ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2017 Справа № 908/455/17

за позовом селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1М.» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, буд. 11)

до відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, місто Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області (70002, Запорізька обл., Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12)

про 1. визнання незаконною відмову відповідача в поновленні договору оренди землі від 29.04.2006р.;

2. укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.04.2006р.

Суддя Федорова О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 02 від 05.01.2016р., ОСОБА_1 витяг №1001221030 від 02.08.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 2 від 03.01.2017 р.;

від третьої особи: ОСОБА_5, довіреність № 18 від 15.02.2017р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 06.03.2017р. року звернувся позивач селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1М.» з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання незаконною відмову відповідача в поновленні договору оренди землі від 29.04.2006р. та укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.04.2006р.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/455/17 призначено до розгляду судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 09.03.2017 року порушено провадження у справі №908/455/17, присвоєно справі номер провадження 28/19/17, судове засідання призначено на 06.04.2017 року. У відповідності до ст. 27 ГПК України, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Вільнянську районну державну адміністрацію Запорізької області. В судовому засіданні, враховуючи положення ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 24.04.2017 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 24.04.2017 р. Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На адресу суду 18.04.2017 р. від позивача надійшла уточнена позовна заява № 416 від 14.04.2017 р., відповідно до прохальної частини якої позивач просить суд визнати незаконною відмову відповідача від 06.02.2017 року № 27-8-0.61-667/2-17 в поновленні договору оренди землі від 29.04.2006 року, укладеного 29 квітня 2006 року між Вільнянською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.» (зареєстрованого 07 лютого 2007 року за № 040726000001); укласти додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29 квітня 2006 року (зареєстрованого 07 лютого 2007 року за № 040726000001) - умови якої додаються.

По своїй суті дана уточнена позовна заява є додатковими поясненнями правової позиції позивача щодо заявлених позовних вимог.

Додаткові пояснення позивача прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Представники позивача в судовому засіданні 24.04.2017р. підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням наданих додаткових пояснень. Підставою для звернення з позовом зазначили безпідставну (неправомірну) відмову відповідача у продовжені строку дії договору оренди землі, який 29.04.2006р. було укладено між Вільнянською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.» (держреєстрація 07.02.2007р.) зі строком його дії до 07.02.2016р. У листі-повідомлені відповідач підставою для відмови зазначав відсутність у нього правових підстав для поновлення (проводження) договору оренди землі та укладання додаткової угоди до нього. В зв’язку з чим у позивача втрачено переважне право на поновлення (продовження) договору, а договір оренди від 29.04.2006 р. є припиненим з 08.02.2017р. Суду надані заперечення на відзив ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, якими позивач спростовує позицію відповідача щодо ненадання ним доказів про належне виконання зобов’язань за договором, оскільки під час звернення з проханням продовжити строк дії договору надавав довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби. Крім того, зазначав, що відповідач, реалізуючи права власника земельних ділянок з січня 2013 року не пред’являв жодної претензії до позивача стосовно неналежного виконання зобов’язань за договором.

Представник відповідача підтримав заперечення, що викладені у відзиві від 05.04.2017р. (вх. № 0806/95-32 від 06.04.2017р.). В обґрунтування заперечень посилався на те, що при зверненні з листом-повідомленням (проханням) продовжити договір оренди землі (лист від 06.04.2016р.) позивач не надав: докази належного виконання обов’язків за умовами договору; документальних доказів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки; безпідставна наявність у позивача пропозиції щодо зміни розміру плати за землю шляхом встановлення її на рівні 5% від нормативної грошової оцінки землі. Тобто, С(Ф)Г «ОСОБА_1М.» під час звернення до ОСОБА_2 управління, не в повному обсязі довело та не обґрунтувало свої вимоги в частині наявності у нього переважного права на поновлення договору оренди в зв’язку з належним виконанням ним своїх обов’язків за умовами договору. В судовому засіданні усно заявив клопотання про відкладання розгляду справи для надання додаткових доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Представники позивача та третьої особи проти клопотання відповідача про відкладання розгляду справи заперечили, зазначили, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Оцінивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд відмов відповідачу у задоволенні клопотання про відкладання розгляду справи.

Представник Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (третя особа) підтримав заявлені позивачем позовні вимоги. Просив позов задовольнити, визнати незаконною відмову відповідача в поновленні договору оренди землі від 29.04.2006р.; укласти додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.04.2006р. Правову позицію виклавши у відзиві № 01-39/0515 від 20.04.2017р., який міститься в матеріалах справи.

Заслухавши представників сторін та третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2006 року між Вільнянською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.» укладено договір оренди землі, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 07 лютого 2007 року за № 040726000001 (надалі договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею - 17,6000 га, з них: контур (поля) № 99 рілля земельного запасу площею - 7,0000 га; контур (поля) № 322 рілля земельного запасу площею - 9,1000 га; контур (поля) № 332 рілля резервного фонду площею - 1,5000 га на території Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка знаходиться за адресою: землі Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено терміном на 10 (десять) років. Сторони домовились, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 44 договору сторони передбачили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі посвідчено приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №1087. Також зазначений договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «ЦДЗК». 07.02.2007р. за № 040726000001, про що на договорі зроблена відповідна відмітка.

Таким чином, з врахуванням приписів п.8 та п. 44 договору, договір діяв до 07.02.2017р.

На виконання умов договору сторонами підписаний ОСОБА_3 прийому-передачі об’єкта оренди від 29.04.2006р.

08.04.2016р. позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням від 06.04.2014р. № 96, в якому просив поновити термін дії договору оренди землі строком на 10 років для вирощування товарної сільськогосподарської продукції та внести зміни щодо збільшення розміру орендної плати. Лист-повідомлення позивача одержаний ГУ Держгеокадастра у Запорізької області 08.04.2016р. (на заяві міститься відповідна відмітка вх. номер 1584/0/1-16). До заяви позивача була додана додаткова угода про поновлення договору та договір оренди землі.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області 10.05.2016р., за результатами розгляду заяви позивача від 06.04.2016 р., направило позивачу лист-повідомлення № 27-8-0.41-3797/2-16, в якому позивачу вказало, що лист-повідомлення від 06.04.2016р. № 96 та документи, які надані до нього не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов’язків за умовами договору; не надано документів на підтвердження проведення агрохімічного паспортизації земельної ділянки. Внаслідок чого відсутні правові підстави для поновлення (продовження) договору оренди землі від 29.04.2006р. та укладання додаткової угоди до нього. У зв’язку з вищевказаним, переважне право на поновлення договору вважається втраченим, у зв’язку з чим договір буде вважатися припиненим 08.02.2017р.

Маючи намір продовжити дію договору, позивач повторно звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 28.07.2016 р. № 125 з проханням підписати додаткову угоду до договору оренди землі від 29.04.2007р., проект додаткової угоди було додано до листа.

Відповідач у відповіді № 27-8-0.4-6221/2-16 від 15.08.2016 р. зазначив, що питання щодо продовження строку дій договору оренди землі вже розглядалося, обґрунтована відповідь була надана заявнику. Додатково зазначено, що відповідно до ч. 9 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржена в суді.

27.12.2016р. позивач втретє направив на адресу відповідача лист-повідомлення № 330 з проханням поновити термін дії договору оренди землі, укладений 29.04.2006р., реєстраційний номер 04072600001 від 07.02.2007р. на тих самих умовах строком на 10 років. До заяви додані ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів платежів, що контролюються органами фіскальної служби, копію договору оренди землі, проект додаткової угоди.

Відповідач у відповіді № 27-8-0.61-667/2-17 від 06.02.2017р. зазначив наступне: Головне управління повідомляє, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними позивачем в листі-повідомленні та в проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 29.04.2006р., зареєстрованого 07.02.2007 № 040726000001, у зв'язку з чим договір оренди землі буде вважатися припиненим 08.02.2017 року. Крім того, зазначив, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною відмову в поновлені договору оренди землі та про укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Законом України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»). Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

В силу вимог частини четвертої статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать Центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Відповідно до положень пункту 9-1 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначено Законом України «Про центральні органи виконавчої влади». Частиною 7 статті 5 цього Закону встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.

Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 4 цього Порядку орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.

Пунктом 6 Порядку визначено, що права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до утвореного органу виконавчої влади у разі перетворення органу виконавчої влади.

Згідно пункту 7 Порядку майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

Згідно з пунктом 12 Порядку орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Наказом голови Держгеокадастру № 18 від 03.03.2015 року, виданим на підставі підпункту 20 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру затверджене Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі - Положення).

05.06.2015 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ 39820689).

Підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (державна реєстрація від 05.06.2015р.), передбачено, що відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області.

Згідно ч. 1 - 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Згідно з п. 8 договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вже зазначалося судом, матеріали справи містять докази неодноразового звернення позивача до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, враховуючи приписи діючого законодавства та умови договору, з проханням продовжити строк дії договору шляхом підписання додаткової угоди. До заяви позивача було додано додаткову угоду про поновлення договору та договір оренди землі.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмовляючи у задоволенні прохання позивача про продовження строку дії договору оренди землі, відповідач посилався на недоведеність орендарем належного виконання обов’язків за умовами договору.

Пунктом 31 договору встановлені обов’язки орендаря, зокрема, сторонами узгоджено, що орендар зобов’язаний виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом, договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; використовувати земельну ділянку відповідно до цільового призначення та умов договору, дотримуватися при цьому вимог чинного земельного законодавства державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; використовувати орендовану земельну ділянку, не допускаючи погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї діяльності; після закінчення строку договору продовжити його або повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані.

Обов'язки землекористувачів також визначені статтею 96 Земельного кодексу України.

Суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував всі обов’язки зазначені в договорі та в ст. 96 Земельного кодексу України, оскільки жодних доказів на підтвердження фактів порушення орендарем (землекористувачем) покладених на нього обов’язків відповідачем ані під час складання відповідей на листи-повідомлення щодо продовження строку дії договору оренди землі, ані під час судового розгляду надано не було. Відмова у продовжені строку дії договору оренди землі від 29.04.2006р., зареєстрованого 07.02.2007 № 040726000001, базується лише на голослівному стверджені ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру в Запорізькій області обставин без їх підтвердження жодними доказами.

Стаття 33 ЗУ «Про оренду землі» зобов’язує особу, яка бажає продовжити дію договору оренди, надати лише лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди до нього. Надання інших документів, а відповідно і вимагання їх у орендаря органом державної влади є протиправним в силу Конституції та чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» саме на орган державної влади покладений обов’язок узгодити з орендарем істотні умови, перевірити факти належного використання земельної ділянки тощо. І лише в разі підтвердження фактів протиправної поведінки орендаря під час виконання умов договору оренди, відмова в продовженні дії договору оренди землі такому орендарю буде правомірною.

Суд звертає увагу: відповідно до змісту Порядку ведення агрохімічного паспорта поля земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 536 від 11.10.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2011р. за № 1517/20255 наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1.3 зазначеного Порядку, агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки є результатом агрохімічної паспортизації всіх земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного контролю за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про охорону земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у галузі охорони земель, належать зокрема забезпечення проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до Указу Президента України від 02.12.1995р. № 1118 «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення», обов'язок суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення не покладається на землекористувачів.

З урахуванням вищевикладеного, право орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки не може бути поставлене в залежність від наявності агрохімічного паспорту, оскільки орендар не є тим суб'єктом, який повинен забезпечити агрохімічну паспортизацію відповідної земельної ділянки.

І, як було зазначено вище частина 3 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» не передбачає надання агрохімічного паспорту поля разом із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі та проектом додаткової угоди.

Позиція позивача щодо збільшення розміру орендної плати висловлена в листі № 96 від 06.04.2016р. відповідно до зазначених вище норм закону також не потребує наявності нового агрохімічного паспорту поля. Суд розцінює цю позицію позивача як намір доброї волі оплачувати збільшені орендні платежі при продовжені дії договору оренди. Тобто це є лише пропозицією сторони щодо зміни умов договору. Жодних відмов відповідача продовжити дію договору саме на підставі наявності в додатковій угоді пропозиції про збільшення орендних платежів не було.

Не було відповідачем і висловлено заперечень (зауважень), що дана пропозиція не відповідає Закону і саме з цієї підстави позивачу відмовляють в продовжені дії договору оренди.

Жодних спорів сторін щодо оплати орендних платежів у неналежному розмірі під час дії договору оренди, а також після відмов відповідача продовжити його дію, не існує.

Суд звертає увагу, що дана пропозиція позивача була зроблена за рік до спливу строку дії договору.

Таким чином, пропозиція позивача збільшити розмір орендних платежів підпадає під дію та регулювання ст. ст. 181, 188 ГК України і повинна вирішуватися сторонами окремо від питання продовження дії самого договору оренди.

Зміна умов договору сторонами може відбуватися і під час розгляду пропозиції про його продовження. Втім, ч. 5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що зазначене відбувається «за необхідністю».

Факту неукладеності між сторонами договору в зв’язку з недосягненням згоди щодо його істотних умов немає, оскільки договором оренди землі від 29.04.2006р. визначена така істотна умова як орендна плата в розмірі 250грн. за 1 гектар на рік (п. 9 договору). а відповідачем при відмові в продовжені дії спірного договору питання невідповідності орендної плати чинному законодавству не порушувалося.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач не заперечує проти умов договору в редакції 2006 року і вважати договір припиненим на підставі ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» немає жодних підстав.

Суд звертає увагу, що листом від 15.08.2016 р. відповідач з посиланням на ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» вимагав у позивача лише надати до листа-повідомлення проект додаткової угоди.

На виконання вказівок відповідача, позивачем спрямовано на адресу лист-повідомлення № 330 від 27.12.2016р. з проектом додаткової угоди наступного змісту:

«Додаткова угода

про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29 квітня 2006 року

(зареєстрований 07 лютого 2007 року №040726000001)

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області ______________________ в особі _________________________, що діє на підставі_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________іменоване в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1М.», що знаходиться в с. Михайлівка, вул. Шкільна, 11 Вільнянського району Запорізької області в особі голови ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому «Орендар», з другого боку, відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», за домовленістю сторін уклали цю Додаткову угоду:

1. Поновити термін дії Договору оренди землі від 29 квітня 2006 року реєстровий №040726000001 на 10 років.

2. Всі інші умови вищезазначеного Договору незмінні в Угоді, залишаються чинними у попередній редакції і Сторони підтверджують щодо них свої зобов'язання.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного Договору і набирає чинності з моменту її підписання сторонами, складена на 1 (одному) аркуші у трьох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Головне управління СФГ «ОСОБА_1М.»

Держгеокадастру с. Михайлівка, вул. Шкільна, 11

у Запорізькій області Вільнянський р-н Запорізька обл.

ОКПО 19275892 СВ.№ 200065888

МФО 313979 Р/р 2600901752305

Філія «Укрексімбанк» АТ

м. Запоріжжя

м .п._________________ м.п.______________ ОСОБА_1

Відмовляючи у продовжені строку дії договору, про що позивачу направлений лист №27-8-0.667/2-17 від 06.02.2017р., відповідач не зазначив жодного порушення орендарем приписів діючого законодавства або умов договору. А лише зазначив, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в листі-повідомлені та проекті додаткової угоди.

Відповідач доказів протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі від 29.04.2006 р. суду не надав; позицію позивача щодо належного виконання зобов’язань за договором не спростував.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідачем у поновленні договору оренди землі від 29.04.2006р., укладеного між Вільнянською районної державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.», внаслідок чого позовні вимоги в цій частині визнані судом обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про зобов’язання укласти додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.04.2006 р. суд зазначає наступне:

26.04.2004р. розпорядженням № 275 Вільнянської районної державної адміністрації надано дозвіл фермерському господарству «ОСОБА_1М.» на виготовлення проекту відведення земельної ділянки загальною площею 7,0 га ріллі із земель запасу Любимівської сільської ради для передачі в оренду терміном на 5 років.

Цього ж дня Вільнянською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 277 про надання дозволу фермерському господарству «ОСОБА_1М.» на виготовлення проекту відведення земельної ділянки загальною площею 10,6 га ріллі із земель запасу Любимівської сільської ради для передачі в оренду терміном на 5 років.

Розпорядженням Вільнянської районної державної адміністрації № 687 від 30.09.2005р. «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26.04.2004р. № 277» надано фермерському господарству «ОСОБА_1М.» дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки загальною площею 10,6000 га в тому числі 9.1000 га із земель запасу , 1,5000 га із земель резервного фонду Любимівської сільської ради для передачі в оренду терміном на 10 років; зобов'язано фермерське господарство «ОСОБА_1Г.» до 15.11.2005 року виготовити проект відведення земельної ділянки та подати його на затвердження до районної державної адміністрації. Попередити, що в разі невиконання даних вимог, райдержадміністрація приймає рішення про відміну даного розпорядження без відшкодування понесених витрат. П.п. 1.2 розпорядження голови райдержадміністрації від 26.04.2004 р. №277 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для передачі в оренду фермерському господарству «ОСОБА_1М.» визнано такими, що втратили чинність.

07.12.2005р. розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації, зокрема, затверджено С(Ф)Г «ОСОБА_1М.» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 17,6000 га ріллі в тому числі 16,1000 га із земель запасу, 1,5000 га із земель резервного фонду на території Любимівської сільської ради; надано в оренду вказані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном на 10 років з орендною платою 250 грн. на рік за гектар; зобов’язано СФГ «ОСОБА_1М.» у місячний термін після прийняття даного розпорядження укласти договір оренди, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, згідно чинного законодавства.

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 07.04.2006р. № 271 внесено зміни до розпорядження від 07.12.2005р. № 894 в частині подовження терміну укладення договору оренди землі до 30.04.2006р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Вільнянською райдержадміністрацією та СФГ «ОСОБА_1М.» дотримано вимоги діючого на той час земельного законодавства щодо процедури укладення договору оренди землі.

Договір оренди землі від 29.04.2006р. містить всі істотні умови, необхідні для даного виду договорів, укладений з дотримання вимог законодавства, що регулює земельні відносини.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства – Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Закон України «Про оренду землі» є спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі.

Як вбачається з матеріалів справи позивач та орендодавець дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 29.04.2006 року договір своїми підписами.

З урахуванням п. 8 договору, норм Закону України “Про оренду землі”, ЦК України та того що державну реєстрацію у Запорізької регіональної філії ДП ЦДЗК договір пройшов 07.02.2007 р., строк дії договору становить десять років – з 07.02.2007 р. по 07.02.2017 р. включно.

Згідно п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011р.).

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Як вже зазначалося судом, пунктом 8 договору сторонами узгоджено наявність переважного права у орендаря на поновлення цього договору після спливу строку його дії, у разі, якщо орендар не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії цього договору письмово повідомить орендодавця про намір продовжити його дію.

Факт дотримання зазначених вище умов договору позивачем підтверджується листами-повідомленнями, що містяться в матеріалах справи (від 06.04.2016р, від 28.07.2016р., від 27.12.2016р.).

З огляду на викладене слідує, що позивач скористався наданим йому правом на продовження дії договору оренди землі та своєчасно повідомив орендодавця (ГУ Держземагенства в Запорізькій області) про наявність наміру в подальшому користування об’єктом оренди на тих самих умовах та на той самий строк, що визначені сторонами в договорі від 29.04.2006 р.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, можуть бути оскаржено в суді.

Аналіз наведеної норми закону свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутності заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.

Сторонами доказів на підтвердження факту неналежного або несвоєчасного виконання позивачем зобов’язань за договором оренди землі суду не надано.

Матеріалами справи доведений факт своєчасного повідомлення/звернення до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Запорізькій області з листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом укладання договору із наданням проекту додаткової угоди.

При розгляді справи господарським судом досліджено зміст та умови додаткової угоди, поданої позивачем, і господарський суд приходить до висновку, що зміст та умови додаткової угоди відповідають вимогам чинного законодавства, а саме приписам Закону України “Про оренду землі”, Цивільного кодексу України .

Отже, позивачем виконані вимоги, передбачені ст. 33 Законом України «Про оренду землі» для поновлення договору оренди, а відповідачем, в свою чергу, не здійснено дій, які б сприяли такому поновленню, додаткову угоду не підписано.

Аналіз норм ст. 33 ЗУ “Про оренду землі” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин – звернення до відповідача з заявою про поновлення договору оренди землі) дає суду зробити висновок, що після звернення особи за продовженням дії договору відповідач зобов’язаний був підписати додаткову угоду до договору про оренду землі в разі погодження особі продовження терміну дії договору або у разі, якщо вважає, що є обставини, що перешкоджають продовженню терміну, – відмовити.

В спірних правовідносинах факт неправомірності відмови відповідача в продовженні дії договору встановлений судом при розгляді цієї справи.

Таким чином, договір оренди землі від 29.04.2006р., враховуючи приписи ст. 33 ЗУ “Про оренду землі”, повинен був поновлений відповідачем шляхом підписання додаткової угоди до нього.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Таким чином, законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. А відтак, способом захисту порушеного права є укладення додаткової угоди, оскільки без її підписання сторонами та належного оформлення договір оренди землі не буде поновлений, тобто права та обов’язки особи не будуть у належній спосіб встановлені на новий термін.

Судом врахована позиція Вільнянської районної Державної адміністрації Запорізької області щодо поновлення договору оренди землі саме з позивачем, оскільки ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором оренди.

Також судом прийнято до уваги, що відповідно до протоколу наради із врегулювання конфліктних ситуацій щодо земельних відносин, яка відбулась у Запорізькій облдержадміністрації 14.12.2015 року, першим заступником голови облдержадміністрації ОСОБА_7 (на даний час головою облдержадміністрації), на якому був присутнім особисто в.о. начальника ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_8 наголошено на необхідність поновлення договорів оренди та надання в оренду земель державної власності саме фермерським господарствам, підприємствам, що розташовані на території відповідної ради та які несуть основне соціальне навантаження, забезпечують робочими місцями місцевих жителів та наповнюють місцеві бюджети. За результатами зазначеної наради. ОСОБА_2 управлінню Держгеокадасру у Запорізькій області доручено при поновленні договорів оренди земельних ділянок суворо дотримуватись норм Закону України «Про оренду землі».

Крім того, відповідно до протоколу наради щодо вирішення земельних питань, яка відбулась 24.12.2015р. в облдержадміністрації, в тому числі за участі прокурора Запорізької обласні, начальника ГУНП України у Запорізькій обласні встановлено факти: щодо безпідставних відмов територіальних органів Держгеокадастру у погодженні та затвердженні землевпорядної документації з надуманих причин; щодо безпідставних відмов в поновленні договорів оренди землі державної власності сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 84 ПІК України, у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Зазначена правова позиція викладена у п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення».

В матеріалах справи міститься Додаткова угода (арк.с 44), яку позивач направляв відповідачу для підписання.

Виходячи зі змісту проекту Додаткової угоди слідує, що позивач мав на меті продовжити строк дії договору (п. 8 договору) на тих самих умовах.

Проаналізувавши норми ст. 33 ЗУ “Про оренду землі”, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав та законних інтересів позивача у даній справі, що призведе до їх реального відновлення та реалізації, є саме визнання додаткової угоди укладеної.

Вище судом вже зазначалося, що без укладання додаткової угоди поновлення договору оренди не може відбутися, в зв’язку з тим, що відповідачем самостійно не було укладено з позивачем додаткову угоду до договору оренди землі від 29.04.2006 р.

Приймаючи до уваги, що положення ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України містять не вичерпний, а приблизний перелік способів захисту, суд вважає вимоги позивача про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 29.04.2006 р. реєстровий №040726000001 на строк десять років, на тих самих умовах, які були передбачені договором, обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню з викладенням редакції додаткової угоди, що відповідає предмету і підставам заявленого позову.

Частинами 1 і 2 статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо недоведення позивачем факту належного виконання зобов’язань за договором оренди спростовуються вищевикладеними обставинами та матеріалами справи.

Посилання відповідача про відсутність доказів дотримання орендарем п. «д» ст. 96 Земельного кодексу України, суд вважає хибними виходячи з наступного:

В обґрунтування своїх доводів відповідач не зазначив, якому саме органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування позивач повинен був надавати дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів. Не вказав, що саме є належним доказом повідомлення і в які строки повинен орендар був вчиняти ці дії.

Суд погоджується з посиланням відповідача на положення п. 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 в частині заборони суду приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Втім зазначає, що відповідно до того ж самого пункту пленуму ВГСУ суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Суд звертає увагу, що під час розгляду даної справи суд не приймає жодних рішень віднесених, до компетенції відповідача, а навпаки, оцінює дії та рішення відповідача на предмет їх законності та обґрунтованості, зокрема, аналізує правильність та правомірність зазначення орендодавцем підстав відмови у продовження дії договору; надає оцінку відповідності приписам діючого законодавства умов додаткової угоди, яка була запропонована орендарем для підписання відповідачу тощо.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов про визнання незаконною відмову в поновлені договору оренди землі та про укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.04.2006р. на строк десять років на тих самих умовах, які були передбачені договором, задовольнити.

2. Визнати незаконною відмову ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.02.2017р. № 27-8-0.61-667/2-17 в поновлені договору оренди землі від 29 квітня 2006 року, укладеного 29.04.2006р. між Вільнянською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.». (зареєстрованого 07.02.2007р. за № 040726000001).

3. Визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.04.2006р. (зареєстрованого 07.02.2007р. за № 040726000001) між ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний номер 39820689) та селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.» (ідентифікаційний номер 19275892) у наступній редакції:

«Додаткова угода

про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29 квітня 2006 року

(зареєстрований 07 лютого 2007 року №040726000001)

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області ______________________ в особі _________________________, що діє на підставі_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________іменоване в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1М.», що знаходиться в с. Михайлівка, вул. Шкільна, 11 Вільнянського району Запорізької області в особі голови ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому «Орендар», з другого боку, відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», за домовленістю сторін уклали цю Додаткову угоду:

1. Поновити термін дії Договору оренди землі від 29 квітня 2006 року реєстровий №040726000001 на 10 років.

2. Всі інші умови вищезазначеного Договору незмінні в Угоді, залишаються чинними у попередній редакції і Сторони підтверджують щодо них свої зобов'язання.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного Договору і набирає чинності з моменту її підписання сторонами, складена на 1 (одному) аркуші у трьох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Головне управління СФГ «ОСОБА_1М.»

Держгеокадастру с. Михайлівка, вул. Шкільна, 11

у Запорізькій області Вільнянський р-н Запорізька обл.

ОКПО 19275892 СВ.№ 200065888

МФО 313979 Р/р 2600901752305

Філія «Укрексімбанк» АТ

м. Запоріжжя

м .п._________________ м.п.______________ ОСОБА_1

4. Стягнути з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, місто Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 39820689) на користь Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1М.» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, буд. 11, ідентифікаційний номер 19275892) 3200,00грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 28 квітня 2017 р.

Суддя О.В. Федорова