АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2017 року м. Київ
колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним кредитного договору,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2017 року, -
встановила:
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2017 року в задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримала.
Представник ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з'явився, про його час і місце повідомлений належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для визнання недійсним кредитного договору № 490066078 від 25.04.2008 року.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що 25 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк») укладено кредитний договір № 490066078.
Сума кредиту: 30 339,40 доларів США.
Цільове призначення кредиту: придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу між позичальником та ТОВ «Фірма «Кий Авто» № КНЧ-827, оплати страхової суми ТДВ «Альянс Україна» за перший рік страхування транспортного засобу.
Термін повернення: 25.04.2015 року.
Процентна ставка: 12,3 % річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначив, що при укладенні кредитного договору було порушено вимоги закону щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одинці України. Крім того банк перед укладенням кредитного договору не надав у письмовій формі та не повідомив позивача про умови надання кредиту, а також не надав в повному обсязі інформації про умови кредитування, валютні ризикитощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Отже, підставою недійсності правочину за ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є суперечність саме змісту правочину нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства з огляду на те, що змістом правочину є відповідні його виду умови.
Частинами 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Частиною 2 ст. 192, ч. 2 ст. 524, ч. 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом допускається використання іноземної валюти при виконанні зобов'язань.
Отже, чинне законодавство передбачає можливість виконання зобов'язань у іноземній валюті, у випадках встановлених законом.
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Вирішуючи спір, суд вірно встановив, що позичальник був ознайомлений із умовами кредитування у банку, інформацією щодо сукупної вартості кредиту, порядком погашення основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, графіком платежів, загальним розміром вказаних сум та розміром сукупних витрат, необхідних для укладення кредитного договору, про що свідчить його підпис на кредитному договорі.
Зі змісту кредитного договору, підписаного позивачем, сторони договору погодили, що підпис позичальника на договорі є письмовим підтвердженням ознайомлення позичальника у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також надання позичальнику іншої інформації, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство. Крім того, підпис позичальника на цьому договорі є також письмовим підтвердженням того, що позичальник в письмовій формі ознайомлений з Загальними умовами кредитування фізичних осіб ЗАТ «Альфа-банк», затверджених наказом ЗАТ «Альфа-Банк» від 14.01.2008 року, які йому ро'яснені та з якими він погодився.
ОСОБА_2 погодився з умовами кредитного договору, в тому числі в частині, що стосуються відповідальності, яка настає за порушення умов кредитного договору, підписавши кредитний договір особисто і без застережень.
При цьому, ОСОБА_2 міг відмовитися від його укладення на умовах, запропонованих банком.
Проте позивач не відмовився від його виконання, а тривалий час користувався кредитними коштами, що також свідчить про його згоду з умовами договору.
Доводи апеляційної скарги про те, що банк не мав права надавати кредит у іноземній валюті, колегія суддів відхиляє, оскільки таке право банку передбачене законом.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що банк перед укладенням кредитного договору не повідомив позивача про умови кредитування визначені ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів виходить з того, що пунктом 8 кредитного договору встановлено, що підпис позичальника на оригіналі кредитного договору є письмовим підтвердженням отримання позичальником свого примірку цього договору, ознайомлення позичальника у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також надання позичальнику іншої інформації, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство. Крім того, підпис позичальника на цьому Договорі є також письмовим підтвердженням того, що позичальник в письмовій формі ознайомлений з Загальними умовами кредитування фізичних осіб ЗАТ «Альфа-банк», затверджених наказом ЗАТ «Альфа-Банк» від 14.01.2008 року, які йому роз'яснені та з якими він погодився.
Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду щодо необґрунтованості позовних вимог, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем не доведено, що умови кредитного договору порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, завдають шкоди споживачеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 02 березня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: І.М. Білич
Н.В. Поліщук
