури Донецької області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Університетська, 6, ЄДРПОУ 25707002) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 5 545,40 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 6 099,94 грн.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Е.В. Сгара
Судді : С.А. Малашкевич
ОСОБА _3
