ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2017 р.
Справа № 491/159/16-а
Категорія: 11.1
Головуючий в 1 інстанції: Дорош В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого
судді -
Семенюк Г.В.
судді -
Потапчук В.О.
судді -
Шеметенко Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 21 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду Україні в Ананьївському районі Одеської області про визнання дій неправомірними, -
встановиЛА:
Позивач , звернувся до Ананьївського районного суду Одеської області з позовом до Управління Пенсійного фонду Україні в Ананьївському районі Одеської області про визнання дій неправомірними.
Постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 21 березня 2016 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області в частині відмови щодо перерахунку йому пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4, щомісячного грошового тримання як судді у відставці: з 01 грудня 2013 року, виходячи з розміру заробітної плати (грошової винагороди) судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, що працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Центрально-Міського районного суду м. Горлівки №08-1053 від 16 грудня 2015 року та з 01 грудня 2015 року, виходячи з розміру заробітної плати (грошової винагороди) судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, що працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Центрально-Міського районного суду м. Горлівки №08-1054 від 16 грудня 2015 року без обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше проведених виплат.
Любашівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 21 березня 2016 року по справі № 491/159/16-а та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Мелітополь Запорізької області, зареєстрований у АДРЕСА_1, мешканець АДРЕСА_2 (а.с.7-8).
У відповідності до копії довідки № 5113000036 від 14 листопада 2014 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, ОСОБА_4 перемістився з тимчасово окупованої території району проведення АТО в АДРЕСА_2 з 01 червня 2014 року та зареєстрований за вказаною адресою (а.с.8).
Згідно з довідками Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області №08-1053 та 08-1054 від 16 грудня 2015 року, заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді, яка враховується при призначені(перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01 грудня 2013 року становить 18270 грн., та станом 01 грудня 2015 року 20670 грн. (а.с.12).
03 лютого 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області були прийнятті рішення про відмову у призначенні (перерахунку) пенсій №26 та №27, якими Позивачу відмовлено у перерахунку з 01.12.2013 року та з 01.12.2015 року із посиланням так як Законом України «Про судоустрій та статус суддів» не передбачено проведення перерахунків довічного грошового утримання суддям у відставці(а.с.9-10).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання з 01 грудня 2013 року та з 01.12.2015 року. Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положеннями статті 126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.
Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 19-рп/2004 було надано офіційне тлумачення положення статті 126 Конституції України, зокрема, зазначено, що додаткові гарантії незалежності і недоторканості суддів, крім уже передбачених Конституцією України, можуть встановлюватися також законами. Такі, гарантії визначені, зокрема, ст. 13 Закону України «Про статус суддів» від 10.07.1998 року. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
В пункті 7 рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 зазначено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі, після звільнення від виконання обов'язків судді. Також у цьому рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.
Конституційний Суд України рішенням від 03.06.2013 року №3-рп/2013 частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої ст.138 Закону №2453-УІ у редакції закону №3668-УІ від 8 липня 2011 року визнав такими, що не відповідають Конституції України.
У вказаному рішення Конституційний Суд України зазначив, що частина третя статті 138 Закону №2453-УІ до внесених Законом №3668-УI змін передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання». Однак Законом №3668-УІ змінено визначений законом №2453-УІ порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668-УІ звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.
Таким чином, частина третя ст.138 Закону №2433-VІ не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Конституції України.
Ухвалюючи зазначене рішення, Конституційний Суд України врахував попередні правові позиції стосовно гарантій незалежності суддів, викладені ним у рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 01.12.2004 року №19-рп/2004, від 11.10.2005 року №8-рп/2005, від 22.05.2008 року №10-рп/2008 про те, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім справедливим судом.
Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки особливою формою матеріального забезпечення суддів, відмінною від пенсії, але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при видаленні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.
Отже, з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 частина третя статті 138 Закону №2453-УІ у редакції Закону №3668-VІ, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону № 2453-VІ в редакції до змін, внесених Законом № 3668-VІ, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання», дія статті 2 Закону №3668-VІ не поширюється на Закон № 2453-VІ дія абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VІ не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).
В подальшому Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014, що набрав чинності з 01.01.2015 року, внесені зміни до ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Щомісячне довічне грошове утримання судді обчислюється в розмірі 60% грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, частиною 3 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-ІІІ передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Такі ж правила перерахунку довічного грошового утримання передбачені ч.3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016р. у справі №1-8/2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус судів» та положень пункту 5 розділу III «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці), визнано такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
- частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-УІ у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-УІІІ;
- абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-УІ у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-УІІІ, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-УІІІ;
- пункту 5 розділу III «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-УIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного і грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII та положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається в залежності від розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, який з 03.06.2013 року є необмеженим у розмірі та визначається, виходячи з 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, і що за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність у Позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 16 грудня 2015 року № 08-1054.
Однак, положеннями статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач дізнався про розмір довічного грошового утримання виплаченого з 01.12.2013 року при здійсненні його виплат, однак звернулась до суду з позовною заявою щодо перерахунку довічного грошового утримання, лише 16.02.2016 року, а відтак з урахуванням встановленого статтею 99 КАС України строку, позовні вимоги про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2013 року підлягають залишенню без розгляду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання як судді у відставці підлягають частковому задоволенню з 16 серпня 2015 року
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, - задовольнити частково.
Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 21 березня 2016 року по справі № 491/159/16-а, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4, - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області в частині відмови щодо перерахунку пенсії ОСОБА_4.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4, щомісячного грошового тримання як судді у відставці з 01 грудня 2015 року, виходячи з розміру заробітної плати (грошової винагороди) судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, що працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Центрально-Міського районного суду м. Горлівки №08-1054 від 16 грудня 2015 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4, щомісячного грошового тримання як судді у відставці: з 01 грудня 2013 року, виходячи з розміру заробітної плати (грошової винагороди) судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, що працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Центрально-Міського районного суду м. Горлівки №08-1053 від 16 грудня 2015 року залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
суддя
Г.В. Семенюк
суддя
В.О. Потапчук
суддя
Л.П. Шеметенко
